Рішення

від 07.10.2020 по справі 905/840/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2020 Справа № 905/840/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" (код ЄДРПОУ: 41184796, адреса: 54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 6 Поздовжня, буд 12Б),

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (код ЄДРПОУ: 36028628, адреса: 85013, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське вул. Строїтельна, буд 17)

про: стягнення 25718,22 грн.

суддя Величко Н.В.

без виклику сторін, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення 25718,21 грн., з яких: заборгованість за Договором №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019 у розмірі 24415,00 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятнадцять гривень 00 коп.); пеня в розмірі 1157,05 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят сім гривень 05 коп.); 3% річних в розмірі 146,17 грн. (сто сорок шість гривень 17 копійок), крім того, сплачений судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

На підтвердження позовних вимог надано суду: розрахунок ціни позову; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; договір підряду № 7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р.; додаткову угоду про зміну реквізитів від 02.09.2019р. до Договору підряду № 7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р; акти прийому-передачі виконаних робіт № 318 від 15.08.2019р., № 332 від 06.09.2019р., № 381 від 04.10.2019р., № 431 від 08.11.2019р., № 463 від 02.12.2019р.; платіжні доручення № 118902 від 27.06.2019р.; № 133038 від 18.07.2019р.; № 167686 від 05.09.2019р.; № 178931 від 20.09.2019р.; № 192455 від 11.10.2019р.; лист щодо погашення заборгованості № 24-02/02 від 24.02.2020р. з проектом акту звірки взаєморозрахунків за період 25.02.2019р. - 24.02.2020р. та доказами надсилання з описом вкладення від 24.02.2020, витяг з договору № 100320-02 від 10.03.2020 про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат від 31.03.2020, акт наданих послуг від 31.03.2020 № 2, платіжне доручення № 748 від 16.04.2020, рахунок-фактуру № 31032020-02 від 31.03.2020, копії яких долучено до матеріалів справи.

Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер 905/840/20.

Ухвалою від 06.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/840/20; розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов з урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

Така ухвала суду отримана позивачем 13.05.2020, відповідачем - 19.05.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд враховує, що згідно Указу Президента України від 13.03.2020 № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 N 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , що набрав чинності 02.04.2020, доповнено Розділ X ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 наступного змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).» .

При цьому суд також враховує, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» , яким внесено зміни зокрема до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України та викладено його в такій редакції:

« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом) поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином» .

Станом на 07.10.2020 дію карантину не скасовано. Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» перебіг процесуальних строків не ставить у залежність від скасування карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 10 частини 3 статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано, про причини суд не повідомлено.

Відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України , не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання розумних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст. 165 , ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України , а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (далі - замовник, відповідач) укладено Договір підряду (роботи на території підрядника) № 7780- ШБЗ-УМТС-У (далі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього Договору роботи по технічному обслуговуванню (надалі - Роботи ) вогнегасників (надалі - Обладнання ) згідно з НАПБ Б.01.008-2004, ДСТУ 4297-2004, паспортів заводів-виробників, затверджених у встановленому порядку регламентів технічного обслуговування, настанов з технічного обслуговування заводів-виробників, каталогів деталей заводів-виробників. Роботи, що виконуються за даним Договором, мають код виду діяльності 33.11. (п.1.1. Договору).

Виконані Роботи повинні відповідати вимогам Технічного завдання, передбаченого Додатком №1, до даного Договору, який є його невід`ємною частиною. Гранична вартість робіт вказана в Додатку №2 до даного договору (п.п. 1.2. - 1.3. Договору).

Відповідно до п.п. 10.1 Договору, Додаток № 1 - Технічне завдання на виконання робіт (послуг) по технічному обслуговуванню вогнегасників на 2019 рік для підприємств ТОВ "ДТЕК-Енерго" та Додаток № 2 - Гранична вартість робіт (послуг) по технічному обслуговуванню вогнегасників, є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Підряднику виконані відповідно до умов цього Договору Роботи.

Відповідно до п. 2.1.11. Договору, підрядник зобов`язаний здати замовнику виконані роботи з оформленням акту прийому-передачі виконаних робіт. Акт виконаних робіт надається Замовнику не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним

За приписами п. 2.2.2. Договору, Замовник зобов`язаний прийняти від Підрядника виконані роботи за Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Розрахунки за Договором здійснюються Замовником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 (дев`яностого) календарного дня з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.4. Договору)

Згідно з п. 6.9. Договору, у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, Замовник, на письмову вимогу Підрядника, сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за котрий нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатями сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх обов`язків, строк його дії встановлюється до 31.12.2019 року включно. У разі не виконання (неналежного виконання) Сторонами (Стороною) своїх зобов`язань за цим Договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Матеріали справи свідчать, що в серпні - грудні 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕДТЕХ» були виконані роботи за договором №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019, про що складені та підписані акти прийому-передачі виконаних робіт: № 318 від 15.08.2019р. на загальну суму 5000,00 грн., № 332 від 06.09.2019р. на загальну суму 4085,00 грн., № 381 від 04.10.2019р. на загальну суму 5120,00 грн., № 431 від 08.11.2019р.на загальну суму 5045,00 грн., № 463 від 02.12.2019р. на загальну суму 5165,00 грн.

Вказані документи підписані представниками сторін без зауважень та заперечень стосовно об`єму, якості та строку виконаних робіт, скріплені печатками підприємств, містять посилання на договір №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р.

Загальна вартість виконаних робіт складає 24415,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконаних робіт по договору виконав не в повному обсязі, на підтвердження часткових оплат відповідачем надано платіжні доручення в яких міститься посилання на договір №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019: №118902 від 27.06.2019 на суму 8925,00 грн., №133038 від 18.07.2019 на суму 3925,00 грн., №167686 від 05.09.2019 на суму 3705,00 грн., №178931 від 20.09.2019 на суму 4140,00 грн., №192455 від 11.10.2019 на суму 4505,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом вих.№24-02/02 від 24.02.2020, щодо сплати суми заборгованості за договором №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р., що станом на 24.02.2020 складає 19250,00 грн.

Такий лист було направлено 24.02.2020 на адресу ОДО Шахта Білозерська : 85013, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, 17 з описом вкладення у цінний лист (номер відправки 0205903324954).

Доказів реагування на вказаний лист позивача матеріали справи не містять.

Оскільки станом на час звернення з позовом до суду заборгованість за договором №7780-ШБЗ-УМТС-У в сумі 24415,00 грн. відповідачем не була сплачена, позивач нарахував пеню в розмірі 1157,05 грн. та 3% річних в сумі 146,17 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини за договором підряду №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було визначено сторонами договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 (дев`яностого) календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п.3.4. Договору).

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором № 7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р. мали бути виконані відповідачем:

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 318 від 15 серпня 2019 року на загальну суму 5000,00 грн. - до 19.11.2019 включно;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 332 від 06 вересня 2019 року на загальну суму 4085,00 грн. - до 11.12.2019 включно;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 381 від 04 жовтня 2019 року на загальну суму 5120,00 грн. - до 10.01.2020 включно;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 431 від 08 листопада 2019 року на загальну суму 5045,00 грн. - до 13.02.2020 включно;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 463 від 02 грудня 2019 року на загальну суму 5165,00 грн. - до 06.03.2020 включно.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, та як вказує позивач, на виконання п.3.4 договору, замовником не були здійсненні розрахунки за виконані роботи в повному обсязі. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 24415,00 грн. Протилежного відповідачем не доведено.

В матеріалах справи відсутні докази повної чи часткової оплати цього боргу з боку відповідача на час прийняття рішення у цій справі.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договором №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р. виконав, зауважень та заперечень стосовно об`єму, якості та строку виконаних робіт за вказаним договором від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе зобов`язання в частині повноти та своєчасності оплати прийнятих робіт, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 24415,00 грн. боргу з відповідача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за договором №7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р. в сумі 1157,05 грн. та 3% річних в сумі 146,17 грн., суд зазначає наступне.

За змістом положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, сторони обумовили, що замовник несе відповідальність за порушення грошових зобов`язань, а саме виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за котрий нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення платежу (п. 6.9 договору).

Позивачем за первісним позовом розраховано пеню наступним чином:

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 318 від 15 серпня 2019 року на загальну суму 5000,00 грн. за період з 20.11.2019 по 26.03.2020 - 442,89 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 332 від 06 вересня 2019 року на загальну суму 4085,00 грн. за період з 12.12.2019 по 26.03.2020 - 285,51 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 381 від 04 жовтня 2019 року на загальну суму 5120,00 грн. за період 11.01.2020 по 26.03.2020 - 243,97 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 431 від 08 листопада 2019 року на загальну суму 5 045,00 грн. за період з 13.02.2020 по 26.03.2020 - 126,54 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 463 від 02 грудня 2019 року на загальну суму 5165,00 грн. за період з 07.03.2020 по 26.03.2020 - 58,14 грн.

Перевіривши поданий розрахунок, із врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та умов Договору, за допомогою калькулятора штрафів програмного комплексу "ЛІГА: Закон" судом встановлено, що пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості:

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 318 від 15 серпня 2019 року на загальну суму 5000,00 грн. за період з 20.11.2019 по 26.03.2020 - 443,38 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 332 від 06 вересня 2019 року на загальну суму 4085,00 грн. за період з 12.12.2019 по 26.03.2020 - 285,92 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 381 від 04 жовтня 2019 року на загальну суму 5120,00 грн. за період 11.01.2020 по 26.03.2020 - 243,97 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 431 від 08 листопада 2019 року на загальну суму 5 045,00 грн. за період з 14.02.2020 по 26.03.2020 - 123,51 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 463 від 02 грудня 2019 року на загальну суму 5165,00 грн. за період з 07.03.2020 по 26.03.2020 - 58,14 грн.

Судом встановлено, що період нарахування пені за актом прийому-передачі виконаних робіт № 463 від 02 грудня 2019 року відповідно до розрахунку встановлено з 13.02.2020 - 26.03.2020, проте з матеріалів справи вбачається, що за накладною № 463 від 02 грудня 2019 року кінцевий строк сплати 13.02.2020 включно. Таким чином позивачем за первісним позовом не вірно визначено період нарахування пені.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково - в розмірі 1154,92 грн.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України ).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

З огляду на встановлені судом обставини та вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про помилковість поданого позивачем за первісним позовом розрахунку 3% річних в частині визначення періоду за актом прийому-передачі №431 від 08.11.2019 на суму 5045,00 грн.

Як вже зазначалось судом, за актом прийому-передачі №431 від 08.11.2019 на суму 5045,00 грн. строк виконання відповідачем грошових зобов`язань тривав до 13.02.2020 включно, проте при розрахунку 3% річних позивачем за первісним позовом визначено період нарахування з 13.02.2020 по 26.03.2020, що є не вірним.

Здійснивши перерахунок за допомогою калькулятору штрафів програмного комплексу "Ліга: Закон" пред`явлені до стягнення 3% річних з урахуванням визначеного позивачем кінцевого періоду для розрахунку, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги у загальному розмірі 145,76 грн., у тому числі:

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 318 від 15 серпня 2019 року на загальну суму 5000,00 грн. за період з 20.11.2019 по 26.03.2020 - 52,51 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 332 від 06 вересня 2019 року на загальну суму 4085,00 грн. за період з 12.12.2019 по 26.03.2020 - 35,51 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 381 від 04 жовтня 2019 року на загальну суму 5120,00 грн. за період 11.01.2020 по 26.03.2020 - 31,90 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 431 від 08 листопада 2019 року на загальну суму 5 045,00 грн. за період з 14.02.2020 по 26.03.2020 - 17,37 грн.;

за актом прийому-передачі виконаних робіт № 463 від 02 грудня 2019 року на загальну суму 5165,00 грн. за період з 07.03.2020 по 26.03.2020 - 8,47 грн.

Таким чином вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних підлягають задоволенню частково - в розмірі 145,76 грн.

З огляду на наведене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими , що підлягають задоволенню частково.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. (ч.1, ч.3 ст.124 ГПК України).

Як вбачається, в позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на загальну суму 4102,00 грн., з яких: 2102,00 грн. - судовий збір та 2000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, як не заявлялось і про не співмірність витрат позивача на професійну правову допомогу.

Частиною восьмою ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано: витяг з договору №100320-02 від 10.03.2020р. про надання правничої допомоги; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги до договору №100320-02 від 10.03.2020р., акт №2 наданих послуг за договором №100320-02 від 10.03.2020р. про надання правничої допомоги; платіжне доручення №748 від 16.04.2020р. на суму 12000,00 грн., рахунок-фактура №31032020-02 від 31.03.2020р.; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що понесені позивачем та які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до умов договору №100320-02 від 10.03.2020р. Клієнт (Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ") доручає, а адвокат (Джеджея Луїза Анатоліївна) бере на себе зобов`язання надавати клієнту послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1). Відповідно до п.5.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

Згідно акту №2 наданих послуг за договором №100320-02 від 10.03.2020р. про надання правничої допомоги адвокатом Джеджея Л.А. були надані послуги на загальну суму 2000,00 грн. - за складання позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" за договором підряду № 7780-ШБЗ-УМТС-У від 25.02.2019р.

Клієнт сплатив за надані послуги адвоката, що підтверджується платіжним дорученням №748 від 16.04.2020.

Суд враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат.

Таким чином, вищевказані документи, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ", суд визнає належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 2000,00 грн. та визнає таку суму співмірною, зокрема, позовним вимогам, строку розгляду справи, послугам, наданим позивачу.

Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються судом частково, тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в розмірі 1999,80 грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення і в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний частково, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13 , 73 , 74 , 76 , 77 , 79 , 86 , 91 , 123 , 129 , 236-238 , 240 , 241 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (код ЄДРПОУ: 36028628, адреса: 85013, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське вул. Строїтельна, буд 17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДТЕХ" (код ЄДРПОУ:41184796, адреса: 54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 6 Поздовжня, буд 12Б) основний борг у розмірі 24415,00 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятнадцять гривень 00 коп.); пеню у розмірі - 1154,92 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят чотири гривні, 92 коп.), 3% у розмірі 145,76 грн. грн. (сто сорок п`ять гривень, 76 коп.), а також відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1999,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять 80 коп.) та судовий збір в розмірі 2101,79 грн. (дві тисячі сто одна гривня 79 коп.).

В іншій частині вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення підписано 07.10.2020

Суддя Н.В. Величко