Рішення

від 15.09.2020 по справі 216/6551/19

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/6551/19

Провадження № 2/216/1284/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Риженко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Українського виробничо-торгівельного концерну робітничого постачання Укрметалургторгпостач про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я , -

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2019 року позивач звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Українського виробничо-торгівельного концерну робітничого постачання Укрметалургторгпостач про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позовна заява мотивована тим, що протягом 23 років 2 місяців позивач працювала в умовах запиленості та загазованості повітря, а саме: з 14.06.1968 по 18.09.1978 працювала каменярем на Криворізькій дільниці Дніпропетровського РБУ автомобільного транспорту тресту Авторембуд ; з 29.09.1981 по 18.11.1988 бетонником прорабської дільниці Криворізького РБУ зеленого будівництва Міністерства житлово-комунального господарства УРСР; з 28.11.1988 по 13.02.1989 - муляром ВРП РУ ім. Кірова; з 14.02.1989 по 31.03.1991 - муляром торговельно-заготовчої бази Укрчермет; з 01.04.1991 по 11.10.1991 - муляром малого державного підприємства Оформлювач . Позивачу було встановлено хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пило-токсичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). ЛН першого-другого ступеня професійного захворювання, та в 2008 році встановлено втрату працездатності 20 % первинно. Згідно акту розслідування професійного захворювання, причина профзахворювання: стаж роботи протягом 23 років 2 місяців в умовах запиленості і загазованості повітря робочої зони, що перевищує ГДК: запиленість повітря: пил з вмістом вільного Sio2 від 2 до 10 % в концентрації 65-88 мг/м3 при ГДК 6 мг/м3; загазованість: Толуол - 100 мг/м3, при ГДК 50 мг/м3, ксилол - 100 мг/м3 при ГДК 50 мг/м3. Працюючи на вищевказаних підприємствах позивач не знала і не була ознайомлена з тим, що на її робочих місцях було перевищено встановлені державою норми праці, а роботодавці не створили безпечні та нешкідливі умови праці, що зобов`язані були зробити на законодавчому рівні.

Після останнього переогляду втрата професійної працездатності позивача становить 25 % з 30 жовтня 2018 року та безстроково. Позивач змушена систематично лікуватися амбулаторно, стаціонарно за місце мешкання, у клініці з приводу хронічного бронхіту, та щоденно переносить безстрокові страждання, оскільки через задуху, кашель, немає можливості вести активне життя, виконувати побутові справи по дому, обмежена у фізичних навантаженнях, та з кожним днем відчуває погіршення здоров`я. Моральну шкоду позивач оцінює в 19100 грн., в розмірі 3000 грн. за кожен відпрацьований місяць в умовах запиленості і загазованості повітря робочої зони, за наступним розрахунком: 3000 грн. х 6 міс. = 18000 грн. за 6 міс.; 3000 : 30 днів = 100 грн. за 1 робочий день; 100 грн. х 11 днів = 1100 грн.; 18000 грн. + 1100 грн. = 19100 грн.

Під час роботи позивач не зверталася до власників підприємства з приводу відшкодування моральної шкоди, оскільки трудову діяльність припинила у 1991 році, а право на відшкодування виникло 10.12.2008. Державне підприємство Оформлювач в якому позивач працювала у 1991 році ліквідоване, тому з позовом звертається до відповідача, яке було його засновником, з урахуванням співрозмірності часу роботи на вказаному підприємстві. Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просить суд задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що з 01.04.1991 по 11.10.1991 позивач працювала муляром малого державного підприємства Оформлювач , що підтверджується трудовою книжкою (а.с.9).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 11.11.2008, позивачу встановлено хронічне професійне захворювання: обструктивне захворювання легень першої стадії (пило-токсичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). ЛН першого-другого ступеня професійного захворювання. Причина профзахворювання: стаж роботи протягом 23 років 2 місяців в умовах запиленості і загазованості повітря робочої зони, що перевищує ГДК: запиленість повітря: пил з вмістом вільного Sio2 від 2 до 10 % в концентрації 65-88 мг/м3 при ГДК 6 мг/м3; загазованість: толуол - 100 мг/м3, при ГДК 50 мг/м3, ксилол - 100 мг/м3 при ГДК 50 мг/м3 (а.с.10-11).

В 2008 році позивачу вперше було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20%, та з 30.10.2018 при повторному огляді, встановлено 25 % втрати працездатності, безстроково (а.с.12, 15).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2004 № Б24/99/98, встановлено, що юридичну особу Державне виробничо-торгівельне підприємство Оформлювач ліквідовано. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказане підприємство перебуває в стадії припинення (а.с.16-23).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Український виробничо-торгівельний концерн робітничого постачання Укрметалургторгпостач зареєстровано в єдиному державному реєстрі 23.04.1992. Відомості щодо проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворилася в результаті перетворення відсутні (а.с.24-26).

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК України).

Частиною 1 статті 106 ЦК України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ст. 57 ГК України, установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Позивачем визначено у справі відповідача Український виробничо-торгівельний концерн робітничого постачання Укрметалургторгпостач , який як на її думку, був засновником малого державного підприємства Оформлювач , яке ліквідовано, однак суду не надано доказів того, що відповідач був засновником підприємства на якому працювала позивач та на якому було ушкоджено її здоров`я. Відсутній статут ліквідованого підприємства, за яким можливо встановити наявність прав, обов`язків та відповідальності засновника.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту переходу прав та обов`язків ліквідованого малого державного підприємства Оформлювач до відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку, що у порушення статті 81 ЦПК України позивачем не було виконано свого процесуального обов`язку із подання належних доказів обґрунтованості заявленого нею позову. Без подання позивачем зазначених доказів і їх дослідження у межах розгляду справи про стягнення моральної шкоди, суд не може встановити істотні обставини у такій категорії справи, що зумовлює необхідність визнання позовних вимог необґрунтованими із постановленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст.ст. 104, 106 ЦК України, ст. 57 ГК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 77, 81, 264-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Українського виробничо-торгівельного концерну робітничого постачання Укрметалургторгпостач про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Український виробничо-торгівельний концерн робітничого постачання Укрметалургторгпостач ,код ЄДРПОУ: 00190696, місцезнаходження: 49 000, Дніпропетровська область, м. Дніпро , площа Леніна, буд. 1.

Суддя Ю.В.Онопченко