Рішення

від 30.09.2020 по справі 754/6212/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/779/20

Справа №754/6212/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача Гриньковського С.П.

представника відповідача Геращенка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоренс Фінанс , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ "Лоренс Фінанс", ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діяв в інтересах та від імені ТОВ Лоренс Фінанс на підставі довіреності від 22.06.2018 року, було укладено Договір про спільну діяльність та Попередній договір. Згідно умов Договору про спільну діяльність, Сторона 2 взяла на себе зобов`язання здійснити придбання нерухомого майна: Будівля Х/цеху, літера CVI, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: АДРЕСА_1 , провести очищення Об`єкту: Будівля Х/цеху, літера CVI, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000) та підписати зі Стороною 1 "Основний договір", за яким Сторона 1 здійснює купівлю 50% Об`єкта. Аналогічні обов`язки Сторони 2 передбачені також Попереднім договором, за яким у випадку перемоги на аукціоні та придбання Нерухомого майна (надалі - Об`єкт): Будівля Х/цеху, літера CVI, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: АДРЕСА_1 , Сторона 2 зобов`язується здійснити продаж 50% Об`єкта Стороні 1. 30.08.2018 року Товарною Біржею "Київська універсальна біржа" було проведено другий повторний аукціон з продажу лотами частини майна банкрута ВАТ "Київхімволокно" (ЄДРПОУ: 05763429), а саме: Лот № 1: Нерухоме майно - Будівля Х/цеху, літера CV1, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, переможцем якого стало ТОВ "Лоренс Фінанс". Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10.09.2018 року ТОВ Лоренс Фінанс зареєструвало за собою право власності на Об`єкт: Будівля Х/цеху. літера CVI, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва, серії та номер 1596, виданого 10.09.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верегою Л.О. Виконуючи взяті на себе зобов`язання на підставі Попереднього договору та Договору про спільну діяльність, позивачем було сплачено Стороні 2 - ТОВ "Лоренс Фінанс" грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США, що підтверджується умовами Попереднього договору. Проте, починаючи з 10.09.2018 року та по теперішній час ТОВ "Лоренс Фінанс" не здійснив жодних дій по виконанню взятих на себе зобов`язань згідно умов Договору про спільну діяльність та Попереднього договору, кінцевим результатом яких є реалізація мені 50% Об`єкта: Будівля Х/цеху, літера CVI, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000). 06.03.2019 року засобами поштового зв`язку, позивачем було надіслано на адресу ТОВ "Лоренс Фінанс" та ОСОБА_2 претензію від 06.03.2019 року з вимогою виконати зобов`язання згідно укладених договорів: Про спільну діяльність та Попереднього договору. Вказані претензії були проігноровані та залишені без відповіді. На підставі викладеного, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд зобов`язати ТОВ "Лоренс Фінанс" вчинити дії стосовно нерухомого майна: Будівля Х/цеху, літера CVІ, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: АДРЕСА_1 , а саме: передати на праві власності на користь Позивача - ОСОБА_1 50% Нерухомого майна: Будівля Х/цеху, літера CVІ, інв. № 0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

11.06.2019 року від представника відповідача ТОВ Лоренс Фінанс до суду надійшов Відзив на позов. Заперечуючи проти задоволення позову, представник вказує про те, що ТОВ Лоренс Фінанс не погоджується із позовною заявою, вважає її не обгрунтованою, безпідставною, протиправною та такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку із наступним. ТОВ Лоренс Фінанс було визнано учасником аукціону. Під час проведення аукціону 30.08.2018 року організатором другого повторного аукціону - Товарною біржею "Київська Універсальна Біржа" було визначено початкову вартість майна банкрута - ВAT "Київхімволокно" у вигляді лоту №1 - нерухомого майна - будівлі Х/цеху. літера CVI, інв. №0073002 (реєстраційний номер 450186800000) в розмірі 44689435, 03 грн. З протоколу про проведення аукціону вбачається, що у зв`язку з тим, що вищої ціни за Лот № 1 ніж ціна - 6256520, 93 грн., яку підтримав учасник №2, не запропоновано, вона є більшою та остаточною. Так, переможцем аукціону з продажу майна боржника ВАТ Київхімволокно визнано учасника № 2 - ТОВ Лоренс Фінанс . Відповідно, ТОВ Лоренс Фінанс зареєструвало за собою право власності за зазначеним вище об`єктом. Разом з тим, відповідачу ТОВ Лоренс Фінанс нічого не відомо про укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Попереднього договору та Договору про спільну діяльність. ТОВ Лоренс Фінанс ніколи не було стороною зазначених договорів, ніколи не уповноважувало представників на укладення зазначених договорів та ніколи не отримувало грошових коштів ні від позивача, ні від ОСОБА_2 . Довіреністю від 22.06.2018 року ТОВ Лоренс Фінанс уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси товариства виключно з правом ведення переговорів, зустрічей. Довіреністю надано ОСОБА_2 право на власний розсуд визначити умови, на яких будуть здійснюватися відносити ТОВ Лорекс Фінанс з контрагентами, надано право укладати та підписувати договори цивільно-правового характеру з будь-якими підприємствами, установами, організаціями, акти прийому-передачі, прибуткові та витратні ордери, з правом підпису відповідних документів та проведення розрахунків за такими договорами. Проте, довіреністю від 22.06.2018 року ТОВ Лоренс Фінанс не уповноважено ОСОБА_2 на укладання договорів із фізичними особами. Крім того, із наданих суду Попереднього договору та Договору про спільну діяльність неможливо визначити дату укладення даних договорів та чи саме підпис ОСОБА_2 у даних договорах, не конкретизовано предмет договору, ціну договору, та жодним чином не зазначено строки дії договорів. Тому, представник зазначає, що такі договори вважаються не укладеними. Позивачем не надано доказів оплати за зазначеними договорами. Відтак, позивач не надав суду належних та достовірних доказів, що підтверджують викладене в позовній заяві. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

21.10.2019 року від представника позивача до суду надійшли Пояснення, відповідно до яких зазначено, що предметом обох договорів сторони у договорі визначили придбання за 23000000, 00 грн. з торгів на аукціоні нерухомого майна, будівля Х/цеху, літера CVI, інвентарний номер 0073002 (реєстраційний номер 450186800000) по АДРЕСА_1 внаслідок якого обидві сторони у договорі стануть власниками по Ѕ частині вищевказаного об`єкта нерухомості. В Договорі про спільну діяльність та Попередньому договорі сторони визначили структуру угод, механізм придбання, механізм фінансування, інші умови. Так, позивач всяз на себе зобов`язання, крім іншого, при підписанні договорів внести відповідачу гарантійну суму 80000, 00 доларів США, сплатити половину вартості оюєкта в сумі 11500000, 00 грн. Підписи сторін на вищевказаних сторонах підтверджують сплату позивачем 80000, 00 доларів США. Крім того, у Попередньому договорі та Договорі про спільну діяльність такі основні умови як строк, ціна, предмет визначені, тому підстав длявизнання їх неукладеними немає.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ Лоренс Фінанс у судовому засіданні просив в задоволені позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діяв в інтересах та від імені ТОВ Лоренс Фінанс на підставі довіреності від 22.06.2018 року, було укладено Договір про спільну діяльність.

Згідно умов Договору про спільну діяльність, Сторона 2 взяла на себе зобов`язання здійснити придбання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42, 5 тис. кв. м. та частини майна по лоту торгів від 02.2018 по оціночній Сторонами вартості 23 млн. грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору Сторона 1 заключає через уповноважену особу попередній договір на купівлю нерухомості з ТОВ Лоренс Фінанс . Гарантійний платіж 80 тис. дол. США.

Згідно п. 2.6 Договору після повного виконання плану очистки Сторона 1 проводить оплату ща частину об`єкту в розмірі (11,5 млн. грн.), що становить 50% від Об`єкта, без урахування гарантійного внеску.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діяв в інтересах та від імені ТОВ Лоренс Фінанс на підставі довіреності від 22.06.2018 року, було укладено Попередній договір.

Відповідно до п. 1.7 Попереднього договору предметом договору є Об`єкт - нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42, 5 тис. кв. м. та частини майна по лоту торгів від 02.2018.

Згідно п. 2.1, 2.2 Попереднього договору сторони заключають основний договір по ціні 11, 5 млн. грн. за 50 відсотків Об`єкта. Сторона 1 сплачує гарантійний внесок при підписанні даного договору в розмірі еквівалентному 80 тис. дол. США.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так із наданих позивачем доказів встановлено факт укладення Договору про спільну діяльність та Попереднього договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 . Разом з тим, в зазначених договорах відсутня дата укладання договору, не конкретизовано предмет договору, ціну договору, та не зазначено строки дії договорів.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо отримання відповідачами будь-яких коштів від позивача, а саме будь-яких чеків, квитанцій, прибуткових ордерів, або інших платіжних документів, що підтверджували б здійснення ОСОБА_3 попередньої оплати за договорами, встановленої в розмірі 80000 доларів США, суду не надано та про їх наявність в позові не зазначено.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача ТОВ Лоренс Фінанс зазначав, що Товариству нічого не відомо про зазначені вище договори та що відповідач ОСОБА_2 не був уповноважений ТОВ Лоренс Фінанс на укладення договорів із фізичними особами.

Нормами ч. 1 ст. 237 ЦК України, визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

У відповідності до норм ч.1 ст.238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно ст.239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. До такого висновку дійшов ВС у справі № 465/7362/16 від 29.08.2018.

Згідно Довіреності від 22.06.2018 року ТОВ Лоренс Фінанс , в особі директора Нєрсесова Е.О. , уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси ТОВ Лоренс Фінанс в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування. А також з фізичними особами з питань, пов`язаних із проведенням з ними як контрагентами переговорів в інтересах Товариства, з правом юридичного оформлення результатів таких переговорів. Для виконання представницьких функцій від імені Товариства ОСОБА_2 надається, зокрема, право укладати та підписувати договори цивільно-правового характеру з будь-якими підприємствами, установами, організаціями, акти прийому-передачі, прибуткові та витратні ордери, з правом підпису відповідних документів та проведення розрахунків за такими договорами.

Отже, ОСОБА_2 , відповідно до Довіреності від 22.06.2018 року, не був уповноважений ТОВ Лоренс Фінанс на укладення договорів із фізичними особами.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови в позові ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, Конституцією України, ст. 16, 203, 215, 237, 238, 241, 248, 530, 626, 638, 639 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоренс Фінанс , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лоренс Фінанс , ЄДРПОУ 34730690, адреса: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 21, прим. 201.

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлений 08 жовтня 2020 року.

Суддя О.В.Лісовська