Рішення

від 22.08.2007 по справі 36/452-45/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА НОМЕР_10030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-НОМЕР_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/452-45/292

22.08.07

За позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

До відповідача 1:

Споживчого товариства

"Пайовик"

До відповідача 2:

Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

До відповідача 3:Дочірнього

підприємства "Київська торгівельно-закупівельна база" Київської

регіональної спілки споживчої кооперації

Третя особа:

Київська регіональна спілка

споживчої кооперації

Про

визнання недійсними договорів та

виселення з приміщень

Суддя Балац С.В.

Представники

Позивача:

ОСОБА_3, дов. від 21.12.2006

Відповідача 1:

не з'явилися

Відповідача 2:не

з'явилися

Відповідача 3:не

з'явилися

Третьої особи:

Мальчик Т.Ю., дов. від

10.НОМЕР_10.2007 № НОМЕР_10-06

Позивач звернувся до суду з

позовною заявою, в якій з врахуванням уточнення позовних вимог, просив:

-

визнати недійсним повністю договір суборенди укладений між Суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою 

ОСОБА_2 та  Дочірнім підприємством

“Київська  торгівельно-закупівельна база”

Київської регіональної спілки споживчої кооперації № 1 від 03.НОМЕР_10.2006 та

договір суборенди укладений між Споживчим товариством “Пайовик” та Дочірнім

підприємством “Київська 

торгівельно-закупівельна база” Київської регіональної спілки споживчої

кооперації №2 від 03.НОМЕР_10.2006.

-

виселити Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу  ОСОБА_2 з незаконного зайнятих нею приміщень,

що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, а саме: частини магазину площею 122,3

кв.м.

- виселити  Споживче товариство “Пайовик” з незаконного

зайнятих ним приміщень, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1,  частини магазину площею 67,1 кв.м.,

складського приміщення площею 76,2 кв.м

Свої позовні вимоги мотивує тим, що

позивач є власником  майнового комплексу

загальною площею 1821,5 кв.м., що розташований АДРЕСА_1.   Укладені між відповідачами договори  підлягають визнанню недійсними, оскільки

Дочірнє підприємство “Київська 

торгівельно-закупівельна база” Київської регіональної спілки споживчої

кооперації не мало права на укладення оспорюваних договорів, оскільки у неї

були відсутні повноваження на  їх

укладення.

Рішенням Господарського суду міста

Києва від 14.11.2006 № 36/452 (суддя Трофименко Т.Ю.) позов задоволено

повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2006

рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2006 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2007 № 36/452  постанову Київського апеляційного

господарського суду від 28.12.2006 і рішення Господарського суду міста Києва

від 14.11.2006 скасовано, а матеріали справи скеровано для нового розгляду до

Господарського суду міста Києва.

У вказаній постанові Вищого

господарського суду України зазначено наступне:

- судами не було враховано вимог

норми ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, та виходячи з них, не було

наведено оцінки обставинам, пов'язаним з правами та обов'язками позивача за

договором оренди, укладеним його попередником щодо предмету спору;

- суди  не звернули уваги на  норму ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу

України  і в порушення вимог ст.ст. 38,

43 ГПК України не з'ясували обставин щодо наявності або відсутності згоди

попереднього власника майна на укладення наймачем спірних договорів піднайму,

не залучивши його до участі в справі та обмежившись посиланням на видану ним

довідку, зміст якої про не укладення договору на 2006 рік не відповідає

обставинам справи;

- зробивши висновок про недійсність

спірних договорів піднайму з підстав суперечності вимогам ст. 761 Цивільного

кодексу України, яка регулює  відносини

щодо права передання майна у найм, суди не врахували вимог ст. 774 Цивільного

кодексу України, що регулює відносини піднайму, і, зокрема,  умови передання наймачем речі у користування

іншій особі;

-

суди не звернули уваги на те, що власником майна, яке є предметом спірних

договорів піднайму, є фізична особа ОСОБА_1, а позов до господарського суду

подано суб'єктом підприємницької діяльності, та 

не з'ясували питання про те, в якому статусі виступає позивач у спірних

відносинах.

Відповідно до резолюції  В.о. Голови Господарського суду міста Києва

справу передано на новий розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою від 16.06.2007 прийнято

справу № 36/452 до свого провадження, присвоєно їй № 36/452-45/292 та

призначено до розгляду на 09.07.2007. Цією ж ухвалою на виконання вимог

Постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2007 № 36/452 залучено

до участі у справі Київську регіональну спілку споживчої кооперації.

Ухвалою від 09.07.2007 розгляд

справи відкладався на НОМЕР_10.08.2007.

Ухвалою від НОМЕР_10.08.2007

розгляд справи відкладався на 22.08.2007.

В судове засідання 22.08.2007  надійшли телеграми від відповідача 1 та

відповідача 2 в яких останні клопотали про відкладення розгляду справи. Вказані

клопотання судом відхиляються з підстав їх необґрунтованості. Крім того строк,

встановлений ст. 69 ГПК України сплив і у суду відсутня можливість для

подальшого відкладення розгляду справи.

Під час нового розгляду справи

позивач підтримав позовні вимоги та вказав, що позивач відповідно до ст. 320

Цивільного кодексу України використовував своє майно для здійснення

підприємницької діяльності.

Відповідач 1 у відзиві на позовну

заяву  проти задоволення позову заперечив

та просив відмовити позивачеві в позові.

Відповідач 2 у відзиві на позовну

заяву  проти задоволення позову заперечив

та просив відмовити позивачеві в позові.

Третя особа підтримала позовні

вимоги позивача та вказала, що термін дії договору оренди цілісного майнового

комплексу АДРЕСА_1 закінчився 31.12.2005, і основні засоби вказаного цілісного

майнового комплексу були передані  третій

особі за актом передачі-приймання № НОМЕР_1 від 31.12.2005. Третя особа вказує,

що жодних договорів оренди на 2006 рік щодо даного майна  остання з ДП "Київська

торгівельно-заготівельна база" не укладала.

В судовому засіданні 22.08.2007, за

згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників

позивача, третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 між

Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (третя особа) та Дочірнім

підприємством "Київська торгівельно-закупівельна база" (відповідач 3)

укладено договір оренди цілісного майнового комплексу.

За

умовами цього договору Київська регіональна спілка споживчої кооперації

(орендодавець)  передала, а Дочірнє

підприємство "Київська торгівельно-закупівельна база" (орендар) прийняло

в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, що розташований за

адресою АДРЕСА_1 (п. 1.1. договору № НОМЕР_10).

Згідно п. 6.1. договору № НОМЕР_2

даний договір набирає чинності з НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 та діє до 30.12.2006.

Передача цілісного майнового комплексу в суборенду забороняється (п. 7.7.

договору № НОМЕР_10).

03.НОМЕР_10.2006 між Дочірнім  підприємством "Київська

торгівельно-закупівельна база" (відповідач 3) та Споживчим товариством

"Пайовик" (відповідач 1) укладено договір № 2 здачі в оперативну

суборенду частини основних засобів, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, а саме

магазин-кафетерій, площею 67,1 кв.м., складське приміщення 50,0 кв.м., літня

площадка, 30 кв.м. Згідно п. 6.1. договору № 2 даний договір діє з НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006

до 31.12.2006.

03.НОМЕР_10.2006 між Дочірнім  підприємством "Київська

торгівельно-закупівельна база" (відповідач 3) та Суб'єктом підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (відповідач 2) укладено договір № 1 здачі в

оперативну суборенду частини основних засобів, що розташовані за адресою

АДРЕСА_1, а саме магазин-кафетерій, площею 122,3 кв. м., літня площадка, площею

30,0 кв.м. Згідно п. 6.1. договору № 1 даний договір діє з

НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 до 31.12.2006.

03.02.2006

між фізичною особою ОСОБА_1 та Київською регіональною спілкою споживчої

кооперації (третя особа) укладено договір 

купівлі-продажу  майнового

комплексу загальною площею 1821,50 кв.м., який знаходиться  АДРЕСА_1 в м. Києві (п. 1.1. договору від

03.02.2006).

Вказаний

договір виготовлено на бланку  серія

НОМЕР_3 та посвідчено приватним нотаріусом Київського  міського нотаріального округу Смекаліною Л.Т.

Реєстраційним посвідченням №

НОМЕР_4 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна підтверджується факт переходу права

власності майнового комплексу загальною площею 1821, 50 кв.м., що розташований

за адресою: АДРЕСА_1 до Фізичної особи ОСОБА_1.

Спір між сторонами  виник з підстав того, що позивач, як власник

нежитлових приміщень, не має можливості реалізувати своє право на майновий

комплекс загальною площею 1821, 50 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи,

право власності на майновий комплекс загальною площею 1821,50 кв.м., що

розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі -продажу від

03.02.2006  належить фізичній особі

ОСОБА_1.

Згідно

Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця  від 28.02.2006 серія НОМЕР_5 ОСОБА_1

зареєстрований як фізична особа -підприємець.

Отже фізична особа -підприємець

ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності, здійснює підприємницьку

діяльність.

Відповідно до ст. 320 Цивільного

кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Отже фізична особа  ОСОБА_1 виступає у спірних відносинах в

статусі  фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 (суб'єкта підприємницької діяльності) і останній відповідно до ст. 320

Цивільного кодексу України використовує для здійснення підприємницької

діяльності майно, належне фізичній особі 

ОСОБА_1

Тому фізична особа -підприємець

ОСОБА_1 є належним позивачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи

позивач неодноразово звертався до відповідача 1 з листами від 03.07.2006  № НОМЕР_6, від 18.07.2006 № НОМЕР_7, до

відповідача 2 з листами від 03.07.2006 № НОМЕР_8, від 18.07.2006 № НОМЕР_9 з

пропозицією укласти договір оренди, а також зазначав, що в разі не укладання з

позивачем договору оренди та несплати йому орендної плати за період з

03.02.2006 р. до 03.07.2006 р. вимагав звільнення займаних відповідачами

приміщень,   що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1.

Відповідач

1 листом від 19.07.2006 № 18, відповідач 2 листом від 19.07.2006 відмовились

від укладання договорів оренди з позивачем, посилаючись на існування договорів

здачі в оперативну суборенду основних засобів № 1, та № 2 від 03.НОМЕР_10.2006.

Відповідач 1 та відповідач 2 займані приміщення в майновому комплексі,

належному фізичній особі ОСОБА_1, не звільнили.

Відповідно до ст. 391 Цивільного

кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні

ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ухвалою Голосіївського районного

суду м. Києва від 10.11.2006 № 2-4680/06 провадження у справі за позовом

Споживчого товариства “Пайовик”до Київської регіональної спілки споживчої

кооперації, ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання

недійсним та скасування договору купівлі -продажу закрито.   

Відповідно до ст. 215 Цивільного

кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою

статі 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу

України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим

актам цивільного законодавства.

Нормами Цивільного кодексу України

встановлені певні вимоги до змісту правочину, яким майно передається у піднайм

(суборенду).

Зокрема відповідно до ст. 761

Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або

особа, якій належать майнові права. 

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору

найму.

Згідно ст. 774 Цивільного кодексу

України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе

лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.  Строк договору піднайму не може перевищувати

строку договору найму.  До договору

піднайму застосовуються положення про договір найму.

Отже, для передання майна у піднайм

(суборенду) необхідна згода на це наймодавця, а строк договору піднайму не може

перевищувати строку договору найму.

Як вбачається з тесту договору від

НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 № НОМЕР_10 за яким Дочірнє підприємство "Київська

торгівельно-закупівельна база" (відповідач 3) набуло право користування

цілісним майновим комплексом, відповідачеві 3 заборонено передавати в суборенду

майно цілісного майнового комплексу що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (п. 7.7.

договору № НОМЕР_10). Більш того договір від НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 № НОМЕР_10

діє до 30.31.2006, в той час як договір від 03.НОМЕР_10.2006 № 2, укладений між

Дочірнім  підприємством "Київська

торгівельно-закупівельна база" та Споживчим товариством

"Пайовик", та договір  від

03.НОМЕР_10.2006 № 1, укладений між Дочірнім 

підприємством "Київська торгівельно-закупівельна база" та

Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2,  діють 

до 31.12.2006 (п. 6.1. договору від 03.НОМЕР_10.2006 № 2, п. 6.1.

договору від 03.НОМЕР_10.2006 №1).

Отже, відповідачем 3 без належного

дозволу орендодавця (третьої особи) в супереч умовам договору від

НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 № НОМЕР_10, на строк більший ніж передбачено в договорі

оренди,  укладено з відповідачем 1 та

відповідачем 2, договори здачі в оперативну суборенду частини основних засобів

№ 2 та № 1 відповідно, чим порушено імперативні вимоги ст. 774 Цивільного

кодексу України.

Відповідно до ст. 770 Цивільного

кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника

переходять права та обов'язки наймодавця. 

Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження

наймодавцем речі договір найму припиняється.

Оскільки на час укладення договору

від 03.02.2006 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, площею 1821, 50

кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, діяв договір оренди цілісного

майнового комплексу від НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 № НОМЕР_10 укладений між

Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (третя особа) та Дочірнім

підприємством "Київська торгівельно-закупівельна база" (відповідач

3), то вказаний договір зберігає свою силу і для позивача і до останнього

перейшли права та обов'язки наймодавця за цим договором.

Проте, до позивача не перейшли

права наймодавця за оспорюваним договорами піднайму (суборенди) від

03.НОМЕР_10.2006 № 2 та № 1, оскільки вказані були укладені в супереч вимог

Цивільного кодексу України та Договору оренди від НОМЕР_10.НОМЕР_10.2006 №

НОМЕР_10.

За таких обставин вимоги позивача

про визнання недійсними договору від 03.НОМЕР_10.2006 № 2 укладеного між

Дочірнім  підприємством "Київська

торгівельно-закупівельна база" (відповідач 3) та Споживчим товариством

"Пайовик" (відповідач 1), та визнання недійсним договору від

03.НОМЕР_10.2006 № 1 укладеного між Дочірнім 

підприємством "Київська торгівельно-закупівельна база"

(відповідач 3) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

(відповідач 2) є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та

підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач 1 та відповідач

2 без належної підстави володіють та користуються приміщеннями в цілісному

майновому комплексі належного фізичній особі ОСОБА_1, то вимоги позивача про

виселення відповідача 1 та відповідача 2 з вказаних приміщень є обґрунтованими,

підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Всі інші доводи та заперечення

сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються відповідно до

ст. НОМЕР_2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не

мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

Надлишково сплачене позивачем

державне мито в сумі 1980 грн. підлягає поверненню  з Державного бюджету України відповідно

до  п.1 ч. 1 ст. 8  Декрету Кабінету Міністрів України “Про

державне мито”.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85,

116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Визнати недійсним повністю договір здачі в оперативну суборенду частини

основних засобів від 03.НОМЕР_10.2006 № 1 укладений між Дочірнім підприємством

“Київська  торгівельно-закупівельна база”

Київської регіональної спілки споживчої кооперації (НОМЕР_11, АДРЕСА_1) та

Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою  ОСОБА_2 (НОМЕР_11, АДРЕСА_1)

3. Визнати недійсним повністю

договір здачі в оперативну суборенду частини основних засобів від

03.НОМЕР_10.2006 № 2 укладений між Дочірнім підприємством “Київська  торгівельно-закупівельна база” Київської

регіональної спілки споживчої кооперації (НОМЕР_11, АДРЕСА_1) та Споживчим

товариством “Пайовик”(НОМЕР_11, АДРЕСА_1).

4.  Виселити Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичну особу  ОСОБА_2 (НОМЕР_11,

АДРЕСА_1) з приміщень, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, а саме: магазин-кафетерій,

площею 122,3 кв. м., літня площадка, площею 30,0 кв.м.

5. Виселити  Споживче товариство “Пайовик”(НОМЕР_11,

АДРЕСА_1) з приміщень, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, а саме:

магазин-кафетерій, площею 67,1 кв.м., складське приміщення 50,0 кв.м., літня

площадка, 30 кв.м.

6. Стягнути з Споживчого товариства

“Пайовик” (НОМЕР_11, АДРЕСА_1, з будь-якого його рахунку, виявленого державним

виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3) 56

(п'ятдесят шість) грн.  67 коп. -витрат

по оплаті державного мита та 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп. - витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи 

ОСОБА_2 (НОМЕР_11, АДРЕСА_1 з будь-якого його рахунку, виявленого

державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3)

56 (п'ятдесят шість) грн. 67 коп. - витрат по оплаті державного мита та 39

(тридцять дев'ять) грн. НОМЕР_2 коп. - витрат на інформаційно -технічне

забезпечення судового процесу.

8. Стягнути з Дочірнього

підприємства “Київська торгівельно-закупівельна   база” Київської регіональної спілки

споживчої кооперації (НОМЕР_11, АДРЕСА_1 з будь-якого його рахунку, виявленого

державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_3) 56

(п'ятдесят шість) грн. 66 коп. -витрат по оплаті державного мита та 39

(тридцять дев'ять) грн. 33 коп.  - витрат

на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

9. Повернути фізичній особі

-підприємцю ОСОБА_1   надлишково

сплачене  державне мито в сумі 1980 (одна

тисяча дев'ятсот вісімдесят гривень) грн. 00 коп., перераховане платіжним

дорученням № 08 від 15.08.2006.

10. Рішення набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого

відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                             

Балац С.В.

Дата

підписання рішення:  30.08.2007.