Рішення

від 08.10.2020 по справі 131/1080/20

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1080/20

Провадження № 2/131/555/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Балтака Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2020 року до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Іллінецької міської ради про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в м. Макіївка Донецької області помер його дядько - ОСОБА_2 , та на день його смерті залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки, площею 3,4156 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, що належала покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку та майновий пай у розмірі 0,43 відсотка пайового фонду Тягунське СТОВ Україна в с. Тягун Іллінецького району Вінницької області. За життя ОСОБА_2 склав заповіт яким вказане майно заповів своєму племіннику - позивачу у справі. У встановлений законом строк позивач бажаючи оформити свої спадкові права після смерті дядька звернувся до приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Таранюка Т. Є. про прийняття спадщини та ним заведено спадкову справу №109/2020. Позивач зазначив, що являється єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину. Подавши нотаріусу усі необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом ним було отримано відмову у зв`язку із тим, що правовстановлюючим документом на час відкриття спадщини є не сертифікат, а державний акт на право приватної власності на землю, який покійний дядько отримав після складання заповіту.

У зв`язку з тим, що у тексті заповіту зазначено, що ОСОБА_2 заповідає позивачу право на земельну частку (пай), належну йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ВН №0146165, позивач вважає, що зі змісту даного заповіту не зрозуміло, що покійний заповів позивачу саме земельну ділянку площею 3,4156 га, що розташована на території Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521287600:03:000:0050, яка була оформлена йому у власність. Крім того, враховуючи, що покійному належав майновий пай у розмірі 0,43 відсотка пайового фонду колишнього КСП Тягунське СТОВ Україна в с. Тягун Іллінецького району Вінницької області, а в заповіті, посвідченому секретарем Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за №343 від 21 серпня 2006 року, міститься формулювання: на що я за законом матиму право заповідаю своєму племіннику ОСОБА_1 є логічним приналежність даного спадкового майна до заповідального, окрім того за життя дядька земельною ділянкою, що належала покійному на праві власності постійно розпоряджався позивач, отримувавши орендну плату за неї на підставі відповідних довіреностей, виданих на його ім`я. У зв`язку з викладеним поданий даний позов про тлумачення змісту заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 16.09.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Діденко Н. П. не з`явилися, натомість подали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити та розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача - Іллінецький міський голова подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги міська рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника міської ради.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, дійшов висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, про смерть № 00026803829 від 25 червня 2020 року (а.с.10) ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області помер ОСОБА_2 .

Після його смерті залишилось спадкове майно, зокрема: земельна ділянка, площею 3,4156 га, що розташована на території Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №686277 (а.с.15) та майновий пай у розмірі 0,43 відсотка пайового фонду Тягунське СТОВ Україна в с. Тягун Іллінецького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва на право власності на майновий пай серії ВІ №005850 (а.с.16).

ОСОБА_2 за життя реалізував своє право на земельну ділянку (пай) та на підставі наявного у нього сертифікату серії ВН №0146165 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ №686277 від 13.03.2008 року (а.с.15), вказаній земельній ділянці розташованій на території Тягунської сільської ради площею 3,4156 га було визначено кадастровий номер 0521287600:03:000:0050.

За життя ОСОБА_2 було складено заповіт посвідчений секретарем Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за № 343 від 21 серпня 2006 року (а.с. 11), яким покійний заповів право на земельну частку (пай), яка перебуває у оренді СТОВ Україна згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0146165, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право - своєму племіннику ОСОБА_1 , при цьому змін до заповіту ОСОБА_2 не вносив.

У встановлений строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Іллінецького районного нотаріального округу Таранюка Т. Є. про прийняття спадщини та ним заведено спадкову справу №109/2020, що підтверджується копією витягу зі спадкового реєстру (а.с.12). Відповідно до довідки виданої приватним нотаріусом Іллінецького нотаріального округу №249/01-16 від 22 липня 2020 року (а.с.13) позивач є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину, однак постановою від 27 серпня 2020 року № 318/02-31 (а.с.14) ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки правовстановлюючим документом на час відкриття спадщини є не сертифікат, а державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 3, 4156 га, що розташована на території Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області який спадкодавець отримав після складання заповіту.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. За змістом статті 317 ЦК України право розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном. У статті 1256 ЦК України, зазначено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину, при цьому, частина 2 статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається і внесення змін у зміст заповіту, ураховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо заповіт містить суперечливі положення, за вимогою заінтересованих осіб застосовується тлумачення заповіту (ст.1256 ЦК) за умови, якщо відсутні підстави визнання заповіту недійсним, тобто тлумаченню підлягає лише дійсний заповіт. Для тлумачення змісту заповіту застосовуються також загальні правила тлумачення змісту правочинів встановлені ст.213 ЦК.

За таких обставин суд вважає за необхідне розтлумачити заповіт без внесення змін у його зміст, виходячи з волі ОСОБА_2 , який фактично заповів ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4156 га, яка розташована на території Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, що належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №686277 від 13.03.2008 року, виданого на підставі сертифіката на право на земельну ділянку (пай) серії ВН № 0146165 року, кадастровий номер 0521287600:03:000:0050.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статей 1268 - 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На день смерті покійному ОСОБА_2 належав майновий пай у розмірі 0,43 відсотка пайового фонду КСП Тягунське СТОВ Україна в с. Тягун Іллінецького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва на право власності на майновий пай серії ВІ №005850 (а.с.16), однак у заповіті, посвідченому секретарем Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за № 343 21 серпня 2006 року (а.с.11), міститься формулювання: на що я за законом матиму право заповідаю своєму племіннику ОСОБА_1 , тому є логічним приналежність даного спадкового майна до заповідального. Окрім того, за життя дядька земельною ділянкою, що належала йому на праві власності постійно розпоряджався позивач, отримувавши орендну плату за неї на підставі довіреностей, виданих на ім`я позивача (а.с.27-30), що додатково підтверджує заповідальне розпорядження та намір покійного.

У відповідності до частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи вищевикладені докази, а також ту обставину, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контри з заявою про прийняття спадщини та те, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Тлумачити зміст заповіту від 21 серпня 2006 року, посвідчений секретарем Тягунської сільської ради Іллінецького району Вінницької області Саврань Г. В., зареєстрований в реєстрі за № 343, складений від імені ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: Я, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) народився (лась) ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Тягун Іллінецького району Вінницької області, що мешкаю за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, ознайомлений із вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: земельну ділянку площею 3,4156 гектарів, місце розташування: Вінницька область, Іллінецький район, Тягунська сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521287600:03:000:0050, заповідаю племіннику ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 3,4156 гектарів, що розташована на території Тягунської сільської ради Іллінецького район Вінницька область цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521287600:03:000:0050 та майновий пай у розмірі 0,43 відсотка пайового фонду Тягунське СТОВ Україна , що розташований в с. Тягун Іллінецького району Вінницької області, що в грошовому еквіваленті становить 16270 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 копійок в порядку спадкування за заповітом після смерті дядька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Іллінецька міська рада, адреса: 22700, вул. Соборна, 19 м. Іллінці Вінницької області.

Суддя: