Ухвала

від 06.10.2020 по справі 369/13326/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13326/19

Провадження №2/369/1223/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві питання про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садове товариство Забір`я , треті особи: ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання недійсним рішення, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено актовим записом про смерть №51 від 14 лютого 2020 року, виданого виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

За ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно з ч.4 ст.24 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Процесуальне правонаступництво між позивачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

За ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Так, за ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:особисті немайнові права, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 ЦК України.

Відповідно до ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого та нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів ГО СТ Забіря від 26 листопада 2019 року та скасувати запис про керівника і відновити запис про ОСОБА_1 як керівника СТ.

Таким чином, спір, що виник між сторонами щодо правомірності прийнятого рішення, відновлення позивача на посаді керівника, тобто стосується саме позивача, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, тому провадження по справі підлягає закриттю.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2019 року заборонено державним реєстраторам суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної , районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії і проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни голови громадської організації, а саме: Громадська організація Садове товариство Забір`я (ідентифікаційний код 24889544), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, враховуючи наявність арешту порушує права відповідача та суперечить приписам ЦК України суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.1216-1232 ЦК України, ст. ст.ст.12, 55, 81, 141, 200, 206, 251, 255, 263-265 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садове товариство Забір`я , треті особи: ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання недійсним рішення - закрити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2019 року, шляхом зняття заборони державним реєстраторам суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної , районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії і проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни голови громадської організації, а саме: Громадська організація Садове товариство Забір`я (ідентифікаційний код 24889544), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.С. Пінкевич