Рішення

від 07.10.2020 по справі 363/1844/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.10.2020 Справа № 363/1844/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретарів - Скотаренко В.М.,Палій Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом Представництва Оріон Корпорейшн до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Представництва Оріон Корпорейшн звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 26 жовтня 2018 року об 11 год. 20 хв. на регульованому перехресті просп. Палладіна та вул. Стеценка у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Skoda Octavia державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та Opel Corsa державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який наближався до автомобіля Skoda з правого боку, в результаті чого відбулося зіткнення. В результаті ДТП автомобіль Skoda Octavia державний номер НОМЕР_1 , який належить Представництву Оріон Корпорейшн на підставі технічного паспорту на автомобіль серії НОМЕР_3 , отримав значні механічні пошкодження. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але провадження в даній справі відносно нього закрито в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Цією ж постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Ні водій автомобіля Skoda Octavia, ні водій автомобіля Opel Corsa своєї цивільно-правової відповідальності перед третіми особами не застрахували, за що були оштрафовані у відповідності до вимог законодавства. Постанова суду набрала законної сили. Внаслідок ДТП позивачу було завдано матеріальних збитків на суму 183 860,97 гривень, що підтверджується незалежною оцінкою визначення вартості матеріального збитку, проведеною 18.11.2018 року експертом Праворським В.В. згідно звіту № 1251. Крім того, зазначив, що ціна позову визначається в сумі 186 560, 97 грн. (183860,97 грн. - вартість матеріальних збитків згідно експертного висновку + 2500,00 грн. за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків + 200,00 грн. послуги з відправлення телеграм). На підставі викладеного представник позивача звернувся до суду та просив стягнути ОСОБА_1 на користь Представництва Оріон Корпорейшен кошти в сумі 186 560,97 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також понесені позивачем судові витрати, а всього 189 359,39 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.07.2019 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду про його виклик, причини неявки суду не відомі. Представник відповідача будучі присутньою у судовому засіданні заперечувала щодо заявлених позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні. В подальшому до суду не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Крім того, відповідачем до суду було подано відзив, згідно якого, зазначив, що позов не визнає в повному обсязі. Не згодний з висновком судового експерта Автономова Миколи Васильовича № 053-18 від 23 січня 2019 року, вважає його незаконним, оскільки висновок експерта проведено за умови неповних фактичних даних, обставини зазначені у висновку не відповідають дійсності. Свідоцтво судового експерта за спеціальністю 10.4 Транспортно-трасологічні дослідження № 775 видане 27.05.2016 року ЦЕКК МЮ України дійсне тільки до 27.05.2019 року.Із звітом № 1251 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 18.11.2018 року відповідач також не погоджується, вважає його завищеним, у зв`язку із чим буде заявляти клопотання про призначення судової експертизи з даного питання. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Третя особа до суду не з`явилися, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В свою чергу представником позивача до суду були подані додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, посилаючись на різні надумані причини, що стосуються підстав та розміру завданих позивачу збитків, в тому числі ставить під сумнів оцінку вартості матеріального збитку, проведену ФОП ОСОБА_3 на підставі акту огляду транспортного засобу від 05.11.2018 року та ремонтної калькуляції. ОСОБА_3 є спеціалістом, який має вищу освіту та кваліфікацію оцінювача дорожніх транспортних засобів, зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів Фонду Державного майна України, що посвідчується Сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності № 711/16, виданого Фондом Держмайна України від 19.09.2016 року. Сума матеріальної шкоди визначена позивачем відповідно до звіту № 1251 від 18.11.2018 року, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) та оформлена відповідними реквізитами і фотографіями. Дані документи долучені до позовної заяви та підлягають оцінці разом з наведеними доводами під час постановлення судового рішення по справі. Відповідачем вартість матеріальних збитків не оспорювалась та останній не побажав бути присутнім при огляді автомобіля та проведенні автотоварознавчого дослідження, не дивлячись на відповідне повідомлення експерта про час та місце проведення огляду пошкоджень, ніяких заперечень, клопотань з цього приводу від відповідача не надходило. Щодо пояснень відповідача про обопільну вину в скоєнні ДТП, то в постанові ВС від 05.09.2019 по справі № 234/16272/15-ц Верховний Суд вказав, що постанова суду про відсутність в діях водія складу відповідного адміністративного правопорушення звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Також, зазначив, що право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України). Посилаючись на вимоги ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1192 ЦК України просив заявлені вимоги задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 184245 від 26.10.2018 ОСОБА_2 26.10.2018 приблизно об 11 год. 20 хв. на перехресті пр. Академіка Палладіна та вул. Стеценка в м. Києві, керуючи автомобілем Шкода , номерний знак НОМЕР_1 , виїхала на перехрестя з порушенням вимоги дорожнього знаку 5.16 (напрямок руху по смугах), рухаючись прямо замість повороту ліворуч, чим порушила вимоги п. 8.4 "ґ", дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 184246 від 26.10.2018 ОСОБА_1 26.10.2018 приблизно об 11 год. 20 хв. на перехресті пр. Академіка Палладіна та вул. Стеценка в м. Києві, керуючи автомобілем "Опель", н/з НОМЕР_2 , виїхав на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора та вчинив зіткнення з автомобілем "Шкода", н/з НОМЕР_1 , який рухався на зелений сигнал світлофора. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження. Чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.7.3 "е" ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2019 року закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження в даній справі закрито в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.01.2020 року постанову Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2019 року залишено без змін.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Skoda Octavia державний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб зареєстрований за Представництво Оріон Корпорейшн.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджено письмовими доказами, на час ДТП автомобілі Skoda Octavia державний номер НОМЕР_1 та Opel Corsa державний номер НОМЕР_2 не були застраховані за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно висновку експерта № 053-18 ОСОБА_4 , з якого випливає те, що в даній дорожній обстановці, при вказаних в матеріалах справи характеристиках дорожньої обстановки, в діях водія автомобіля "Опель", н/з НОМЕР_2 ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 8.7.3 "е" та п. 8.10 ПДР України і вказана невідповідність його дій з технічної точки зору перебувала в причинному зв`язку з настанням даної ДТП

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1251 від 18.11.2018 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ Skoda Octavia державний номер НОМЕР_1 станом на 18.11.2018 року з урахуванням ПДВ на запасні частини та ВТВ становить 183 860, 67 грн.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

- шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

- за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується;

- за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 Цивільного кодексу України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 6 Постанови ВССУ № 4 від 01.03.2013р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки зазначено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 вищезазначеної постанови, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. У разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вина відповідача встановлена постановою суду, а закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною, а тому відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Суд погоджується з тим, що закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП постановою суду визнано.

Внаслідок ДТП позивачу було завдано матеріальних збитків на суму 183 860,97 гривень, що підтверджується незалежною оцінкою визначення вартості матеріального збитку, проведеною 18.11.2018 року експертом Праворським В.В. згідно звіту № 1251.

Крім того, позивачем були понесені витрати у сумі 2500,00 грн. за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків та у сумі 200,00 грн. за послуги з відправлення телеграм, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, що стосуються підстав та розміру завданих позивачу збитків, в тому числі ставить під сумнів оцінку вартості матеріального збитку, проведену ФОП ОСОБА_3 на підставі акту огляду транспортного засобу від 05.11.2018 року та ремонтної калькуляції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є спеціалістом, який має вищу освіту та кваліфікацію оцінювача дорожніх транспортних засобів, зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів Фонду Державного майна України, що посвідчується Сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності № 711/16, виданого Фондом Держмайна України від 19.09.2016 року.

Сума матеріальної шкоди визначена позивачем відповідно до звіту № 1251 від 18.11.2018 року, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) та оформлена відповідними реквізитами і фотографіями, а тому підстав для визнання його неналежним доказом судом не встановлено, що і не було спростовано відповідачем.

Відповідачем вартість матеріальних збитків не оспорювалась та він не був присутнім при огляді автомобіля та проведенні автотоварознавчого дослідження, не зважаючи на відповідне повідомлення експерта про час та місце проведення огляду пошкоджень, ніяких заперечень, клопотань з цього приводу від відповідача не надходило.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Зокрема, суд повинен роз`яснити сторонам їх право заявити клопотання про призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Клопотання про призначення експертизи відповідачем не заявлялися, будь-яких інших доказів, у тому числі звіт про визначення розміру матеріальних збитків, складений за його заявою суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем під час розгляду даної справи у суді, не було заявлено жодних клопотань про витребування доказів, клопотань про призначення судом відповідних експертиз, у тому числі і не надано таких висновків до матеріалів справи, а також не надано власних розрахунків, щодо розміру визначеної позивачем шкоди, а тому суд при прийнятті рішення керується лише звітом та розрахунком наданим представником позивача.

Аналізуючи викладене, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 223, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст. 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Представництва Оріон Корпорейшн до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Представництва Оріон Корпорейшен кошти у розмірі 186 560, 97 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також понесені позивачем судові витрати у розмірі 2 798, 42 грн., а всього 189 359 (сто вісімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят три) гривень 39 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: Представництво Оріон Корпорейшн (03110, м. Київ, вул.. Шолуденко, 3 оф. 309, р/р НОМЕР_4 в Райффайзен Банк Аваль в м. Києві, МФО 300335, Код ЗКПО 19364182).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

СУДДЯ - І.Ю.КОТЛЯРОВА