Рішення

від 08.10.2020 по справі 910/6006/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2020Справа № 910/6006/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури

(Україна, 16500, Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Шевченка, буд. 46)

в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області

(Україна, 16400, Чернігівська обл., Борзнянський район, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 107; ідентифікаційний код: 04061725)

до Дочірнього підприємства "Борзнянський молокозавод"

(Україна, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код: 31078805)

про стягнення 12 435,76 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області (далі - позивач) до Дочірнього підприємства "Борзнянський молокозавод" (далі - відповідач) про стягнення 12 435,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором оренди землі від 01.01.2019, внаслідок чого у відповідача за період з 25.04.2019 по 01.03.2020 утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 12 435,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

27.05.2020 (надіслана засобами поштового зв`язку у встановлений судом строк) до Господарського суду міста Києва від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено учасникам справи строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10.

На вказану адресу судом, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, 02.06.2020 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у цій справі з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 04.06.2020 поштового відправлення відповідачу (копії ухвали суду від 01.06.2020).

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Борзнянської міської ради Чернігівської області № 6-ж-XXVI/VII від 18.12.2018 надано дозвіл на укладення Договору оренди землі між Борзнянською міською радою Чернігівської області та Дочірнім підприємством "Борзнянський молокозавод", що знаходиться за адресою: м. Борзна, вул. Б.Хмельницького, 34, площею 0,4570 га, кадастровий номер 7420810100:01:005:0099, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, терміном на 5 років з 01.01.2019; зобов`язано Дочірнє підприємство "Борзнянський молокозавод" зареєструвати Договір оренди землі відповідно до чинного законодавства.

01.01.2019 між Борзнянською міською радою Чернігівської області (далі - позивач, орендодавець) та Дочірнім підприємством "Борзнянський молокозавод" (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 7420810100:01:005:0099, загальною площею 0,4570 га, яка розташована за адресою: м. Борзна, вул. Б.Хмельницького, 34.

Згідно з п. 3 Договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: нежитлові споруди, а також інші об`єкти інфраструктури, а саме під`їзна дорога, електрозабезпечення.

За умовами пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 349 483,58 грн.

Договір укладено на 5 (п`ять) років (пункт 8 Договору).

У пункті 9 Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 14 678,31 грн/рік, що становить 4,2 % від нормативної грошової оцінки. Грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі: УК у Борзнянському районі/м. Борзна, р/р 33210812025058, МФО 899998, Казначейство України (ЕАП), код 18010600.

Відповідно до п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата вноситься щомісяця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 43 Договору).

25.04.2019 право оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди землі б/н від 01.01.2019 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформаційною довідкою 205761454 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, відповідач за період з 25.04.2019 по 01.03.2020 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати за землю.

28.05.2019 та 05.11.2019 позивачем було направлено відповідачу листи (претензії) щодо оплати заборгованості з орендної плати за землю, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 01.03.2020, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за землю за період з 25.04.2019 по 01.03.2020 в розмірі 12 435,76 грн.

Як зазначає прокурор, органом, який уповноважений на стягнення заборгованості за Договором є позивач, який є орендодавцем земельної ділянки, кадастровий номер 7420810100:01:005:0099, що є предметом Договору, проте позивачем, якому достовірно відомо про несплату відповідачем орендної плати та наявність заборгованості за Договором, дієвих заходів, спрямованих не реальне поновлення інтересів держави, зокрема, щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором в розмірі 12 435,76 грн протягом майже року вжито не було.

У відповідь на запит прокурора від 19.03.2020 № 66-42-2вих20 позивач у листі від 23.03.2020 № 172 повідомив прокурора, що Борзнянською міською радою Чернігівської області не вживались заходи представницького характеру щодо стягнення заборгованості з відповідача за користування земельною ділянкою, площею 0,4570 га, яка знаходиться за адресою: м. Борзна, вул. Б.Хмельницького, 34, станом на 23.03.2020, позивачем не планується вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомив позивача про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області щодо стягнення заборгованості з орендної плати за Договором в розмірі 12 435,76 грн (Повідомлення № 66-4939-вих20 від 15.04.2020 міститься в матеріалах справи).

Як зазначає прокурор у позовній заяві, звернення з цим позовом до суду спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо наповнення місцевого бюджету з метою належного забезпечення потреб населення.

Підставою для звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив те, що позивач, як уповноважений орган у спірних правовідносинах, будучи обізнаним про наявність заборгованості у відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, не належно здійснює надані йому законодавством України повноваження і протягом тривалого часу не вживає заходів щодо стягнення з відповідача плати за землю.

Суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області, підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, після відкриття провадження у справі судом не встановлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

За приписами частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Аналогічні положення закріплені в статтях 1, 5 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у встановленому законом порядку було укладено Договір оренди землі, відповідно до якого відповідач, як орендар земельної ділянки, кадастровий номер 7420810100:01:005:0099, загальною площею 0,4570 га, яка розташована за адресою: м. Борзна, вул. Б.Хмельницького, 34, взяв на себе зобов`язання щомісяця вносити орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою.

За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 22 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Згідно з пунктами 288.1 - 288.5 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Головного управління ДПС у Чернігівській області від 05.03.2020, у відповідь на запит прокурора № 66-3479вих20 від 28.02.2020, відповідачем не було сплачено податкове зобов`язання з плати за землю за період з 2018-2019 роки, зокрема, за 2019 рік визначено податкове зобов`язання в сумі 13 598,81 грн, станом на 01.02.2020, заборгованість з плати за землю складає 106 759,14 грн.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Листи (претензії) позивача № 253 від 28.05.2019 та № 230 від 05.11.2019 щодо оплати заборгованості за Договором були залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 11 Договору, обов`язок відповідача щодо внесення орендної плати за Договором мав виконуватись щомісяця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав.

Суд перевірив наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за землю за період з 25.04.2019 по 01.03.2020 та встановив, що він відповідає вищевказаним положенням чинного законодавства України, а також умовам Договору, та є арифметично вірним.

Доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати за Договором матеріали справи не містять.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість з орендної плати за Договором у розмірі 12 435,76 грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Борзнянський молокозавод" (Україна, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код: 31078805) на користь Борзнянської міської ради Чернігівської області (Україна, 16400, Чернігівська обл., Борзнянський район, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 107; ідентифікаційний код: 04061725; UA348999980334169812000025697 УК у Борзнянському районі/Борзнянський район/18010600, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) заборгованість з орендної плати за Договором у розмірі 12 435 (дванадцять тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 76 коп.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Борзнянський молокозавод" (Україна, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код: 31078805) на користь Чернігівської обласної прокуратури (Україна, 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9; ідентифікаційний код: 02910114) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.10.2020

Суддя О.В. Нечай