Рішення

від 28.09.2020 по справі 908/1305/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/69/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 Справа № 908/1305/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий судя Колодій Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Новасардової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Мічуріна» (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Мічуріна, 57)

до відповідача Територіальної громади сіл та селища Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Центральна, 22)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Центральна, 36)

про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

третя особа: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

09.07.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Мічуріна» до Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договір оренди землі № б/н від 05.12.2007, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель чинено запис від 09.04.2008 за № 040827300435, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018 справу № 908/1305/18 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 16.07.2018 прийнято справу № 908/1305/18 до розгляду та присвоєно справі номер провадження 32/69/18 . Також ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2018 зупинено провадження у справі № 908/1305/18 до перегляду судового рішення № 920/739/17 у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2020, провадження у справі № 908/1305/18 поновлено з 21.05.2020 та призначено підготовче засідання на 21.05.2020.

13.05.2020 від Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшло клопотання про розгляд справи № 908/1305/18 за наявними матеріалами у справі, на розсуд суду.

Ухвалою суду від 21.05.2020 строк підготовчого провадження у справі було продовжено на строк дії карантину та відкладено підготовче засідання на 07.07.2020.

Ухвалою суду від 07.07.2020 замінено відповідача у справі № 908/1305/18 Головне управління держгеокадастру у Запорізькій області його правонаступником Територіальною громадою сіл та селища Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, одночасно виключивши її з числа третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Також, даною ухвалою підготовче судове засідання відкладено на 27.08.2020.

До початку судового засідання надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Мічурина» про забезпечення позову (вх. 125/08-11/20 від 27.08.2020) до розгляду справи по суті шляхом:

- заборони Михайлівській селищній раді Михайлівського району Запорізької області вчиняти будь-які дії у відношенні земельної ділянки кадастровий номер : 2323355100:17:008:0008, а саме:

- заборонити: проведення будь-яких торгів (аукціонів, конкурсів) відносно земельної ділянки кадастровий номер: 2323355100:17:008:00008, передавати земельну ділянку у власність, іншим чином розпоряджатись земельною ділянкою, змінювати її конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, змінювати кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу або об`єднання земельної ділянки, інші дії, які можуть стати перешкодою у користуванні земельною ділянкою, тощо;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії, скеровані нас касування кадастрового номеру земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровим номер: 2323355100:17:008:0008 у Державному земельному кадастрі України;

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, скеровані на припинення державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 2323355100:17:008:0008 до набрання чинності рішення суду у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу від 27.08.2020 заяву про забезпечення позову розподілу заяву визначено до розгляду раніше визначеному складу суду, судді Колодій Н.А.

В судовому засіданні розглянута заява про забезпечення позову, про що винесена відповідна ухвала.

27.08.2020 від Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами.

27.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Мічурина» заява (вх. № 16519/08-08/20 від 27.08.2020) про долучення до матеріалів справи письмових доказів. Надані документи долучені судом до матеріалів справи.

27.08.2020 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 16518/08-08/20 від 27.08.2020), в якій зазначає про необхідність уточнення позовних вимог з огляду на зміни що відбулись за час розгляду справи, що зумовлено зміною власника спірної земельної ділянки, а відтак і орендаря за договором оренди. Тому, позивач просить суд визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 05.12.2007 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 09.04.2008 р. за № 040827300435 на той самий строк на тих самих умовах, що встановлені договором, в редакції позивача.

Ухвалою суду від 27.08.2020 суд прийняв відповідні уточнення позовних вимог до розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу № 908/1305/18 до судового розгляду по суті. Судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 22.09.2020.

Ухвалою судувід 22.09.2020 розгляд справи відкладено на 28.09.2020.

В судове засідання 28.09.2020 представники сторін не з`явились.

28.09.2020 від позивача надійшла заява, відповідно до якої просить суд розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримав та просить судові витрати покласти на позивача.

Судом прийнято та задоволено заяву позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2007 між Михайлівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Мічуріна (орендар, позивач) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, наданих на підставі розпорядження голови райдержадміністрації № 592 від 26.11.2007 року, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (п. 1 Договору).

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 14,1 га , у тому числі під багаторічними насадженнями -14,1 га земель запаса.

З пункту 3 договору слідує , що на земельних ділянках відсутні об`єкти нерухомого майна.

Згідно Кадастрового плану земельної ділянки, що є невід`ємним додатком до Договору, кадастровий номер земельної ділянки, що надана в оренду - 2323355100:17:008:0008.

06.12.2007 Орендодавцем та Орендарем підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди від 05.12.2007.

Договір зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 квітня 2008 року за № 040827300435.

Як визначено в пункті 8 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір та продовжити його дію.

Відповідно до положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» , який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, чи на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом спірного Договору оренди землі від 05.12.2007, знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області поза межами населеного пункту, а тому, в силу підпункту г) пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, ця земельна ділянка знаходилась у державній власності.

За змістом ч. 4 ст. 122 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2013, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, надання у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» постановлено: утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 18 від 03.03.2015 затверджено положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже, у зв`язку з набранням чинності зазначеним вище Законом від 06.09.2012 № 5245-VІ, розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області стало Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, листом-повідомленням б/н від 21.12.2017 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення спірного Договору оренди землі від 05.12.2007, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 05.12.2007 за № 040827300435, кадастровий номер 2323355100:17:008:0008 на новий строк, а саме на 10 років, залишивши інші його умови без змін. До вказаного листа-повідомлення додавалися: проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а також додатково довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Листом-повідомленням від 08.02.2018 за № 28-8-0.6-1190/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечило проти поновлення спірного Договору оренди землі від 05.12.2007 на 10 років, посилаючись на «Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» , затверджену Кабінетом Міністрів України № 413 від 07.06.2017, якою передбачено, що при передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду строк дії оренди повинен встановлюватися 7 років та розмір орендної плати не нижче 8 % нормативної грошової оцінки землі, крім того територіальні органи Держгеокадастру повинні перевіряти стан орендованих земельних ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорту, та на лист Держгеокадастру України № 22-28-0.13-10489/2-17 від 05.07.2017, яким рекомендовано поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. У зв`язку із цим Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначило, що Договір буде вважатися припиненим 10.04.2018. Крім того, зазначено, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Строк дії Договору оренди землі від 5 грудня 2007 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 9 квітня 2008 року за № 040827300435, сплив 9 квітня 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі всього цього часу ТОВ Агрофірма імені Мічуріна продовжувало користуватись земельною ділянкою, що підтверджується доданими до справи документами: податковими деклараціями плати за землю за 2018 рік та за 2020 рік, квитанція № 2 про направлення декларації до органу ОДШ, розрахунок суми земельного податку, розрахунок податкового зобов`язання та платіжними дорученями про сплату за оренду землі.

У місячний строк, з часу закінчення договору, тобто з 9 квітня по 9 травня 2018 року, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі ТОВ Агрофірми імені Мічурина не отримувало.

Як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 208770631 від 13.05.2020 власником земельної ділянки з кадастровим номером 2323355100:17:008:0008 є Територіальна громада сіл та селища Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, а не Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Підставою для державної реєстрації право власності було рішення органу місцевого самоврядування Про прийняття у комунальну власність Михайлівської селищної територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, серія та номер 6, виданий 17.10.2019, видавник: Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області; наказ, Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, серія та номер: 8-1830/15-19-С, виданий 18.10.2019, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області - В.о. начальника Петро Присяжнюк; акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, серія та номер: б/н, виданий 18.10.2019, видавник: В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Петро Присяжнюк/ Голова Михайлівської об`єднаної територіальної громади Михайлівського району Запорізької області Олександр Ракша.

Згідно п. 40 Договору від 05.12.2007, зареєстрованого 09.04.2008 за № 040827300435 до нового власника земельної ділянки переходять усі обов`язки та права орендодавця.

До цього часу позивач продовжує користуватись земельною ділянкою кадастровий номер: 2323355100:17:008:0008 та сплачути за оренду землі.

Оскільки позивач вважає, що Договір є поновленим з підстав, встановлених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , та у відповідності з правилами, встановленими ч.8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , 28 січня 2020 року ТОВ "Агрофірма імені Мічурина" звернулось до нового власника земельної ділянки, а саме до Михайлівської селищної ради з листом-вимогою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, до якого була додана відповідна додаткова угода у трьох примірниках.

Михайлівська селищна рада листом № 228 від 28.02.2020 р. повідомила орендаря про відмову від виконання обов`язку, встановленого ч. 8 ст. 33 Закону № 161-ХІУ, та запропонувала позивачеві укласти угоду про припинення Договору від 05.12.2007, зареєстрованого 09.04.2008 за № 040827300435.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 05.12.2007, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 09.04.2008 за № 040827300435, на той самий строк та на тих саме умовах, що передбачені Договором, в редакції, запропонованій позивачем.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відносини, що виникають у зв`язку з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» )

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не пов`язані одна з іншою.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма імені Мічурина» більше ніж за 90 днів до закінчення строку дії спірного Договору оренди землі (21.12.2017) направило до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення про поновлення цього Договору разом із проектом відповідної додаткової угоди, а також інші документи.

Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами Договору оренди землі від 05.12.2007 та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Також судом встановлено, що позивач протягом строку дії спірного Договору оренди та після закінчення строку його дії продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії Договору оренди землі від 05.12.2007 не спростовано.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Отже, судом встановлений факт порушення орендарем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Факт порушення місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення належними та допустимими доказами не спростовано.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

При цьому, як вбачається зі змісту листа-повідомлення від 08.02.2018 за № 28-8-0.6-1190/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області поінформувало, що не вважає за можливе поновити спірний Договір оренди із посиланням на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017, та лист Держгеокадастру України № 22-28-0.13-10489/2-17 від 05.07.2017, якими рекомендовано в договорах оренди земельних ділянок державної форми власності встановлювати певний строк оренди та певний розмір орендної плати у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, суд зауважує, що в даному випадку Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не був позбавлений права запропонувати позивачу інші умови, ніж ті, які були запропоновані ТОВ «Агрофірма імені Мічуріна» в проекті додаткової угоди, на яких спірний Договір оренди землі від 15.12.2007 може бути поновлено на новий строк.

Стосовно посилань відповідача у листі-повідомленні від 08.02.2018 за № 28-8-0.6-1190/2-18 на відсутність агрохімічного паспорту земельної ділянки, то суд зауважує, що чинним законодавством обов`язок по агрохімічній паспортизації земельної ділянки на орендаря не покладається.

Таким чином, у даних спірних правовідносинах саме Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Як вже зазначалося раніше за текстом рішення, пролонгація договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» може мати місце за наявності у сукупності таких фактів: орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

Як свідчать досліджені судом фактичні обставини справи, протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди землі від 05.12.2007, а саме з 09 квітня по 09 травня 2019 року, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області як орендодавець не звертався до позивача з листом-повідомленням про заперечення у поновлені договору оренди землі.

Отже, судом встановлений факт порушення орендарем місячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що належним та ефективним способом захисту порушеного права, в даному випадку, є позов про поновлення спірного договору оренди землі, шляхом укладення відповідної додаткової угоди у судовому порядку.

11.12.2019 право комунальної власності на вищезазначену земельну ділянку було зареєстровано за Територіальною громадою сіл та селищ Михайлівськї селищної ради Михайлівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України в редакції, чинній на час розгляду справи судом, у випадках, коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузу земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких, зокрема, належить, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За таких обставин, з 11.12.2019 Територіальна громада сіл та селищ Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області є розпорядником земельної ділянки, яка є предметом спірного договору оренди землі і є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в частині прав і обов`язків за спірним договором.

Оскільки позивач вважає, що Договір є поновленим з підстав, встановлених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , та у відповідності з правилами, встановленими ч.8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , 28 січня 2020 року ТОВ "Агрофірма імені Мічурина" звернулась до нового власника земельної ділянки, а саме до Михайлівської селищної ради з листом-вимогою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, до якого була додана відповідна додаткова угода у трьох примірниках.

Михайлівська селищна рада листом № 228 від 28.02.2020 р. повідомила орендаря про відмову від виконання обов`язку, встановленого ч. 8 ст. 33 Закону № 161-ХІУ, та запропонувала позивачеві укласти угоду про припинення Договору від 05.12.2007, зареєстрованого 09.04.2008 за № 040827300435.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» встановлено, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що, по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

ТОВ «Агрофірма імені Мічурина» звернулося до суду за захистом свого порушеного права на поновлення Договору оренди землі від 05.12.2007 в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

За результатами розгляду даної справи судом встановлено належне виконання позивачем умов спірного Договору оренди земельної ділянки, продовження користування весь час цією земельною ділянкою після встановленого строку дії Договору та сплату орендної плати за користування земельною ділянкою. Зазначене підтверджується, податковими деклараціями, платіжними дорученнями та довідкою Токмацього управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.12.2017 вих. № 1471/10/08-12-01 про відсутність заборгованості з платежів.

Докази зворотнього, тобто такі, які б свідчили про неналежне виконання позивачем обов`язків за договором оренди землі, в матеріалах справи відсутні.

Користуючись земельною ділянкою з 2008 року та виконуючи належним чином умови договору, позивач мав законні сподівання на поновлення договору після спливу його дії.

За таких обставин, враховуючи вище викладене у сукупності, суд встановив підстави для відновлення порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у даній справі про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 05.12.2007, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 09.04.2008 за № 040827300850, в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Позивач заявив клопотання про покладення на нього судових витрат по справі. Суд задовольняє клопотання, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 145, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 05.12.2007 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 9 квітня 2008 року за № 040827300435 на той самий строк та на тих самих умовах, що встановлені договором, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі від 05.12.2007 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 9 квітня 2008 року за № 040827300435.

____

---

2020 рік.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ : Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи: 25214512, з однієї сторони, та

ОРЕНДАР : ТОВ "АГРОФІРМА ІМЕНІ МІЧУРІНА", ідентифікаційний код юридичної особи: 30085366, в особі голови ДУДКИ Віктора Івановича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони,

(надалі орендодавець та орендар окремо можуть іменуватися, як Сторона , а разом, як Сторони ),

У відповідності до п. 8 Договору оренди землі від 05 грудня 2007 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 9 квітня 2008 року за № 040827300435, та з підстав, встановлених ч. 6 ст. ЗЗ Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІУ Про оренду землі , вирішили:

1.Поновити строк дії Договору оренди землі від 05 грудня 2007 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК 9 квітня 2008 року за № 040827300435, об`єктом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 2323355100:17:008:0008 . загальною площею: 14.1 га, із цільовим призначенням: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, на той самий строк - 10 (десять) років, і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2. Умови договору, до яких не унесено змін, зберігають чинність.

Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного Договору і набирає чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством, складена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

Михайлівська селищна рада ТОВ "АГРОФІРМА ІМЕНІ МІЧУРІНА",

Михайлівського району Запорізької ідентифікац. код юридичної особи: 30085366,

області, ідентифікаційний код вул.Мічуріна, 57, смт Михайлівка,,

юридичної особи: 25214512. Михайлівський р-н, Запорізька обл.

вул.Центральна, 22, смтМихайлівка,

Михайлівський р-н, Запорізька обл.

---

---

В.І. Дудка.

М.П. М.П.

Скасувати заходи по забезпеченню позову вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2020 № 908/1305/18 щодо заборони Михайлівській селищній раді Михайлівського району Запорізької області вчиняти будь-які дії по відношенню до земельної ділянки кадастровий номер: 2323355100:17:008:0008.

Повне судове рішення складено 09.10.2020.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя Н.А. Колодій