Постанова

від 08.10.2020 по справі 460/2815/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2815/20 пров. № А/857/9625/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (рішення ухвалене у м. Рівне в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб), судом у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., повний текст рішення суду складено - 30 червня 2020 року) у справі № 460/2815/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Промінвестбуд до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, суд -

В С Т А Н О В И В:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

13.04.2020 позивач - Приватне підприємство Промінвестбуд (далі - ПП Промінвестбуд , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.03.2020 № 1506121/31765783, яким ПП Промінвестбуд відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.03.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП Промінвестбуд від 10.03.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року задоволено повністю адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 31 березня 2020 року №1506121/31765783 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства Промінвестбуд від 10.03.2020 № 1 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства Промінвестбуд від 10.03.2020 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнено на користь Приватного підприємства Промінвестбуд за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4800,00 грн, всього на загальну суму 5851,00 грн. Стягнено на користь Приватного підприємства Промінвестбуд за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4800,00 грн, всього на загальну суму 5851,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його прийнятим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, ГУ ДПС у Рівненській області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якому просять скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт, посилаючись на Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), зазначає, що платником податку 27.03.2020 року було направлене повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено, а саме до податкової накладної від 10.03.2020 року №1, однак повідомлення не містило повного пакету документів, передбачених вимогами п.6 Порядку №1165, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, Комісією ГУ ДПС у Рівненській області прийняте Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2020 року №1506121/31765783 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.03.2020 року №. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком №1165, позивачем не надано до повідомлення. Так, платником податків не надано договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Таким чином, рішення Комісії є обґрунтованим, оскільки позивачем не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації, яких було відмовлено.

Щодо стягнення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу апелянт зауважує, що договір про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2020 №б/н містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватись адвокатом позивачу. Також серед доданих до матеріалів справи документів відсутні докази тих обставин, що витрати, зазначені в акті здачі-приймання наданих правничих послуг №1 до Договору №б/н від 06.04.2020 року, були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Доводи відзиву на апеляційну скаргу по суті співпадають з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що ПП Промінвестбуд зареєстроване як юридична особа 7 грудня 2001 року, здійснює свою діяльність згідно з КВЕД 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури , 43.21 Електромонтажні роботи , 81.30 Надання ландшафтних послуг , 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель , 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацію , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 51-53).

05.02.2020 між ПрАТ Рівнеобленерго (Замовник) та ПП Промінвестбуд (Підрядник) укладено договір підряду № UА20-2020-00292/000, відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по ремонту повітряних ліній (ПЛ) 0.4-10-35-110кВ (розчищенню просік ліній електропередач 0.4-10-35-110кВ в Рівненській області для ПрАТ Рівнеобленерго ((ДСТУ БД.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва ДК-021-2015 ЄСЗ" 45317000-2 Інші електромонтажні роботи) (далі-Роботи), згідно із Завданнями на виконання робіт, які надаються Замовником за формою, встановленою в Додатку № 5 до цього Договору, протягом терміну дії даного Договору. Всі завдання на виконання робіт оформляються згідно з умовами даного Договору. Визначені об`єми робіт в даних Завданнях не повинні перевищувати загальні об`єми Робіт, визначені даним Договором та суму, визначену пункті 3.1 Договору (а. с. 79-82).

Розділом 4 Порядок здійснення оплати Договору підряду від 05.02.2020 № UА20-2020-00292/000 визначені порядок та форма розрахунків між сторонами. Зокрема, відповідно до пункту 4.1 вказаного Договору, розрахунки за виконані Роботи проводяться до 90 (дев`яносто) календарних днів після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) і на підставі наданого Підрядником рахунку-фактури, але не раніше ніж Підрядник здійснить реєстрацію електронних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в строк та спосіб відповідно до діючого податкового законодавства.

Пунктом 4.2 Договору підряду від 05.02.2020 № UА20-2020-00292/000 передбачено, що при наявності фінансування Замовник залишає за собою право здійснити передоплату (авансування) або оплатити Роботи, що є предметом даної закупівлі, раніше встановленого терміну розрахунку, згідно з виставленим Підрядником рахунком-фактурою. При цьому, Підрядник зобов`язаний здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в строк та спосіб відповідно до вимог діючого податкового законодавства.

Оплата робіт по Договору здійснюється Замовником в гривнях в безготівковій формі, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, який зазначений у цьому Договорі (пункт 4.4 Договору підряду від 05.02.2020 № UА20-2020-00292/000).

На виконання вказаного вище Договору 10.03.2020 між ПП Промінвестбуд та ПрАТ Рівнеобленерго був складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень 2020 року, роботи по ремонту повітряних ліній (ПЛ) 0.4-10-35-110кВ (розчищенню просік ліній електропередач 0.4.-10-35-110кВ) в Рівненській області для ПрАТ "Рівнеобленерго" ПЛ-110кВ Сновидовичі-Олевськ на суму 272496,34 грн, в тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 45416,06 грн (а. с. 25-26).

До акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень 2020 року ПП Промінвестбуд та ПрАТ Рівнеобленерго склали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2020 року від 10.03.2020 (а. с. 24).

За вказаною подією на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України ПП Промінвестбуд 10.03.2020 складена податкова накладна № 1, яка була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 16-17).

26.03.2020 позивачем через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України отримана квитанція № 9062472064 про прийняття та зупинення реєстрації податкової накладної від 10.03.2020 № 1. У квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 10.03.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.22, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також за змістом квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 18).

27.03.2020 позивачем надіслано повідомлення за № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 10.3.2020 № 1, реєстрація якої зупинена, до якого долучені 9 додатків, а саме: 1) акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень 2020 року від 10.03.2020, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за березень 2020 від 10.03.2020; 2) видаткові накладні від 20.02.2020 № Кс-0000128, від 27.02.2020 № 045-1164; 3) договір на оренду приміщень та прилеглої території від 09.01.2019; 4) оборотно-сальдова відомість за І квартал 2020 року, від 26.03.2020; 5) свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів від 09.08.2018 № НОМЕР_1 , від 17.01.2008 № СДР 2167, від 19.03.2009 № ВКС 099146; 6) дозволи: від 16.04.2013 № 080.13.56 на виконання робіт підвищеної небезпеки, від 24.05.2018 № 108.18.56 на технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, від 01.02.2013 № 023.13.56 на виконання робіт підвищеної небезпеки; 7) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.01.2018; 8) інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2016, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.11.2016; 9) письмові пояснення від 26.03.2020 за № 51 (а. с. 21-63).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.03.2020 № 1506121/317/65783 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.03.2020 № 1.

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.64-65).

ПП Промінвестбуд не погодившись з правомірністю вказаного вище рішення 01.04.2020 оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до ДПС України (а.с.76). До скарги позивачем були долучені копії договору підряду від 05.02.2020 № UА20-2020-00292/000, платіжного доручення від 13.03.2020 № 2004350805, а також письмові пояснення від 01.04.2020 № 52 (а. с. 78-89).

Також, 01.04.2020 позивачем до ГУ ДПС у Рівненській області були подані Таблиця даних платника податку на додану вартість та письмові пояснення від 01.04.2020 за № 56 (а. с. 70-75).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2020 № 1512733/31765783, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 02.04.2020 за № 9068627870, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення про її врахування (а. с. 90).

06.04.2020 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України за № 12601/31765783/2 було залишено скаргу ПП Промінвестбуд без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: Ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а. с. 91).

Позивач не погоджується з рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.03.2020 № 1, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Дослідивши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належної мотивації підстав та причин віднесення господарської операції позивача, визначеної податковою накладною від 10.03.2020 № 1, до категорії ризикових квитанція від 26.03.2020 № 9062472064 не містить. Також, доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення. Натомість, у квитанції від 26.03.2020 № 9062472064 контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165, з посиланням на коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг. Контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача від 10.03.2020 № 1 не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної. В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована відсутністю договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, позивачем у даному випадку виконувалися роботи, виконання яких є одним із основних видів його діяльності. Таким чином, в спірних правовідносинах не мали місце обставини щодо відсутності послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), бо позивачем надавалися виключно послуги, які є його основним видом діяльності та здійснюються ним на постійній основі.

Отже, враховуючи встановлення судом безпідставності висновків контролюючого органу про відповідність податкової накладної позивача від 10.03.2020 № 1 пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у Додатку № 3 до Порядку № 1165, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів перебування позивача у переліку ризикових платників податку, тобто позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податку, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

Таким чином, рішення від 31.03.2020 № 1506121/31765783 є протиправним.

Разом з тим, суд першої інстанції посилається на те, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої попередньо була зупинена, є повноваженням ДФС України. При цьому, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється ДПС України, тобто відповідач 2.

У ході судового розгляду відповідачі не довели, що документи подані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, після зупинення реєстрації податкової накладної від 10 березня 2020 року № 1, не є достатніми для проведення її реєстрації в Реєстрі. В свою чергу, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію такої податкової накладної в Реєстрі, судом не встановлено.

Крім того, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції вважає обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 06.04.2020 №б/н. При цьому, обставини, які відповідачами зазначені у запереченнях, жодним чином не свідчать про неспівмірність таких витрат позивача. За таких обставин, на користь позивача суд присудив документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9600 грн.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Згідно п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246)

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п. 201.16 статі 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Приписами пункту 6 Порядку № 1165 встановлено, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 установлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (пункти 8, 9 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У Додатку 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій, а саме:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС;

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення;

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається);

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги;

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що належної мотивації підстав та причин віднесення господарської операції позивача, визначеної податковою накладною від 10 березня 2020 року № 1, до категорії ризикових квитанція від 26.03.2020 № 9062472064 не містить. Доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

У квитанції від 26.03.2020 № 9062472064 контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165, з посиланням на коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг. Однак, вказана квитанція не містить інформації про те, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у даному випадку виконувалися роботи, виконання яких є одним із основних видів його діяльності.

Відтак, у спірних правовідносинах не мали місце обставини щодо відсутності послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), бо позивачем надавалися виключно послуги, які є його основним видом діяльності та здійснюються ним на постійній основі.

Згідно з п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за № 1245/34216 (надалі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування; платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з п. 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Враховуючи встановлення судом першої інстанції, та не спростування відповідачами в суді апеляційної інстанції, безпідставності висновків контролюючого органу про відповідність податкової накладної позивача від 10.03.2020 № 1 пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у Додатку № 3 до Порядку № 1165, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів перебування позивача у переліку ризикових платників податку, тобто позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Разом з тим, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивача від 10.03.2020 № 1 не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).

Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо належного оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

Отже, позивачем і контролюючому органу, і під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваних господарських операцій.

Прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення, як акту індивідуальної дії повинно відповідати критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Відповідно до положень пп. 56.4 ст. 56 ПК України обов`язок доведення того, що будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Аналогічне правило містить і Кодексі адміністративного судочинства. Так ч. 2 ст. 77 КАС України передбачає, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Натомість, відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, як не надано і доказів того, що такі рішення прийнято на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності таких рішень.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ(CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) вказав, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Оскільки процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити Товариство з переліку ризикових платників податків, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 31 березня 2020 року №1506121/31765783 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства Промінвестбуд від 10.03.2020 № 1 у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства Промінвестбуд від 10.03.2020 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо розподілу судом першої інстанції витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьої цієї статті встановлено, що, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

А за правилами частини четвертої ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002 року, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Встановлено, що відповідно до Договору про надання правової допомоги від 06.04.2020 (а. с. 203), укладеного між ПП Промінвестбуд (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Юридичний дім Захист (Об`єднання), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Об`єднання зобов`язується надати Клієнту професійну правничу допомогу при підготовці до розгляду адміністративної справи за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 вказаного вище Договору передбачено, що послуги надаються Клієнту шляхом: складання необхідних процесуальних документів, позовних заяв, клопотань, тощо; надання правової допомоги, участі та представництва Клієнта в суді, з усіма правами, які законодавством надаються позивачеві, відповідачу, третій особі; усного консультування з юридичних питань; подання адвокатських запитів, необхідних для отримання інформації та документів для справи.

Також пунктом 2.2 Договору визначено, що для його виконання Об`єднанню надаються наступні повноваження: підписувати та подавати заяви, позовні заяви, відзиви, апеляційні скарги на рішення, постанови, ухвали судів; вести справи в судах з усіма правами, які законодавством надаються позивачеві та відповідачеві, в тому числі знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення в установленому порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно з розділом IV Порядок здійснення розрахунків вищевказаного договору, сторони погодили виплату гонорару (винагороди) за надання Об`єднанням правової допомоги вказаної в пунктах 2.1, 2.2 Договору в розмірі, який визначається в рахунку на оплату та звіті про виконану роботу (надані послуги), який погоджується сторонами Договору. Вартість 1 години роботи Об`єднання становить 1200 грн. без ПДВ. Оплата за даним Договором здійснюється не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Об`єднання. 3а результатами надання правової допомоги складається акт надання послуг (виконання робіт), що підписується представниками кожної зі сторін та є остаточним документом для проведення розрахунків.

Вказаний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції (пункт 6.1 Договору).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.09.2018 серії РН № 1469 на ім`я Янчук В.В. (а. с. 205);

ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2020 серії ВК №1005993 на ім`я адвоката Янчук В.В. (а. с. 204);

звіт про виконану правничу допомогу при підготовці до розгляду адміністративної справи №460/2815/20, надану Адвокатським об`єднанням "Юридичний дім "Захист" для ПП "Промінвестбуд" відповідно до пункту 4.1 Договору про надання правової допомоги б/н від 6 квітня 2020 року (з 6 квітня 2020 року по 18 травня 2020 року), а саме: проведено зустріч із Клієнтом та обговорено суть спору, обговорено правову позицію по справі та способів вирішення спору (1 година роботи адвоката); опрацьовано пакет наданих Клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 31 березня 2020 року № 1506121/31765783 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10 березня 2020 року № 1, поданих Клієнтом письмових пояснень та скарги Клієнта до ДПС України (1 година роботи адвоката); опрацьовано законодавство, що регулює спірні правовідносини та суть спору, а саме: Податковий кодекс України, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165; постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 № 1246; Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165), та інші нормативно-правові акти (1 година роботи адвоката); підготовлено позовну заяву до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 31.03.2020 року № 1506121/31765783 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 10.03.2020 № 1 (2 години роботи адвоката) підготовлено копії документів до позовної заяви, копії примірників для відповідачів, завірення додатків до позовної заяви, подача позовної заяви до суду (2 години роботи адвоката); підготовлено відповідь на відзив відповідачів по справі № 460/2815/20 (1 година роботи адвоката) (а. с. 206);

акт здачі-приймання наданих правничих послуг № 1 від 18.05.2020, згідно з яким Адвокатським об`єднанням "Юридичний дім "Захист" для ПП "Промінвестбуд" відповідно до умов Договору б/н від 6 квітня 2020 року надано наступну професійну правничу допомогу при підготовці до розгляду адміністративної справи № 460/2815/20 за позовом Клієнта до ГУ ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій: проведено зустріч із Клієнтом та обговорено суть спору, обговорено правову позицію по справі та способів вирішення спору (1 година роботи адвоката); опрацьовано пакет наданих Клієнтом документів, що стосуються оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 31.03.2020 № 1506121/31765783 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.03.2020 № 1, поданих Клієнтом письмових пояснень та скарги Клієнта до ДПС України (1 година роботи адвоката); опрацьовано законодавство, що регулює спірні правовідносини та суть спору, а саме: Податковий кодекс України, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165; постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246; Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165), та інші нормативно-правові акти (1 година роботи адвоката); підготовлено позовну заяву до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 31 березня 2020 року № 1506121/31765783 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 10 березня 2020 року № 1 (2 години роботи адвоката) підготовлено копії документів до позовної заяви, копії примірників для відповідачів, завірення додатків до позовної заяви, подача позовної заяви до суду (2 години роботи адвоката); підготовлено відповідь на відзив відповідачів по справі № 460/2815/20 (1 година роботи адвоката). Вартість виконаних Адвокатським об`єднанням робіт-становить 9600 грн без ПДВ (а. с. 207).

рахунок від 10.04.2020 № 4\1 на суму 4600 грн без ПДВ (а. с. 211);

рахунок від 18.05.2020 № 5\1 на суму 5000 грн без ПДВ (а. с. 212);

платіжне дорученням ПП Промінвестбуд від 14 квітня 2020 року № 1812 на суму 4600 грн з призначенням платежу "Оплата за надання правової допомоги згідно договору №б/н від 06.04.2020 без ПДВ (а. с. 213);

платіжне доручення ПП Промінвестбуд" від 18.04.2020 № 1835 на суму 4000 грн з призначенням платежу "Оплата за надання правової допомоги згідно договору №б/н від 06.04.2020 без ПДВ (а. с. 214);

платіжне доручення ПП Промінвестбуд від 18.05.2020 № 1836 на суму 1000 грн з призначенням платежу Оплата за надання правової допомоги згідно договору №б/н від 06.04.2020 без ПДВ (а. с. 215);

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданими документами підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу у формі представництва.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість, відповідач положень названої норми закону не дотримався, не довів суду не співмірності витрат понесених позивачем на правничу допомогу адвоката.

Таким чином, суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, дійшов правомірного висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4800,00 грн, всього на загальну суму 5851,00 грн; за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України - судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4800,00 грн, всього на загальну суму 5851,00 грн.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 460/2815/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 08 жовтня 2020 року.