Ухвала

від 08.10.2020 по справі 308/10294/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10294/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Меженни Вікторії Іванівни, до ОСОБА_2 про усунення порушень права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Меженна Вікторія Іванівна, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про усунення порушень права власності.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124880301:03:005:0096 у розмірі 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗК №033129 від 10.08.2006 року, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підтвердження вказаному надає копію Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.08.2006 р.

Однак підтвердження права власності на спірну ділянку, а саме кадастровий номер 2124880301:03:005:0096, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на час звернення до суду не надано.

Так само суду не надано і підтвердження того кому саме належить на праві власності суміжна із зазначеною ділянкою, земельна ділянка кадастровий номер 2124880300:11:011:0063, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 або відсутність таких відомостей у позивача.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р.

З 2013 року набрали чинності низка законів, відповідно до яких було розділено поняття реєстрації даних щодо земельної ділянки в кадастрі та поняття реєстрації прав (власності, користування, сервітуту і т.і.) щодо земельної ділянки.

З 2013 р. внесенням даних щодо земельної ділянки в державний земельний кадастр, в т.ч. присвоєнням кадастрового номеру, займаються органи Держгеокадастру (Держземагентства). Реєстрацію прав же здійснюють органи місцевого самоврядування, які підконтрольні Міністерству юстиції. Більш детально ознайомитись з процедурою реєстрації прав на земельну ділянку можна на сторінці Реєстрація права на земельну ділянку в реєстрі речових прав.

Отже, в якості підтвердження внесення даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру видається витяг з кадастру. На підтвердження реєстрації права щодо земельної ділянки - витяг (свідоцтво) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В даному випадку у матеріалах позовної заяви відсутній Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день звернення до суду, що позбавляє суд можливості встановити кому саме належить спірне майно на день звернення до суду та чи належить позивачу така земельна ділянка на праві власності. Відсутність вищевказаних даних може призвести до того, що будуть порушення права та інтересів інших осіб, які не залучені до справи як учасники по справі.

Відповідно до п. 7 Постанови ПВСУ від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ,власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001статті 152ЗКУкраїни шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту стаття16 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , резолютивна частина повинна мати вичерпні,чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин,висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Позивач, посилається на ст.152 ЗК України, яка вказує, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Та ч.2 ст. 158 ЗК України, щодо того, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

При цьому, згідно прохальної частини позовної заяви просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 , усунути порушення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2124880301:03:005:0096 у розмірі 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ,шляхом демонтажу огорожі, приведення параметрів належної йому земельної ділянки кадастровий номер 2124880300:11:011:0063, що розташована по АДРЕСА_2 до даних земельно-кадастрової документації та відновлення знищених межових знаків суміжних ділянок. .

Разом з тим, позовні вимоги не конкретизовано, не вказано, яку частину огорожі та якої саме він просить демонтувати, не вказано, в усуненні перешкод відповідачем якої саме частини земельної ділянки просить позивач, та її точне місце знаходження, де саме встановлення огорожі, на якій саме частині земельної ділянки. Так, позивачем не вказано яка саме огорожа має бути демонтована, тобто де вона розташована відносно належної позивачу земельної ділянки та чи взагалі вся яка знаходяться на земельній ділянці. Так само як і не вказано, яким чином слід привести параметри земельної ділянки кадастровий номер 2124880300:11:011:0063, що розташована по АДРЕСА_2 до даних якої земельно-кадастрової документації. При цьому, жодної земельно-кадастрової документації до матеріалів позовної заяви не додано.

Крім того, в порушення вимог ЦПК України зокрема ст.177, щодо того, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), позивачем на підтвердження твердження про встановлення на земельній ділянці огорожі на бетонній основі не надано підтвердження вказаному.

З огляду на викладене позивачу слід уточнити заявлені ним позовні вимоги, привести їх у відповідність змісту самої позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Меженни Вікторії Іванівни, до ОСОБА_2 про усунення порушень права власності - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош