Рішення

від 09.10.2020 по справі 160/9458/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року Справа № 160/9458/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро, в якій позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро (код ЄДРПОУ - 05309699), до повного усунення порушень.

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 10.09.2019 по 11.09.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено позапланову перевірку Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а. Актом перевірки об`єктів Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 11.09.2019 №134 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, Державних будівельних норм України Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013р. №133, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798, Наказу МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за №286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів . Подальша експлуатація об`єктів Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в зв`язку із чим позивач звертається до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 07 листопада 2019 року о 09:30.

06.11.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що зміст позовної заяви є необґрунтованим. Функціонування будівель за адресою Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а зупинено відповідачем ще до звернення позивача до суду, тобто вимоги управління виконані Соборною районною організацією профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро самостійно.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року провадження у справі зупинено до 23 січня 2020 року на 09 год. 30 хв.

23 січня 2020 від відповідача надійшла заява про долучення доказів (документів) до матеріалів, в якій останній зокрема зазначає, що стороною відповідача розроблено порядок добровільного виконання порушень, викладених в акті перевірки №134.

Ухвалою суду від 23.01.2020 року продовжено строк зупинення провадження у справі до 04 червня 2020 року на 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 04.06.2020 року продовжено строк зупинення провадження у справі до 02 липня 2020 року на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 02.07.2020 року продовжено строк зупинення провадження у справі до 17 вересня 2020 року на 09 год. 30 хв.

17 вересня 2020 від позивача надійшли пояснення, в яких представник зазначив, що порушення, виявлені за результатами перевірки відповідачем не усунуті.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року провадження у справі поновлено.

17.09.2020 року сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином, просили розглядати справу без участі представників за наявними в матеріалах справи доказами, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

09.09.2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області видано наказ №16 "Про проведення позапланових перевірок" в т.ч. Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро.

На виконання Наказу №16 від 09.09.2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №142 від 10.09.2019 року, яке 10.09.2019 року вручено завгопспу, що підтверджується відповідним підписом на посвідченні.

За результатами проведеної перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадовими особами позивача складено акт №134 від 11.09.2019 року (далі - акт №134).

Актом перевірки об`єктів Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 11.09.2019 №134 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - Методика ідентифікації ПНО), а саме:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не обладнано будівлі та приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

- пункт 22 розділу II ППБУ - не забезпечено нормативною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.3

- пункт 8 частини першої статті 20 КЗЦУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

- абзац другий пункту 3 розділу III ПТБ - не здійснено оцінку ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а саме: не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту відповідно до наказу МНС №98 від 23.02.2006 року Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (пункти 2, 6, 8, 9)

- пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - не доукомплектовано пожежні щити (стенди) засобами пожежогасіння, а саме: протипожежне покривало - 2 шт.

З огляду на викладене, на думку відповідача подальша експлуатація об`єктів Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

В розумінні статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служби.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що на позивача покладено обов`язок щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом проведення планових та позапланових перевірок. При цьому, у відповідача як суб`єкта господарювання, за результатами проведення заходу державного контролю виникає обов`язок щодо усунення виявлених порушень, а після усунення таких порушень - право на звернення із письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) з метою підтвердження здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

При цьому, згідно із пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей", а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Вирішуючи питання наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, є створення суб`єктом господарювання загрози життю.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування за порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі №320/5849/18, від 15 квітня 2020 року у справі №804/6756/17.

Суд вважає, що виявлені під час перевірки об`єкта Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпроі порушення дійсно створюють загрозу життю та/або здоров`ю дітей, працівників та відвідувачів, які перебувають у будівлі за адресою Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а.

Так, судом досліджено акт від 08.09.2020 року №33, складений за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно наданого акту було виявлено чотири порушення, з тих шістьох, що стали підставою для звернення до суду з цим позовом, а саме:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не обладнано будівлі та приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

- пункт 22 розділу II ППБУ - не забезпечено нормативною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.3

- пункт 8 частини першої статті 20 КЗЦУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 передбачено, що: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що приписами ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, а контроль за дотриманням цих обов`язків відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» покладено на уповноважені органи, в тому числі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Суд приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29 квітня 2020 року по справі № №812/2061/17.

Неусунуті порушення відповідачем у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю учнів, викладачів, персоналу навчального закладу, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу та невідворотних негативних наслідків.

Порушення права на відпочинок дітей у таборі у разі застосування заходів реагування до приміщення закладу є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.

Крім того, згідно з положеннями Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування ставиться до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.

Відтак, перекладення відповідачем обов`язку дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та несення відповідальності за порушення у цій сфері, на власника чи балансоутримувача майна, є безпідставним.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року по справі №812/1262/18.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, суд вважає, що не дивлячись на часткове усунення з боку Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро встановлених порушень, низка з них станом на час ухвалення рішення залишаються такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

За наведених обставин, з метою захисту життя і здоров`я людей, які перебувають у будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а, Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро, а також задля можливості подальшого виконання рішення суду, виникає необхідність застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: нежитлової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а., Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро, до повного усунення порушень.

Щодо позовної вимоги про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи нормативно-праві акти, які урегульовують діяльність позивача, судом не встановлено будь-яких норм, які б визначали право позивачу самостійно (на власний розсуд) обирати спосіб захисту порушеного права

Іншими словами, Управління ДСНС, як орган державної влади, має діяти саме у межах повноважень, тобто повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами та у спосіб, передбачений законодавством, а саме зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

На думку суду, у разі невиконання у добровільному порядку вимог позивача і відповідного рішення суду, таке виконання повинно відбуватись не інакше як у примусовому порядку, органами виконавчої служби, які в свою чергу мають забезпечити умови і спосіб, за яких має бути повністю припинено експлуатацію об`єктів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява у цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів до повного усунення порушень є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, з зв`язку із чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Разом з тим, оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Частиною 3 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи вищевикладене датою ухвалення рішення суду є 09 жовтня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600) до Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро (код ЄДРПОУ 05309699, провулок Урицького, буд. 6, м. Дніпро, 49027) про застосування заходів реагування, - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Лагерна, 2а Соборної районної організації профспілки працівників освіти і науки України у м. Дніпро (код ЄДРПОУ - 05309699), до повного усунення порушень

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2020 року.

Суддя О.М. Неклеса