Рішення

від 28.09.2020 по справі 915/886/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 915/886/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» , вул. Журналістів, 5-а, м. Дніпро, 49051 (код ЄДРПОУ 25523816)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» , вул. Одеська, 11, офіс 4, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500 (код ЄДРПОУ 39772630)

про стягнення коштів в сумі 11 455, 55 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» заборгованості у сумі 14 560, 45 грн., яка складається з: 12 473, 35 грн. - основна сума заборгованості; 1 469, 55 грн. - сума неустойки; 295, 90 грн. - інфляційні втрати; 321, 65 грн. - 3 % річних.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» (вх. № 7791/20 від 30.06.2020 року) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» про стягнення коштів в сумі 14 560, 45 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.07.2020 року роз`єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» заборгованості за договорами поставки товарів № 17/01-18/19-4 від 17.01.2018 року та № 06.07-19/19 від 06.07.2019 року у розмірі 14 560, 45 грн., виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, а саме:

1) позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» заборгованості згідно договору поставки товарів на умовах відстрочення оплати № 06.07-19/19 від 06.07.2019 року (видаткова накладна № 5684/19 від 23.07.2019 року) у розмірі 11 455, 55 грн., яка складається з: 9 506, 27 грн. - основна сума заборгованості; 1 469, 55 грн. - сума неустойки (пені); 239, 42 грн. - інфляційні втрати; 240, 31 грн. - 3 % річних розглядати у справі № 915/886/20 ;

2) позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» заборгованості згідно договору поставки товарів на умовах відстрочення оплати № 17/01-18/19-4 від 17.01.2018 року (видаткова накладна № 4072/19 від 30.05.2018 року) у розмірі 3 104, 90 грн., яка складається з: 2 967, 08 грн. - основна сума заборгованості; 56, 48 грн. - інфляційні втрати; 81, 34 грн. - 3 % річних виділити в самостійне провадження.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки товарів на умовах відстрочки оплати № 06.07-19/19-1 від 06.07.2019 року, а саме: зобов`язань щодо оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі, та, як наслідок, на суму заборгованості позивачем нараховано неустойку (пеню), втрати від інфляції та 3%. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 610, 625, 655 ЦК України, ст. 174, 193, 229, 232, 266 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 03.07.2020, від 28.07.2020 року, від 30.07.2020, надіслані на адресу відповідача ТзОВ «Тріо 2015» , вул. Одеська, 11, офіс 4, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (арк. 29-32, 42-47).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача ТзОВ «Тріо 2015» , вул. Одеська, 11, офіс 4, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

06.07.2019 року між ТзОВ Дніпротрактор (продавець) та ТзОВ Тріо-2015 (покупець) укладено договір поставки товарів на умовах відстрочки оплати № 06.07-19/19-1 від 06.07.2019 року (арк. 6).

Відповідно до п. 5.1 Договору договір набирає чинності в момент його підписання і діє до 31 грудня 2019 р. Термін дії договору може бути продовженим шляхом підписання сторонами додаткової угоди.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Доказів підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором продавець зобов`язується передати покупцеві товар згідно з накладною, що і невід`ємною частиною чинного Договору. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриманий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору за ним договором Продавець зобов`язується надати Покупцеві товарний кредит у сумі не більше 30 000 грн. для придбання товарів у Продавця на термін не більше 14 (календарних днів).

Відповідно до п. 1.3 договору термін оплати починає обчислюватися з наступного дня після дня отримання товару. Термін обчислюється для кожної партії товару окремо (під партією товару розуміється товар, отриманий по одній накладній).

Відповідно до п. 1.4 договору відповідно до умов цього договору Покупець має право придбати товар, що належить Продавцю, без оплати їх вартості в момент отримання, на суму зазначену в пп. 1.2 чинного договору.

Відповідно до п. 1.5 договору покупець набуває право власності на товар і несе пов`язані з цим ризики (втрати, псування майна і т.д.) з моменту підписання накладної.

Відповідно до п.п. "б" п. 2.1.1 договору продавець зобов`язаний, зокрема, прийняти від покупця виконання його зобов`язань - оплату за наданий товар.

Відповідно до п.п. "б" п. 2.1.2 договору продавець має право на отримання відповідно до цього договору відшкодування ціни товарів, понесених витрат, пені.

Відповідно до п.п. "а" п. 2.2.1 договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар протягом терміну, зазначеного в пп. 1.2 чинного договору.

Відповідно до п.п. "а" п. 2.2.2 договору покупець має право на отримання товару, без його оплати в момент отримання, на умовах обумовлених у чинному договорі.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець, за чинним договором, зобов`язаний здійснити розрахунки з продавцем у розмірі вартості отриманого товару.

Відповідно до п. 3.2 договору штрафні санкції (у випадку, передбаченому пп. 4.2 чинного договору).

Відповідно до п. 3.3 договору ціни за товар, що одержується за цим договором, визначені в накладних, які є невід`ємною частиною чинного договору.

Відповідно до п. 3.4 договору покупець зобов`язується оплатити вартість отриманого товару у термін 14 днів, з дати отримання товару за накладною, шляхом перерахування на поточний рахунок/ внесення коштів до каси продавця.

Для проведення оплати за отриманий товар позивачем виставлено відповідачу рахунок № С225/19 від 22.07.2019 року на суму 9 506, 27 грн. (арк. 8). Підставою виставлення рахунку зазначено договір поставки № 06.07-19-19-1 від 06.07.2019.

В подальшому на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 9 506, 27 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 5684/19 від 23.07.2019, яка підписана сторонами та скріплена печаткою позивача (арк. 7).

Підставою поставки у вищевказаній видатковій накладній зазначено договір поставки № 06.07-19-19-1 від 06.07.2019. Через кого: довіреність № 10 17/26.07.2019 року.

Товар прийнято представником відповідача головним інженером Багачевим О.А. на підставі довіреності № 10 від 17.07.2019 року зі строком дії до 26.07.2019 року (акр. 9).

Позивачем 16.01.2020 року на адресу відповідачу направлено Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 16.01.2020 року за договором № 06.07-19-19-1 від 06.07.2019 (арк. 16). Факт направлення Акту підтверджується копією фіскального чеку, опису вкладення та поштовою накладною (арк. 17).

Суду не подано доказів підписання відповідачем акту звіряння взаєморозрахунків та/або надання відповіді позивачу.

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Як вказано вище, позивачем 23.07.2019 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 9 506, 27 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Умовами п. 3.4 договору сторони погодили, що покупець зобов`язується оплатити вартість отриманого товару у термін 14 днів, з дати отримання товару за накладною, шляхом перерахування на поточний рахунок/ внесення коштів до каси продавця.

Отже, відповідно до ст. 253 ЦК України оплата за видатковою накладною від 23.07.2019 № 5684/19 повинна була бути здійснена відповідачем в період з 24.07.2019 по 06.08.2019 (включно). З 07.08.2019 відповідач є таким, що прострочив оплату за вищевказаною накладною.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 9 506, 27 грн., строк оплати якої настав в силу умов ст. 530 ЦК України та п. 3.4 договору № 06.07-19-19-1 від 06.07.2019, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами. Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 9 506, 27 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 4.2 договору за порушення термінів оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості. Кошти, що надходять від покупця йдуть на погашення заборгованості в наступному порядку: в першу чергу - погашається пеня, кошти що залишились йдуть на оплату суми основаного боргу.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості . Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 59 постанови палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ВС від 16.03.2020 № 922/1658/19).

Позивачем нараховано відповідачу 1 469, 55 грн. - пені за період з 08.08.2019 року по 08.02.2020 року. Перевіривши розрахунок розміру пені за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору здійснено нарахування пені. Розгорнутий розрахунок пені, здійснений позивачем, наявний в матеріалах справи (арк. 2).

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення пені у сумі 1 469, 55 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 240, 31 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 08.08.2019 року до 10.06.2020 року. Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних за допомогою Бази "Законодавство", судом встановлено, що позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування 3 % річних. Розгорнутий розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, наявний в матеріалах справи (арк. 2 на звороті).

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 240, 31 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 239, 42 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання. Нарахування здійснено за період з серпня 2019 року по червень 2020 року. Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем період визначено правильно, індекси інфляції визначено правильно. Розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. Розгорнутий розрахунок індексу інфляції, здійснений позивачем, наявний в матеріалах справи (арк. 2).

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 239, 42 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Позивачем при зверненні до суду із позовом по справі № 915/886/20 сплачено судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 557 від 22.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.07.2019 року роз`єднано позовні вимоги по справі № 915/886/20.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Враховуючи приписи ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судом не здійснювався перерахунок розміру судового збору у зв`язку з роз`єднанням позовних вимог, не здійснювалось повернення судового збору з державного бюджету та не стягувався судовий збір по справам, виділеним в самостійні провадження.

По даній справі № 915/886/20, яка виділена в самостійне провадження, судовий збір в розмірі 1 653, 85 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо 2015» , вул. Одеська, 11, офіс 4, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500 (код ЄДРПОУ 39772630) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпротрактор» , вул. Журналістів, 5-а, м. Дніпро, 49051 (код ЄДРПОУ 25523816):

- 9 506, 27 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шість грн. 27 коп.) - суми основного боргу;

- 1 469, 55 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять грн. 55 коп.) - суми неустойки (пені);

- 240, 31 грн. (двісті сорок грн. 31 коп.) - 3 % річних;

- 239, 42 грн. (двісті тридцять дев`ять грн. 42 коп.) - інфляційних втрат;

- 1 653, 85 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят три грн. 85 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.10.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш