Ухвала

від 07.10.2020 по справі 0314/1592/2012

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0314/1592/2012

Провадження № 1-в/161/271/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 жовтня 2020 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

засудженого - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотаннязасудженого ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2020 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 із доповненнями у формі заяви про скасування арешту нерухомого майна, належного йому на праві приватної власності.

Клопотання мотивує тим, що 14.08.2018 Луцьким міськрайонним судом Волинської області було винесено постанову, якою ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.3 ст.358, ч.2 ст.366, ч.2 ст.212, ст.219 КК України - на підставі п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Однак, у вищевказаній постанові судом не було вирішено питання про скасування арешту нерухомого майна, на яке було накладено арешт відповідно до постанови про порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 409 КПК України (в редакції 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

На підставіст.125КПК України(вредакції 1960року) слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов`язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов`язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Відповідно до ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження.

Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуютьсяособою, уякої проводитьсяопис, і членами їїродини.Перелік цихпредметів визначенов Додаткудо Кримінальногокодексу України.

Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно назберігання. До протоколу додається підписаний цими особами опис переданого на зберігання майна.

Для встановлення вартості описаного майна в необхідних випадках запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Зважаючи на те, що суду не надано доказів того, що слідчим органу досудового розслідування виносилась постанова в порядку ст.ст.125, 126 КПК України (вредакції 1960року) про накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави вважати, що такий арешт було накладено в порядку, передбаченому діючим на той час кримінальним процесуальним законом.

При цьому, на думку суду, письмова відповідь в.о. Директора Волинської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України ОСОБА_4 на адресу слідчого про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі постанови слідчого про порушення кримінальної справи від 30.03.2011 відносно ОСОБА_3 за ст.219 КК України не може слугувати доказом накладення арешту майна згідно вимог КПК України (в ред.1960 року), оскільки, як вбачається із самої постанови, слідчим не приймалось рішення про арешт майна ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для скасування арешту майна ОСОБА_3 в порядку кримінального процесуального законодавства, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 324, 409 КПК України (в редакції 1960 року), ст. 174, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про скасування арешту майна та видалення записів з державних реєстрів - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий