Рішення

від 06.10.2020 по справі 902/798/14(902/444/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/798/14(902/444/20)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Матущак О.В.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом : Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТ-АЛ" (вул. Цитрусова, буд. 3, кв. 30, м. Запоріжжя, 69071)

про стягнення 2 988 000,00 грн

в межах справи № 902/798/14

за заявою : Компанії "Nemiroff Holding Limited" (01050, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13-А)

до : Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

05.05.2020 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №01-24/63-04 від 29.04.2020 Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (далі по тексту - ДП "УГК "Nemiroff") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТ-АЛ" (далі по тексту - ТОВ "ПОРТ-АЛ") про стягнення 2 988 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч умовам договору №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012 не виконав договірних зобов"язань щодо поставки сировини на суму внесеної позивачем передоплати у розмірі 2 988 000,00 грн, внаслідок чого за твердженням ліквідатора позивача дана обставина унеможливила закриття бухгалтерської операції по оплаті послуг з поставки сировини та призвела до формування дебіторської заборгованості у ДП "УГК "Nemiroff", яка значиться за ТОВ "ПОРТ-АЛ".

З метою досудового врегулювання спору, 15.01.2018 ДП "УГК "Nemiroff" було направлено до відповідача претензію № 98-1101/18 про повернення суми дебіторської заборгованості у розмірі 2 988 000,00 грн, вимоги якої ТОВ "ПОРТ-АЛ" залишились не виконаними.

17.03.2020 арбітражним керуючим (ліквідатором) ДП "УГК "Nemiroff" повторно було направлено відповідачу вимогу № 01-34/25-03 про необхідність повернення існуючого боргу та запропоновано надати примірники документів, що підтверджують факт виконання умов договору №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012, а саме поставку ДП "УГК "Nemiroff" сировини на суму внесеної ним передоплати у розмірі 2 988 000,00 грн.

Як зазначає у позовній заяві ліквідатор, вищевказана вимога залишилась відповідачем без реагування.

Враховуючи те, що ТОВ "ПОРТ-АЛ" в добровільному порядку не розрахувалося з ДП "УГК "Nemiroff", арбітражний керуючий (ліквідатор) Гладій О.В. з метою захисту порушених прав позивача звернувся з вказаним позовом до суду для стягнення боргу в судовому порядку.

Ухвалою суду від 12.05.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у межах справи № 902/798/14, визначено, що розгляд справи підлягає здійсненню за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.06.2020.

Даною ухвалою суду витребувано у ТОВ "ПОРТ-АЛ" документи, які підтверджують або спростовують право вимоги ДП "УГК "Nemiroff" щодо стягнення збитків у розмірі 2988 000,00 грн, а саме: всі договори та документи, які стосуються правовідносин, що виникли між ДП "УГК "Nemiroff" та ТОВ "ПОРТ-АЛ" на підставі договору №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012, зокрема, але не виключно: договір №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012; акти приймання - передачі послуг; докази, що підтверджують розрахунки між сторонами за договором №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012; акти звірки взаємних розрахунків між ДП "УГК "Nemiroff" та ТОВ "ПОРТ-АЛ"; претензії ДП "УГК "Nemiroff" до ТОВ "ПОРТ-АЛ"; претензії ТОВ "ПОРТ-АЛ" до ДП "УГК "Nemiroff"; інші документи, які підтверджують або спростовують заборгованість ТОВ "ПОРТ-АЛ" перед ДП "УГК "Nemiroff".

Підготовче засідання з підстав, передбачених законодавством неодноразово відкладалося.

Ухвалою суду від 21.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 10.09.2020.

Ухвалою суду від 10.09.2020 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 06.10.2020.

06.10.2020 в судове засідання з учасників справи ніхто не з"явився, письмових пояснень щодо причин своєї неявки останніми не надано. Зокрема, й не надано відповідачем відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів.

З матеріалів справи вбачається, що останні про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду, яка направлялася рекомендованою поштовою кореспонденцією. Зокрема, факт належного повідомлення позивача та арбітражного керуючого (ліквідатора) Гладія О.В. стверджується рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду від 10.09.2020, які наявні у матеріалах справи.

Щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи суд вважає за доцільне зазначити про те, що уся судова кореспонденція, яка була адресована останньому поверталася на адресу суду з відміткою служби поштового зв`язку: "адресат за вказаною адресою відсутній".

Частиною 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як з"ясовано судом судова кореспонденція по справі надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та яка співпадає з адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: "вул. Цитрусова, буд. 3, кв. 30, м. Запоріжжя, 69071".

Суд вважає, що в межах наданих йому повноважень вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також їх повторну неявку в судове засідання, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності останніх та за наявними у справі письмовими доказами.

При цьому, суд вважає, що неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду справи.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані позивачем в обгрунтування позовних вимог встановив наступні обставини.

Як вбачається із змісту позовної заяви між ДП "УГК "Nemiroff" та ТОВ "ПОРТ-АЛ" виникли господарські зобов"язання на підставі договору поставки №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012.

Cудом з`ясовано, що в ході проведення ліквідаційних дій, а саме - аналізу господарської діяльності позивача, шляхом проведення інвентаризації його майна та дослідження бухгалтерської звітності, ліквідатором було встановлено, що на підставі наведеного вище договору, ДП "УГК "Nemiroff" було перераховано на банківський рахунок відповідача суму попередньої оплати сировини у розмірі 2 988 000,00 грн, що підтверджується випискою за особовим рахунком позивача від 30.10.2012.

Разом з тим, судом встановлено, що ліквідатором була виявлена у ДП "УГК "Nemiroff" відсутність будь-яких документів, які б слугували підтвердженням виконання ТОВ "ПОРТ-АЛ" своїх обов`язків за договором, а саме поставку сировини на суму, внесеної позивачем передоплати.

Дана обставина унеможливила закриття ліквідатором бухгалтерської операції по оплаті послуг з поставки сировини за договором поставки №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012, проведеної позивачем на суму передоплати у розмірі 2 988 000,00 грн та призвела до формування дебіторської заборгованості у ДП "УГК "Nemiroff", яка значиться за ТОВ "ПОРТ-АЛ".

В підтвердження наведених вище обставин арбітражним керуючим (ліквідатором) Гладієм О.В. додано виписку по особовому рахунку позивача від 30.10.2012, виписку по рахунку з 30.10.2012 по 30.10.2012, Рахунок - фактуру № СчФ-/30102012-7 від 29.10.2012.

З матеріалів справи слідує, що з метою повернення заборгованості, позивачем 15.01.2018 було направлено відповідачу претензію № 98-1101/18 з вимогою погасити перед ДП "УГК "Nemiroff" заборгованість у розмірі 2 988 000,00 грн. Однак, як з"ясовано судом вказана претензія була відповідачем проігнорована, дебіторська заборгованість залишилась непогашеною.

В подальшому, 17.03.2020 арбітражним керуючим (ліквідатором) Гладієм О.В. повторно було направлено на адресу відповідача лист - вимогу № 01-34/25-03 про повернення сум дебіторської заборгованості та запропоновано надати примірники документів, що підтверджують факт виконання ТОВ "ПОРТ-АЛ" умов договору №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012, а саме поставку ДП "УГК "Nemiroff" сировини на суму внесеної ним передоплати у розмірі 2 988 000,00 грн.

Проте, дана вимога відповідачем так і не була задоволена.

Відтак, з"ясувавши вищевикладені обставини на підставі наявних у матеріалах справи доказів, надавши їм належну правову оцінку суд дійшов наступних правових висновків.

За своєю правовою природою спір, який виник між сторонами випливає із договору поставки.

У відповідності до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно положень ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частин 1 та 2 статті 693 ЦК України передбачено наступне: якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з п.п.1, 2 ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Цивільним кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облік передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному підприємства.

Згідно зі ст. 9 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації, власника, на їх проведення.

З огляду на викладене, всі господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами. До таких зокрема належать: видаткова та податкова накладні, рахунок фактура, товарно - транспортна накладна, акт виконаних робіт або акт прийманні виконаних робіт, банківські виписки, платіжні доручення, оборотно - сальдові відомості, касові ордери (прибутковий та видатковий), бухгалтерська довідка.

Саме вказані документи розкривають внутрішню суть господарської операції, її справжність, економічну вигоду, ділову мету. Якщо таких документів немає у матеріалах справи, то тоді неможливо підтвердити реальність та товарність спірної господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.

Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов"язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.

Як доказ на підтвердження договірних відносин, виконання договірних зобов"язань з боку позивача і невиконання договірних обов"язків з боку відповідача та заявленої до стягнення суми боргу позивачем надано виписку по особовому рахунку позивача від 30.10.2012, виписку по рахунку з 30.10.2012 по 30.10.2012, Рахунок - фактуру № СчФ-30102012 від 29.10.2012, які не можуть розцінюватись судом, як належні та достатні докази отримання відповідачем відповідного Замовлення, не поставки останнім передбаченого договором товару, тощо. Жодних інших первинних документів на підтвердження проведених між сторонами господарських операцій, в тому рахунку товарно - транспортні накладні (на кожний транспортний засіб), податкові накладні, акт звірки взаємних розрахунків між ДП "УГК "Nemiroff" та ТОВ "ПОРТ-АЛ", розгорнутий розрахунок суми боргу з вказівкою на первинний документ, дату виникнення заборгованості, її розмір, в тому рахунку самого договору поставки №29102012/УГК/ПЗ-01 від 29.10.2012 позивачем надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДП "УГК "Nemiroff" в особі ліквідатора Гладія О.В. не доведено факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань та існування заборгованості у розмірі 2 988 000,00 грн.

Відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим, у позовній заяві ліквідатор позивача зазначає про те, що на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою позивач очікує понести додаткові витрати на правову допомогу, у зв"язку із розглядом справи у розмірі 60000,00 грн.

Тому, просить суд стягнути відповідну суму витрат з відповідача.

Суд, дійшов висновку про відмову в стягнення з відповідача 60000,00 грн витрат, пов"язаних з професійною правничою допомогою з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

За таких обставин, беручи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено, слід відмовити й у стягненні з відповідача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та покласти відповідні судові витрати на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Частинами 1, 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зважаючи на відмову в позові, судовий збір в розмірі 44 820,00 грн слід покласти на позивача.

Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 210, 232, 236, 238, 240, 241, 242, 256, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код 30805594) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТ-АЛ" (вул. Цитрусова, буд. 3, кв. 30, м. Запоріжжя, 69071, код 37255965) про стягнення 2 988 000,00 грн відмовити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (вул. Горького, буд. 31, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код 30805594) в дохід Державного бюджету України 44 820,00 грн - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОРТ-АЛ" 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

7. Копію рішення суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 09 жовтня 2020 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук.прим.:

1 - до справи;

2 - Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31);

3 - ТОВ "ПОРТ - АЛ" (вул. Цитрусова, буд. 3, кв. 30, м. Запоріжжя, 69071);

4 - арбітражний керуючий (ліквідатор) Гладій О.В. (м. Дніпро, а/с 189, 49000).