Ухвала

від 14.09.2020 по справі 314/292/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/292/20

Провадження № 2-з/314/31/2020

У Х В А Л А

іменем України

"14" вересня 2020 р. Вільнянський районний суд Запорізької області

в складі головуючого судді: Кіяшко В.О. ,

розглянувши в приміщенні суду, в м. Вільнянськ, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Стельмаченко С.І. про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Стельмаченко С.І. про розірвання договору оренди землі.

Позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову у виді забороною вчиняти певні дії, а саме заборонити відповідачу - Фермерське господарство Стельмаченко С.І. та будь яким іншим особам, окрім позивача ОСОБА_1 , вчиняти будь які дії на земельній ділянці (яка на праві приватної власності належить площею 5,67 га, кадастровий номер 2321580500:03:004:0038, яка розташована на території Антонівської сільської Ради), а саме використовувати земельну ділянку, як за цільовим так і не за цільовим призначенням, заходити, заїжджати на ділянку автотранспортом, сільськогосподарською технікою, проводити, здійснювати земельні польові, посівні та інші види робіт з використанням або без використання спеціальної або сільськогосподарської техніки, встановлювати, зводити тимчасові, або постійні споруди та інші об`єкти.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що позивачу по справі на праві приватної власності належить площею 5,67 га, кадастровий номер 2321580500:03:004:0038. Позивач звертається до суду як спадкоємець ОСОБА_2 . Згідно договору оренди землі Відповідачу була передана в оренду ділянка сільськогосподарського призначення площею 5,67 га, яка розташована на території Антонівської сільської Ради.

Позивач бажає в судовому порядку розірвати договір оренди зазначеної земельної ділянки, так як Відповідач не бажає її віддавати, земельна ділянка потрібна для ведення сільського господарства, відповідач не виплачує орендну плату .

З метою забезпечити недопущення у подальшому порушення прав позивача, як власника земельної ділянки просить в порядку забезпечення позову, заборонити Відповідачу та будь яким іншим особам, окрім позивача, вчиняти будь які дії на вищевказаній земельній ділянці, а саме використовувати земельну ділянку, як за цільовим так і не за цільовим призначенням, заходити, заїжджати на ділянку автотранспортом, сільськогосподарською технікою, проводити, здійснювати земельні польові, посівні та інші види робіт з використанням або без використання спеціальної або сільськогосподарської техніки, встановлювати, зводити тимчасові, або постійні споруди та інші об`єкти.

Вирішуючи питання відносно поданої заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Відповідно до ч.10 ст . 150 ЦПК Українине допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Позивач у заяві про забезпечення позову ставить питання про обмеження права володіння і користування земельною ділянкою, яке має відповідач на підставі договору оренди, до вирішення справи по суті, фактично застосувавши правові наслідки розірвання договору до винесення судового рішення у цій справі, що прямо заборонено ч. 10 ст.150 ЦПК України.

Отже, у світлі наведених вище міркувань, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову та відмову в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

постановив :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. О. Кіяшко

14.09.2020