Ухвала

від 08.10.2020 по справі 709/1517/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1517/20

1-кс/709/352/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області

ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Золотоноша Черкаської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, опікується за ОСОБА_7 , 1929 року народження, та ОСОБА_8 , 1931 року народження, інвалідом, депутатом, ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий:

- 27липня 2020рокуЧорнобаївським районним судом Черкаської області за

ст.389-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі

ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що

6 жовтня 2020 року о 09:15, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов через незачинені двері в службовий кабінет Ревбинської сільської ради за адресою: вул. Миру, 2, с. Ревбинці, Чорнобаївський район, Черкаська область, тримаючи в руках сокиру, порушуючи умови роботи сільської ради та виражаючись нецензурною лайкою, криками та з явно вираженою агресією в сторону працівників сільської ради, а саме секретаря ОСОБА_9 та бухгалтера ОСОБА_10 , не зважаючи на присутність останніх, маючи незгоду у зв`язку з застосуванням Чорнобаївським районним судом Черкаської області відносно нього адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт та його виконанням на території Ревбинської сільської ради, будучи переконаним та маючи власну точку зору в тому, що працівники сільської ради зверхньо відносяться до нього під час відпрацювань вказаного адміністративного стягнення, тримаючи в руках предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень - сокиру, наразив працівників сільської ради ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на небезпеку, що виразилась в можливому отриманні тілесних ушкоджень під час розмахувань нею в приміщенні кабінету та нанесення численних ударів по оргтехніці, а саме монітору від стаціонарного комп`ютера марки «Philips», принтеру «Canon» та настільної лампи, що знаходились на робочому столі секретаря сільської ради ОСОБА_9 , пошкодивши їх, при цьому завдав матеріальних збитків на загальну суму

20000,00 гривень.

За даним фактом 6 жовтня 2020 року розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250280000333 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

6 жовтня 2020 року о 15:00 ОСОБА_5 затриманий в порядку п. 1 ч. 1

ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

7 жовтня 2020 року ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Під час допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного свою вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали подане клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому, і застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені

ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать їх запобіганню. Зокрема, прокурор ОСОБА_3 зазначала, що підозрюваному

ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину під час перебування останнього на випробовувальному терміні. При цьому вказувала, що існує реальна загроза стосовно свідків, які побоюються повторної неправомірної поведінки зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 .

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 . Захисник ОСОБА_6 зазначив, що його підзахисний має працювати, відпрацьовувати суспільно-корисні роботи, а також здійснювати догляд за своїми рідними тітками похилого віку, а тому достатнім запобіжним заходом для нього буде домашній арешт у нічний час доби. При цьому останній позбавлений можливості знищувати докази.

Заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня

2003 року № 4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому Верховним Судом України роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв`язків негативного характеру, порушення умов запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

У ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог

п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від

10 лютого 2011 року).

Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не доведено підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Посилання сторони обвинувачення на ймовірність вчинення підозрюваним однієї із дій, які вказані у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджені належними та допустими доказами.

Із досліджених доказів, які містяться в матеріалах клопотання, встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , опікується рідними тітками похилого віку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Разом з тим стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний

ОСОБА_5 не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки; переховуватиметься від органів слідства чи суду, зокрема ухилятиметься від явки до слідчого чи суду; чинитеме тиск чи інший незаконний вплив на свідків; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином або вчинить інше кримінальне правопорушення.

Надані стороною обвинувачення докази також не доводять обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.ч. 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання

Оскільки органами досудового розслідування не доведено, що більш м`який запобіжний захід буде недоцільним для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_5 залишати житло цілодобово з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов переконання, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним

ОСОБА_5 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженому начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 увигляді триманняпід вартою - відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці за місцем його фактичного проживання та реєстрації за адресою:

АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати помешкання за адресою: АДРЕСА_1 до

8 грудня 2020 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, окрім як під час участі у слідчих діях.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - 2 місяці, тобто до 8 грудня 2020 року.

Виконання ухвали доручити Чорнобаївському ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 .

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1