Рішення

від 28.09.2020 по справі 766/1298/18

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/1298/18

Пров. №2/766/100/20

28 вересня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Трепетіна І.В., з участю представника позивача та третьої особи адвоката Старюка В.А., представника відповідача Логвіновської А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ритм про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, процентів за користування чужими грошовими коштами,-

В С Т А Н О В И В:

25.01.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача АТ КБ Приватбанк безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 170 тис.грн., які він помилково перерахував на рахунок ТОВ РИТМ , стягнути відсотки за користування цими коштами 6443,70 грн., які він розрахував на підставі ст. 1061 ЦК України за аналогією закону, посилаючись на ст. 8 ЦК України, у розмірі облікової ставки НБУ.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В. від 16.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2018 року у зв`язку з тим, що суддя Гаврилов Д.В. не може продовжувати розгляд справи, у зв`язку із закінченням строку дії повноважень судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/1298/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018 року, головуючим у справі визначена суддя Хайдарова І.О.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарової І.О. від 30.07.2018р. справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

30.08.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позивачем невірно визначено відповідача у справі, оскільки між сторонами відсутній предмет спору, відповідач прав позивача не порушував, не визнавав, не оспорював, докази порушених, або невизнаних прав позивача з боку ПАТ КБ Приватбанк у матеріалах справи та у позовній заяві відсутні. Також представник відповідача вказав, що позивачем не надано жодного доказу існування правовідносин з ПАТ КБ Приватбанк оскільки платіжна картка MasterCard № НОМЕР_1 не емітована ПАТ КБ Приватбанк та є власністю іншого банку, а у ТОВ Ритм не має обладнання (посттерміналу) Приватбанку. В зв`язку з наведеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю.

30.08.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив в якому вказав, що доводи відповідача, що платіжна картка позивача є власністю іншого банку, не заслуговує на увагу, оскільки вона є належним документом на переказ - тобто електронним документом, що використовується будь-яким суб`єктом переказу, учасником загальної платіжної системи країни, для передачі доручень на переказ коштів. Отже, на думку позивача, його позовні вимоги повинні бути задоволенні в повному обсязі.

31.08.2018 року представником відповідача подані заперечення проти відповіді на відзив, в яких вказала, що позивач посилається на порушення його прав з боку банку, при цьому, не надавши жодного доказу: у чому полягають такі порушення, докази існування коштів на рахунках банку, докази перерахування коштів на рахунки ТОВ Ритм , навіть при зверненні до банку про помилкове повернення перерахованих коштів, позивачем не надано квитанції про здійсненні такої операції. Таким чином позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження заявлених вимог. Враховуючи наведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.10.2019 р. від представника третьої особи ТОВ "РИТМ" надійшла заява, в якій просить стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на свою користь кошти у розмірі 11264,00 грн.

21.12.2018 р. ТзОВ "РИТМ" подано до суду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.02.2019 р. справу прийнято до провадження судді Ус О.В., позов третьої особи залишено без руху, призначено підготовче засідання.

24.07.2019 року представником ТзОВ "РИТМ" подано заяву про повернення позову третьої особи до вирішення питання щодо об`єднання з первісним позовом, та просив повернути сплачений судовий збір.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2019 року позов третьої особи ТОВ "РИТМ" повернуто позивачу.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2019 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні до матеріалів справи долучено відповідь ПАТ КБ Приватбанк ТОВ РИТМ , на яку представник позивача посилався, як на доказ утримання банком коштів та копія картки позивача з якої перераховувалися кошти, проти чого заперечувала представник банку з підстав несвоєчасності надання доказів.

Представник позивача в судовому засіданні не підтримував вимоги про стягнення 170 тис.грн., оскільки під час перебування справи в суді влітку 2019 р. позивачеві були повернуті кошти. При цьому, позивач підтримує в повному обсязі вимоги про стягнення процентів за користування банком грошима позивача, виходячи з розрахунку на час подання позовної заяви, вимог про стягнення процентів до дня повернення коштів не заявляє. До закінчення дебатів представником позивача заявлено про надання доказів щодо судових витрат у вигляді правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено наявність між позивачем будь-яких правовідносин. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

10.10.2017 р. позивачем ОСОБА_2 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ РИТМ 170 тис.грн., що підтверджується копіями листа № 20.1.0.0.0/7-20171026/1838 від 27.10.2017 року відповідача ТОВ РИТМ та банківською карткою НОМЕР_2 на ім`я позивача за банківським рахунком, відкритим іноземним банком.

З вищевказаного листа вбачається, що ряд платежів, що надійшли за трансакціями на рахунок ТОВ РИТМ підлягають перевірці відповідно Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення та Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженою постановою Правління Національного банку України .

Належними та допустимими доказами позивачем доведено, що до банку позивач ОСОБА_1 звернувся вперше 08.11.2017 року (копія заяви - арк. справи 5), доказів більш раннього звернення суду не надано. Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_1 просив повернути йому гроші, помилково перераховані на рахунок ТОВ РИТМ на його рахунок з вказівкою тієї самої картки, з якої був здійснений переказ.

Відповідь банком надано 30.11.2017 р. - банком рекомендовано уточнити ЄДРПОУ ТОВ РИТМ (арк. справи 6).

Доказів, щодо надання банку запитуємої інформації стороною позивача не надано.

Станом на день розгляду справи, за твердженням сторони позивача, кошти в розмірі 170 тис.грн. повернуті.

Представником банку вказана обставина не визнана, оскільки стороною позивача відповідних доказів не надано.

Позивач не підтримує вимог про стягнення 170 тис.грн. через задоволення вказаних вимог під час перебування справи в суді.

Доказів, що помилковий переказ був повернутий саме банком, а не ТОВ РИТМ суду не надано.

Доказів, що 170 тис.грн., перераховані ОСОБА_1 увесь час до їх повернення знаходилися на рахунках відповідача та відповідач користувався чужими коштами суду не надано.

Стороною позивача клопотань про витребування доказів ні у підготовчому, ні у судовому засіданні не заявлено.

Відповідно до ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Переказом коштів у розумінні п. 1.24 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі;

Пунктом 1.27 надано поняття платіжної картки - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором

Згідно зі статтею 21 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі.

Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України.

Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем (стаття 25 вказаного Закону).

Порядок та умови виконання міжбанківського (внутрішньобанківського) переказу врегульовані розділом V Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , відповідно до статті 28 якого визначено особливості виконання міжбанківського переказу, ініційованого за допомогою електронного платіжного засобу.

Відповідно до наведеної норми матеріального права міжбанківський переказ між банками-учасниками платіжних систем за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями в межах України, проводиться лише у валюті України незалежно від того, в якій валюті відкритий рахунок клієнта.

Міжбанківський переказ між банками-учасниками міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями електронних платіжних засобів-нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у відповідних договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Міжбанківський переказ коштів між учасниками міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням емітованих резидентами електронних платіжних засобів, що здійснені за межами України, проводиться через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи, у валюті, визначеній в договорі між емітентом (еквайром) та платіжною організацією відповідної платіжної системи.

За п. 5.1. статті 5 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

За підпунктом 4 пункту 21.1 статті 21 вищевказаного закону використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі є ініціюванням переказу. Процедура ініціювання переказу у платіжній системі визначається правилами відповідної платіжної системи (п.22.13).

Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України (25.1).

Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем (25.2).

Переказ за п. 30.1 статті 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

За пунктом 32.1 статті 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Пунктами 32.2, 32.3 вищевказаної статті передбачена відповідальність банку за порушення строків переказів, помилкового переказу з вини банку.

За п. 33.2. статті 33 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Між позивачем, відповідачем та третьою особою ТОВ РИТМ виникли правовідносини, які регулюються Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні щодо переказу грошових коштів, які ОСОБА_3 , як ініціатор платежу за допомогою електронних платіжних засобів.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України .

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною другою статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші, на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15.

Помилковий переказ стався з вини позивача, а тому саме ОСОБА_1 несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у документі на переказ. Повернення помилково зарахованих коштів здійснюється їх отримувачем, а не банком.

Крім того, позивачем також не доведено, що ним надано банку додаткову інформацію щодо перерахування коштів. За відсутності квитанції щодо переказу та даних щодо отримувача переказу ідентифікування платежу утруднено або неможливе.

Матеріали справи не містять доказів того, що ПАТ ПриватБанк не завершив переказ коштів. Лист № 20.1.0.0.0/7-20171026/1838 від 27.10.2017 року банку до ТОВ РИТМ свідчить лише про те, що ряд платежів, що надійшли за трансакціями на рахунок ТОВ РИТМ підлягають перевірці відповідно Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення та Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженою постановою Правління Національного банку України .

Також, судом не встановлено, що 170 тис.грн. у вигляді переказу ОСОБА_1 на рахунок ТОВ РИТМ перебувала на будь-яких рахунках ПАТ КБ Приватбанк та відповідач безпідставно ними користувався, як і не встановлено факту та підстав повернення позивачеві вказаних коштів.

Як передбачено частиною 6 статті 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення ля справи та на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень та несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням процесуальних дій.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність безпідставного набуття та користування відповідачем АТ КБ Прватбанк грошовими коштами позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого, відсутні підстави для розгляду вимог щодо стягнення відсотків за користування безпідставно набутими коштами (через похідність цієї вимоги від встановлення обставини безпідставного набуття коштів), а тому позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 08 жовтня 2020 року.

Керуючись ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (код юридичної особи 14360570, юридична адреса: м.Херсон, вул. Ушакова, 43), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ритм (код юридичної особи 24751975, місцезнаходження: Херсонська область, Білозерський район, с.Чорнобаївка, вул. Радянська, 44- А ) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або шляхом подачі апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус