Постанова

від 24.09.2020 по справі 361/6333/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/6333/18 Головуючий в суді І інстанції Петришин Н.М.

Провадження № 22ц-824/9578/20 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Поливач Л.Д.,

за участі секретаря Примушка О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, який мотивує тим, що 03 листопада 2018 року він від свого імені здійснив платіж у розмірі 1 332 240 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ Княжицьке . Вважає, що вказані грошові кошти були перераховані ним на користь відповідача без достатньої правової підстави, оскільки між сторонами були відсутні жодні договірні чи інші зобов`язання. Відповідач самостійно повернути ці грошові кошти відмовляється, тому, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані Товариством грошові кошти у розмірі 1 332 240 гривень.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року позов задоволено, стягнуто з ТОВ Княжицьке на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 332 240 гривень та судовий збір у розмірі 8 810 гривень.

Не погодившись із цим рішенням, представник ТОВ Княжицьке подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає зокрема і те, що підставою для перерахування ОСОБА_2 коштів на користь Товариства слугували обставини незаконного заволодіння позивачем врожаєм озимого жита в кількості 3330,6 центнерів з полів ТОВ Княжицьке , площею 91 га, чим було завдало ТОВ Княжицьке матеріальної шкоди в розмірі 1 332 240 гривень, і що саме таку суму коштів позивач сплатив Товариству в рахунок добровільного відшкодування завданої ним майнової шкоди задля пом`якшення покарання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, що також було встановлено і судовими рішеннями. Тому, на його думку, вказані обставини спростовують доводи позивача щодо безпідставності набуття Товариством цих грошових коштів, а тому вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову таким, що не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ТОВ Княжицьке набув від позивача та зберігає грошові кошти у розмірі 1 332 240 гривень без достатньої правової підстави, а тому позовні вимоги про повернення безпідставно набутого майна підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із повідомлення про підозру від 08 вересня 2017 року, старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах (розбій) вчинений за попередньою змовою групою осіб (т.1, а.с.68-71).

14 листопада 2017 року був складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110000000827 від 09.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, де обвинувачений у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_1 , а потерпілим - ТОВ Княжицьке , в якому зазначено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_1 є добровільне відшкодування ним потерпілому завданого збитку (т.1, а.с.24-31).

Із заяв потерпілої ОСОБА_3 від 16.05.2018 року, адресованих Броварському міськрайонному суду та начальнику слідчого Броварського ВП Тетеруку Є.В., вбачається, що вона примирилась із ОСОБА_1 та не має до нього жодних претензій, а тому відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні №12016110130001082 та просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 (т.1, а.с.43-44).

Із меморандуму, підписаного 16 травня 2018 року між ОСОБА_3 , ТОВ Княжицьке (сторона - 1) та ОСОБА_1 (сторона - 2), вбачається, що сторони засвідчують своє бажання припинити взаємні судові та позасудові розбіжності, що існують між ними. Умови меморандуму визначають здійснення сторонами дій, спрямованих на припинення цивільних та кримінальних проваджень, ініційованих ними; визначено порядок користування спірними земельними ділянками (т.1, а.с.45,46).

У пункті 3.3. меморандуму зазначено про те, що сторона-1 відмовляється від будь-яких майнових претензій щодо майна - врожаю сільськогосподарських культур (відшкодування його вартості та збитків в будь-якому обсязі) - що стало підставою для порушення кримінального провадження №12017110000000827, №12016110130001082 чи може бути підставою для порушення інших кримінальних справ.

Відповідно до квитанції №1887157711 від 03 листопада 2017 року ОСОБА_1 здійснив платіж у розмірі 1 332 240 гривень на ім`я ТОВ Княжицьке , призначення платежу - відшкодування матеріальних збитків (т.1, а.с.5).

Факт перерахування коштів на рахунок ТОВ Княжицьке також підтверджується випискою по рахунку в АТ УкрСиббанк за період з 01.11.2017 року по 18.11.2017 року (т.1, а.с.65-67, 127-129).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2018 року, яка не оскаржувалася і набрала законної сили, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, а цивільний позов ТОВ Княжицьке до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - залишено без розгляду (т.1, а.с. 211-213).

Зазначеною ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 , довівши свій злочинний намір до кінця, заволодів врожаєм (озиме жито) загальною вагою 3 330, 6 центнерів, який зібрав за допомогою орендованої спеціальної техніки з полів загальною площею 91 га, чим спричинив ТОВ Княжицьке значну матеріальну шкоду у розмірі 1 332 240, 00 грн., що становить вартість вказаного врожаю на момент скоєння кримінального правопорушення та суд вважав вірною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 356 КК України (т.1, а.с.212).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2016 року, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, позов ТОВ Княжицьке до ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 припинити будь-які роботи по обробітку земельних ділянок, які знаходяться в складі полів №1 площею 30 га, № 2 - 63 га, № 5- 60 га, № 7 - 63 га, № 8 - 82 га, № 11 - 147 га, № 12 - 84 га, в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області та не чинити перешкоди ТОВ Княжицьке у здійсненні ним своєї діяльності на земельних ділянках, утворених із розпайованих земель КСП імені Щорса в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, відповідно до яких ТОВ Княжицьке укладено договори оренди землі (т.1, а.с.90-103, 106-123).

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено зокрема і те, що ОСОБА_1 організував незаконний посів полів, перешкоджав господарській діяльності ТОВ Княжицьке .

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і яке не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину, або інших підстав, передбачених статтею11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) від 20 листопада 2018 року, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч.2 ст. 11 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищевказаних вимог Закону до уваги не взяв, належним чином усіх обставин справи не встановив та не перевірив їх відповідними доказами, а також не врахував, що перерахування позивачем на користь ТОВ Княжицьке грошових коштів у розмірі 1 332 240 гривень було здійснене з метою відшкодування завданої ним Товариству матеріальної шкоди, внаслідок його незаконного заволодіння врожаєм віповідача, що встановлено матеріалами кримінального провадження та ухвалою суду про закриття кримінального провадження, крім того, під час здійснення платежу на користь ТОВ Княжицьке у визначеному розмірі, позивач самостійно визначив його призначення як відшкодування матеріальної шкоди , про що зазначено у квитанції №1887157711 від 03 листопада 2017 року, натомість відсутність вироку про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не змінює характеру правовідносин сторін, які фактично склалися, і не трансформує визначену за взаємною згодою суму відшкодування у безпідставно набуте майно, оскільки позивач здійснив переказ цих коштів саме з метою відшкодування завданої ним шкоди та виключає у даному випадку виникнення кондикційного зобов`язання відповідача та стягнення спірних коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції про те, що підозра, обвинувальний акт та ухвала про закриття кримінального провадження не підтверджують вини відповідача у вчиненні дій, якими спричинено матеріальну шкоду відповідачу та не підтверджують факт завдання відповідачу матеріальної шкоди, колегія суддів вважає помилковими, позаяк, як матеріалами кримінального провадження №12017110000000827, так і ухвалою про закриття провадження встановлено обставини заподіяння ОСОБА_1 матеріальної шкоди ТОВ Княжицьке у розмірі 1 332 240 гривень, внаслідок незаконного заволодіння врожаєм і з такою кваліфікацією правопорушення ОСОБА_1 погодився суд, який закрив кримінальне провадження за заявою потерпілого, і матеріалами справи підтверджується, що саме з метою примирення сторін між ТОВ Княжицьке і ОСОБА_1 було укладено меморандум від 16 травня 2018 року, яким сторони засвідчили своє бажання припинити взаємні судові та позасудові розбіжності, що існують між ними, і умови меморандуму визначали здійснення сторонами дій, спрямованих на припинення цивільних та кримінальних проваджень, ініційованих ними, і саме з метою припинення кримінального провадження та примирення з ТОВ Княжицьке ОСОБА_1 і було перераховано вказані грошові кошти Товариству, в рахунок відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди.

Також, і висновок суду першої інстанції про те, що відповідач в особі представника ОСОБА_3 підтвердила, що не має та відмовляється від будь-яких майнових претензій щодо майна - врожаю сільськогосподарських культур, відшкодування його вартості та збитків в будь-якому обсязі, доводить відсутність правових підстав для утримання ТОВ Княжицьке грошових коштів, перерахованих позивачем, колегія суддів вважає помилковим, оскільки матеріалами справи та поясненнями сторін у суді підтверджується то факт, що саме через добровільне відшкодування позивачем майнової шкоди у розмірі 1 332 240 гривень ТОВ Княжицьке в особі ОСОБА_3 відмовилося від майнових претензій щодо врожаю, що також доводить наявність правових підстав набуття Товариством цих коштів та спростовує доводи позивача щодо безпідставності їх набуття відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене за неправильного застосування судом норм матеріального права та неповного з`ясуванням усіх обставин справи, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке про стягнення безпідставно набутих коштів.

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке (код ЄДРПОУ - 38974159) 13 215 грн. 00 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: