Рішення

від 29.09.2020 по справі 904/1351/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1351/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача: Міхальова В.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура", м.Кропивницький, Кіровоградська область

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс П`ятихатки", селище Зоря Комунізму, П`ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення 357 834,12 грн

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс П`ятихатки" про стягнення 357 834,12 грн, з яких: 234960,00 грн - основний борг, 33 608,93 грн - пеня, 46 992,00 грн - штраф, 41 551,23 грн - 36% річних, 721,96 грн - інфляційні втрати.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки №ТДА-57/2019 від 14.03.2019 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 13.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначалося на 13.04.2020, 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 підготовче провадження було закрито з призначенням справи до судового розгляду по суті на 29.09.2020.

У підготовчі та судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, про розгляд справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного виклику відповідача в судове засідання.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги положення статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 29.09.2020 представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав. За наслідком судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" (далі - позивач, постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрокомплекс П`ятихатки" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № ТДА-57/2019 від 14.03.2019 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується в терміни, визначені цим договором, передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, загальна вартість товару, термін, умови оплати, а також інші умови визначаються у специфікаціях - додатках до договору, які є невід`ємними його частинами (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за цим договором постачається виключно оригінальна продукція, асортимент, кількість та ціна якої визначаються специфікаціями та/або накладними, та/або рахунками-фактури, що є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна товару, що поставляється за цим договором, указується у специфікаціях в національній валюті України з визначенням еквівалента у доларах США (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 2.3 договору загальна сума договору визначається сукупністю специфікацій та/або накладних, та/або рахунків-фактур, що зазначені у пункті 2.1 договору та які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у специфікаціях щодо кількості й ціни товару у порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору, підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Усі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії цього договору, є його невід`ємною частиною незалежно від того, чи є в них посилання на даний договір (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інші умовами не зазначені в специфікації(ях) та/або інших додаткових угодах до даного договору. Також оплата може здійснюватися шляхом передачі постачальнику простих векселів з урахуванням зазначених у пункті 3.5 цього договору.

Сторони відповідно до положень частини другої статті 524 та статті 533 Цивільного кодексу України погодили визначити грошовий еквівалент зобов`язання покупця з оплати товару в іноземній валюті - долар США. Грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті за цим договором визначається виходячи з курсу української гривні до долару США за курсом його продажу, встановленим на міжбанківській валютній біржі на кінець дня, що передує підписанню специфікацій за цим договором. Сторони погодили, що інформацію щодо курсу української гривні до долару США, курсу його продажу брати на офіційному сайті https//:minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd (пункт 3.2 договору).

За змістом пункту 3.3 договору всі платежі за цим договором здійснюються покупцем з урахуванням пункту 3.4 договору. При цьому сторони дійшли згоди, що право на перерахунок вартості товару (дооцінку) у постачальника виникає автоматично у разі збільшення курсу долара США до гривні, враховуючи визначення ціни еквівалентно в доларах США. Постачальник не зобов`язаний надсилати покупцю жодних листів, повідомлень, перерахунків тощо щодо вартості товару, який підлягає оплаті, сторони в рівній мірі об`єктивно наділені можливістю встановити курс долара США до гривні України.

Згідно з пунктом 4.11 договору підписання сторонами видаткових накладних у період дії цього договору засвідчує факт передачі разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, у тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування цього договору.

Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним підписанням видаткової накладної. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (за їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. За відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю (пункт 4.12 договору).

За змістом пункту 5.1 договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а також додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.

У разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості, 36% річних, якщо інший розмір не встановлено відповідною специфікацією та/або додатковою угодою. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (пункт 5.8 договору).

Відповідно до пункту 5.9 договору сторони домовилися про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафів, відсотків) за цим договором відповідно до Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3 років.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але продовжує залишатися чинним до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10.1 договору).

Специфікацією № 4 від 02.05.2019 до договору сторони погодили асортимент продукції ( Аканто Плюс (5 л) ) на суму 8 800 у доларах США, еквівалент у гривнях - 234 960,00 грн, а також термін оплати: до 03.05.2019 - 70 488,00 грн; до 31.10.2019 - 164472,00 грн (а.с. 50).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу договірну продукцію на загальну суму 234 960,00 грн, яка отримана представником відповідача повністю, що підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортною накладною № Р1012 та видатковою накладною № 1012 від 07.10.2019 (а.с. 51-52).

На час звернення позивача до суду відповідач за отриманий товар не розрахувався, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань в частині поставки й оплати товару за спірними договорами.

Правовідносини сторін свідчать про виникнення між ними зобов`язань за договором поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору та специфікації розрахунок мав бути здійснений відповідачем двома платежами: 70 488,00 грн - до 03.05.2019; 164 472,00 грн - до 31.10.2019.

Строк оплати є таким, що настав.

Жодних доказів на підтвердження виконання грошових зобов`язань у встановлений договором строк відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні обов`язки, передбачені статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 5.1 договору позивачем заявлений до стягнення штраф у сумі 46 992,00 грн, що становить 20% від заборгованості відповідача у сумі 234 960,00 грн (а.с. 11).

Розрахунок штрафу здійснений позивачем без порушень.

Також відповідно до пункту 5.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня у загальній сумі 33 608,93 грн, з яких:

- 18 409,91 грн за період з 04.05.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 70488,00 грн;

- 15 199,02 грн за період з 01.11.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 164472,00 грн (а.с. 10).

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог пеня, що підлягає стягненню з відповідача, буде становити 33 581,53 грн, з яких:

- 18 401,70 грн за період з 04.05.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 70488,00 грн;

- 15 179,83 грн за період з 01.11.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 164472,00 грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем на підставі пункту 5.8 договору до стягнення 36% річних розраховані у загальній сумі 41 551,23 грн, з яких:

- 21 273,86 грн за період з 04.05.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 70488,00 грн;

- 20 277,37 грн за період з 01.11.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 164472,00 грн (а.с. 11).

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог 36% річних, що підлягають стягненню з відповідача, будуть становити 41 510,70 грн, з яких:

- 21 261,70 грн за період з 04.05.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 70488,00 грн;

- 20 249,00 грн за період з 01.11.2019 по 04.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 164472,00 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 721,96 грн, з яких:

- 558,15 грн за період із травня 2019 року по січень 2020 року із заборгованості відповідача у сумі 70 488,00 грн;

- 163,81 грн за період із листопада 2019 року по січень 2020 року із заборгованості відповідача у сумі 164 472,00 грн (а.с. 11).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

26.06.2020 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача, будуть становити 227,91 грн, з яких:

- 63,44 грн за період із червня 2019 року по січень 2020 року із заборгованості відповідача у сумі 70 488,00 грн та з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,09%;

- 164,47 грн за період з листопада 2019 року по січень 2020 року із заборгованості відповідача у сумі 164 472,00 грн та з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,10%.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 357 272,14 грн, з яких: 234 960,00 грн - основний борг, 33 581,53 - пеня, 46 992,00 грн - штраф, 41 510,70 грн - 36% річних, 227,91 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 5 359,08 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (357272,14 х 5367,51 / 357834,12 = 5 359,08).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс П`ятихатки" про стягнення 357834,12 грн задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрокомплекс П`ятихатки" (ідентифікаційний код 39985177; місцезнаходження: 52119, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, селище Зоря Комунізму, вул. Шкільна, буд. 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрокультура" (ідентифікаційний код 42175410; місцезнаходження: 25005, Кіровоградська область , м. Кропивницький, вул. Новослобідська, буд. 16) основний борг у сумі 234 960,00 грн, штраф у сумі 46 992,00 грн, пеню у сумі 33 581,53 грн, 36% річних у сумі 41 510,70 грн, інфляційні втрати у сумі 227,91 грн, судовий збір у сумі 5 359,08 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.10.2020.

Суддя І.І. Колісник