Рішення

від 30.09.2020 по справі 546/662/20

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/662/20

номер провадження 2-о/546/14/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Беркути В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в м. Решетилівка у порядку окремого провадження цивільну справу №546/662/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Решетилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Шевченківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, про встановлення факту визнання батьківства та факту родинних відносин між фізичними особами, -

в с т а н о в и в :

26.08.2020 заявник звернувся до суду із вищевказаною заявою в порядку окремого провадження, у якій просить встановити факт визнання батьківства ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити факт, що ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Свою заяву обґрунтовує тим, що його рідний дядько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , за життя склав заповіт на ім`я заявника, за яким заповів останньому земельну ділянку (пай), яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Заявник отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 5324285600:00:002:0041.

У подальшому було з`ясовано, що до спадкової маси після смерті дядька також входить земельна ділянка, яку він успадкував від своєї дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку. Однак нотаріусом відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цю земельну ділянку у зв`язку з відсутністю родинного зв`язку між спадкодавцем та позивачем. Інших спадкоємців немає.

У зв`язку з тим, що у свідоцтві про народження позивача відомості про батька записано зі слів матері, а також тим, що актовий запис про народження його батька не зберігся, заявник позбавлений можливості довести родинний зв`язок між ним та батьком, а також між його батьком та його дядьком, що перешкоджає йому у реалізації його спадкових прав.

31.08.2019 суддею Романенко О.О. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження.

У судове засідання з`явились заявник, його представник та свідки.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином. До суду надали заяви про розгляд справи за відсутності їх уповноваженого представника, проти задоволення заяви не заперечують (а.с.46,47).

Заявник та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Суд, заслухавши заявника та свідків, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним актовим записом № 19 від 08.10.2014 згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.10.2014 (а.с.8).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.12.2014 № 39240416, після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 363/2014 (а.с.13).

За життя 01.10.2014 ОСОБА_3 склав заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 130, яким заповів земельну ділянку (пай), яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, своєму племіннику ОСОБА_1 , 1960 року народження (а.с.12).

Заявник отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.04.2015, зареєстроване в реєстрі за № 1-866, на земельну ділянку, загальною площею 2,1836 га, кадастровий номер 5324285600:00:002:0041, що розташована на території Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 026093, виданого 19.06.1996 (а.с.14).

З копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 від 27.11.2012 та копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.11.2012 (а.с.7,9) вбачається, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно довідок виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 20.11.2012 № 685 та від 26.06.2020 № 512, на день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала разом із ОСОБА_3 (а.с.10,11).

За життя ОСОБА_4 належала земельної ділянки площею 2,18 га на території Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 026094, від 19.06.1996 (а.с.16).

З постанови державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.08.2020 № 869/02-31 (а.с.15) вбачається, що ОСОБА_3 прийняв спадщину у вигляді вищевказаної земельної ділянки площею 2,18 га на території Шевченківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області після своєї померлої дружини ОСОБА_4 , оскільки проживав разом із нею на день її смерті. ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на цю земельну ділянку, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є його рідним дядьком, але довести родинний зв`язок він не може через те, що не збереглися актові записи про народження та про одруження. У зв`язку з чим нотаріусом відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку у зв`язку з відсутністю родинного зв`язку. Нотаріусом також зазначено, що заяви від інших спадкоємців та претензії від кредиторів не надходили.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Фрунзівка Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується копіями його паспорта серії НОМЕР_4 та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 28.03.1960 (а.с.17,22).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 28.03.1960 також вбачається, що матір`ю заявника є ОСОБА_5 , у графі Батько вказано лише ім`я ОСОБА_6 .

Згідно листа Решетилівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 22.07.2020 № 703/16.25-04-30, актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с. Фрунзівка Решетилівського району Полтавської області - відсутній (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 23 від.28.09.1993, згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28.09.1993 (а.с.18).

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 від 16.08.1950 та копій погосподарських книг № 7 Шевченківської сільської ради за 1944-1946 роки та 1983-1985 роки по с. Фрунзівка (а.с.20, 25-30) вбачається, що батьками ОСОБА_3 , 1936 року народження, та ОСОБА_2 , 1938 року народження, є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проживали разом та вели спільне господарство.

З показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживали у с. Капустяни (колишня назва - Фрунзівка) Решетилівського району Полтавської області, були рідними братами. ОСОБА_12 брат - ОСОБА_13 був одружений на ОСОБА_14 , спільних дітей вони не мали.

ОСОБА_2 визнавав заявника своїм сином, оскільки він був його рідним батьком. ОСОБА_2 проживав з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та виховував свого рідного сина - ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 визнавав ОСОБА_1 своїм племінником, бо був його рідним дядьком.

Свідок ОСОБА_10 також зазначив, що дружив із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з дитинства. Їхній батько, ОСОБА_15 , загинув під час війни та вони залишились проживати з матір`ю ОСОБА_16 , яка їх виховувала та доглядала. Коли діти виросли, ОСОБА_16 залишилась проживати з молодшим сином ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_17 , а ОСОБА_18 - проживав у своєї дружини ОСОБА_14 .

Свідки зазначили, що у той час на селі майже всі сім`ї проживали без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, ростили та виховували дітей.

Свідком ОСОБА_10 оглянуто оригінали фотографій, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.21), та повідомлено суду, що на верхньому фото розташовані зліва направо у верхньому ряду: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ; у середньому ряду: ОСОБА_19 (дружина ОСОБА_2 ), ОСОБА_16 (мати ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ), ОСОБА_20 (дружина ОСОБА_7 ), дітей у нижньому ряду фото не впізнав.

Зазначив, що на нижньому фото, копія якого розташована у матеріалах справи (а.с.21), знаходяться брати ОСОБА_2 (ліворуч) та ОСОБА_7 (праворуч).

Суд вважає, що окрім показань свідків обставини, на яких гуртуються вимоги заяви, доведено також дослідженими письмовими доказами у їх сукупності, тому показання свідків є допустимими доказами.

Із встановлених у справі фактичних обставин вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишилося спадкове майно неохоплене заповітом. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , заявник у справі, як племінник померлого. Заяви від інших спадкоємців та претензії від кредиторів не надходили. Оскільки ОСОБА_1 не надав нотаріусу документи на підтвердження перебування у родинних відносинах із спадкодавцем, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Фрунзівка Решетилівського району Полтавської області. У свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 , виданого 28.03.1960 записано наступні відомості про батьків: у графі Мати ОСОБА_5 , у графі Батько вказано лише ім`я ОСОБА_6 .

Таким чином заявник не може довести факт того, що померлий ОСОБА_2 , 1938 року народження, є його батьком, оскільки його батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, а запис про батька у його свідоцтві про народження - ОСОБА_6 вчинений за вказівкою матері.

Окрім того, оскільки свідоцтво про народження та актовий запис про народження ОСОБА_2 не збереглися, неможливо довести факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які за життя були рідними братами.

На момент смерті ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_14 померла. Рідних дітей у ОСОБА_7 не було.

Суд вважає, що у даному випадку відсутній спір про право, а встановлення факту визнання батьківства та факту родинних відносин породжують юридичні наслідки, які впливають здійснення заявником своїх спадкових прав.

Правовідносини у даній справі регулюються нормами ЦПК України, СК України та КпШС України.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 128 СК України встановлено, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно ст. 130 СК України, заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині 3 ст. 128 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України).

Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Закон СРСР Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім`ю від 27 червня 1968 року у статті 3 встановив, що відносно дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року від осіб, які не перебували у шлюбі між собою, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і тієї особи, яка визнає себе батьком дитини. У випадку смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе її батьком, факт визнання батьківства може бути встановлений у судовому порядку.

Аналогічні положення передбачені статтею 3 Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 29 грудня 1969 року, яким введено у дію Кодекс про шлюб та сім`ю Української РСР.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 3) оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства, спільне виховання або утримання ними дитини.

Вказане також узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі №6-20цс15.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КпШС України в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства батьками дитини до її народження або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, при встановленні судом батьківства враховуються (але не виключно) обставини спільного проживання і ведення спільного господарства матір`ю дитини і батьком, спільне виховання та утримання ними дитини, а також докази, що з достовірністю підтверджують визнання батьківства.

Підставою для встановлення батьківства є належні і достатні відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 53 КпШС України та положення ЦПК України не обмежують коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство.

Зазначене кореспондується з висновком щодо застосування цих норм права, який було викладено у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року у справі №755/28228/13-ц.

На підставі письмових доказів, долучених до матеріалів справи та показань свідків судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 проживав разом із матір`ю заявника - ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вів із нею спільне господарство, виховував ОСОБА_1 , як рідного сина, піклувався про нього, визнавав себе батьком заявника.

Також судом достовірно встановлено, що померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були рідними братами, у дитинстві проживали разом та виховувалися матір`ю ОСОБА_21 . Таким чином ОСОБА_7 є рідним дядьком заявника.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Встановлення фактів про визнання батьківства та встановлення родинних відносин необхідне заявнику для реалізації його спадкових прав за законом на земельну ділянку, яка не охоплена заповітом. З метою належного захисту прав заявника, суд приходить до висновку про необхідність задоволення пред`явлених вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 53 КпШС України, ст. ст. 259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Решетилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Шевченківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, про встановлення факту визнання батьківства та факту родинних відносин між фізичними особами - задовольнити.

Встановити факт визнання ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківства щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця с. Фрунзівка Решетилівського району Полтавської області, про що 28 березня 1960 року в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблений відповідний запис за № 21 (місце реєстрації - Шевченківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області).

Встановити факт, що ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця села Фрунзівка Решетилівського району Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2020 року.

Учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ; місце проживання: с. Капустяни Решетилівського району Полтавської області);

заінтересована особа - Решетилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (код ЄДРПОУ - 22548098; місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 9, м. Решетилівка Решетилівського району Полтавської області);

заінтересована особа - Шевченківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області (код ЄДРПОУ - 21044148; місцезнаходження: с. Шевченкове Решетилівського району Полтавської області).

Суддя О.О. Романенко