Постанова

від 16.09.2020 по справі 910/1836/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2020 р. Справа№ 910/1836/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 16.09.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.02.2020 (повний текст складено 12.02.2020)

у справі №910/1836/19 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр";

2) Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго";

3) Акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 363936,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 363 936,22 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору, зокрема, відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартості послуг з водопостачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, в зв`язку з чим у відповідача за кодом 9-50770 за період з 01.02.2016 по 30.11.2018 утворилась заборгованість у розмірі 282 421,06 грн та за кодом 9-2618 за період з 01.08.2016 по 31.05.2017 в розмірі 2418,41 грн. За неналежне виконання зобов`язань, позивачем відповідачу також нараховані 38 444,21 грн - інфляційні втрати, 9736,56 грн - 3% річних, 18 234,54 грн - пені та 14 167,66 грн - штрафу.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі № 910/1836/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість в розмірі 131 834,37 грн, 3 % річних в розмірі 7 064,69 грн, інфляційні втрати в розмірі 28 972,53 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 518,07 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення у справі №910/1836/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" заборгованості в розмірі 131834,37 грн, 3% річних в розмірі 7064,69 грн, інфляційних витрат в розмірі 28972,53 грн. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах по стягненню з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" заборгованості в розмірі 131834,37 грн, 3% річних в розмірі 7064,69 грн, інфляційних витрат в розмірі 28972,53 грн. Судові витрати покласти на позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу за холодною водою по коду №9-50770 (холодна вода, яка входить до складу гарячої води) не підтверджуються належними актами.

За твердженням відповідача, заявлений позивачем до стягнення борг у розмірі 283 353,25 грн - є коштами за воду, яку спожили фізичні особи мешканці будинку по окремих прямих договорах з виконавцем послуг.

Крім цього, відповідач наголошує на тому, що розрахунки за холодну воду, яка пішла на підігрів гарячої води, із позивачем має проводити ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго".

Також відповідач зазначає, що мешканці ОСББ "Волинь" в повному обсязі оплатили усі обсяги холодної води по коду 9-770.

Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст відповіді на відзив апеляційної скарги

Заперечуючи проти доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач повністю підтримує правову позицію викладену у апеляційній скарзі та зазначає, що наявність у нього бойлерів - не є доказом того, що він є виробником послуги водопостачання.

Короткий зміст заперечень на відповідь на відзив апеляційної скарги

За твердженням позивача, за уточненим розрахунком період було скорочено, а нарахування в процентному співвідношенні почались з 16.07.2018, то на момент винесення рішення господарським судом Києва рішення від 03.02.2020 акти по коду 9-770 не враховувались.

Таким чином з 16.05.2017 по 31.10.2017 нарахування проводились по середньодобовим витратам відповідно до п. 5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Призначено апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" до розгляду на 27.05.2020.

26.05.2020 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь", в якій заявник просив приєднати вищевказану заяву до апеляційної скарги відповідача; звільнити заявника від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним майновим становищем; скасувати судове рішення по справі № 910/1836/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" заборгованості в розмірі 131834,37 грн, 3% річних в розмірі 7064,69 грн, інфляційних витрат в розмірі 28972,53 грн. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах по стягненню з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" заборгованості в розмірі 131834,37 грн, 3% річних в розмірі 7064,69 грн, інфляційних витрат в розмірі 28972,53 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 26.05.2020 заяву громадянина ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання громадянина ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Заяву громадянина ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19 залишено без руху, надано заявнику строк до 22.06.2020 для усунення недоліків заяви про приєднання до апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 розгляд справи відкладено до 08.07.2020.

08.07.2020 судове засідання не відбулося, головуючий суддя Іоннікова І.А. перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 призначено справу до розгляду на 16.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 повернуто заяву громадянину ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19.

В судове засідання, яке відбулося 16.09.2020 з`явилися представники сторін, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.10.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (в подальшому змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"), (за договором - постачальник, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" (за договором - абонент, відповідач) укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №0517/4-09 (далі - договір), за умовами якого, постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій міста Києва (далі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києва (далі - місцеві правила приймання), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід`ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

За змістом п. 2.1.1 договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента кількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої води для опливу може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

В силу приписів п. 2.1.2 договору, зняття показань з водолічильника(-ків) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки, згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.4 договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходять із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об`ємів стоків, у відповідності до розділу 21 Правил користування та Місцевих правил приймання.

За правилами п. 2.1.6 договору, облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідним для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту Договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення, тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами, відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах, без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

За умовами пункту 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно з п. 2.2.4 та п. 2.2.5 договору, у разі не отримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.3.6 договору узгоджено, що абонент зобов`язаний забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань з приладів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

Згідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.6 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства. У разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився оплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов`язку оплатити рахунок постачальника.

Цей Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним Договором (п. 7.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за договором в частині надання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення по коду 9-50770 в період з 01.02.2016 по 30.11.2018 на суму 283 817,42 грн, з яких відповідачем сплачено лише 1 396,36 грн, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 282 421,06 грн та по коду 9-2618 в період з 01.08.2016 по 31.05.2017 у розмірі 5 435,66 грн, які відповідачем не оплачені, внаслідок чого, з урахуванням здійснених позивачем перерахувань за відповідачем по означеному коду обліковується заборгованість в розмірі 2 418,41 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 38 444,21 грн, 3% річних в розмірі 9 736,56 грн, пеню в розмірі 18 234,54 грн та штраф в розмірі 14 167,66 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі № 910/1836/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість в розмірі 131 834,37 грн, 3 % річних в розмірі 7 064,69 грн, інфляційні втрати в розмірі 28 972,53 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 518,07 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення Глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Згідно зі ст. 1 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги", суб`єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг.

В силу вимог ч. 1 ст 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що питне водопостачання - це діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - це діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод; централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення (ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду, вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил).

За визначенням ст. ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

За змістом ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

За умов п.п. 2.1, 2.2 та 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Відповідно до п.п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Отже, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

З огляду на викладене, вартість спожитої води, що іде на підігрів має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/23521/16, від 23.11.2018 у справі №910/17776/17, від 12.02.2019 у справі №910/3286/18, від 23.10.2019 у справі №910/21894/16.

З наявних у матеріалах справи дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, вбачається, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 10 теплові пункти (бойлери) перебувають на балансі відповідача.

Колегія суддів враховує, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4686/15-г за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" до комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Київенерго" про спонукання до виконання обов`язку за договором в натурі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та в постанові Вищого господарського суду України від 08.12.2015, зазначено, що "В частині позовних вимог, щодо зазначення ПАТ "Київенерго" як виконавця комунальних послуг в позові слід відмовити, у зв`язку з тим, що ПАТ "Київенерго" не є виконавцем комунальних послуг в даних правовідносинах, оскільки внутрішньобудинкові системи теплопостачання, холодного й гарячого водопостачання та тепловий пункт знаходяться на балансі позивача, а не на балансі ПАТ "Київенерго", і ПАТ "Київенерго" не надає мешканцям та власникам приміщень ОСББ "Волинь" комунальні послуги в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", що підтверджується листом ПАТ "Київенерго" №53/2/2/139 від 24.03.2015 року, який міститься в матеріалах справи."

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/16709/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" про стягнення 106 414,63 грн, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду міста Києва від 21.03.2017 встановлено, що "Із дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, наявних у матеріалах справи, вбачається, що теплові пункти (бойлери), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 10, перебувають на балансі відповідача і дана обставина відповідачем не спростована".

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Враховуючи те, що на балансі відповідача обліковуються теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, відповідач повинен здійснювати розрахунок з позивачем за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Тобто, в даному конкретному випадку позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача вартості послуг з водопостачання і водовідведення (стоків) для потреб гарячого водопостачання.

При цьому, колегія суддів враховує, що доказів передачі теплових пунктів (бойлерів) з балансу відповідача на баланс теплопостачальних організацій, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

На підтвердження обсягів та вартості отриманих позивачем послуг з водопостачання позивачем надано до матеріалів справи акти про зняття показників з приладів обліку та розшифровки рахунків абонента.

Водночас, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/5871/19 визнано припиненими господарські правовідносини між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором №05017/4-09 від 05.10.2004 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі по факту закінчення його дії 04.10.2017, з 05.10.2017 позивачем не можуть надаватись відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення саме за Договором, оскільки останній припинив свою дію 04.10.2017, а отже суд відхиляє вимоги позивача за період з 05.10.2017.

З наявних у матеріалах справи актів про зняття показників з приладів обліку за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року вбачається, що означені акти підписані абонентом без заперечень за зауважень.

В свою чергу, акти про зняття показників з приладів обліку за період з березня по жовтень 2017 року включно, абонентом не підписані, проте до матеріалів справи додано акти про відмову в наданні доступу для зняття показань об`єкта водопостачання, підписані колегіально представниками позивача.

Пунктом 3.3.6 договору узгоджено, що абонент зобов`язаний забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показань з приладів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

Таким чином, оскільки відповідачем не забезпечено в порушення умов договору безперешкодного доступу представників постачальника для зняття показань з приладів обліку водоспоживання, позивачем правомірно розраховано обсяги у означений період на підставі середньомісячних показників.

Також матеріали справи не містять зауважень відповідача щодо обсягів послуг водопостачання згідно наявних в матеріалах справи актів про зняття показників з приладів обліку у період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року.

Відтак, оскільки з 05.10.2017 позивачем не можуть надаватись відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення саме за Договором, з огляду на його припинення 04.10.2017, колегія суддів вважає обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за Договором з водопостачання по коду № 9-50770 за період з лютого 2016 року по 04 жовтня 2017 року включно в розмірі 131 834,37 грн. Доказів оплати означеної заборгованості, в тому числі в процесі розгляду справи, відповідачем не надано.

В свою чергу, щодо заборгованості по коду 9-2618 за період з серпня 2016 року по травень 2017 року - 2 418,41 грн, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано ані актів про зняття показань з приладів обліку, за якими обраховується споживання води по означеному коду, як інших доказів із яких позивачем було визначено заборгованість відповідача, як і не наведено обґрунтованого розрахунку, який би вказував на порядок здійснених нарахувань.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волинь" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/1836/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/1836/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.10.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко