Рішення

від 09.10.2020 по справі 910/6001/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2020Справа № 910/6001/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін справу за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б.Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігоо (вул. Інститутська, буд. 18, секція Б, м. Київ, 01021) про стягнення 10823,11 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігоо , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігоо на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України борг у загальній сумі 10823,11 грн, у тому числі пеня у сумі 9051,83 грн, 3% річних у сумі 1771,28 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігоо на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України судові витрати, а саме 2102,00 грн сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2195/1718-ТЕ-41 постачання природного газу від 25.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 18.05.2020, відповідачем - 12.06.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, позивачем додаткових заяв, клопотань не подано.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

25.09.2017 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сігоо (споживач) укладено договір № 2195/1718-ТЕ-41 постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 р.р. природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 12 договору).

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 560,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис. куб.м.): жовтень - 60,0, листопад - 100,0, грудень - 100,0, IV квартал 2017 - 260,0, січень - 100,0, лютий - 100,0, березень - 100,0, І квартал 2018 - 300,0.

Згідно із п.п. 5.1., 5.2., 5.4. розділу 5 договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Відповідно до п. 6.1. розділу 6 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи сторони також укладено додаткові угоди до договору постачання природного газу від 25.09.2017 № 2195/1718-ТЕ-41.

Додатковою угодою № 1 від 11.01.2018 сторонами погоджено внести зміни до договору п. 3.4. розділу 3 договору, п. 6.1. розділу 6 в частині незміни строків та умов розрахунків за цим договором, до п. 8.2., п. 8.3. розділу 8 договору, п.п. 4 п. 11.3. розділу 11 договору.

З урахуванням змін до п. 8.2. розділу 8 договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою № 2 від 03.04.2018 сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 50,0 тис. куб.м., у тому числі по місцях (тис.куб.м.): квітень - 30,0, травень - 20,0, всього 50,0. Також, сторонами за даною додатковою угодою внесено зміни щодо тсроку дії договору та визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 3 від 04.06.2018 сторонами погоджено обсяг куб.м. природного разу, який передається по місяцях: червень - 20,0, липень - 20,0, всього - 40,00, а також продовжено строк дії договору до 31.07.2018 (включно).

Додатковою угодою № 4 від 03.08.2018 сторонами погоджено обсяг куб.м. природного разу, який передається в період з 01.08.2018 по 31.08.2018 - 20,0 тис. куб.м., а також продовжено строк дії договору до 31.08.2018 (включно).

Додатковою угодою № 5 від 03.08.204.09.2018018 сторонами погоджено обсяг куб.м. природного разу, який передається в період з 01.09.2018 по 30.09.2018 - 20,0 тис. куб.м., а також продовжено строк дії договору до 30.09.2018 (включно).

Відповідно до п.п. 3.7., 3.10. розділу 3 договору приймання-передачі природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяця постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів природного газу. Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяця.

За період поставки позивачем природного газу на користь відповідача сторонами складено та підписано такі акти приймання-передачі природного газу, а відповідачем проведено наступні оплати за даними актами:

1. акт від 31.10.2017 приймання-передачі природного газу за жовтень 2017 року на загальну суму 112203,17 грн (відповідачем проведено сплату 06.11.2017 у розмірі 38203,17 грн та 17.11.2017 - у розмірі 74000,00 грн);

2. акт від 30.11.2017 приймання-передачі природного газу за листопад 2017 року на загальну суму 257361,56 грн (відповідачем проведено сплату 05.12.2017 у розмірі 7361,56 грн, 15.12.2017 - 75000,00 грн, 22.12.2017 - 74000,00 грн, 03.01.2018 - 75000,00 грн, 05.01.2018 сплачено 26000,00 грн);

3. акт від 31.12.2017 приймання-передачі природного газу за грудень 2017 року на загальну суму 311049,48 грн (відповідачем проведено сплату 10.01.2018 у розмірі 18049,48 грн, 22.01.2018 - 63000,00 грн, 29.01.2018 - 45000,00 грн, 02.02.2018 - 25000,00 грн, 13.02.2018 - 160000,00 грн);

4. акт від 31.01.2018 приймання-передачі природного газу за січень 2018 року на загальну суму 352425,88 грн (відповідачем проведено сплату 01.03.2018 у розмірі 39425,88 грн, 05.03.2018 - 28000,00 грн, 07.03.2018 - 181000,00 грн, 12.03.2018 - 61000,00 грн, 14.03.2018 - 43000,00 грн);

5. акт від 28.02.2017 приймання-передачі природного газу за лютий 2018 року на загальну суму 344028,43 грн (відповідачем проведено сплату 28.03.2018 у розмірі 84028,43 грн, 03.04.2018 - 25000,00 грн, 05.04.2018 - 185000,00 грн, 12.04.2018 - 20000,00 грн, 18.04.2018 - 30000,00 грн);

6. акт від 31.03.2018 приймання-передачі природного газу за березень 2018 року на загальну суму 339811,92 грн (відповідачем проведено сплату 08.05.2018 у розмірі 60811,92 грн, 11.05.2018 - 35000,00 грн, 16.05.2018 - 100000,00 грн, 22.05.2018 - 64000,00 грн, 25.05.2018 - 30000,00 грн, 01.06.2018 - 30000,00 грн, 05.06.2018 - 20000,00 грн);

7. акт від 30.04.2018 приймання-передачі природного газу за квітень 2018 року на загальну суму 89786,26 грн (відповідачем проведено сплату 05.06.2018 у розмірі 29786,26 грн, 13.06.2018 - 20000,00 грн, 21.06.2018 - 20000,00 грн, 05.07.2019 - 20000,00 грн);

8. акт від 31.05.2018 приймання-передачі природного газу за травень 2018 року на загальну суму 41038,37 грн (відповідачем проведено сплату 05.07.2018 у розмірі 21038,37 грн, 12.07.2018 - 20000,00 грн);

9. акт від 30.06.2018 приймання-передачі природного газу за червень 2018 року на загальну суму 35772,17 грн (відповідачем проведено сплату 27.07.2018 у розмірі 5772,17 грн, 01.08.2018 - 20000,00 грн, 02.08.2018 - 10000,00 грн);

10. акт від 31.07.2018 приймання-передачі природного газу за липень 2018 року на загальну суму 32356,26 грн (відповідачем проведено сплату 06.09.2018 у розмірі 32356,26 грн);

11. акт від 31.08.2018 приймання-передачі природного газу за серпень 2018 року на загальну суму 41382,34 грн (відповідачем проведено сплату 04.10.2018 у розмірі 40382,34 грн, 24.10.2018 - 1000,00 грн);

12. акт від 30.09.2018 приймання-передачі природного газу за вересень 2018 року на загальну суму 37569,08 грн (відповідачем проведено сплату 07.11.2018 у розмірі 9569,08 грн, 08.11.2018 - 28000,00 грн).

Загальна вартість поставленого природного газу за вказаними актами складає 1 994 784,92 грн.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем зобов`язань за договором № 2195/1718-ТЕ-41 постачання природного газу від 25.09.2017 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9051,83 грн та 3% річних у розмірі 1771,28 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені Законом України Про ринок природного газу (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору № 2195/1718-ТЕ-41 постачання природного газу, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод, погоджено поставку позивачем як постачальником природного газу та оплату вартості останнього з боку відповідача як споживача.

Судом встановлено та підтверджено актами приймання-передачі природного газу від від 31.10.2017, 30.11.2017, 31.12.2017, 31.01.2018, 28.02.2017, 31.03.2018, 30.04.2018, 31.05.2018, 30.06.2018, 31.07.2018, 31.08.2018, 30.09.2018 позивачем здійснено на користь відповідача, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 1 994 784,92 грн.. Вказані акти підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень.

В подальшому відповідачем здійснено на користь позивача сплату вартості поставленого природного газу у загальному розмірі 1 994 784,92 грн, про що свідчать виписки по банківському рахунку позивача, при цьому оплата за підписаними актами приймання-передачі проведено починаючи з листопада 2017 року з порушенням строків оплати. Відповідачем не спростовано як факту поставки позивачем на користь відповідача природного газу на загальну вартість 1 994 784,92 грн., так і факту порушення строків проведення оплат.

Позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 9051,83 грн, 3% річних у розмірі 1771,28 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1771,28 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування позивачем до сплати відповідачу суми пені починаючи з листопада 2017 року до вересня 2018 року включно, то суд зазначає, що частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом проведено розрахунок пені з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, а саме за період з листопада 2017 року до квітня 2018 року у зв`язку з чим сума пені, яка підлягає до стягненню з відповідача, складає 8290,08 грн.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сігоо (вул. Інститутська, буд. 18, секція Б, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 35532873) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 8290 грн 08 коп, 3% річних у розмірі 1771 грн 28 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1954 грн 06 коп, а всього 12015 (дванадцять тисяч п`ятнадцять) грн 42 (сорок дві) коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 09.10.2020.

Суддя В.О.Демидов