Постанова

від 06.10.2020 по справі 640/5090/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5090/19 Головуючий у 1 інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ганечко О.М.

Кузьменка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника ГУ ДФС у місті Києві щодо надання запитуваної інформації відповідно адвокатських запитів адвоката Вєтрова С.О. №11, №12 від 10.12.2018;

- зобов`язати начальника ГУ ДФС у місті Києві Демченко Л.Д., надати представнику ТОВ Флагман , адвокату Вєтрову С.О., інформацію на його адвокатські запити від 10.12.2018 №11, №12 а саме: результати здійснених перевірок ТОВ Віззарт та ТОВ Юні Консалтінг Груп з 01.01.2016 по 08.12.2018 за ст.ст.75, 77, 78 Податкового кодексу України (в тому числі камеральних, планових та позапланових документальних перевірок), вказавши: дату та номер акту перевірки та її вид (камеральна, планова або позапланова документальна); перевіряємий період; дату та номер податкового повідомлення-рішення, стан його узгодження або оскарження; чи зменшувалися за результатами перевірок податкові зобов`язання з податку на додану вартість, встановлювалися завищення обсягів реалізації або встановлювалося неправомірне формування податкового кредиту ТОВ Віззарт та ТОВ Юні Консалтінг Груп по взаємовідносинам з ТОВ Флагман за перевірений період;

- зобов`язати посадових осіб ГУ ДФС у місті Києві надати запитувану інформацію на адвокатські запити в строк п`ять днів з моменту вступу в законну силу постанови суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність протиправною бездіяльність заступника начальника Головного управління ДФС у місті Києві щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатські запити адвоката Вєтрова С.О. №11, №12 від 10.12.2018. Зобов`язано Головне управління ДФС у місті Києві надати представнику ТОВ Флагман , адвокату Вєтрову С.О., інформацію на його адвокатські запити від 10.12.2018 №11 та №12 у. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Головне управління ДПС у місті Києві звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки, може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

За приписами ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт просить замінити Головне управління ДФС у м. Києві на належну сторону - Головне управління ДПС у м. Києві.

Статтею 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 120 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21 серпня 2019 року, Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, адвокат Вєтров С.О. , на підставі Договору №5 від 27.11.2018 року про надання правової допомоги ТОВ Флагман , здійснюючи захист інтересів позивача у кримінальному провадженні №32017130000000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2017 року, за частиною третьою статті 212 КК України, з фабулою наступного змісту: службові особи ТОВ Флагман , директор ОСОБА_1 , головний бухгалтер ОСОБА_2 , у період 2016 року, шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ по безтоварним господарським операціям з ТОВ Юні Консалтінг Груп , ТОВ Віззарт , ТОВ ПКФ Контур , ТОВ Десна Торг 2014 умисно ухилились від сплати до державного бюджету України податку на додану вартість в особливо великих розмірах на суму 5436315,00 грн.

На виконання обов`язків за цим договором, адвокат Вєтров С.О. направив до відповідача адвокатські запити від 10.12.2018 р. №11 з вимогою надати інформацію щодо результатів здійснених перевірок ТОВ Віззарт та ТОВ Юні Консалтінг Груп з 01.01.2016 р. по 08.12.2018 р. за статтями 75, 77, 78 Податкового кодексу України (в тому числі камеральних, планових та позапланових документальних перевірок), вказавши: дату та номер акта перевірки та її вид (камеральна, планова або позапланова документальна); перевіряємий період; дату та номер податкового повідомлення - рішення, стан його узгодження або оскарження; чи зменшувалися за результатами перевірок податкові зобов`язання з податку на додану вартість, встановлювалися завищення обсягів реалізації або встановлювалося неправомірне формування податкового кредиту ТОВ Віззарт та ТОВ Юні Консалтінг Груп по взаємовідносинам з ТОВ Флагман за перевірений період. На підтвердження повноважень надано копії ордеру ЗР №57806 від 27.11.2018 р. та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №21/1484 від 20.06.2018 р..

Листами про розгляд адвокатських запитів від 18 грудня 2018 року № 85378/В/26-15-14-05-03 та №85376/В/26-15-14-05-03, за підписом заступника начальника ГУ ДФС у місті Києві Лагутін З., заявника повідомлено, що адвокатські запити стосується ТОВ Юні Консалтінг Груп та ТОВ Віззарт , оскільки, документів на представництво адвокатом Вєтровим С.О. інтересів ТОВ Юні Консалтінг Груп та ТОВ Віззарт до адвокатських запитів не надано, а тому, відсутні підстави про надання запитуваної інформації та документів.

Не погоджуючись із зазначеними відповідями, позивач звернувся до суду вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом

За приписами підпункту 2 пункту 1 статті 1 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Положеннями ст. 2 Закону № 5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Частиною 1 статті 24 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №5076-VI, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Вєтров Сергій Олександрович, здійснюючи захист інтересів ТОВ "Флагман" у кримінальному провадженні №32017130000000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2017 року, скеровано адвокатські запити до Головного управління ДФС у місті Києві від 10 грудня 2018 року №11 та №12 (а.с.21-23, 27-29).

Згідно Витягу з кримінального провадження №32017130000000017 від 22 травня 2017 року, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2017 року за частиною 3 статті 212 КК України, з фабулою наступного змісту: службові особи ТОВ Флагман , директор ОСОБА_1 , головний бухгалтер ОСОБА_2 , у період 2016 року, шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ по безтоварним господарським операціям з ТОВ Юні Консалтінг Груп , ТОВ Віззарт , ТОВ ПКФ Контур , ТОВ Десна Торг 2014 умисно ухилились від сплати до державного бюджету України податку на додану вартість в особливо великих розмірах на суму 5436315,00 грн. (а.с. 16).

У вищевказаних запитах від 10 грудня 2018 року №11 та №12 Вєтров С.О. просив надати інформацію щодо результатів здійснених перевірок ТОВ Віззарт та ТОВ Юні Консалтінг Груп з 01.01.2016 р. по 08.12.2018 р. за ст.ст.75, 77, 78 Податкового кодексу України (в тому числі, камеральних, планових та позапланових документальних перевірок), вказавши: дату та номер акту перевірки та її вид (камеральна, планова або позапланова документальна); періоду що перевірявся; дату та номер податкового повідомлення-рішення, стан його узгодження або оскарження; чи зменшувалися за результатами перевірок податкові зобов`язання з податку на додану вартість, встановлювалися завищення обсягів реалізації або встановлювалося неправомірне формування податкового кредиту ТОВ Віззарт та ТОВ Юні Консалтінг Груп по взаємовідносинам з ТОВ Флагман за перевірений період.

Відповідно до статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону№2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ст. 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції. Тому відповідно пункту 3 частини першої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням цих повноважень.

Норми п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлюють, що розпорядники зобов`язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Положеннями статті 6 цього Закону передбачено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для такого обмеження.

У відповідності до частини 2 статті 6 Закону №2939-VI, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, аналіз визначення публічна інформація та переліку розпорядників публічної інформації свідчить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації. Така інформація є відкритою і розкривається необмеженому колу осіб. Разом з тим, до видів публічної інформації: конфіденційної, таємної та службової, може бути обмежено доступ у разі сукупності обов`язкових умов, визначених у законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI , розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Положеннями ч. 7 ст. 6 Закону №2939-VI обмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що запитувана інформація є інформацією, що містить персональні дані юридичної особи, проте, з огляду на мету її надання та обсяг не може завдати істотної шкоди інтересам цієї особи.

Посилання апелянта про те, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки, може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, на думку колегії суддів, не звільняє відповідача від обов`язку надати інформацію на його адвокатські запити.

Доводи апелянта про те, що надаючи відповідь на адвокатський запити позивача Головне управління ДФС у м. Києві своїми діями жодним чином не порушило права та законні інтереси позивача, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, отримання направлення Вєтровим С.О. запитів щодо отримання необхідної інформації здійснювалося саме з метою захисту прав та інтересів ТОВ Флагман у кримінальному провадженні.

Колегія судді зазначає, що податковим органом не доведено, що запитувана у нього інформація відноситься до інформації з обмеженим доступом (конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація відповідно до статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації ) а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління ДФС у місті Києві надати представнику ТОВ Флагман , адвокату Вєтрову С.О., інформацію на його адвокатські запити від 10.12.2018 №11 та №12.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 04 червня 2020 року у справі №813/3085/16.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправною бездіяльність заступника начальника Головного управління ДФС у місті Києві щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатські запити адвоката Вєтрова С.О. №11, №12 від 10 грудня 2018 року та зобов`язано відповідача надати представнику ТОВ Флагман , адвокату Вєтрову С.О., інформацію на його адвокатські запити.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман"та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.