Рішення

від 07.10.2020 по справі 914/733/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 справа №914/733/20

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інко ЛТД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАГМАН-КАПІТАЛ

про: стягнення 428705,70грн.,

Представники

позивача: Тиховський Т.О.;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2020р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інко ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАГМАН-КАПІТАЛ про стягнення 428705,70грн.

30.03.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Інко ЛТД у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 29.04.2020р.

17.04.2020р. на поштову адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№16069/20.

У зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, призначене на 29.04.2020р. підготовче засідання у цій справі не відбулося.

Враховуючи наведене, 04.05.2020р. Господарський суд Львівської області ухвалив призначити підготовче засідання на 20.05.2020р.

19.05.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№18068/20.

У підготовче засідання 20.05.2020р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив.

Протокольною ухвалою від 20.05.2020р. підготовче засідання відкладено на 10.06.2020р.

Крім того, ухвалою від 25.05.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

05.06.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№19195/20.

У підготовче засідання 10.06.2020р. сторони участь повноважних представників не забезпечили.

Протокольною ухвалою від 10.06.2020р. підготовче засідання відкладено на 01.07.2020р.

Крім того, ухвалами від 12.06.2020р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав сторін у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

30.06.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№20836/20.

У зв`язку із перебуванням судді Король М.Р. у відпустці, відкладене на 01.07.2020р. підготовче засідання у вищевказаній справі не відбулося.

Враховуючи наведене, 03.07.2020р. Господарський суд Львівської області ухвалив призначити підготовче засідання на 14.07.2020р.

13.07.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№21725/20.

На виконання наказу в.о. голови суду №27 від 13.07.2020р. Про тимчасові заходи попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 , в період з 14.07.2020р. по 15.07.2020р. проведено санітарну дезінфекцію приміщення Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із вищевикладеним, призначене на 14.07.2020р. підготовче засідання у цій справі не відбулося.

Враховуючи наведене, 16.07.2020р. Господарський суд Львівської області ухвалив призначити підготовче засідання на 19.08.2020р.

14.08.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№24310/20.

У підготовче засідання 19.08.2020р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив.

19.08.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 09.09.2020р.

Враховуючи те, що призначене на 09.09.2020р. судове засідання з розгляду спору по суті не відбулося, 21.09.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою ухвалив призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 07.10.2020р.

У судове засідання з розгляду спору по суті з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному судовому засіданні з розгляду спору по суті не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи враховано те, що, відповідно до редакції пункту 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (чинної до 17.07.2020р.), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, в тому числі щодо подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12.03.2020р. до 22.05.2020р. на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р. Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів (з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020р.), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено карантин з 22.05.2020р. по 31.07.2020р., із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовжено на всій території України дію карантину.

Разом з тим, 17.07.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020р., відповідно до положень якого, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

При цьому, суд враховує, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленним законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті б згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Оскільки відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.03.2020р., з врахуванням продовження такого у зв`язку із запровадженням карантинних заходів на території України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позиція позивача:

Позивач з підстав порушення відповідачем строків виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного 28.12.2015р. договору підряду №28/12-15СП, щодо оплати вартості виконаних робіт, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 372974,96грн. основного боргу.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строку оплати вартості виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 16799,20грн. трьох процентів річних та 38931,54грн. інфляційних втрат.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив таке:

28.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ФЛАГМАН-КАПІТАЛ (надалі по тексту - Генпідрядник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інко ЛТД (надалі по тексту - Субпідрядник ) укладено договір підряду №28/12-15СП (надалі по тексту - Договір ), відповідно до п.п.1.1.4, 1.1.10, 1.2.1. якого, Субпідрядник зобов`язується на власний ризик, за дорученням Генпідрядника і за його рахунок виконати та здати Генпідряднику в установлений цим Договором строк будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні, технічні, інсталяційні та інші роботи, встановлення технічного та іншого обладнання, випробування та інші узгоджені сторонами роботи з реконструкції промислової триповерхової будівлі корпусу №33 літ. Х-З , розташованої за адресою: м. Львів, вул.Угорська, 14 (надалі по тексту - Об`єкт ), які повинні бути виконані Субпідрядником у відповідності до цього договору, технічного завдання Генпідрядника та проектно-кошторисної документації (надалі по тексту - Роботи ) з реконструкції Об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується у встановленому порядку прийняти зазначені роботи й оплатити Субпідряднику їх вартість.

Відповідно до п.4.1. Договору, загальна сума цього Договору складається з витрат Субпідрядника, вартості Робіт, що виконуються Субпідрядником за цим Договором та винагороди Субпідрядника.

Згідно з п.13.4. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Позивач зазначає, що ним, у відповідності до умов Договору виконано, а відповідачем прийнято роботи, загальною вартістю 50934864,89грн.

Відповідно до п.3.2.1. Договору, Субпідрядник має право отримувати оплату за виконані обсяги Робіт у розмірах, в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з п.4.13. Договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником здійснюється протягом 20 днів після підписання Сторонами остаточного акту виконаних робіт.

Проте, як зазначає позивач, оплату вартості вищевказаних робіт відповідач здійснив частково, внаслідок чого виник борг у розмірі 372974,96грн., з позовом про стягнення якого позивач звернувся до суду.

Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості прийнятих ним робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 16799,20грн. трьох процентів річних та 38931,54грн. інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з такого:

згідно з ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, 28.12.2015р. між сторонами укладено Договір, відповідно до умов якого, Субпідрядник зобов`язується на власний ризик, за дорученням Генпідрядника і за його рахунок виконати та здати Генпідряднику в установлений цим Договором строк Роботи з реконструкції Об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується у встановленому порядку прийняти зазначені роботи й оплатити Субпідряднику їх вартість.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів розірвання Договору.

Отже, на підставі укладеного Договору у сторін виникли відповідні права та обов`язки.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з п.7.1. Договору, здавання-приймання робіт після їх закінчення на Об`єкті здійснюється у відповідності з чинним законодавством України і оформлюється актом здавання-приймання робіт.

Так, на виконання умов Договору, позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи, загальною вартістю 50934864,90грн., що підтверджується підписаними та скріпленими відтисками печаток юридичних осіб - сторін у цій справі актами приймання виконаних робіт, з яких за актом №1 від 29.01.2016р. на суму 1251044,57грн. (надалі по тексту - Акт №1 ), №2 від 29.02.2016р. на суму 2826567,35грн. (надалі по тексту - Акт №2 ), №3 від 31.03.2016р. на суму 3625822,47грн. (надалі по тексту - Акт №3 ), №4 від 29.04.2016р. на суму 4043052,40грн. (надалі по тексту - Акт №4 ), №5 від 31.05.2016р. на суму 3116471,05грн. (надалі по тексту - Акт №5 ), №6 від 30.06.2016р. на суму 4095594,82грн. (надалі по тексту - Акт №6 ), №7 від 29.07.2016р. на суму 3352714,49грн. (надалі по тексту - Акт №7 ), №8 від 31.08.2016р. на суму 3899500,33грн. (надалі по тексту - Акт №8 ), №9 від 30.09.2016р. на суму 2969029,48грн. (надалі по тексту - Акт №9 ), №10 від 31.10.2016р. на суму 3292316,04грн. (надалі по тексту - Акт №10 ), №11 від 30.11.2016р. на суму 2773358,36грн. (надалі по тексту - Акт №11 ), №12 від 23.12.2016р. на суму 84279,06грн. (надалі по тексту - Акт №12 ), №13 від 30.12.2016р. на суму 2231751,72грн. (надалі по тексту - Акт №13 ), №14 від 31.01.2017р. на суму 1556778,68грн. (надалі по тексту - Акт №14 ), №15 від 28.02.2017р. на суму 2084121,31грн. (надалі по тексту - Акт №15 ), №16 від 16.03.2017р. на суму 1920672,90грн. (надалі по тексту - Акт №16 ), №17 від 31.03.2017р. на суму 902014,51грн. (надалі по тексту - Акт №17 ), №18 від 18.04.2017р. на суму 530335,77грн. (надалі по тексту - Акт №18 ), №19 від 28.04.2017р. на суму 687305,75грн. (надалі по тексту - Акт №19 ), №20 від 31.05.2017р. на суму 1770261,95грн. (надалі по тексту - Акт №20 ), №21 від 30.06.2017р. на суму 692369,29грн. (надалі по тексту - Акт №21 ), №22 від 31.07.2017р. на суму 575636,94грн. (надалі по тексту - Акт №22 ), №23 від 31.08.2017р. на суму 450890,69грн. (надалі по тексту - Акт №23 ), №24 від 29.09.2017р. на суму 180382,42грн. (надалі по тексту - Акт №24 ), №25 від 31.10.2017р. на суму 196416,62грн. (надалі по тексту - Акт №25 ), №26 від 30.11.2017р. на суму 72895,14грн. (надалі по тексту - Акт №26 ), №27 від 29.12.2017р. на суму 558190,30грн. (надалі по тексту - Акт №27 ), №28 від 31.01.2018р. на суму 286135,83грн. (надалі по тексту - Акт №28 ), №29 від 28.02.2018р. на суму 367190,56грн. (надалі по тексту - Акт №29 ), №30 від 30.03.2018р. на суму 85200,60грн. (надалі по тексту - Акт №30 ), №31 від 30.04.2018р. на суму 260432,67грн. (надалі по тексту - Акт №31 ), №32 від 27.06.2018р. на суму 196130,83грн. (надалі по тексту - Акт №32 ), копії яких містяться в матеріалах справи.

Вищевказана загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт також підтверджується підписаними та скріпленими відтисками печаток юридичних осіб - сторін у цій справі довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем, при визначенні загальної вартості виконаних робіт допущено помилку, а саме, у позовній заяві загальною вартістю робіт зазначено 50934864,89грн., а не 50934864,90грн.

Згідно з п.4.13. Договору, кінцеві розрахунки за виконані роботи з Субпідрядником здійснюється протягом 20 днів після підписання Сторонами остаточного акту виконаних робіт. Генпідрядник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, до їх усунення.

Суд звертає увагу, що вищевказані акти приймання робіт не містять застереження щодо наявності недоробок чи дефектів. При цьому, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів їх наявності.

Отже, впродовж 20 днів з моменту підписання відповідного акту приймання робіт, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату вартості таких робіт.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.2.1. Договору, Субпідрядник має право отримувати оплату за виконані обсяги Робіт у розмірах, в терміни, передбачені цим Договором.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Проте, оплату вартості вищевказаних робіт відповідач здійснив частково, на загальну суму 50561889,92грн., що підтверджується платіжними дорученнями №224 від 29.12.2015р. на суму 400000,00грн., №238 від 29.01.2016р. на суму 1500000,00грн., №256 від 23.02.2016р. на суму 1500000,00грн., №263 від 25.02.2016р. на суму 1200000,00грн., №285 від 24.03.2016р. на суму 4500000,00грн., №300 від 31.03.2016р. на суму 200000,00грн., №323 від 28.04.2016р. на суму 2450000,00грн., №331 від 29.04.2016р. на суму 1800000,00грн., №333 від 29.04.2016р. на суму 200000,00грн., №369 від 31.05.2016р. на суму 105000,00грн., №386 від 13.06.2016р. на суму 2800000,00грн., №406 від 13.07.2016р. на суму 2500000,00грн., №422 від 28.07.2016р. на суму 500000,00грн., №425 від 29.07.2016р. на суму 1000000,00грн., №444 від 11.08.2016р. на суму 2790000,00грн., №448 від 16.08.2016р. на суму 450000,00грн., №490 від 15.09.2016р. на суму 2300000,00грн., №492 від 15.09.2016р. на суму 450000,00грн., №494 від 15.09.2016р. на суму 850000,00грн., №534 від 12.10.2016р. на суму 2800000,00грн., №567 від 26.10.2016р. на суму 300000,00грн., №569 від 27.10.2016р. на суму 1400697,75грн., №574 від 28.10.2016р. на суму 400000,00грн., №610 від 17.11.2016р. на суму 300000,00грн., №615 від 17.11.2016р. на суму 2000000,00грн., №619 від 18.11.2016р. на суму 250000,00грн., №639 від 30.11.2016р. на суму 300000,00грн., №676 від 20.12.2016р. на суму 1000000,00грн., №723 від 18.01.2017р. на суму 400000,00грн., №747 від 31.01.2017р. на суму 700000,00грн., №778 від 16.02.2017р. на суму 1000000,00грн., №781 від 16.02.2017р. на суму 200000,00грн., №787 від 17.02.2017р. на суму 150000,00грн., №788 від 20.02.2017р. на суму 287905,00грн., №805 від 24.02.2017р. на суму 200000,00грн., №812 від 02.03.2017р. на суму 500000,00грн., №835 від 16.03.2017р. на суму 912000,00грн., №841 від 16.03.2017р. на суму 95000,00грн., №849 від 21.03.2017р. на суму 300000,00грн., №882 від 11.04.2017р. на суму 1200000,00грн., №895 від 13.04.2017р. на суму 1834486,78грн., №70 від 31.05.2017р. на суму 150000,00грн., №92 від 22.06.2017р. на суму 2700000,00грн., №121 від 27.06.2017р. на суму 100000,00грн., №198 від 04.08.2017р. на суму 575636,94грн., №281 від 13.09.2017р. на суму 300000,00грн., №286 від 15.09.2017р. на суму 150000,00грн., №334 від 11.10.2017р. на суму 331163,45грн., №381 від 26.10.2017р. на суму 150000,00грн., №413 від 17.11.2017р. на суму 250000,00грн., №437 від 30.11.2017р. на суму 350000,00грн., №443 від 30.11.2017р. на суму 200000,00грн., №473 від 15.12.2017р. на суму 180000,00грн., №505 від 28.12.2017р. на суму 300000,00грн., №534 від 18.01.2018р. на суму 150000,00грн., №606 від 12.03.2018р. на суму 300000,00грн., №621 від 12.03.2018р. на суму 100000,00грн., №757 від 10.09.2018р. на суму 250000,00грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до призначень платежів, зазначених у платіжних дорученнях №693 від 26.12.2016р. на суму 500000,00грн., №700 від 29.12.2016р. на суму 193506,16грн., відповідні оплати здійснено відповідачем за арматуру та каркаси на підставі рахунку №41, дата якого передувала даті укладення між сторонами Договору. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів того, що такі оплати здійснено в рахунок виконання зобов`язань за Договором, а положення Договору не містять зазначення того, що умови такого договору поширюються на правовідносини, що склалися між сторонами до моменту його укладення. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідні здійснені відповідачем 26.12.2016р. та 29.12.2016р. оплати не є оплатами в рахунок належних з відповідача платежів за Договором.

Також, суд звертає увагу, що позивачем, при визначенні загальної суми здійснених відповідачем оплат вартості виконаних робіт допущено помилку, а саме, у позовній заяві такою сумою зазначено 50561889,93грн., а не 50561889,92грн.

Враховуючи наведене, оскільки, як зазначено вище, загальна вартість робіт становила 50934864,90грн., а відповідачем сплачено лише 50561889,92грн. вартості таких, сума основного боргу, що виник у відповідача перед позивачем становить 372974,98грн. (50934864,90-50561889,92=372974,98)

Доказів оплати у повному обсязі відповідачем вартості виконаних робіт сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 372974,96грн. основного боргу є підставними та обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення.

У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням оплати вартості виконаних робіт, позивачем за період з 12.09.2018р. по 12.03.2020р. нараховано 16799,20грн. трьох процентів.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, відповідно до умов Договору, впродовж 20 днів з моменту підписання відповідного акту приймання робіт, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату вартості таких робіт.

Згідно з ч.1 ст.251 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.255 ЦК України).

Враховуючи викладене, судом визначено наступні суми та періоди прострочення відповідачем платежів:

- зі сплати вартості робіт (1251044,57грн.), виконаних відповідно до Акту №1

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 18.02.2016 - - - (1251044,57 - 400000 (враховуючи здійснену 29.12.2015 оплату у розмірі 400000,00грн. ) - 851044,57 (враховуючи здійснену 29.01.2016 оплату у розмірі 1500000грн., 851044,57грн. підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №1 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (2826567,35грн.), виконаних відповідно до Акту №2

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 21.03.2016 (оскільки 20.03.2016 - вихідний день ) - - - (2826567,35 - 648955,43 (враховуючи здійснену 29.01.2016 оплату у розмірі 1500000грн., 851044,57грн. з яких підлягали зарахуванню в якості оплати по Акту №1, а 648955,43грн. по Акту №2 ) - 1500000 (враховуючи здійснену 23.02.2016 оплату у розмірі 1500000грн. ) - 677611,92 (враховуючи здійснену 25.02.2016 оплату у розмірі 1200000грн., 677611,92грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №2 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (3625822,47грн.), виконаних відповідно до Акту №3

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.04.2016 - - - (3625822,47 - 522388,08 (враховуючи здійснену 25.02.2016 оплату у розмірі 1200000грн., 677611,92грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №2, а 522388,08грн. по Акту №3 ) - 3103434,39 (враховуючи здійснену 24.03.2016 оплату у розмірі 4500000грн., 3103434,39грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №3 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (4043052,40грн.), виконаних відповідно до Акту №4

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 19.05.2016 - - - (4043052,40 - 1396565,61 (враховуючи здійснену 24.03.2016 оплату у розмірі 4500000грн., 3103434,39грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №3, а 1396565,61грн. по Акту №4 ) - 200000 (враховуючи здійснену 31.03.2016 оплату у розмірі 200000грн. ) - 2446486,79 (враховуючи здійснену 28.04.2016 оплату у розмірі 2450000грн., 2446486,79грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №4 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (3116471,05грн.), виконаних відповідно до Акту №5

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 21.06.2016 (оскільки 20.06.2016 - вихідний день ) - - - (3116471,05 - 3513,21 (враховуючи здійснену 28.04.2016 оплату у розмірі 2450000грн., 2446486,79грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №4, а 3513,21 по Акту №5 ) - 2000000 (враховуючи здійснені 29.04.2016 оплати у розмірах 1800000грн. та 200000грн .) - 105000 (враховуючи здійснену 31.05.2016 оплату у розмірі 105000грн. ) - 1007957,84 (враховуючи здійснену 13.06.2016 оплату у розмірі 2800000грн., 1007957,84грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №5 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (4095594,82грн.), виконаних відповідно до Акту №6

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.07.2016 - - - (4095594,82 - 1792042,16 (враховуючи здійснену 13.06.2016 оплату у розмірі 2800000грн., 1007957,84грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №5, а 1792042,16грн. по Акту №6 ) - 2303552,66 (враховуючи здійснену 13.07.2020 оплату у розмірі 2500000грн., 2303552,66грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №6 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (3352714,49грн.), виконаних відповідно до Акту №7

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 18.08.2016 - - - (3352714,49 - 196447,34 (враховуючи здійснену 13.07.2020 оплату у розмірі 2500000грн., 2303552,66грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №6, а 196447,34грн. по Акту №7 ) - 500000 (враховуючи здійснену 28.07.2016 оплату у розмірі 500000 ) - 1000000 (враховуючи здійснену 29.07.2016 оплату у розмірі 1000000грн. ) - 1656267,15 (враховуючи здійснену 11.08.2016 оплату у розмірі 2790000грн., 1656267,15грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №7 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (3899500,33грн.), виконаних відповідно до Акту №8

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.09.2016 - - - (3899500,33 - 1133732,85 (враховуючи здійснену 11.08.2016 оплату у розмірі 2790000грн., 1656267,15грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №7, а 1133732,85грн. по Акту №8 ) - 450000 (враховуючи здійснену 16.08.2016 оплату у розмірі 450000грн. ) - 2300000 (враховуючи здійснену 15.09.2016 оплату у розмірі 2300000грн. ) - 15767,48 (враховуючи здійснену 15.09.2016 оплату у розмірі 450000грн., 15767,48грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №8 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (2969029,48грн.), виконаних відповідно до Акту №9

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.10.2016 - - - (2969029,48 - 434232,52 (враховуючи здійснену 15.09.2016 оплату у розмірі 450000грн., 15767,48грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №8, а 434232,52грн, по Акту №9 ) - 850000 (враховуючи здійснену 15.09.2016 оплату у розмірі 850000грн. ) - 1684796,96 (враховуючи здійснену 12.10.2016 оплату у розмірі 2800000грн., 1684796,96грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №9 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (3292316,04грн.), виконаних відповідно до Акту №10

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 21.11.2016 (оскільки 20.11.2016 - вихідний день ) - - - (3292316,04 - 1115203,04 (враховуючи здійснену 12.10.2016 оплату у розмірі 2800000грн., 1684796,96грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №9, а 1115203,04грн. по Акту №10 ) - 300000 (враховуючи здійснену 26.10.2016 оплату у розмірі 300000грн. ) - 1400697,75 (враховуючи здійснену 27.10.2016 оплату у розмірі 1400697,75грн. ) - (враховуючи здійснену 28.10.2016 оплату у розмірі 400000грн. ) - 76415,25 (враховуючи здійснену 17.11.2016 оплату у розмірі 300000грн., 76415,25грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №10 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (2773358,36грн.), виконаних відповідно до Акту №11

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.12.2016 - - - (2773358,36 - 223584,75 (враховуючи здійснену 17.11.2016 оплату у розмірі 300000грн., 76415,25грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №10, а 223584,75грн. по Акту №11 ) - 2000000 (враховуючи здійснену 17.11.2016 оплату розмірі 2000000грн. ) - 250000 (враховуючи здійснену 18.11.2016 оплату у розмірі 250000грн. ) - 299773,61 (враховуючи здійснену 30.11.2016 оплату у розмірі 300000грн., 299773,61грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №11 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (84279,06грн.), виконаних відповідно до Акту №12

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 12.01.2017 - - - (84279,06 - 226,39 (враховуючи здійснену 30.11.2016 оплату у розмірі 300000грн., 299773,61грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №11, а 226,39грн. по Акту №12 ) - 84052,67 (враховуючи здійснену 20.12.2016 оплату у розмірі 1000000грн., 84052,67грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №12 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (2231751,72грн.), виконаних відповідно до Акту №13

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 19.01.2017 20.01.2017 30.01.2017 (враховуючи здійснену 31.01.2017 оплату) 915804,39грн. (2231751,72 - 915947,33 (враховуючи здійснену 20.12.2016 оплату у розмірі 1000000грн., 84052,67грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №12, а 915947,33грн. по Акту №13 ) - 1100000 (враховуючи здійснену 18.01.2017 оплату у розмірі 400000грн. ) = 915804,39) 31.01.2017 15.02.2017 (враховуючи здійснену 16.02.2017 оплату) 215804,39грн. (915804,39 - 700000 (враховуючи здійснену 31.01.2017 оплату у розмірі 700000грн .) = 215804,39) - - - (215804,39 - 215804,39 (враховуючи здійснену 16.02.2017 оплату у розмірі 1000000грн., 215804,39грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №13 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (1556778,68грн.), виконаних відповідно до Акту №14

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.02.2017 21.02.2017 23.02.2017 (враховуючи здійснену 24.02.2017 оплату) 134678,07 (1556778,68 - 784195,61 (враховуючи здійснену 16.02.2017 оплату у розмірі 1000000грн., 215804,39грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №13, а 784195,61грн. по Акту №14 ) - 200000 (враховуючи здійснену 16.02.2017 оплату у розмірі 200000 ) - 150000 (враховуючи здійснену 17.02.2017 оплату у розмірі 150000грн. ) - 287905 (враховуючи здійснену 20.02.2017 оплату у розмірі 287905грн. ) = 134678,07) - - - (134678,07- 134678,07 (враховуючи здійснену 24.02.2017 оплату у розмірі 200000грн., 134678,07грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №14 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (2084121,31грн.), виконаних відповідно до Акту №15

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.03.2017 21.03.2017 10.04.2017 (враховуючи здійснену 11.04.2017 оплату) 211799,38грн. (2084121,31 - 65321,93 (враховуючи здійснену 24.02.2017 оплату у розмірі 200000грн., 134678,07грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №14, а 65321,93грн. по Акту №15 ) - 500000 (враховуючи здійснену 02.03.2017 оплату у розмірі 500000грн. ) - 1007000 (враховуючи здійснені 16.03.2017 оплати у розмірі 912000грн. та у розмірі 95000грн .) - 300000 (враховуючи здійснену 21.03.2017 оплату у розмірі 300000грн. ) =211799,38) - - - (211799,38 - 211799,38 (враховуючи здійснену 11.04.2017 оплату у розмірі 1200000грн., 211799,38грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №15) = 0) - зі сплати вартості робіт (1920672,90грн.), виконаних відповідно до Акту №16

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 05.04.2017 06.04.2017 10.04.2017 (враховуючи здійснену 11.04.2017 оплату) 1920672,90грн. 11.04.2017 12.04.2017 (враховуючи здійснену 13.04.2017 оплату) 932472,28грн. (1920672,90 - 988200,62 (враховуючи здійснену 11.04.2017 оплату у розмірі 1200000грн., 211799,38грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №15, а 988200,62грн. по Акту №16 ) = 932472,28) - - - (932472,28 - 932472,28 (враховуючи здійснену 13.04.2017 оплату у розмірі 1834486,78грн., 932472,28грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №16 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (902014,51грн.), виконаних відповідно до Акту №17

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.04.2017 21.04.2017 30.05.2017 (враховуючи здійснену 31.05.2017 оплату) 0,01грн. (902014,51 - 902014,50 (враховуючи здійснену 13.04.2017 оплату у розмірі 1834486,78грн., 932472,28грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №16, а 902014,50грн. по Акту №17 ) = 0,01) - - - (0,01 - 0,01 (враховуючи здійснену 31.05.2017 оплату у розмірі 150000грн., 0,01грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №17 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (530335,77грн.), виконаних відповідно до Акту №18

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 10.05.2017 (оскільки 08.05.2017 та 09.05.2017 - вихідні дні) 11.05.2017 30.05.2017 530335,77грн. 31.05.2017 21.06.2017 (враховуючи здійснену 22.06.2017 оплату) 380335,78грн. (530335,77 - 149999,99 (враховуючи здійснену 31.05.2017 оплату у розмірі 150000грн., 0,01грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №17, а 149999,99грн. по Акту №1 8) = 380335,78) - - - (380335,78 - 380335,78 (враховуючи здійснену 22.06.2017 оплату у розмірі 2700000грн., 380335,78грн. підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №18 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (687305,75грн.), виконаних відповідно до Акту №19

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 18.05.2017 19.05.2017 21.06.2017 (враховуючи здійснену 22.06.2017 оплату) 687305,75грн. - - - (687305,75 - 687305,75 (враховуючи здійснену 22.06.2017 оплату у розмірі 2700000грн., 380335,78грн. підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №18, а 687305,75грн. по Акту №19 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (1770261,95грн.), виконаних відповідно до Акту №20

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.06.2017 21.06.2017 21.06.2017 (враховуючи здійснену 22.06.2017 оплату) 1770261,95 22.06.2017 26.06.2017 (враховуючи здійснену 27.06.2017 оплату) 137903,48грн. (1770261,95 - 1632358,47 (враховуючи здійснену 22.06.2017 оплату у розмірі 2700000грн., 380335,78грн. підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №18, а 687305,75грн. по Акту №19 ) = 137903,48) 27.06.2017 03.08.2017 (враховуючи здійснену 04.08.2017 оплату) 37903,48грн. (137903,48 - 100000 (враховуючи здійснену 27.06.2017 оплату у розмірі 100000грн. ) = 37903,48) - - - (37903,48 - 37903,48 (враховуючи здійснену 04.08.2017 оплату у розмірі 575636,94грн., 37903,48грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №20 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (692369,29грн.), виконаних відповідно до Акту №21

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.07.2017 21.07.2017 03.08.2017 (враховуючи здійснену 04.08.2017 оплату) 692369,29грн. 04.08.2017 12.09.2017 (враховуючи здійснену 13.09.2017 оплату) 154635,83грн. (692369,29 - 537733,46 (враховуючи здійснену 04.08.2017 оплату у розмірі 575636,94грн., 37903,48грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №20, а 537733,46грн. по Акту №21 ) = 154635,83) - - - (154635,83 - 154635,83 (враховуючи здійснену 13.09.2017 оплату у розмір 300000грн., 154635,83грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №21 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (575636,94грн.), виконаних відповідно до Акту №22

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 21.08.2017 (оскільки 20.08.2017 - вихідний день) 22.08.2017 12.09.2017 (враховуючи здійснену 13.09.2017 оплату) 575636,94грн. 13.09.2017 14.09.2017 (враховуючи здійснену 15.09.2017 оплату) 430272,77грн. (575636,94 - 145364,17 (враховуючи здійснену 13.09.2017 оплату у розмірі 300000грн., 154635,83грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №21, а 145364,17грн. по Акту №22 ) = 430272,77) 15.09.2017 10.10.2017 (враховуючи здійснену 11.10.2017 оплату) 280272,77грн. (430272,77 - 150000 (враховуючи здійснену 15.09.2019 оплату у розмірі 150000грн. ) = 280272,77) - - - (280272,77 - 280272,77 (враховуючи здійснену 11.10.2017 оплату у розмірі 331163,45грн., 280272,77грн. підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №22 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (450890,69грн.), виконаних відповідно до Акту №23

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.09.2017 21.09.2017 10.10.2017 (враховуючи здійснену 11.10.2017 оплату) 450890,69грн. 11.10.2017 25.10.2017 (враховуючи здійснену 26.10.2017 оплату) 400000,01грн (450890,69 - 450890,69 (враховуючи здійснену 11.10.2017 оплату у розмірі 331163,45грн., 280272,77грн. підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №22, а 450890,69грн. по Акту №23 ) = 50890,68) 26.10.2017 16.11.2017 (враховуючи здійснену 17.11.2017 оплату) 250000,01грн. (400000,01 - 150000 (враховуючи здійснену 26.10.2017 оплату у розмірі 150000грн .) = 250000,01) 17.11.2017 29.11.2017 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату) 0,01грн. (250000,01 - 250000 (враховуючи здійснену 17.11.2017 оплату у розмірі 250000,00грн. ) = 0,01) - - - (0,01 - 0,01 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату у розмірі 350000грн., 0,01грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №23 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (180382,42грн.), виконаних відповідно до Акту №24

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 19.10.2017 20.10.2017 29.11.2017 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату) 180382,42грн - - - (180382,42 -180382,42 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату у розмірі 350000грн., 0,01грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №23, а 180382,42грн. по Акту №24 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (196416,62грн.), виконаних відповідно до Акту №25

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.11.2017 21.11.2017 29.11.2017 (враховуючи здійснені 30.11.2017 оплату) 196416,62 - - - (196416,62 - (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату у розмірі 350000грн., 0,01грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №23, 180382,42грн. по Акту №24, а 169617,57грн. по Акту №25 ) - 26799,05 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату у розмірі 200000грн., 26799,05грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №25 ) = 0 - зі сплати вартості робіт (72895,14грн.), виконаних відповідно до Акту №26

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.12.2017 21.12.2017 29.11.2017 (враховуючи здійснені 30.11.2017 оплату) 72895,14грн. - - - (72895,14 - 72895,14 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату у розмірі 200000грн., 26799,05грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №25, а 72895,14грн. по Акту №26 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (558190,30грн.), виконаних відповідно до Акту №27

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 18.01.2018 - - - (558190,30 - 100305,81 (враховуючи здійснену 30.11.2017 оплату у розмірі 200000грн., 26799,05грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №25, 72895,14грн. по Акту №26, а 100305,81грн. по Акту №27 ) - 180000 (враховуючи здійснену 15.12.2017 оплату у розмірі 180000грн. ) - 277884,49 (враховуючи здійснену 28.12.2017 оплату у розмірі 300000грн., 277884,49грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №27 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (286135,83грн.), виконаних відповідно до Акту №28

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.02.2018 21.02.2018 11.03.2018 (враховуючи здійснену 12.03.2018 оплату) 114020,32грн. (286135,83 - 22115,51 (враховуючи здійснену 28.12.2017 оплату у розмірі 300000грн., 277884,49грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №27, а 22115,51грн. по Акту №28 ) - 150000 (враховуючи здійснену 18.01.2018 оплату у розмірі 150000грн. ) = 114020,32) - - - (114020,32 - 114020,32 (враховуючи здійснену 12.03.2018 оплату у розмірі 300000грн., 114020,32грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №28 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (367190,56грн.), виконаних відповідно до Акту №29

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 20.03.2018 21.03.2018 09.09.2018 (враховуючи здійснену 10.09.2018 оплату) 81210,88грн. (367190,56 - 185979,68 (враховуючи здійснену 12.03.2018 оплату у розмірі 300000грн., 114020,32грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №28, а 185979,68грн. по Акту №29 ) - 100000 (враховуючи здійснену 12.03.2018 оплату у розмірі 100000грн. ) = 81210,88) - - - (81210,88 - 81210,88 (враховуючи здійснену 10.09.2018 оплату у розмірі 250000грн., 81210,88грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №29 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (85200,60грн.), виконаних відповідно до Акту №30

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 19.04.2018 20.04.2018 09.09.2018 (враховуючи здійснену 10.09.2018 оплату) 85200,60грн. - - - (85200,60 - 85200,60 (враховуючи здійснену 10.09.2018 оплату у розмірі 250000грн., 81210,88грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №29, а 85200,60грн. по Акту №30 ) = 0) - зі сплати вартості робіт (260432,67грн.), виконаних відповідно до Акту №31

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 21.05.2018 (оскільки 20.05.2018 - вихідний день) 22.05.2018 09.09.2018 (враховуючи здійснену 10.09.2018 оплату) 260432,67грн. 10.09.2018станом на момент ухвалення цього рішення докази погашення відсутні 176844,15грн. (260432,67 - 83588,52 (враховуючи здійснену 10.09.2018 оплату у розмірі 250000грн., 81210,88грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №29, 85200,60грн. по Акту №30, а 83588,52грн. по Акту №31 ) = 176844,15) - зі сплати вартості робіт (196130,83грн.), виконаних відповідно до Акту №32

Останній день строку для оплатиПерший день періоду простроченняОстанній день періоду простроченняСума простроченого платежу 17.07.2018 18.07.2018станом на момент ухвалення цього рішення докази погашення відсутні 196130,83грн. Отже, загальна сума заборгованості, на яку позивач в межах заявленого періоду (з 12.09.2018р. по 12.03.2020р.) вправі нараховувати три проценти річних складає 372974,98грн. та включає в себе борг з оплати вартості робіт, наданих відповідно до Акту №31 (176844,15грн.) та Акту №32 (196130,83грн.).

Однак, позивач, скориставшись наданим йому правом, здійснив відповідні нарахування на суму 372974,96грн.

Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст.237 ГПК України, в межах заявленого позивачем періоду, суд здійснив перерахунок суми трьох процентів:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 372974,96 12.09.2018 - 12.03.2020 548 3 % 16793,17 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 16793,17грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення 16799,20грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 16793,17грн.

Крім того, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання щодо оплати 372974,96грн. вартості товару, позивачем за період з вересня 2018 року по січень 2020 року нараховано 38931,54грн. інфляційних втрат.

Суд зазначає, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення , приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007р. №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).

26.06.2020 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19).

Також, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі №905/21/19 було наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: Х * і-1 - 100 грн. = ЗБ , де Х - залишок боргу на початок розрахункового періоду, і-1 - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а ЗБ - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ( ЗБ відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ( ЗБ ) перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Отже, при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці) (позиція Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 25.08.2020р. у справі № 924/534/19).

Враховуючи наведене, судом, в межах заявленого періоду, здійснено перевірку здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та встановлено наступне:

сума боргу, який існував на початок вересня 2018 року та виник внаслідок нездійснення оплати виконаних, відповідно до Акту №31 та Акту №32, робіт становить 456563,50грн. (260432,67 + 196130,83 = 456563,50)

При цьому, відповідні нарахування інфляційних втрат позивач здійснює лише на суму 372974,96грн.

Беручи до уваги положення ч.2 ст.237 ГПК України, в межах заявлених вимог судом здійснено перерахунок інфляційних втрат з заявлений позивачем період (з вересня 2018 року по січень 2020 року).

Так, судом встановлено, що інфляційна складова за вересень 2018 року у зв`язку із прострочення виконання зобов`язань щодо оплати 372974,96грн. становить (сума боргу у розмірі 372974,96грн., який існував на початок вересня 2018 року, адже виник внаслідок нездійснення відповідачем оплати виконаних, відповідно до Акту №31 та Акту №32, робіт, загальною вартістю 456563,50грн. ) * 101,9 (індекс інфляції за вересень 2018 року ) / 100 - 372974,96 = 380061,4842 - 372974,96 = 7086,52424грн.)

При цьому, залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць, у відповідності до позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, який слугуватиме базовою сумою для розрахунку індексу інфляції за наступний місяць, судом визначено як сума боргу (372974,96грн.), на який позивач здійснює відповідні нарахування інфляційних втрат, разом із інфляційною складовою за цей місяць (7086,52424грн.), визначеною із врахуванням такої суми боргу.

Водночас, при визначенні вищевказаного залишку основного боргу з інфляційною складовою за вересень 2018 року, суд хоч і враховує здійснену впродовж поточного місяця, а саме, 10.09.2018р., оплату у розмірі 250000грн., 83588,52грн. з яких підлягали зарахуванню як оплата робіт, прийнятих по Акту №31, однак, з врахуванням положень ч.2 ст.237 ГПК України, суд не здійснює віднімання зазначеної суми (83588,52грн.) від визначеного позивачем залишку боргу на початок розрахункового періоду (372974,96грн.), адже такий є меншим ніж вищезазначений визначений судом залишку боргу на початок такого періоду (372974,98грн.)

Тут і надалі по тексту, враховуючи викладене, залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць становить 380061,4842грн. (372974,96 + 7086,52424 = 380061,4842);

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів здійснення відповідачем інших, після 10.09.2018р. оплат, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат шляхом додавання до 7086,52424 (вищевказана інфляційна складова за вересень 2018 року) вищевказаного залишку основного боргу за вересень 2018 року з інфляційною складовою за такий місяць (380061,4842), перемноженого послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу (101,7%*101,4%*100,8%*101%*100,5%*100,9%*101%*100,7%*99,5%*99,4%*99,7%*100,7%*100,7%*100,1%*99,8%*100,2% = 1,08378913) = 7086,52424 + 16022,73006 = 38931,54546 ? 38931,55 )

Отже, враховуючи викладене, а також положення ч.2 ст.237 ГПК України, позовні вимоги про стягнення 38931,54грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №113 від 20.03.2020р. про сплату судового збору в розмірі 6430,60грн.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, станом на момент прийняття цього рішення, позивачем не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до ст.1 Закону України Про судовий збір , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, розмір якого становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2102 гривні.

Враховуючи наведене, за подання до суду цього позову у цій справі, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6430,59грн. (428705,70 (ціна позову) / 100 * 1,5 = 6430,5855 ? 6430,59).

Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір ).

Беручи до уваги викладене вище, а також те, що відповідно до положень ГПК України та Закону України Про судовий збір , за подання позову у цій справі позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6430,59грн., то переплачена сума судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 0,01грн., проте, враховуючи те, що позивачем, станом на момент ухвалення рішення у цій справі не подано, передбаченого ст.7 Закону України Про судовий збір , клопотання, питання про повернення 0,01грн. судового збору судом не вирішується.

З підстав наведеного, розподілу між сторонами підлягає 6430,59грн. судового збору.

Отже, враховуючи викладене, в тому числі, наявність підстав для частково задоволення позову, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 6430,50грн. (428699,67 (підлягає стягненню) / 428705,70 (заявлено до стягнення) * 6430,59 (судовий збір, що підлягав сплаті за подання цього позову) = 6430,49955 ? 6430,50). При цьому, 0,09грн. (6430,59 - 6430,50 = 0,09 судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАГМАН-КАПІТАЛ (місцезнаходження: Україна, 79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городницька, будинок 54; ідентифікаційний код: 33358959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інко ЛТД (місцезнаходження: Україна, 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, місто Пустомити, вулиця Глинська, будинок 38; ідентифікаційний код: 37325948) заборгованість в розмірі 428699,67грн., з яких 372974,96грн. - основний борг, 16793,17грн. - три проценти річних, 38931,54грн. інфляційні втрати, а також 6430,50грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України .

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст складено 09.10.2020р.

Суддя М.Р. Король