Рішення

від 02.10.2020 по справі 948/1219/19

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/1219/19

Номер провадження 2/948/46/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

представника позивача Пасхалової О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Машівської районної державної адміністрації (органу опіки та піклування), в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Машівська селищна рада Машівського району Полтавської області, як орган опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України у судовому засіданні 02.10.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2019 року Машівська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітньої дитини ОСОБА_3 , та стягнути аліменти на дитину у розмірі Ѕ частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в шлюбі не перебуває, відомості про батька дитини зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. 02.12.2019 ССД Машівської РДА ОСОБА_3 поставлена на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах на підставі проживання в сім`ї, у якій батьки або особи, які їх заміняють ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Відповідач власного житла та майна на території Машівської селищної ради не має, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , в будинку вітчима ОСОБА_4 , 1961 р.н. У зв`язку з незадовільними умовами проживання дитини, низьким батьківським потенціалом матері, враховуючи її стан здоров`я, неможливість забезпечити догляд за дитиною в повному обсязі, 15.10.2019 ОСОБА_1 разом з дитиною була влаштована в Полтавський обласний соціальний центр матері та дитини, який 19.11.2019 добровільно залишила. 02.12.2019 розпорядженням голови Машівської РДА Любушкіна Д.В. влаштована до Кременчуцького обласного спеціалізованого будинку дитини.

Позивач стверджує, що в зв`язку з низьким рівнем батьківського потенціалу, відсутністю мотивації до його розвитку, нерозумінням та не засвоєнням знань щодо ставлення до дитини, провести роботу по ресоціалізації дитини в сім`ю неможливо.

Відповідно до авторозподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 справу передано до розгляду судді Кравець С.В. (а.с. 18).

Ухвалою суду від 18.12.2019 по даній справі суддею Кравець С.В. відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження (а.с. 21).

У послідуючому, у зв`язку з перебуванням судді Кравець С.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.01.2020 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснено повторний автоматичний розподіл вищевказаної цивільної справи між суддями, відповідно до якого дану справу передано для розгляду судді Косик С.М. (а.с. 29-30).

Ухвалою суду від 03.01.2020 справу прийнято до свого провадження суддею Косик С.М. та вирішено продовжити розгляд справи з підготовчого засідання (а.с. 31).

06.02.2020 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позову заяву, в якому вона просить у позові Машівської РДА відмовити повністю, мотивуючи свою позицію тим, що хоча власного житла вона і не має, однак проживає в будинку вітчима, на даний час в будинку прибрано та охайно. Зазначає, що офіційно на даний час не працює, однак отримує заробіток прибираючи та допомагаючи по господарству по найму, намагається влаштуватися на роботу офіційно. Стверджує, що не зловживає алкогольними напоями, не перебуває на обліку в Машівській ЦРЛ в нарколога та в Полтавському обласному наркологічному диспансері, також не перебуває на обліку у психіатра, проте не заперечує, що потребує корекції поведінки та навиків у вихованні дитини. Журналісти Говорить Україна запропонували їй перебування в Центрі матері та дитини м. Києва на що вона має намір погодитися. У подальшому вона має намір встановлювати батьківство батька дитини, який таким себе не визнав та припинив з нею будь-які стосунки (а.с. 47-48).

Цього ж числа позивач подав заперечення на відзив, у яких наполягає на позбавленні відповідачки батьківських прав стосовної її малолітньої доньки ОСОБА_3 , зазначаючи, що відсутність власного житла у відповідачки не було пріоритетним для прийняття рішення про відібрання дитини. Після влаштування дитини до будинку дитини проводити перевірку умов проживання матері не було потреби і письмових звернень щодо їх перевірки від ОСОБА_1 не надходило. Стверджує, що під час перебування відповідачки в Полтавському обласному соціальному центрі матері та дитини, який вона добровільно покинула, остання зарекомендувала себе як особа, яка проявляє агресію у ставленні до співмешканок та співробітників, а також загрозливу безвідповідальність догляду за дитиною. Наполягає, що відповідач має низький батьківський потенціал, створює реальну загрозу життю та здоров`ю дитини (а.с. 49-51).

Ухвалою суду від 14.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с. 59).

Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 70).

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи позов підтримали, наполягали на позбавленні ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її малолітньої доньки. Представник позивача пояснила, що відповідач самостійно доглядати за дитиною не може, не дотримується порад спеціалістів, не засвоює інформації та робить все на власний розсуд - на шкоду дитині. Відповідач не дотримувалася порад щодо лікування, годування дитини та її догляду, а тому у зв`язку з реальною загрозою життю дитини вона була відібрана у матері. Не змінилися і умови проживання в будинку, де мешкає відповідач та де буде проживати дитина, в разі її повернення матері, житлові умови незадовільні, відсутні продукти харчування, відповідач не навчилася готувати їжу. Був випадок, коли відповідач ударила доньку, проявляла агресію, а тому коли дитина буде з матір`ю, остання може її покалічити.

Відповідач та її представник позов не визнали, при цьому відповідач просила не позбавляти її батьківських прав, оскільки вона любить дитину та коли їй повернуть доньку, влаштується на роботу, буде готувати їжу та доглядати за дитиною.

Представник відповідача уважала що підстав для позбавлення батьківських прав матір дитини немає, оскільки тільки за умови винної поведінки можливо застосувати такий крайній захід, натомість її довірителька внаслідок наявних у неї вад не може належним чином доглядати за дитиною та потребує постійного соціального супроводу, але не ухиляється від виховання доньки, відвідувала доньку в будинку дитини, працює, хоча і неофіційно та почала навчатися у Машівській вечірній школі.

Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків та дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що відповідач є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року (а.с. 3).

Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 4).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області № 1768 від 02.12.2019, відповідач ОСОБА_1 , 1990 р.н., зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , 1961 р.н. (а.с. 6).

Актом від 29.11.2019 встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 в будинку, що належить ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 ОСОБА_3 на території Машівської селищної ради власного житла та майна не має (а.с. 7).

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до акта обстеження з метою контролю за умовами утримання та виховання дитини від 23.08.2019, ОСОБА_1 намагається належним чином піклуватися про дитину, але потребує допомоги в силу педагогічної занедбаності (а.с. 8).

У результаті обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 29.08.2019, встановлено, що умови для перебування дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 у будинку ОСОБА_4 не відповідають санітарним вимогам. ОСОБА_1 не має достатніх навиків догляду за дитиною. Рекомендовано ССД Машівської РДА направити ОСОБА_1 разом з новонародженою дитиною до Полтавського обласного будинку матері та дитини (а.с. 9).

Згідно з висновком Полтавського обласного соціального центру матері та дитини від 25.11.2019, ОСОБА_1 перебувала у центрі з 15.10.2019 по 19.11.2019 та вибула за власною заявою. Зазначено, що ОСОБА_1 потребує соціально-психологічного супроводу, залишати маму з дитиною наодинці небезпечно, без постійної допомоги служб може нашкодити дитині. (а.с. 10-12).

За повідомленням районного педіатра КНП Машівська ЦРЛ , 22.11.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 була госпіталізована в педіатричне відділення КНП Машівська ЦРЛ з проявами гострого рінофаренгіту (а.с. 13).

Рішенням від 28.11.2019 № 101 виконавчого комітету Машівської селищної ради затверджено висновок опікунської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , рекомендовано вилучити дитину у зв`язку з реальною загрозою життю і здоров`ю дитини, рекомендовано ССД Машівської РДА порушити клопотання про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав сто воно її малолітньої дитини ОСОБА_1 (а.с. 14).

Як убачається зі змісту висновку опікунської ради. ОСОБА_1 одинока мати, тимчасово не працює, перебуває під контролем опікунської ради з моменту народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підставою для взяття ОСОБА_1 на облік стали неодноразові звернення вітчима щодо її нездатності здійснювати догляд за дитиною. Вона направлялася до Полтавського ОСЦМД з метою розвитку соціально-побутових навичок та постійного фахового контролю за здійснення догляду за дитиною, однак залишила цент за власним бажанням через постійні конфлікти з персоналом та іншими мешканками. За висновками фахівців соціального центру ОСОБА_1 не дотримується рекомендацій медичної сестри та соціального педагога, без постійного контролю жінка не здатна забезпечити режим харчування та сну, прийом ліків, купання, прогулянки доньки, порушує технологію готування молочної суміші, не вміє приготувати їжу, виявляє бажання навчитися правилам догляду за дитиною, але не розуміє їх або не запам`ятовує. Малолітня неодноразово перебувала в лікувальних закладах, мати ігнорує або забуває вчасно давати доньці ліки та приховує факти, загрозливі для життя та здоров`я дитини. Був зафіксований випадок, коди ОСОБА_1 вдарила доньку. Жінка не здатна до проявів емоційного тепла, не реагує на плач дитини, не вміє її заспокоїти, натомість продовжує займатися своїми справами. За висновком соціального психолог ОСОБА_1 має низький рівень батьківського потенціалу, відсутня мотивація до його розвитку. Потребує постійного соціально-психологічного супроводу (а.с. 15).

Розпорядженням голови Машівської РДА № 183 від 02.12.2019 вирішено клопотати перед Департаментом охорони здоров`я Полтавської ОДА про влаштування малолітньої ОСОБА_3 до Кременчуцького обласного спеціалізованого будинку дитини терміном до дванадцяти місяців (а.с. 16).

За висновком органу опіки та піклування Машівської РДА від 10.12.2019, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , створює реальну загрозу життю та здоров`ю дитини, має низький рівень батьківського потенціалу, потребує постійного соціально-психологічного супроводу та контролю при догляді за дитиною, схильна до агресії, орган опіки та піклування Машівської РДА вважає за необхідне позбавити її батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Відповідно до повідомлення адміністрації Кременчуцького обласного спеціалізованого будинку дитини, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 поступила до закладу 17.12.2019 на повне державне забезпечення (а.с. 34).

За довідкою Головного лікаря КП Кременчуцького обласного спеціалізованого будинку дитини Полтавської обласної ради № 295 від 13.03.2020, ОСОБА_1 дійсно відвідувала свою малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двічі - 13.01.2020, 13.02.2020, телефонувала, цікавилась станом дитини щоденно, при відвідуванні приносила памперси, предмети догляду за дитиною (а.с.67).

За інформацією, наданою заступником головного лікаря з організаційно-методичної та кадрової роботи КП Полтавська обласна клінічної психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради №06-10/1731 від 21.04.2020 р. та т.в.о. головного лікаря КНП Машівська ЦРЛ Машівської районної ради Полтавської області Краєвського Г. №838 від 05.05.2020 р. гр. Любушкіна О.В. знаходиться на Д обліку у лікаря психіатра КНП Машівська ЦРЛ МРР ПО з діагнозом: легка розумова відсталість в ступені вираженої дебільності без порушень поведінки, а також те, що вона перебувала на лікуванні в КП Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради з 19.12.2019 р. по 08.01.2020 р. з вищевказаним діагнозом (а.с.87,90).

Як убачається з акта судово-психіатричного експерта №242 від 22.06.2020 р., складеного за результатами проведеної амбулаторної судово-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_1 було з`ясовано, що ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного розладу у вигляді вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості. Ступінь недоумства не позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, також вказано те, що наявний у неї психічний розлад істотно впливає на її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та здатність керувати ними при виконанні батьківських обов`язків щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.111-117).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пунктах 15, 18 постанови № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи.

Виходячи з наданих по справі доказів, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її малолітньої доньки, так як відповідач не виконувала належним чином обов`язки по догляду та вихованню малолітньої доньки в силу наявного в неї психічного розладу .

Водночас згідно з ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У судовому засіданні встановлено, що малолітня донька відповідача ОСОБА_3 , на даний час вилучена та знаходяться в КП Кременчуцькому обласному спеціалізованому будинку дитини Полтавської обласної ради .

Повернення дитини за місцем проживання матері неможливе, оскільки вказаний будинок потребує капітального ремонту, для виховання та розвитку дитини умови не створені, про що свідчить акт обстеження житлово-побутових умов проживання від 02.06.2020 року з фототаблицями - в будинку одна кімната, вікна забиті плівкою та в будинку темно, ліжечко для дитини відсутнє, відсутні продукти харчування, відповідач не працевлаштована, не має навичків і бажання виконувати роботу по господарству, приготуванні їжі, не має навичків догляду за дитиною ( а.с.126-136).

Як установлено під час обстеження умов проживання відповідача, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 в будинку, що належить її вітчиму ОСОБА_4 , і жодних обов`язків по належному забезпеченню умов проживання дитини відповідача власник цього будинку не має.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 показав, що відповідач ОСОБА_1 проживає в належному йому будинку, проте їжу готує він, город також доглядає самостійно, порається по господарству. В будинку одна кімната та кухня, яка оббита пластиком, будинок старий, стіни тонкі та тому вікна оббиті плівкою, щоб не було протягів. В будинку топлять дровами. Він не заперечує щоб дитину віддали ОСОБА_1 , але відповідальності за внучку не бажає нести, бо ОСОБА_1 нездатна доглядати за дитиною, коли дитина була з матір`ю, вона погано за нею доглядала, на його зауваження не реагувала, обзивала його.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 4 роки проживала на квартирі в ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не доглядала за донькою, не годувала належним чином, не слідкувала за здоров`ям. Одного разу вона змушена була викликати педіатра, бо дитина не могла самостійно прокинутися. Вона сама доглядала за дівчинкою - купала, годувала. Також все робила по господарству, готувала їсти, а ОСОБА_1 в цей час спілкувалася з друзями, говорила по телефону. У вересні вона виїхала від ОСОБА_4 , а дитину забрали в дитячий будинок.

Отже, зважаючи на невизначеність стану ОСОБА_1 за місцем проживання, відсутністю постійного місця роботи, вважає за можливе застосувати відібрання дитини від відповідача на підставі норм ч.1 ст.170 СК України.

Малолітня ОСОБА_3 підлягає передачі органу опіки та піклування Машівської РДА для залучення до сімейних форм виховання.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 2,3 ст. 193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України, розмір аліментів може бути визначено у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Як зазначено в ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 5 статті 183 СК України передбачено, що той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Таким чином, законодавець визначив, що у безспірному порядку на одну дитину підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу).

Статтею 245 СК України передбачено, що якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров`я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Виходячи з викладеного, суд, ураховуючи матеріали та обставини справи, матеріальний, сімейний стан відповідачки, доходить висновку про необхідність стягнення з неї аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі ј частки усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь КП Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради , починаючи з 11.12.2019 і до відрахування ОСОБА_3 з будинку-інтернату чи до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав малолітньої дитини, обов`язок по утриманню якої покладений на відповідача, та захистом прав відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Машівської районної державної адміністрації (органу опіки та піклування), в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Машівська селищна рада Машівського району Полтавської області, як орган опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Відібрати у ОСОБА_1 малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та передати дитину органу опіки та піклування Машівської районної державної адміністрації Полтавської області для залучення до сімейних форм виховання.

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі ј частки усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь КП Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради , починаючи з 11.12.2019 і до відрахування ОСОБА_3 з будинку-інтернату чи до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Машівська районна державна адміністрація, місцезнаходження: вул. Незалежності, 113, смт Машівка, Полтавська область, код ЄДРПОУ 04057445.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Машівська селищна рада Машівського району Полтавської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Незалежності, 93, смт Машівка, Машівський район, Полтавська область.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий 25.11.2006, інші відомості відсутні.

Суддя С. М. Косик