Рішення

від 17.09.2020 по справі 910/2282/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2020Справа № 910/2282/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудстрой" вул.Братиславська буд.20, кв.3, м. Київ, 02156

до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" вул. Кудрявська,23, м. Київ, 04053

про стягнення 1 285 804,54 грн.

Представники сторін

від позивача: Сіліна М.Д. - ордер № 767644 від 25.08.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київбудстрой" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Києва "Київзеленбуд" про стягнення 1285 804,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором підряду № 193/10 "Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі" від 16.10.2019 року в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

За результатами розгляду заяви позивача б/н від 28.02.2020 року щодо усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2282/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.04.2020 року.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", та змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 року № 255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211", установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня року на усій території України карантин.

Окрім того, відповідно до заяви Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 року на офіційному веб-сайті Ради суддів України, розміщено звернення до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачаються обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання, та у зв`язку з необхідністю надання позивачу часу для ознайомлення із запереченнями відповідача щодо висновку експертів.

Листом від 16.03.2020 року № 9рс-186/20 Радою суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України на період карантину, зокрема, щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

В зв`язку з викладеним, з метою мінімізації ризиків розповсюдження хвороби підготовче судове засідання, призначене на 01.04.2020 року, не відбулося.

Також судом враховано положення постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" щодо введення адаптивного карантину, враховуючи постанови Кабінету Міністрів України № 477 від 12.06.2020 року, № 480 від 12.06.2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року та постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року №435 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392", якою передбачено послаблення частини карантинних обмежень, зокрема, починаючи з 11.05.2020 року відновлено діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів, з 22.05.2020 року відновлено роботу громадського транспорту, а з 25.05.2020 року - роботу метрополітенів.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України № 435 від 03.06.2020 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 та запроваджено наступний етап послаблення карантинних заходів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 року підготовче засідання у справі призначено на 16.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 року підготовче засідання у справі відкладено на 26.08.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/2282/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 17.09.2020 року.

В підготовчі судові засідання по справі 16.07.2020 року, 26.08.2020 року, а також засідання з розгляду справи по суті 17.09.2020 з`явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача з`явився в підготовче судове засідання 26.08.2020 року, в судові засідання 16.07.2020 року та 17.09.2020 року представник відповідача не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 16.07.2020 року, 26.08.2020 року та 17.09.2020 року відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105474394847, 0105474396610, 0105473262513.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 16.07.2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява б/н б/д про часткову зміну предмета позову, в якій позивачем змінено викладену в позовній заяві першу матеріально-правову вимогу та викладено її наступним змістом, а саме: стягнути з казначейського рахунку Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" № НОМЕР_1 Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудстрой" суму основного боргу у розмірі 1 285 804,54 грн. (один мільйон двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 54 коп.). Заява разом з доказами направлення її копії на адресу відповідача судом долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 року відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудстрой" про зміну предмету позову прийнято судом до розгляду, у зв`язку з чим мають місце новий предмет позову, з урахуванням якого здійснювався подальший розгляд спору.

Також від позивача 06.04.2020 року надійшло клопотання б/н від 30.03.2020 року про приєднання доказів до матеріалів справи, яке судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Від відповідача 10.07.2020 року через канцелярію суду надійшов відзив № 15-юр від 10.07.2020 року на позову заяву про стягнення заборгованості, в якому КО Київзеленбуд зазначає про ненадходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів для оплати робіт за спірним Договором, погоджується із правовою природою заборгованості, що виникла в сумі 1 285 804,54 грн. та просить здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача. Відзив разом з доказами направлення його на адресу позивача долучений судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання 26.08.2020 року від позивача 29.07.2020 року надійшли додаткові пояснення б/н від 27.07.2020 року до заяви про часткову зміну предмета позову, в яких позивач наголошує, що казначейський рахунок № НОМЕР_1 , з якого позивач просить суд стягнути грошові кошти, з кодом бюджетної класифікації 2816030, відкрито для фінансування організації благоустрою населених пунктів, розпорядником якого є виключно КО Київзеленбуд . Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Від відповідача 18.08.2020 року до суду надійшли додаткові пояснення б/н від 17.08.2020 року, в яких КО Київзеленбуд підтверджує призначення вказаного позивачем рахунку виключно для фінансування видатків на будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об`єктів благоустрою, зазначає ,що останній не є рахунком зарплатного фонду та поточним рахунком для зарахування страхових коштів разом з доказами направлення на адресу позивача, а також просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача. Додаткові пояснення долучено судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи та станом на 17.09.2020 року до суду не надходило.

В судовому засіданні 17.09.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.09.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено сторонами, 16 жовтня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київбудстрой (позивач у справі, підрядник за договором) та Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Києва "Київзеленбуд" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено Договір підряду № 193/10 Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами здійснити Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі за ДК 021:2015 - (45453000-7-Капітальний ремонт і реставрація), згідно Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.10.2019 року № 1763 Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 березня 2019 року № 507 Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансується в 2019 році за рахунок бюджетних коштів по Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , виконання яких передбачено даним Договором у відповідності до затвердженої кошторисної документації та згідно з ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013.

Розділами 2 - 13 Договору сторони узгодили вартість,строк і порядок виконання робіт, розрахунки і платежі, права та обов`язки сторін, порядок приймання робіт, матеріально - технічне забезпечення, гарантії, відповідальність сторін, строк дії договору тощо.

Згідно п. 12.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Вказаний Договір підписаний представниками підрядника та замовника і скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Згідно п. 3.3 Договору підрядник зобов`язаний виконувати роботи у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, графіків виконання робіт та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668 із змінами.

Роботи виконуються з матеріалів підрядника та засобами підрядника (п.3.5 Договору).

Замовник зобов`язаний разом з підписанням Договору надати підряднику усю необхідну проектно-кошторисну документацію, розроблену на виконання даного Договору. У випадку, якщо протягом 5 календарних днів підрядник не заявить про невідповідність, некомплектність проектно - кошторисної документації або про інші її недоліки вважається, що проектно-кошторисна документація передана в належному та відповідному стані та повному обсязі (п.п.5.1.3 п.5.1 Договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами п. 3.1 Договору термін виконання робіт: згідно Календарного графіку виконання робіт (Додаток №7 до Договору). За Календарним графіком виконання робіт підрядник зобов`язаний визначити, а замовник погодити загальний строк виконання всіх робіт за Договором та строки виконання робіт за окремими етапами. Етапність визначається виходячи з проектно-кошторисної документації, її розділів тощо.

Так, сторонами визначено початок робіт: 16.10.20419 року, завершення робіт: 30.12.2019 року.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.1 Договору вартість робіт, виконання яких довіряється субпідряднику, визначається договірною ціною, яка додається до цього Договору (Додаток № 1).

Договірна ціна складена відповідно до кошторисного розрахунку, погодженого ТОВ ПРОЕКСП (позитивний експертний звіт від 05.09.2019 року № 0911-19/ПРОЕКСП) (п.2.8 Договору).

Згідно п.2.9 Договору джерело фінансування - кошти місцевого бюджету м. Києва.

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість робіт за цим Договором згідно з Договірною ціною, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), складає 1899 999,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 666,50 грн.

Договірна ціна є динамічною і визначається у відповідності з п.6.3.2.3 Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 (п.2.2 Договору).

Зокрема, сторонами узгоджено Календарний графік виконання робіт, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі, Підсумкову відомість ресурсів, Договірну ціну на суму 1 899 999,00 грн., складену в поточних цінах станом на 17.09.2019 року, Зведений кошторисний розрахунок, копії яких наявні в матеріалах справи, а також позивачем надано складений ТОВ ПРОЕКСП 05.09.2019 року Експертний звіт № 0911-19/ПРОЕКСП щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по дефектному акту Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі .

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

За умовами п.п.4.2.2 п.4.2 Договору замовник приймає виконані роботи на підставі акту приймання виконаних будівельних (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця.

Розділом 6 Договору сторонами передбачений порядок приймання робіт.

Так, згідно п. п.6.1.1, 6.1.2 п.6.1 Договору сторони мають право здійснити часткове прийняття робіт за певний період та/або щодо певних етапів завершених обсягів за певним етапом робіт. Підрядник надсилає на адресу замовника акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 підписані зі свого боку уповноваженою особою. Акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 підрядник має передавати замовнику на погодження у паперовому та електронному вигляді.

Згідно п.п.6.1.5 п.6.1 Договору за умови надання підрядником усіх визначених підтверджувальних документів та за відсутності у замовника зауважень щодо обсягу та/або якості виконаних робіт замовник підписує акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 у необхідній кількості екземплярів та один екземпляр вказаних документів повертає підряднику.

У випадку наявності зауважень щодо обсягу та або якості виконаних робіт та/або будь - яких інших замовник повертає акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 не підписаними з наданням підряднику письмового переліку зауважень, які підлягають обов`язковому усуненню (п.п.6.1.6 п. 6.1 Договору).

Відповідно до п.п.6.1.7 п.6.1 Договору після усунення зауважень замовника підрядник зобов`язується повторно направити на адресу замовника акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3, які повторно розглядаються замовником у відповідності до процедури, визначеної п.п. 6.1.1 - 6.1.6 Договору.

За наданими позивачем матеріалами судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем виконані будівельні роботи на загальну суму 1 891 359,74 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін: Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за листопад 2019 року від 12.12.2019 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за листопад 2019 року від 12.12.2019 року обидва на суму 605 555,20 грн., Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2019 року від 28.12.2019 року 1 056 697,00 грн., Актом № 3 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 28.12.2019 року на суму 84 683,99 грн., та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за грудень 2019 року від 28.12.2019 року на суму 1 141 380,99 грн., Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2019 року від 28.12.2019 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за грудень 2019 року від 28.12.2019 року обидва на суму 144 423,56 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд зазначає, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника (генпідрядника).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як вбачається із наданих позивачем Актів приймання виконаних будівельних робіт, Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та Актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вищевказаними актами та довідками, а також заперечень щодо визначених обсягів робіт, строків виконання та їх ціни у відповідача відсутні.

Факт виконання робіт за вказаними актами та довідками згідно умов Договору та підписання зазначених документів відповідачем не заперечувався.

Доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання будівельних робіт на дату підписання актів та довідок матеріали справи не містять, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови замовника від приймання виконаних робіт та підписання актів та довідок сторонами суду не надані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе як підрядником зобов`язання по виконанню будівельних робіт, обумовлених Договором в обсягах, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт та Довідках про вартість будівельних робіт, а відповідачем як замовником, у свою чергу, прийнято виконання цих будівельних робіт без будь - яких зауважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

При цьому суд зазначає, що укладення між сторонами Договору підряду № 193/10 "Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі" від 16.10.2019 року було спрямоване на виконання позивачем будівельних робіт з капітального ремонту скверу на об`єкті, що, в свою чергу, породжує обов`язок відповідача як замовника оплатити виконані роботи, результат яких було прийнято.

Відповідно до п. 4.2 Договору фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3, які оформлюються сторонами у відповідності до порядку, передбаченого умовами Договору. Оплата виконаних робіт проводиться або після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платіжками в міру виконання робіт.

Аналогічний обов`язок замовника з оплати виконаних та прийнятих робіт передбачений умовами п.5.1.2 Договору.

Згідно п.4.3 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та після надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів.

Отже, відповідно до вимог закону та умов Договору позивач зобов`язаний виконати належним чином обумовлені договором будівельні роботи та здати їх відповідачу, після чого він отримує право вимоги від останнього оплати виконаних робіт в строки та в розмірі, встановленому Договором.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно визначень ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Як встановлено судом за матеріалами справи, на виконання умов Договору відповідач здійснив часткову оплату за виконані позивачем будівельні роботи та придбане устаткування в загальній сумі 605 555,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної банківської виписки за 20.12.2019 року по рахунку позивача.

Таким чином КО Київзеленбуд частково виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов Договору, сплативши за виконані позивачем будівельні роботи суму в розмірі 605 555,20 грн., при цьому залишок неоплачених замовником будівельних робіт становить 1 285 804,54 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідач свої зобов`язання щодо перерахування коштів за виконані позивачем будівельні роботи в розмірі 1 285 804,54 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, не виконав, в результаті чого у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у встановленому судом вище розмірі, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Наразі, в поданому до суду відзиві відповідач не заперечує проти факту наявності заборгованості в сумі 1 285 804,54 грн., зазначаючи про ненадходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів у термін, визначений Договором для оплати, внаслідок чого виникла заборгованість за спірним Договором.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору Договір підряду № 193/10 Капітальний ремонт скверу на проспекті Голосіївському № 114, корпус 2 в Голосіївському районі від 16.10.2019 року та/або його окремих положень суду не надано.

Будь - які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за Договором на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати виконаних будівельних робіт у добровільному порядку, розмір заборгованості, встановлений судом, відповідає фактичним обставинам справи, та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в сумі 1 285 804,54 грн. відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані за спірним Договором будівельні роботи підлягають задоволенню.

Поряд із цим суд зазначає, що в обґрунтування підстав неможливості здійснення вчасної оплати виконаних позивачем будівельних робіт за Договором відповідач посилається, зокрема, на визначений умовами п. 4.3 Договору порядок здійснення розрахунків за виконані роботи після надходження бюджетних коштів від головного розпорядника таких коштів.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Бюджетні установи та державні/комунальні підприємства для свого нормального функціонування і здійснення передбаченої установчими документами діяльності, укладають договори, оплата за якими здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

При цьому, незважаючи на залучення до відносин між бюджетними установами (державними підприємствами) бюджетних коштів, зазначені відносини є не бюджетними, а господарсько-правовими.

Суд зазначає, що самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням розпорядником бюджетних коштів відповідача та відсутністю у нього коштів, не виправдовують прострочення виконання замовника та не спростовують обов`язку останнього як сторони зобов`язального правовідношення від його виконання належним чином.

Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, отже для таких господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, в тому числі й комунальних підприємств, організацій та установ, заснованих на комунальній власності.

Крім того, згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Суд зазначає, що ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України при визначенні відповідальності за укладеним договором не виділяють в окрему категорію осіб "комунальні підприємства" і не встановлюють окремі правила для них. Тобто, бюджетна установа/підприємство, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь-яких привілей чи пільг у рамках виконання своїх зобов`язань за такими договорами.

Тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи, підприємства чи організації з Державного/місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов`язку такого підприємства, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (пункти 48 та 40 рішень відповідно) (від 18.10.2005 року) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004 року) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17 та від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

За таких обставин, факт відсутності надходження коштів від розпорядника бюджетних коштів в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати виконаних будівельних робіт, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (ч. 1ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (вул. Кудрявська,23, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 03362123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудстрой" (вул.Братиславська буд.20, кв.3, м. Київ, 02156; код ЄДРПОУ 41954787) 1 285 804,54 грн. (один мільйон двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімсот чотири грн. 54 коп.) боргу та 19 287,07 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят сім грн. 07 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 08 жовтня 2020 року.

Суддя А.М. Селівон