Постанова

від 07.10.2020 по справі 620/1082/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1082/20 Суддя першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Агро-Прогрес КАДД до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року Фермерське господарство Агро-Прогрес КАДД (далі - Позивач, ФГ Агро-Прогрес КАДД ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2020 року №1458905/40631957 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.01.2020 року №1 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.01.2020 року №1 датою її фактичного отримання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є належність платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у той час як зупинено податкову накладну було на підставі критеріїв ризиковості операцій. Крім того, суд підкреслив, що Позивач, будучи виробником кукурудзи, а відтак одночасне існування щодо нього всіх трьох факторів для віднесення операції до п. 1 критерії ризиковості, є неможливим. Також суд зауважив, що підприємством було надано контролюючому органу таблицю даних платників податків за встановленою формою. Покладаючи на Відповідача обов`язок зареєструвати податкову накладну, суд підкреслив, що такий спосіб захисту гарантує остаточне вирішення спору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що зупинення та відмова у реєстрації податкової накладної здійснені правомірно, позаяк у таблиці даних були відсутні зазначені коди товарів згідно УКТ ЗЕД, а за наслідками розгляду наданих документів було встановлено їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію.

Після усунення визначених в ухвалі від 22.07.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ Агро-Прогрес КАДД просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що на виконання вимог чинного законодавства Позивачем було подано таблицю даних платника податків, однак несвоєчасне її поданні не є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. Наголошує, що підприємство, будучи виробником, а не покупцем кукурудзи, не може відповідати такому критерію ризиковості як перевищення величини її залишку від обсягу постачання.

У судовому засіданні представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ФГ Агро-Прогрес КАДД складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.01.2020 року №1 (а.с. 8).

Відповідно до отриманої квитанції ДПС України реєстрацію податкової накладної зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищу величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 9).

14.02.2020 року Позивач направив повідомлення №4 про надання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в якому зазначено про те, що ФГ Агро-Прогрес КАДД є саме виробником товару - кукурудзи 3 класу, за період 2019 року врожаю кукурудзи було зібрано 6160ц, що підтверджується Звітом №29-сг, який подано станом на 01.12.2019 року, подано інші документи, що підтверджують факт самостійного вирощування товару (видаткова накладна №33932 від 28.12.2018 року на насіння кукурудзи, акт надання послуг №57 від 24.05.2019 року на виконання посіву зернових на 87 га), та надано договір №17/01/20-2К поставки кукурудзи 3 класу 2019 року врожаю від 17.01.2020 року, відповідно до положень якого передбачене авансування поставки товару (кукурудзи 3 класу 2019 року врожаю), у розмірі 624 000,00 грн. (а.с. 10-21).

18.02.2020 платником податків було отримано рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1458905/40631957, яким відмовлено ФГ Агро-Прогрес КАДД у реєстрації податкової накладної в ЄДПН з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм, розрахункових документів та або виписок з особових рахунків (а.с. 22).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 19.02.2020 року Позивачем була подана скарга щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1458905/40631957 від 18.02.2020 року (а.с. 23).

У зазначеній скарзі ФГ Агро-Прогрес КАДД повідомило, що податкова накладна виписана на продаж продукції власного виробництва - кукурудзи врожаю 2019 року, на виконання договору №17/01/20-2К поставки кукурудзи 3 класу 2019 року врожаю від 17.01.2020 року, відповідно до умов якого Позивачу від покупця було перераховано 624 000,00 грн, та надано додаткові дані на підтвердження зазначених тверджень, а саме: виписку із розрахункового рахунку Позивача за період з 20.01.2020 року по 20.01.2020 року та рахунок на оплату №1 від 17.01.2020 року (а.с. 24-25).

Проте, як встановлено судом першої інстанції, 21.02.2020 року Позивачем отримано рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №5030/40631957/2, яким скаргу ФГ Агро-Прогрес КАДД від 19.02.2020 року залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня від 18.02.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін з підстав ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 6).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. ст. 16, 185, 187, 201 Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у контролюючого органу підстав як для зупинення податкової накладної, так і для відмови в її реєстрації з огляду на неможливість відповідності Позивача одночасно всім вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості операції, що має своїм наслідком скасування оскаржуваного рішення із покладенням на ДПС України обов`язку із вчинення дій щодо реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, розглядаючи даний спір по суті у даному суб`єктному складі учасників справи, суд першої інстанції не врахував такого.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Поряду №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Дане положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, повноваженнями з прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Реєстрі наділені як комісії головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, так і комісії центрального рівня - ДФС.

Так, в ході апеляційного перегляду справи судовою колегією встановлено, що рішення №1458905/40631957 про відмову ФГ Агро-Прогрес КАДД у реєстрації податкової накладної від 20.01.2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято 18.02.2020 року комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області, а не, як помилково вказав Позивач, - ДПС України. Попри те, що у тексті самого рішення відсутні відомості про те, яка саме комісія його приймала, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що повідомлення від 14.02.2020 року №4 (а.с. 10), а також таблиця даних платника податку на додану вартість (а.с. 57) направлялася платником податків саме до Головного управління ДПС у Чернігівській області. Тобто, розгляд питання щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкової накладної від 20.01.2020 року №1 здійснювався саме комісією регіонального рівня.

Крім того, на те, що прийняття рішення №1458905/40631957 здійснювалося саме комісією регіонального рівня (у даному випадку комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області) вказує також і те, що в силу положень п. 25 Порядку №1165 лише до компетенції комісії центрального рівня належить розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відтак, користуючись правом адміністративного оскарження рішення від 18.02.2020 року №1458905/40631957, Позивач повинен був бути обізнаний про те, що спірний індивідуальний акт прийнятий саме Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Таким чином, визначений ФГ Агро-Прогрес КАДД у межах даної справи відповідач - ДПС України, не є належним відповідачем у розумінні положень чинного процесуального закону щодо оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.01.2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Однак, під час розгляду справи суд першої інстанції, встановивши, що після зупинення реєстрації податкової накладної пояснення і таблиця даних платника податку на додану вартість направлялися ФГ Агро-Прогрес КАДД до Головного управління ДПС у Чернігівській області, а не до ДПС України, а у межах даної справи мало місце оскарження в адміністративному порядку спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не врахував, що у цій справі Позивач звернувся до неналежного Відповідача щодо частини позовних вимог та не допустив його залучення, що мало своїм наслідком порушення норм процесуального законодавства.

Наведена позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.11.2019 року у справі № 826/12172/18.

Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

За привалами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Відтак, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, як було підкреслено вище, позбавлений можливості виправити наведену помилку, а тому приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав, що від заявлений до неналежного відповідача.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 року у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 року у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 року у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 року у справі №826/17241/16.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини звернення ФГ Агро-Прогрес КАДД до суду із позовом до неналежного відповідача в частині вимог про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що було залишено поза увагою Чернігівського окружного адміністративного суду та мало своїм наслідком розгляд справи по суті без урахування належного суб`єктного складу сторін, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що оскільки позовні вимоги в частині скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної заявлені до неналежного відповідача, а існування такого рішення є перешкодою для реєстрації відповідної накладної ДПС України, то є передчасними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов`язання Відповідача вчинити дії.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини звернення до суду із частиною вказаних позовних вимог до неналежного відповідача, судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити повністю.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2020 року.