Рішення

від 09.10.2020 по справі 917/953/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2020 Справа № 917/953/20

м. Полтава

за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до 1. Фермерського господарства "Стимул-Агро", с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область, 37350

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення солідарно 104 944,64 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фермерського господарства "Стимул-Агро" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 104 944,64 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 24.07.2019, з яких 99 991,19 грн. заборгованість за кредитом, 111,05 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4768,56 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 73,84 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Фермерським господарством "Стимул-Агро" (Відповідач-1) умов кредитного договору б/н від 24.07.2019 в частині сплати заборгованості за кредитом, відсотків та пені. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки № POR1561557944574 від 24.07.2019, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, за яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі № 415/2542/15-ц зазначено, що з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.06.2020 (а.с. 45-46) суд звернувся до органу реєстрації місця перебування особи із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

У відповідь на запит суду виконком Вельбівської сільської ради надав відповідні відомості стосовно ОСОБА_1 (а.с. 48).

Ухвалою господарського суду Полтавської області суду від 01.07.2020 на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву залишено без руху (а.с. 50-51).

06.07.2020 від ФГ Стимул-Агро до суду надійшов відзив на позов від 01.07.2020 (вх. № 7017, а.с. 53-55) в якому відповідач-1 проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 16.07.2020 (а.с. 62) суд встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020.

17.07.2020 у відповідь на ухвалу про залишення без руху від позивача до суду надійшла заява з додатком (а.с. 63-66).

У відповіді на відзив (вх. № 7926 від 24.07.2020, а.с. 100-105) позивач підтримав вимоги до відповідачів, викладені в позовній заяві.

За ухвалою від 11.08.2020 провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с. 120-121). Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачам для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали суду, для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Зазначена ухвала направлялась учасникам справи та отримана позивачем та відповідачем-1 17.08.2020 та 14.08.2020 відповідно (поштові повідомлення про вручення поштової кореспонденції із відмітками представників про вручення залучені до матеріалів справи; а.с. 122-123).

Ухвала суду, що направлялась на адресу ОСОБА_1 (відповідача-2), який є керівником та представником ФГ Стимул-Агро (відповідача-1), за адресою проживання, зазначеною в довідці виконкому Вельбівської сільської ради (а.с. 48) повернулась до суду із відміткою поштового працівника інші причини невручення (а.с. 121).

Ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

31.08.2020 від відповідача-1 повторно надійшов відзив на позов від 21.08.2020 (вх. № 9281, а.с. 128-130) із вмотивуванням, наведеним у відзиві від 01.07.2020 (а.с. 53-55).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

24.07.2019 Фермерське господарство Стимул-Агро із використанням електронного цифрового підпису, чинність якого була перевірена належним чином (а.с. 16), через систему інтернет-клієнт-банкінг підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ від 22.07.2019 (а.с. 15). Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (далі-Умови), які розміщені на офіційному сайті АТ КБ Приватбанк http://privatbank.ua .

Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та клієнтом. Згідно з Умовами:

- Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві, а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги (пункт 3.2.8.1 Умов);

- повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (пункт 3.2.8.3.1 Умов);

- клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені у Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором , починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою.(пункт 3.2.8.3.1.3 Умов);

- за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно з графіком, визначеним в Заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2) (пункт 3.2.8.3.2 Умов);

- клієнт зобов`язується, зокрема: оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2 (пункт 3.2.8.5.2 Умов) і повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в. пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (пункт 3.2.8.5.3 Умов);

- за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2 (пункт 3.2.8.9.1 Умов);

- у випадку порушення клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого пунктом 3.2.8.3.1, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (пункт 3.2.8.3.3 Умов);

- у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього Договору, клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (3.2.8.10.1 Умов);

- нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.2.8.10.3 Умов).

Відповідно до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ від 22.07.2019 (а.с. 15):

- Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим Договором терміни (пункт 1.1 Заяви);

- розмір кредиту: 100 000 (сто тисяч) гривень (пункт 1.2 Заяви);

- строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту (пункт 1.3 Заяви);

- проценти за користування кредитом: 1,8% на місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в тому числі при достроковому погашенні кредиту) (пункт 1.4 Заяви);

- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з Банком):

6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;

Інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу рівними частинами з процентами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (пункт 1.5 Заяви);

- у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у пункті 1.4, сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно з розділом 3.2.8 Умов (пункт 1.6 Заяви).

24.07.2019 позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 100 000 грн., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 відповідача-1 в Банку (а.с. 25).

24.07.2019 ОСОБА_1 (далі - Поручитель, відповідач-2) із використанням електронного цифрового підпису, чинність якого була перевірена належним чином (а.с. 31), підписано договір поруки № POR1561557944574 26.06.2019 (а.с. 30), предметом якого є надання поруки Поручителем (відповідач-2) за виконання Фермерським господарством Стимул-Агро , код ЄДРПОУ 37937949 (боржником) зобов`язань за Угодами-приєднання до розділу 3.2.8 Умов (тобто за Договором). Якщо під час виконання Угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою в розмірі збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Отже, зобов`язання Фермерського господарства Стимул-Агро (Відповідач-1) за кредитним договором від 24.07.2019 забезпечені порукою ОСОБА_1 (Відповідач-2) за договором поруки № POR1561557944574 26.06.2019.

Посилаючись на те, що відповідач-1 у повному обсязі не повернув кредитні кошти позивач просить стягнути солідарно з Фермерського господарства Стимул-Агро та ОСОБА_1 104 944,64 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 24.07.2019, з яких 99 991,19 грн. заборгованість за кредитом, 111,05 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4768,56 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 73,84 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, за приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до норм ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Поряд із тим, ст. 1047 ЦК України визначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що позивач перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою надходження коштів по рахунку відповідача-1 (а.с. 25).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику (відповідачу-1) 100 000,00 грн. кредитних коштів в межах кредитного ліміту, внаслідок чого у ФГ «Стимул-Агро» виник обов`язок повернути кредит.

Однак, як встановлено судом, відповідач -1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 99991,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем-1.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявна копія заяви відповідача-1 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 22.07.2019, підписана за допомогою електронного цифрового підпису 24.07.2019 (а.с. 15), у якій йдеться про наступні істотні умови кредитного договору:

- п. 1.4 Заяви - проценти за користування кредитом: 1,8% на місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в тому числі при достроковому погашенні кредиту);

- п. 1.5 Заяви - порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з Банком): 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу рівними частинами з процентами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;

- п. 1.6 Заяви - у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в пункті 1.5 цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у пункті 1.4, сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно з розділом 3.2.8 Умов.

Відтак, з урахуванням вищевикладених приписів ЦК України та доводів позивача слідує, що підписавши вказану заяву, відповідач приєднався до "Умов і Правил надання банківських послуг", що в сукупністю із заявою відповідача в силу приписів ст. ст. 633, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, є публічною оферти щодо укладання договору банківського обслуговування, який, між іншого (згідно наведених позивачем "Умов і Правил надання банківських послуг") є також кредитним договором, відповідно до діючих станом на момент підписання даної заяви Умов та що були розміщені на сайті банку.

Відповідно до положень ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Так, судом було досліджено зміст Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 22.07.2019 та копію витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 15, 17-22).

Суд зазначає, що зі змісту анкети, підписаної відповідачем не вбачається, що останній ознайомився саме з тією редакцією Умов і Правил надання банківських послуг , що були надані позивачем в підтвердження правомірності вимог, а також не зазначено про те, що відповідач прийняв на себе зобов`язання з ознайомленням з "Умовами і Правилами надання банківських послуг" у разі їх змін.

У заяві відповідача відсутні умови про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання та не визначено її розмір.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме поданий позивачем Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву від 22.07.2019, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, на які посилається позивач, зокрема щодо розміру пені, за несвоєчасне повернення кредитних коштів та комісії.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, оскільки останній не є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи докази неможливо достовірно встановити, що відповідач приєднався саме до "Умов та правил надання банківських послуг", на які вказує позивач, мотивуючи свої позовні вимоги.

Разом з тим, конкретний розмір процентів за користування кредитом, а також процентів від суми простроченої заборгованості був визначений в заяві, підписаній відповідачем-1.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу положень ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки у заяві позичальника про приєднання від 22.07.2019 (а.с. 15) відсутні умови договору про встановлення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та процентів у вигляді щомісячної комісії, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем умов, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, підстави для задоволення вимог АТ Приватбанк про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та щомісячної комісії на суму 4 768,56 грн. відсутні, а тому позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 99 991,19 грн. заборгованості за кредитом, 111,05 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

При зверненні із позовом до суду позивачем було сплачено 2102 грн. судового збору платіжним дорученням № ІНВ92В341Q від 22.05.2020 (а.с. 32).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 100 102,24 грн., судові витрати в сумі 1501,53 грн. підлягають стягненню з відповідачів по 750,77 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Стимул-Агро" (с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область, 37350, код ЄДРПОУ 37937949) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 99 991,19 грн. заборгованості за кредитом, 111,05 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Стимул-Агро" (с. Вельбівка, Гадяцький район, Полтавська область, 37350, код ЄДРПОУ 37937949) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 750,77 грн. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 750,77 грн. - витрат по сплаті судового збору.

5. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

6 . Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко