Постанова від 01.10.2020 по справі 753/2593/20

Головуючий у І інстанції Трусова Т.О.

Провадження №22-ц/824/8068/2020 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. в рамках зведеного виконавчого провадження № 59570903 звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до будинку боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви приватним виконавцем зазначено, що у неї на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 59570903 з примусового виконання виконавчого листа №2-118/12 від 19.12.2017 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсал Банк 973 251 грн. боргу та 1 820 грн. судових витрат, на загальну суму 975 071 грн., та виконавчого листа №2-209/13 від 30.01.2015 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсал Банк заборгованості у розмірі 1 605 736,19 грн. за кредитним договором № 061-2008-610 від 11.03.2008 року.

04.06.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59276419.

04.06.2019 року постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик до приватного виконавця на 14.06.2019 року на 11-00 год. направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням за № 0209413890698, на адресу, що зазначена у виконавчому документі, а 08.06.2019 року дана постанова та виклик були вручені батьку боржника, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу.

У вищевказаний час до приватного виконавця боржник не з`явився, про поважність причин неявки не попередив, про що складено відповідний акт приватного виконавця від 14.06.2019 року за участю представника стягувача - ОСОБА_2

04.06.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.

04.06.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено установам банку для виконання.

Згідно відповідей з установ банків, постанову про арешт коштів боржника прийнято банківськими установами до виконання, однак на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови.

Приватним виконавцем направлено запити до Відділу реєстрації актів цивільного стану УПДР ГТУЮ у м. Києві, Державної службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного сервісного центру МВС України, Державної прикордонної служби Україну, Державної міграційної служби України, Київського бюро технічної інвентаризації, Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА.

За наявними даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління Державної міграційної служби України встановлено, що ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 18.08.2017 року органом видачі 3228.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру МВС України в м. Києві за боржником не зареєстровано транспортні засоби.

Відповідно даних реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації буд. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.12.2006 року.

Даний будинок знаходиться у іпотеці, відповідно до договору іпотеки від 11.03.2008 року, укладеного між боржником ОСОБА_1 та стягувачем АТ Універсал Банк .

Даний факт підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

З Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 20.06.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Відповідно до відповідей Держгеокадастру (Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Одеській області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області) встановлено, що згідно з переданої інформації, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) до 01.01.2013 року зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:201:0001, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності за ОСОБА_1 (документ, що посвідчує право - державний акт від 22.03.2007 року КВ 141585).

25.06.2019 року приватним виконавцем було повторно направлено виклик боржнику з вимогою з`явитися 26.06.2019 року об 11-00 год. за адресою місцезнаходження приватного виконавця для надання пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, які вживаються для його виконання, проте боржник знову не з`явився та причини неявки не повідомив.

16.07.2019 року від Акціонерного товариства Універсал Банк надійшла заява про примусове виконання рішення, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-209/13 від 30.01.2015 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва.

В цей же день приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59570893 та постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 59276419 та № 59570893 у зведене виконавче провадження № 59570903.

10.10.2019 року приватним виконавцем направлено виклик боржнику з вимогою з`явитися 17.10.2019 року о 12-00 год., однак боржник знову не з`явився, про що 17.10.2019 року складено черговий акт приватного виконавця у присутності понятого - ОСОБА_12 .

29.10.2019 року приватним виконавцем знову направлено виклик з вимогою до боржника з`явитися 07.11.2019 року о 10-30 год. за адресою приватного виконавця, щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату. У зв`язку з ігноруванням виклику приватного виконавця 07.11.2019 року складено акт за участю понятого ОСОБА_12

12.12.2019 року приватним виконавцем здійснено виїзд за місцезнаходженням майна боржника, а саме: буд. АДРЕСА_1 , для проведення опису та арешту нерухомого та рухомого майна боржника.

Двері та хвіртку приватному виконавцю ніхто не відчинив, доступу до предмету іпотеки не надав, про що складено акт від 12.12.2019 року.

Беручи до уваги те, що боржник ОСОБА_1 добровільно не виконує рішення і не надає приватному виконавцю доступу до житла, інше майно, на яке можна звернути стягнення, у нього відсутнє, зважаючи на те, що боржник не являється без поважних причин за викликом приватного виконавця, останній і звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року подання приватного виконавця задоволено.

Дозволено приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. примусово проникнути до будинку АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 59570903.

Не погоджуючись з ухвалою,ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та закрити провадження у справі.

Скарга мотивована тим, що будинок до цього часу перебуває під обтяженням, яке виникло на підставі договору іпотеки, а тому на дане майно поширюється дія п. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті . Крім цього, у будинку зареєстровано 14 осіб, серед яких 5 неповнолітніх дітей, і примусове проникнення до будинку порушить права осіб, які там проживають.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від приватного виконавця Лановенко Л.О., остання просила залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

В судовому засіданні представник приватного виконавця Лановенко Л.О. - адвокат Коваленко Т.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечила та просила залишити ухвалу суду без змін, як законну та обґрунтовану.

Боржник ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, однак його неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

01 жовтня 2020 року до апеляційного суду електронною поштою надійшло клопотання адвоката Масютіна С.О., як представника ОСОБА_1 на підставі договору-доручення від 30 вересня 2020 року, про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в іншому процесі. Разом з тим, причина відкладення розгляду справи колегією суддів була визнана неповажною, при цьому, колегією суддів враховано, що відкладення чи оголошення перерви в розгляді скарги здійснюється в межах визначеного законом строку для розгляду скарги, тому, зважаючи на вказівки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України , щодо дотримання розумного строку для судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника приватного виконавця, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника, суд першої інстанції керувався наявністю передбачених до цього законом підстав. Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що надані до суду матеріали містять достатньо доказів того, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження та свого обов`язку виконати рішення суду, чинить перешкоди приватному виконавцю, направлені на його виконання, не надає доступу до житла у відведений для цього час вчинення виконавчих дій, ухиляється від викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v . GREECE , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З метою ефективної реалізації покладених на виконавця завдань щодо здійснення заходів примусового виконання рішень закон наділяє його широкими повноваженнями (правами), зокрема, правом примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Стаття 30 Конституції України гарантує недоторканість житла, що полягає у забороні проникати до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Згідно ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням виконавця.

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. перебуває зведене виконавче провадження № 59570903 з примусового виконання виконавчого листа №2-118/12 від 19.12.2017 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсал Банк 973 251 грн. боргу та 1 820 грн. судових витрат, на загальну суму 975 071 грн., та виконавчого листа №2-209/13 від 30.01.2015 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсал Банк заборгованості в розмірі 1 605 736,19 грн. за кредитним договором № 061-2008-610 від 11.03.2008 року.

Також встановлено, що боржник ОСОБА_1 рішення суду добровільно не виконує, від викликів приватного виконавця ухиляється.

12.12.2019 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. здійснено виїзд за місцезнаходженням майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проте потрапити в будинок та здійснити опис майна боржника приватний виконавець не змогла в зв`язку з ненаданням їй доступу до житла. Вказана обставина підтверджується складеним приватним виконавцем актом від 12.12.2019 року.

Враховуючи те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення та не надає приватному виконавцю доступу до свого житла, яке є єдиним майном боржника, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав до задоволення подання та надання дозволу приватному виконавцю на примусове проникнення до житла боржника.

Доводи апеляційної скарги про застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті законності та обґрунтованості постановленої судом ухвали не спростовують, оскільки положення цього закону поширюються на правовідносини щодо звернення стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, натомість в даній справі судом лише надано дозвіл на примусове проникнення виконавця до житла боржника, що по своїй суті не тотожнє процедурі звернення стягнення на іпотечне майно.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: