Рішення

від 18.09.2020 по справі 472/1131/18

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1131/18

Провадження №2/472/5/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кулик А.М. (в режимі сервісу EASYCON),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 смт. Веселинове цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Миколаївське" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельні ділянки ,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Миколаївське" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 22 березня 2010 року між позивачем ОСОБА_2 та СЗАТ Миколаївське , найменування якого в подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) "Миколаївське", укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав, а СЗАТ Миколаївське прийняло в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 5,55 га.

Оскільки ПрАТ "Миколаївське" орендну плату за використання зазначеної земельної ділянки за 2016-2017 роки не виплатило, позивач вважає, що дана обставина є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Зважаючи на вказані обставини, просив також повернути йому у користування орендовані земельні ділянки та стягнути на його користь заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки в сумі 4808,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що позивач за 2016 - 2017 роки орендну плату не отримував. Вважає несплату орендної плати як істотне порушення умов договору відповідачем, тому просить суд розірвати договір оренди землі від 22.03.2010 року, повернути позивачу у користування орендовані земельні ділянки та стягнути на його користь заборгованість по орендній платі за 2016-2017 роки в сумі 4808,60 грн. Орендну плату, яка сплачена по відомостях відповідача за 2016 рік, позивач вважає орендною платою за 2014-2015 роки.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), з урахуванням письмових пояснень, позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ПрАТ Миколаївське умови договору оренди землі не порушувало. Крім того, орендарем за період дії договірних відносин було виплачено орендної плати більше, ніж належало до виплати за договором. До того ж під час судового розгляду справи відповідачем були здійснені грошові перекази щодо перерахування ОСОБА_2 орендної плати за 2018 рік в сумі 977,20 грн. та за 2019 рік в сумі 3399,00 грн., які повернулись відправнику в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 відсутній за адресою.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), показання свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок: №1 - площею 5,02 га з кадастровим номером №4821780600:03:000:0136, № НОМЕР_1 - площею 0,53 га з кадастровим номером № 4821780600:04:000:0639, які розташовані в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №745571 (а.с. 11).

22 березня 2010 року між позивачем ОСОБА_2 та СЗАТ Миколаївське , найменування якого в подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) "Миколаївське", укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав, а СЗАТ Миколаївське прийняло в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 5,55 га (а.с. 44-46).

Згідно з п. 8 Договору, договір укладено на 10 років.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовому розмірі, що складає 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду.

Згідно з п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 становить 53471,65 грн.

Згідно з п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься один раз на рік до 31 числа останнього у звітному році місяця.

Згідно з п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 43 Договору договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до наданих ПрАТ Миколаївське розрахунку нарахованої та виплаченої орендної плати за 2014 - 2018 роки за користування земельними ділянками відповідно до укладеного із ОСОБА_2 договору оренди землі та фіскальних чеків від 29.12.2018 року (а.с. 116 т.1) і від 29.12.2019 року, копій та оригіналів відомостей на виплату орендної плати за 2014-2016 роки, в 2014 році була нарахована орендна плата в сумі 4 694 грн. 81 коп. та отримано позивачем 3990 грн. 59 коп. (утриманий ПДФО), в 2015 році - нарахована орендна плата в сумі 5864 грн. 70 коп. та отримано позивачем 4897 грн. 02 коп. (утриманий ПДФО та військовий збір), в 2016 році - нарахована орендна плата в сумі 7037 грн. 64 коп. та отримано позивачем 5665 грн. 30 коп. (утримані ПДФО та військовий збір). В період судового розгляду справи орендна плата за 2018 рік в сумі 977 грн. 20 коп. була надіслана відповідачем поштовим переказом 29 грудня 2018 року за місцем проживання позивача, а за 2019 рік орендна плата в розмірі 3399,00 грн. також надіслана поштовим переказом 29.12.2019 року, що підтверджується фіскальними чеками, однак позивачем дані суми переказів не були отримані, оскільки він за місцем проживання був відсутній.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що позивач є її братом і вона по довіреності отримувала за нього грошові кошти від ПрАТ "Миколаївське", однак не пам`ятає, в якому році це було, але підтвердила, що підпис у відомостях за 2016 рік є її.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов`язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі, умови якого є обов`язковими до виконання сторонами.

Договір оренди землі може бути припинений у випадках, передбачених законом або договором.

Одностороння відмова від договору не допускається.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст. 22 цього ж Закону).

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У цивільному праві діє презумпція вини порушника зобов`язання, яка може бути спростована ним шляхом надання відповідних доказів.

Пред`являючи позов, позивач посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за 2016 та 2017 роки.

Натомість представник відповідача заперечив наявність своєї вини, посилаючись на те, що орендна плата за 2017 рік відповідачем сплачена наперед у попередні періоди, а саме: впродовж 2014 - 2016 років.

Позивач, посилаючись на п. 11 договору оренди, яким передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 числа останнього у звітному році місяця, стверджує про неможливість сплати відповідачем орендної плати наперед, вказує, що сплата орендної плати наперед не погоджувалась з ним.

За такого не можна вважати, що протягом 2014-2016 років сторони за взаємної згоди погодили порядок та строки внесення орендної плати за 2017 рік.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З твердженням відповідача про те, що, виплативши в 2014-2016 роках орендну плату в більшому розмірі, він реалізував своє право, передбачене статтею 531 ЦК України , достроково виконати зобов`язання по орендній платі за 2017 рік, суд не погоджується.

Відповідно до положень статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, але лише якщо інше не встановлено договором та актами цивільного законодавства.

Між тим, Законом № 161-XIV та укладеним сторонами Договором не передбачено право орендаря самостійно, без погодження з орендодавцем, визначати строки та порядок внесення орендної плати. Навпаки, із системного аналізу статей 15 , 23 , 30 Закону № 161-XIV , а також пункту 36 Договору вбачається, що зміна таких істотних умов договору, як строки та порядок внесення орендної плати, може відбуватись лише за взаємною згодою сторін.

Отже, відсутність прямої заборони не може свідчити про наявність дозволу орендарю в односторонньому порядку, без погодження з орендодавцем, змінювати строки та порядок внесення орендної плати.

До того ж, суд враховує, що ПрАТ Миколаївське , здійснюючи виплату орендної плати в більшому розмірі, починаючи з 2014 року, жодного разу не повідомило позивачу про те, що різниця між нарахованою орендною платою та розміром оплати, розрахованої за Договором, має зараховуватись за оренду в 2017 році. Крім того, в досліджених в судовому засіданні доказах: відомостей на виплату грошей за 2014-2016 роки, не зазначено про виплату орендної плати наперед.

Докази сплати відповідачем позивачу орендної плати за 2017 рік у матеріалах справи відсутні, а посилання ПрАТ Миколаївське на належне виконання свого обов`язку щодо сплати такої орендної плати за рахунок переплати орендної плати за попередні роки порівняно з умовами договору - суд вважає безпідставними, оскільки нарахування та виплата орендної плати в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі у 2014, 2015, 2016 роках здійснювалося саме відповідачем, без погодження із позивачем зарахування частини цих платежів в рахунок орендної плати, що підлягає сплаті у майбутньому.

Отже, різниця між розміром нарахованої орендної плати в 2014-2016 роках та розміром оплати, передбаченої умовами Договору, не може бути зарахована в рахунок оренди за 2017 рік.

Пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі одним з головних прав орендодавця є право на отримання ним орендної плати у встановленому розмірі, формі, у визначений строк та у визначеному місці.

Несплата або неповна чи несвоєчасна сплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою являються порушенням договору оренди, за виключенням випадків, коли орендодавець доведе відсутність своєї вини. Систематичний характер таких порушень являється підставою для розірвання такого договору на вимогу орендодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постановах від 06.03.2019 року (справа №183/262/17) та від 10 жовтня 2019 року (справа № 293/1011/16-ц). За висновками Верховного Суду підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Тлумачення пукту д) частини першої саттті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної палти у цілому, так і її виплат у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без врахування індексації, індексу інфляції тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди щодо виплати орендної плати, оскільки за 2017 рік позивачеві не було сплачено орендну плату, докази сплати відповідачем позивачеві орендної плати за 2017 рік у матеріалах справи відсутні.

Тобто, на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем був не сплачений лише один платіж за 2017 рік, а строк сплати орендної плати за 2018 рік ще не настав. Крім того, під час судового розгляду справи відповідачем були здійснені грошові перекази щодо перерахування ОСОБА_2 орендної плати за 2018 рік в сумі 977,20 грн. та за 2019 рік в сумі 3399,00 грн., однак позивачем дані суми переказів не були отримані, оскільки він за місцем проживання був відсутній.

Позивачем та представником позивача за весь час судового розгляду так і не було спростовано, що ним отримана орендна плата за 2016 рік, - це є невиплачена орендна плата за 2014-2015 роки, оскільки свідок ОСОБА_4 підтвердила, що підпис у відомостях за 2016 рік її і вона отримувала по довіреності за позивача, який є її братом, грошові кошти за орендну плату.

Крім того, представник позивача в своїх запереченнях на письмові пояснення від 18.06.2019 року підвердив, що позивачем отримувалась орендна плата в 2014 році частково в розмірі 500,00 грн., а в 2015 році виплачено решту орендної палти за 2014 рік та повністю за 2015 рік, та в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 дійсно отримувала грошові кошти за орендну плату, однак це були кошти за недоплачену орендну плату за попередні роки, а не за 2016 рік.

Посилання представника позивача на те, що підписи у відомостях за 2014 та 2015 роки не є підписами позивача суд до уваги не бере, оскільки ні позивачем, ані його представником клопотань про призначення почеркознавчої експертизи не заявлялось, хоча судом таке право роз`яснювалось.

Отже, наявне лише разове порушення умов договору, що відповідно не вважається підставою в розумінні пункту д частини 1 статті 141 ЗК України для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернення земельних ділянок, оскільки не встановлено систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотного порушення умов договору відповідачем, а тому вимоги позивача в цій частині позову задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за 2016-2017 роки, то її суд вважає за необхідне задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила, що у відомостях на виплату грошей за серпень 2016 року міститься її підпис, і вона зазначила, що дійсно отримувала за свого брата - ОСОБА_2 грошові кошти від ПрАТ "Миколаївське". Дану інформацію також підтвердив в судовому засіданні представник позивача.

Тому, суд вважає, що орендна плата за 2016 рік позивачу була виплачена.

Натомість, судом встановлено разове порушення умов договору з вищевказаних підстав, а саме: несплата відповідачем позивачу орендної плати за 2017 рік, яка підлагає примусовому стягненню.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з вимог ст.ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

За законом, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Суд вважає обґрунтованим спосіб нарахування позивачем орендної плати за 2017 рік з урахуванням індексу інфляції у розмірі 2404,30 грн., наведеним у своєму розрахунку, (а.с. 41), оскільки він відповідає вимогам чинного Законодавства та умовам Договору оренди землі від 22 березня 2010 року - (п.10 Договору).

Суд враховує, що за розрахуноком представника відповідача сума орендної плати за 2017 рік є більшою, однак суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а тому не може вийти за межі заявлених позивачем вимог.

Також позивач просив стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 01.01.2017 року по 10.10.2018 року в розмірі 183,98 грн.

Частиною ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

При вирахуванні 3% річних суд бере суму 2404,30 грн. та період з 01.01.2018 року по 01.10.2018 року, оскільки орендна плата за 2016 рік відповідачем була виплачена, і розмір 3% річних становить 55,92 грн. (2404,30 х 3% / 365 х 283).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог 347,31 гривень судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Миколаївське" про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельні ділянки, - задовольнити частково .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миколаївське" (місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 6/2, код ЄДРПОУ: 00854920, р/р НОМЕР_2 в ПАТ Креді Агріколь Банк, МФО 300614) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість з орендної плати за 2017 рік в розмірі 2404 (дві тисячі чотириста чотири) гривні 30 (тридцять) копійок та 3 % (три відсотка) річних від простроченої суми за період з 01.01.2018 року по 10.10.2018 року в розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки, а всього - 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миколаївське" (місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 6/2, код ЄДРПОУ: 00854920, рахунок НОМЕР_2 в ПАТ Креді Агріколь Банк, МФО 300614) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 347 (триста сорок сім) гривень 31 (тридцять одна) копійка .

В частині позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Миколаївське" про розірвання договору оренди землі від 22 березня 2010 року, який було зареєстровано у Веселинівському районному відділі ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №041048000538 від 30 грудня 2010 року, та зобов`язання останнього повернути (передати) йому земельні ділянки № НОМЕР_4 - площею 5,02 га з кадастровим номером №4821780600:03:000:0136, №2 - площею 0,53 га з кадастровим номером № 4821780600:04:000:0639, які розташовані в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, у придатному для використання для сільськогосподарського виробництва стані, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко