Справа № 522/8262/20
Провадження № 2/522/4737/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2020 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійне навчання,
ВСТАНОВИВ :
Представник позивача 25 травня 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідачки на користь Одеського міського центру зайнятості суму витрат на професійне навчання у розмірі 2421, 74 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог ,позивач зазначив, що 20.09.2019 року відповідачка подала до Одеського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітньої. Одеським міським центром зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітної відповідно до наказу № НТ 190923. Як вказує позивач, 25.09.2019 року відповідачем по справі було подано заяву про направлення її на професійне навчання та 25.09.2019 року між ними було укладено договір про професійне навчання безробітного № 184/19. Відповідно до довідки про вартість професійного навчання ОСОБА_1 , наданої Державним навчальним закладом Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості , фактична вартість навчання безробітної склала 2421, 74 гривень.
Згідно наказу Державного навчального закладу Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості від 11.12.2019 року №142 В-СНН , відповідачка була відрахована зі складу слухачів за пропуск занять з неповажних причин. У зв`язку із встановленням факту відрахування відповідача зі складу слухачів Державного навчального закладу Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості , за пропуск занять з неповажних причин та порушення підпункту 2.1.2. пункту 2.1. розділу 2 Договору, Одеським міським центром зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів відповідачем, витрачених на професійне навчання. Позивач вказував, що на час звернення до суду, суму боргу відповідачем не сплачено, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду з дійсним позовом.
Ухвалою судді від 10.07.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Через неявку сторін 07.09.2020 року розгляд справи відкладено на 07.10.2020 року.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивача у судове засідання 07.10.2020 року не з`явилась, була сповіщена про час та місце розгляду належним чином. Подала до суду заяву, згідно якої просила дану справу розглядати за її відсутності та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась за зареєстрованою адресою, згідно довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.
У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України , зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 09.10.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України ,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання соціальних послуг державної служби зайнятості, сприяння у працевлаштуванні, набуття статусу безробітного, отримання матеріального забезпечення, а також отримання послуг з професійної підготовки.
Тоді ж, їй було надано статус безробітного відповідно до ч.1ст.43 Закону України Про зайнятість населення (наказ від 23.09.2019 року №НТ190923).
25.09.2019 року відповідач звернулась із заявою до Одеського міського центру зайнятості про направлення її на професійне навчання в Державний навчальний заклад Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості .
25.09.2019 року між Одеським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений Договір № 184/19, за яким територіальний орган направив безробітню ОСОБА_1 в Державний навчальний заклад Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості на професійне навчання за професією перукар .
Згідно наказу Державного навчального закладу Одеський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості від 11.12.2019 року № 142 В-СНН відповідачку було відраховано з 11.12.2019 року зі складу слухачів за пропуск занять з неповажних причини.
За умовами договору № 184/19 від 25.09.2019 року, зокрема, п. 3.1.1, у разі припинення професійного навчання без повалених причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю), безробітний відшкодовує центру зайнятості, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання .
Одеський міський центр зайнятості отримав від ДНЗ Одеський ЦПТО ДСЗ довідку за № 136/01-25 від 12.12.2019 р. про вартість професійного навчання ОСОБА_1 , згідно якої вартість професійного навчання відповідача склала 2421, 74 грн..
Одеський міський центр зайнятості повідомляв відповідача про добровільне повернення коштів, надіславши двічі відповідні претензії. Проте, на час розгляду справи, сума боргу відповідачем не відшкодована.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-III (із змінами), у випадку відрахування особи із навчального закладу, такій особі припиняється виплата матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Згідно абз.1 ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-III (із змінами), сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи, відповідно до законодавства України, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абз.2 ч. 3 ст. 36 цього ж Закону, у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Згідно ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч.1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійне навчання, у розмірі 2421, 74 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір, в розмірі 2102 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.11, 15-16 ЦК України, Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст.ст. 10-13, 44, 49, 76-81, 89, 95, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-266, 268, 280-282, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
Позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійне навчання - задовольнити .
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Одеського міського центру зайнятості витрати на професійне навчання, у сумі 2421, 74 грн. (дві тисячі чотириста двадцять одну гривень 74 копійок) на рахунок: (код за ЄДРПОУ: 35358018, одержувач: Одеський міський центр зайнятості, банк: ДКС України, м. Київ, МФО 820172, IBAN: НОМЕР_2 ).
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Одеського міського центру зайнятості витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 гривень на рахунок: (код за ЄДРПОУ: 35358018, одержувач: Одеський міський центр зайнятості, банк: ДКС України, м. Київ, МФО 820172, IBAN: НОМЕР_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Приморського районного суду м. Одеси.
Повний текст рішення суду складено 09.10.2020 року.
Суддя Л.В. Домусчі
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2020 |
Оприлюднено | 12.10.2020 |
Номер документу | 92108521 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Домусчі Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні