Постанова

від 07.10.2020 по справі 826/7454/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7454/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Сорочка Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017;

- зобов`язати ДФС України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс (код за ЄДРПОУ 39998165, ІПН платника ПДВ 399981610290) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачами - Головним управлінням ДПС у місті Києві та Державною податковою службою України подано апеляційні скарги, у яких апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Головне управління ДПС у м. Києві мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Обґрунтування вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Так, апелянт вказує, що контролюючий орган мав усі правові підстави для прийняття рішення № 1052 від 31.08.2017 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в порядку визначеного чинного законодавства.

Державна податкова служба України мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи. Обґрунтування вимог апеляційної скарги Державної податкової служби України стосується задоволеної позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду та вважає, що відповідна позовна вимога є передчасною.

25 серпня 2020 року та 21 вересня 2020 рокудо Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ТОВ Гранд Люкс надійшов відзив на апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.

У тексті апеляційних скарг Головне управління ДПС у м. Києві та Державна податкова служба України просять здійснювати розгляд справи за участі їх представників.

Щодо заявлених відповідачами клопотань колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на них, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08 вересня.2015 року ТОВ Грант Люкс (ідентифікаційний код 39998165, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 17,оф.2) було зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру було внесено запис №13551020000007416 та взято на облік у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва як платника податків.

31 серпня 2017 року (№7683/10/26-57-12-01-28) ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення №1052 про анулювання реєстрації ТОВ Грант Люкс як платника ПДВ на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України з підстави платник зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що підтверджується довідкою від 31.08.2017 №908/26-57-12-01-18 .

Прийняття зазначеного рішення обґрунтовано ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві тим, що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з серпня 2016 року по липень 2017 року.

Вважаючи рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства вчинялися дії для подання до контролюючого органу податкової звітності, що свідчить про необґрунтованість висновку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про неподання податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців та протягом періоду з серпня 2016 року по липень 2017 року (включно).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

У відповідності до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (пункт 49.5 статті 49 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України , за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктами 49.9, 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2016 між ТОВ Грант Люкс і Броварським ОДПІ (м. Бровари) ГУ ДФС у Київській області було укладено договір №080620162 про визнання електронних документів, який прийнято та зареєстровано в органах ДФС України за №9093483132.

Квитанцією від 01.09.2016 контролюючий орган повідомив, що податкова накладна №2 від 19.08.2016 не прийнята, у зв`язку з виявленою помилкою: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 39998165, можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності.

У зв`язку зі зміною місцезнаходження підприємства 09.03.2017 позивачем було сформовано та направлено до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві договір №090320171 про визнання електронних документів.

Квитанцією від 16.03.2017 контролюючий орган повідомив, що документ не прийнято, у зв`язку з виявленою помилкою: для укладання Договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що позивачем 22.03.2017 у паперовому вигляді було подано податкові декларації з ПДВ за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року та Додаток 5 до податкової декларації за серпень 2016 року та за лютий 2017 року, а 22.05.2017 року були подані податкові декларації з ПДВ за березень та квітень 2017 року та Додаток 5 до податкової декларації за квітень 2017 року, і вони були прийняті відповідачем, про що свідчать штамп контролюючого органу на податкових деклараціях (а.с. 121, 126, 129 та інші).

Таким чином, як було вірно визначено судом першої інстанції, відповідно до пунктів 49.11, 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган не надіслав/не надав позивачу письмової відповіді про відмову у прийнятті його податкових декларацій, а також, не надав суду докази, що підтверджують неотримання контролюючим органом вказаних декларацій, а тому вищевказані декларації вважаються прийнятими контролюючим органом.

Також, контролюючий орган не повідомив позивачу причини розірвання договорів про визнання електронної звітності, що об`єктивно позбавило позивача права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв`язку, зокрема, декларації з податку на додану вартість.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства вчинялися дії для подання до контролюючого органу податкової звітності, що свідчить про необґрунтованість висновку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про неподання податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців та протягом періоду з серпня 2016 року по липень 2017 року (включно).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Грант Люкс №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017.

При цьому, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині, до того ж, доводи є абсолютно ідентичними тим, що вже були викладені податковим органом у відзиві на позовну заяву, безвідносно до встановлених судом першої інстанції обставин справи та висновків.

Щодо наявності підстав для зобов`язання Державної податкової служби України відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та відповідних доводів апеляційної скарги Державної податкової служби України, колегія суддів зазначає наступне.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 цього Порядку).

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 520/5627/19, від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Також, за змістом пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене до суду. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням. Тобто підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 826/11485/15.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями цих норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Отже, законодавцем уточнено та вдосконалено процедуру виконання судового рішення, яке набрало законної сили, щодо внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час звернення до суду і розгляду справи не порушені, не можуть підлягати задоволенню.

Відтак, колегія суддів вважає, що вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, є передчасними.

З огляду на наведені правові норми, практику Верховного Суду та фактичні обставини справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для зобов`язання Державної податкової служби України відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення повністю позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині з прийняттям у цій частині нової постанови, якою у задоволенні відповідних позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс (код за ЄДРПОУ 39998165, ІПН платника ПДВ 399981610290) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, та прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 07.10.2020.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

Є.О. Сорочко