Постанова

від 08.10.2020 по справі 640/24882/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24882/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Шейко Т.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року (розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпекс-Фрут до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасувати рішень, зобов`язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И Л А:

У група 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Імпекс-Фрут (далі - позивач, ТОВ Імпекс-Фрут ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1) та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (дал і- відповідач 2), в якому просило суд, з урахуванням уточнень: визнати протиправними та скасувати рішення, що прийняті комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Імпекс-Фрут датою їх подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України, у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на що податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення, що прийняті комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Імпекс-Фрут датою їх подання.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києв подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати посианову з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Імпекс-Фрут є юридичною особою, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі; юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.08.2018 року за №10000001257431.

Позивач займається оптовою торгівлею овочів та фруктів вітчизняного виробництва. Український товар купує у фермерських господарств, інших виробників та посередників - юридичних осіб. Доставка товару здійснюється транспортом сторонніх Фізичних осіб-підприємців.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

На підставі договору поставки №4600044743 від 29 жовтня 2018 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Фудком , позивачем поставлений товар згідно з цінами і в асортименті, вказаними в Специфікаціях.

В той же час, на підставі договору поставки №6569Р від 22 листопада 2018 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд , позивачем поставлений товар в асортименті, узгодженому сторонами договору в логістичній специфікації та за цінами, що визначені в прайс-листі, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України позивачем за виконані поставки продукції складені податкові накладні: №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо вказаних податкових накладних отримані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування: №9189549033, №9189534070, №9189496626, №9189496626, №9189563724, №9189562953, №9189561465, №9189549089, №9189560866, №9189563516, №9189559965, №9189549000, №9189542613 від 22 серпня 2019 року, №9191501997 від 28 серпня 2019 року та №9191416222, №9189560822, №9189553527, №9189478331 від 27 серпня 2019 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю ФУДКОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд позивачем направлено до контролюючого органу пояснення щодо подачі документів, зокрема надані всі первинні документи по вказаних операціях, що підтверджується відповідними повідомленнями.

Проте контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Імпекс-Фрут податкових накладних: №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року.

За наведених обставин позивач вважає рішення контролюючого органу протиправними та такими, що порушують його права платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту квитанцій №9189549033, №9189534070, №9189496626, №9189496626, №9189563724, №9189562953, №9189561465, №9189549089, №9189560866, №9189563516, №9189559965, №9189549000, №9189542613 від 22 серпня 2019 року, №9191501997 від 28 серпня 2019 року та №9191416222, №9189560822, №9189553527, №9189478331 від 27 серпня 2019 року контролюючим органом було сформовано висновки, що ПН/РК відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Водночас, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Фактично фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

У свою чергу, відповідно до підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (підпункт 201.16.3 пункт 201.16. статті 201 Податкового кодексу України).

Позивачем в порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого на підтвердження реальності здійснення операцій було додано необхідні документи.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови №190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Колоегія суддів звертає увагу нга те, що не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією фіскального органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації прийняті рішення про відмову у реєстрації.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для їх скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року і з урахуванням повноважень відповідачів, наведених вище, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів прихродит до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №39 від 11 серпня 2019 року, №48 віл 12 серпня 2019 року, №44 від 11 серпня 2019 року, №50 від 13 серпня 2019 року, №56 від 14 серпня 2019 року, №52 від 13 серпня 2019 року, №60 від 15 серпня 2019 року, №63 від 15 серпня 2019 року, №57 від 15 серпня 2019 року, №61 від 16 серпня 2019 року, №62 від 16 серпня 2019 року, №49 від 12 серпня 2019 року, а також №55 від 16 серпня 2019 року, №58 від 15 серпня 2019 року, №59 від 16 серпня 2019 року, №64 від 16 серпня 2019 року, №65 від 16 серпня 2019 року, №76 від 18 серпня 2019 року, №77 від 19 серпня 2019 року, №79 від 18 серпня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль