ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.10.2020Справа № 910/10964/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча
до Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Дніпровський 1
про стягнення 121193,72 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Дніпровський 1 про стягнення 121193,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору оперативної оренди №1350 від 31.07.2019 в частині своєчасної та повної оплати за користування орендованим майном за період з 01.01.2020 по 31.06.2020, у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 115000 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Також, позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 4308,74 грн, 3% річних в розмірі 654,98 грн та інфляційні втрати в розмірі 1230 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 14.008.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.08.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 03.09.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 28.08.2020.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.08.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 35, офіс 415.
Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471502428 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача за довіреністю 10.08.2020.
В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем 24.09.2020 було змінено адресу місцезнаходження на: 01103, місто Київ, вул. Товарна, будинок 1.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.07.2019 між Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Дніпровський 1 (орендар, відповідач) було укладено Договір оперативної оренди №1350, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, передбачених даним договором, орендодавець передає орендарю за оплату на визначений строк в користування рухоме майно (об`єкт оренди), для здійснення господарської діяльності (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, склад та вартість об`єктів оренди погоджуються сторонами в додатку №1 до даного договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін та є невід`ємною частиною даного договору.
Додатковою угодою №1 до договору від 31.07.2019, сторони погодили перелік об`єктів оренди, зокрема: приміщення-контора, інв. Номер 1369, загальною площею 18 кв.м.; вагоне польовий, інв. Номер 3436, загальною площею 18 кв.м.; приміщення для сушки, інв. Номер 5897, загальною площею 12 кв.м.
Пунктами 2.1. договору сторони погодили, що орендодавець зобов`язаний передати об`єкти оренди впродовж 3 календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору. Приймання-передача об`єктів оренди оформлюється актом приймання-передачі, об`єктів оренди, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.
Згідно до п. 2.3. договору, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту, зазначеного в підписаному акті приймання-передачі об`єктів оренди.
Відповідно до п. 2.5. договору, строк оренди складає один календарний рік з моменту передачі об`єкту оренди від орендодавця орендарю на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі, але не більше строку дії договору.
Згідно п. 3.2. договору, розмір орендної плати за календарний місяць оренди визначається угодою сторін та складає 20000 грн з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3.3. визначено, що орендна плата за перший календарний місяць оренди сплачується в розмірі розрахованому пропорційно фактичному строку перебування об`єкту оренди в оренді в відповідному місяці, виходячи з розміру орендної плати визначеного п. 3.2. даного договору. Розмір оплати за користування об`єктами оренди за кожний наступний місяць визначається на підставі розміру орендної плати за попередній місяць, який орендодавець має право скорегувати на індекс інфляції за попередній календарний місяць.
Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата за останній календарний місяць оренди сплачується в розмірі, розрахованому пропорційно фактичному строку перебування об`єкта оренди в оренді у відповідному місяці. У випадку несвоєчасного виконання орендарем обов`язку щодо повернення об`єкту оренди орендодавцю у зв`язку з закінченням строку оренди, визначеного даним договором, орендна плата підлягає сплаті з урахуванням строку до моменту фактичного повернення об`єкта оренди від орендаря орендодавцю.
Абзацом 3 п. 3.7. договору визначено, що в платіжному дорученні орендар зобов`язаний зазначити номер даного договору та місяць, за який вноситься орендна плата.
Відповідно до п. 3.8. договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату впродовж 10 календарних днів від дати виставлення орендодавцем рахунків та актів наданих послуг (виконаних робіт).
Пунктом 3.9. визначено, що датою внесення орендної плати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.
Відповідно до п.п. 3.13., 3.14. договору, орендодавець направляє орендарю рахунок на оплату орендної плати, акти наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним. Орендар підписує направлені йому рахунки на оплату наданих послуг (виконаних робіт) та направляє їх на адресу орендодавця не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним.
Згідно до п. 4.2.3. договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендодавцю орендну плату.
Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. договору, повернення об`єктів оренди орендодавцю відбувається на підставі акту повернення об`єктів оренди, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється відповідними печатками. Об`єкти оренди вважаються переданими з оренди з моменту, зазначеного в підписаному акті повернення об`єкту оренди.
Відповідно до п. 12.4. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог уставних документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження ( у випадку наявності таких вимог). Діючий договір діє до 30.07.2020. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов`язань за даним договором.
Додатковою угодою №1 до договору від 28.10.2019 сторони погодили, що юридичну і фактичну адресу відповідача змінено на: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 35, офіс 415.
Наявною в матеріалах справи копією Акту приймання-передачі б/н від 31.07.2017 підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду наступні об`єкти: приміщення-контора, інв. Номер 1369, загальною площею 18 кв.м.; вагоне польовий, інв. Номер 3436, загальною площею 18 кв.м.; приміщення для сушки, інв. Номер 5897, загальною площею 12 кв.м, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відповідними печатками сторін.
На підтвердження факту користування відповідачем об`єктами оренди у період з 01.01.2020 по 31.06.2020, позивачем долучено до матеріалів справи копії Актів прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) №93052607 від 31.01.2020 на суму 20000 грн; №93099957 від 29.02.2020 на суму 20000 грн; №93149621 від 31.03.2020 на суму 20000 грн, №93192406 від 30.04.2020 на суму 20000 грн, №93258907 від 31.05.2020 на суму 20000 грн на загальну суму 100000 грн. Зазначені Акти прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи рахунок-фактури №93319888 від 30.06.2020 з призначенням платежу оренда майна за червень 2020 у розмірі 20000 грн.
Як стверджує позивач, відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за користування майном виконано не в повному обсязі у зв`язку з чим, станом не момент звернення позивача із розглядуваним позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 115000 грн.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частинами 1,2,3 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
За приписами ч.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Так, з наявних в матеріалах справи копій актів прийому-передачі наданих ТМЦ, послуг (виконаних робіт) вбачається, що позивачем на виконання умов договору надано відповідачу послуг на загальну суму 115000 грн, жодних доказів щодо сплати відповідачем орендних платежів матеріали справи не містять.
Також суд зазначає, що позивачем 03.04.2020 та 12.06.2020 на адресу відповідача було направлено претензії №12/3/2-93 та 12/3/2-128 в яких позивач повідомив про наявність заборгованості за спірним договором станом на 03.04.2020 у розмірі 40000 грн (заборгованість по орендній платі за січень - лютий) та відповідно щодо наявності заборгованості станом на 12.06.2020 у розмірі 100000 грн (заборгованість по орендній платі за січень - травень). Також позивач повідомив, що на існуючу заборгованість ним нараховано пеню у відповідності до укладеного договору, з врахуванням якої було виставлено вимогу про сплату заборгованості у розмірі 103074,32 грн. Проте відповіді на направлені претензії позивач не отримав, в той самий час позивач у позовній заяві зазначає, що 17.07.2020 відповідачем було сплачено частково заборгованість у розмірі 5000 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору в частині своєчасного виконання зобов`язання по сплаті обумовлених договором платежів.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за користування орендованим майном в розмірі 115000 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 654,98 грн трьох відсотків річних та 1230 грн інфляційних втрат.
Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4308,74 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.7.1 Договору, у разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення орендарем визначеного даним договором строку внесення орендної плати, а також інших платежів в рахунок орендодавця, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від розміру суми, простроченої до сплати, за кожний день прострочки, враховуючи фактичний день оплати.
Згідно до п. 7.6. договору, неустойка (штраф, пеня) підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Пеня, передбачена п. 7.2. та п. 7.3. даного договору, підлягає нарахуванню за весь час, впродовж якого відбувається порушення умов даного договору. Для розрахунку розміру неустойок передбачених умовами даного договору, орендна плата та інші суми за даним договором беруться з урахуванням ПДВ.
Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3419,04 грн, слід зазначити таке.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018 укладений із Адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога , Додаткову угоду №4, Додаткову угоду №26 та Додаткову угоду №181 розрахунок розміру винагороди від 03.09.2020 та акт приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2020. Окрім того, суд зазначає, що платіжним дорученням №4500073380 від 27.08.2020 на суму 3419,04 підтверджується факт оплати адвокатських послуг за вищевказаним договором.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та пропорційними.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Енерджи Дніпровський 1 (01103, м. Київ, вул. Товарна, буд. 1; ідентифікаційний код 42309095) на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька обл. м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00191129) 115000 (сто п`ятнадцять тисяч) грн заборгованості, 654 (шістсот п`ятдесят чотири) грн 98 коп. трьох відсотків річних, 1230 (одна тисяча двісті тридцять) грн інфляційних втрат, 4308 (чотири тисячі триста вісім) грн 74 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн та 3419 (три тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн 04 коп. витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 09.10.2020.
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2020 |
Оприлюднено | 12.10.2020 |
Номер документу | 92095724 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні