Рішення

від 09.10.2020 по справі 910/11135/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2020Справа № 910/11135/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства Еліта-91

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна

про стягнення 104864,76 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Фермерське господарство Еліта-91 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна про стягнення 104864,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки №1180 від 17.05.2019 в частині повної та своєчасної поставки попередньо оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 104760 грн та 104,76 грн штрафу.

Окрім того, позивач просив розірвати договір постачання нафтопродуктів №1180 від 17.05.2019 укладений між позивачем та відповідачем у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 відкрито провадження у справі №910/9106/20 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.08.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.08.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 04.08.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 31.08.2020.

18.08.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому відповідач зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечень сторони проти розподілу витрат на адвоката може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Оскільки предмет спору в даній справі не є складним та не потребує значного обсягу часу, а вимоги позивача щодо витрат на професійну допомогу не відповідають критерію обґрунтованості та пропорційності, окрім того не підтверджені належними та допустимими доказами, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (відповідач, постачальник) та Фермерським господарством Еліта-91 (позивач, покупець) укладено Договір постачання нафтопродуктів №1180 відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту товар : бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо.

Відповідно до п. 1.2. договору, покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 1.3. договору, кількість, асортимент і ціна товару вказуються в накладних.

У п.3.1. договору, сторони погодили, що товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому в п. 3.6. даного договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення постачальником рахунку-фактури. Постачання товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.2. договору, постачання товару, в рамках цього договору, здійснюється в рамках наступних базисів поставки: СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару; EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником; FCA - станція або пункт відправлення/естакади наливу на території вказаній у відповідному додатку до данного договору. Базис постачання тої чи іншої партії товару, а також дата поставки товару визначається згідно заявки на постачання товару, поданої з боку покупця, в рамках дії цього договору. В тлумаченні базисів постачання товару за цим договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Пунктом 3.4. договору, визначено, що на основі наданої покупцем заявки, постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура дійсний до сплати протягом 3 (трьох) банківських днів, після його оформлення.

Згідно з п. 3.6. договору, сторони погодили, що у випадку поставки товару за цим договором на умовах 100% передплати, покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку постачальника, а у випадку порушення покупцем цього строку з будь-яких причин, постачальник має право повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати порушення визначеного строку, якщо інше сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Пунктом 3.8. договору, визначено, що окремі зобов`язання постачальника, щодо поставки товару, виконуються третіми особами (вантажовідправником, вантажоперевізником та ін.).

У відповідності до п. 4.2., 4.3. договору, оплата покупцем вартості товару, може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або з відстрочкою оплати вартості поставленого товару протягом трьох банківських днів. Порядок розрахунків по кожній партії Товару вказується в додатковій угоді на отримання Товару. У випадку погодження сторонами попередньої оплати за товар, покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 4.5., 4.6. договору, оплата здійснюється згідно рахунку-фактури постачальника. Зобов`язання покупця щодо оплати товару виникають з моменту здійснення постачальником поставки товару згідно п. 3.5. донного договору, а у випадку, коли сторони домовились про попередню оплату товару - з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури.

Пунктом 4.7. договору визначено, що датою сплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.10. договору, у випадку якщо поставка товару була проведена без дотримання заявлених (згідно даних, відображених в заявці) покупцем даних про обсяг, дату поставки і т.д., однак сторонами були підписані накладні документи на товар (видаткові накладні, товаротранспортні накладні та/або акти приймання-передачі), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам цього договору.

Пунктами 4.11. та 4.12 договору, сторони погодили, що по закінченню кожного місяця проводять звірку взаєморозрахунків за поставлений товар. Акт звірки затверджений належним чином за допомогою факсимільного зв`язку з одночасним відправленням поштою (цінним листом) протягом семи календарних днів з моменту відправки за допомогою факсимільного зв`язку, передається покупцю. Якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця в порядку передплати за партію товару, яка підлягає отриманню згідно з відповідною заявкою покупця, перевищує вартість поставленого товару, постачальником повертається надмірно сплачену суму грошових коштів протягом трьох робочих днів згідно даного пункту договору та акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.4. договору, у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості товару, поставку якого прострочено.

Відповідно до п. 7.1. договору, кожна сторона має право достроково розірвати даний договір, попередивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 45 днів.

Пунктами 7.2., 7.3. договору визначено, що попередження про дострокове розірвання повинно бути надіслане засобами поштового зв`язку, цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Датою повідомлення про намір дострокового розірвання є дата, яка вказана в повідомленні про вручення цінного листа.

Згідно з п. 7.4. договору, при достроковому розірванні даного договору, покупець зобов`язаний ліквідувати всю заборгованість перед постачальником, протягом 30 календарних днів, з моменту отримання від постачальника згоди на дострокове розірвання договору.

Відповідно до п. 10.7. договору, всі повідомлення, які направляються сторонами одна одній у відповідності з цим договором, повинні бути здійснені в письмовій формі, скріплені підписом уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони відіслані рекомендованим листом, доставлені особисто за вказаними адресами сторін або відправлені за допомогою факсимільного зв`язку з одночасним підтвердженням рекомендованим листом протягом семи календарних днів з моменту відправки за допомогою факсимільного зв`язку.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив рахунок на оплату №МУ000006515 від 28.11.2019 на загальну суму 104760 грн.

На виконання умов договору позивачем оплачено виставлений рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями №219 від 29.11.2020 на загальну суму 35000 грн та №222 від 18.12.2020 на загальну суму 69760 грн.

24.03.2020 позивачем було направлено на лист вих.№9 в якому останній просив анулювати замовлення та повернути суму попередньої оплати.

Окрім того, листом №66 від 17.06.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (вимогу) в якій позивач виставив вимогу, протягом 7 календарних днів з дати отримання вимоги поставки на користь позивача замовлений та оплачений товар, а у випадку неможливості поставки товару повернути суму попередньої оплати.

Листом від 26.06.2020 відповідач повідомив позивача про те, що визнає існуючу заборгованість за вищезазначеною угодою. В той самий час відповідач зазначає, що внаслідок запровадження карантину товариство не мало можливості здійснювати нормальну господарську діяльність, проте в найближчий час виконає взяті на себе зобов`язання за договором №1180 від 17.05.2019.

Проте, відповідачем не було виконано взяті на себе зобов`язання за договором в частині поставки попередньо оплаченого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, жодних заперечень від відповідача щодо поставки попередньо оплаченого товару не надходило.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідачем було виставлено вищезазначений рахунок на оплату, який було оплачено позивачем у повному обсязі, то у відповідача виник обов`язок поставити товар.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару попередньо оплаченого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 104760 грн відповідачем визнано, що підтверджується листом від 26.06.2020 і не спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 104760 грн попередньої оплати за непоставлений товар.

Умовами договору, а саме п. 6.4. сторони погодили, що у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % від вартості товару, поставку якого прострочено.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки штрафу судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається. Договір може бути змінено або розірвано: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку вимогу встановлено договором.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України визначені підстави зміни або розірвання договору, зокрема, у частині 2 вказаної статті зазначено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Статтею 665 Цивільного кодексу України визначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про те, що Договір постачання нафтопродуктів №1180 від 17.05.2019 підлягає розірванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4750 грн, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано Договір про надання підприємству правової допомоги №1/1106 від 11.06.2020, укладений із Адвокатським об`єднанням Галицька правнича група , Додаткову угоду №1 та протоколу доручення 01/07-2020 від 08.07.2020

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та пропорційними.

Заперечення відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу судом відхиляються у зв`язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір постачання нафтопродуктів №1180 від 17.05.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; ідентифікаційний код 41692853) та Фермерським господарством Еліта-91 (47235, Тернопільська обл., Зборівський район, с. Мшанець; ідентифікаційний код 21131752).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мозир Україна (02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3; ідентифікаційний код 41692853) на користь Фермерського господарства Еліта-91 (47235, Тернопільська обл., Зборівський район, с. Мшанець; ідентифікаційний код 21131752) 104760 (сто чотири тисячі сімсот шістдесят) грн заборгованості, 104 (сто чотири) грн 76 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн та 4750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 09.10.2020.

Суддя Я.В. Маринченко