Рішення

від 02.10.2020 по справі 200/6868/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 р. Справа№200/6868/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ:37803258, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №81 від 03.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії з 27.05.2020 року;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву №443 від 27.05.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу по списку №2 періоди роботи позивача у ЗАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Донецька" у період з 05.01.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 12.08.2004 року по 30.06.2006 року, з 14.12.2006 року по 30.06.2007 року, з 21.08.2008 року по 20.06.2011 року та призначити відповідні пенсійні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з рішення відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком. Враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року у задоволенні клопотання Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачу управлінням ПФУ відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Період роботи з 05.01.1987 року по 29.08.2008 року у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька не зараховано до пільгового стажу позивача з підстав того, що підприємство не перереєструвалось на підконтрольну українській владі територію.

До стажу роботи позивача за пп. 2 п. 2 статті 114 зараховано періоди роботи у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, з 01.03.2001 року по 28.06.2004 року, з 01.07.2004 року по 11.08.2004 року, з 01.07.2006 року по 13.12.2006 року, з 01.07.2007 року по 20.08.2008 року згідно відомостей по загальному та спеціальному стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

27.05.2020 року позивач звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою №4443 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.06.2020 року №81 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивачу не зараховано до пільгового стажу період роботи з 05.01.1987 року по 29.08.2008 року у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька , у зв`язку з тим, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.06.2020 року ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька (ЄДРПОУ 00175797) на підконтрольній українській владі території не переєструвалось.

До стажу роботи за пп. 2 п. 2 статті 114 зараховано періоди роботи у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, з 01.03.2001 року по 28.06.2004 року, з 01.07.2004 року по 11.08.2004 року, з 01.07.2006 року по 13.12.2006 року, з 01.07.2007 року по 20.08.2008 року згідно відомостей по загальному та спеціальному стажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно відмови в призначені пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з нормами ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами встановленими нормами ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991р.; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992р. (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994р., - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994р. (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003р., - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162.

Пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

Згідно статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, за змістом вказаних норм, для встановлення права особи на пенсію за віком на пільгових умовах необхідним є, крім іншого, встановлення досягнення особою передбаченого законом віку, та відповідна кількість років стажу роботи, в тому числі на відповідних посадах.

При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього необхідного пільгового стажу. При цьому відповідачем не враховано період роботи з 05.01.1987 року по 29.08.2008 року у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька , оскільки підприємство не переєструвалось на підконтрольну українській владі територію.

Судом встановлено, що відповідно до записів з трудової книжки позивача НОМЕР_2 в період з 05.01.1987 року по 29.08.2008 року він працював у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька .

Довідкою адміністрації м. Тореза ДНР від 15.10.2019 року №02/18-853 підтверджено нарахування заробітної плати та інших нарахувань на ОСОБА_2 за період з січня 1990 року по грудень 1994 року.

Довідкою адміністрації м. Тореза ДНР від 15.10.2019 року №02/18-852 підтверджено стаж роботи у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька з перерахуванням наказів про зарахування, про переведення, про звільнення та про підсумки атестації робочих місць за умовами праці по ЗАТ ЦОФ Донецька

Тобто стаж роботи позивача в відповідні періоди підтверджений оформленими належним чином записами про займані посади з зазначенням у його трудовій книжці, уточнюючими довідками та наказом про результати атестації робочих місць за умовами праці.

Також, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, у зв`язку з тим, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Разом з цим, суд звертає увагу відповідача на те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 року (справа №175/4336/16-а), від 25.09.2018 року (справа №242/65/17), від 11.07.2019 року (справа №423/1156/17), від 08.04.2020 року (справа №428/4816/17 (К/9901/21576/18).

Крім того, суд наголошує, що період роботи позивача у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька охоплю період часу, коли АТО не було розпочато.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька заснована та зареєстрована у визначеному законодавством України порядку. І на час спірного періоду м. Донецьк (місцезнаходження даної юридичної особи) перебувало під юрисдикцією України. Отже у відповідача відсутні підстави не зараховувати період трудового стажу позивача на даному підприємстві.

Також щодо вимог позивача про зарахування до його пільгового стажу періодів роботи з 05.01.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 12.08.2004 року по 30.06.2006 року, з 14.12.2006 року по 30.06.2007 року, з 21.08.2008 року по 20.06.2011 року у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька , суд зазначає наступне.

Відповідачем частково зараховано періоди роботи позивача у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька з 01.01.1999 року по 31.12.2000 року, з 01.03.2001 року по 28.06.2004 року, з 01.07.2004 по 11.08.2004 року, з 01.07.2006 року по 13.12.2006 року, з 01.07.2007 по 20.08.2008 року, що підтверджено витягом з ІКІС управління ПФУ.

Тобто, є незрозумілим, яким чином відповідач зараховує вищезазначені періоди роботи позивача у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька , які входять до безперервного періоду роботи позивача з 05.01.1987 року по 29.08.2008 року на тому ж підприємстві.

Суд наголошує, що за приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням певних принципів.

Зокрема, прийняття рішення, вчинення дії має бути розумним (розсудливо). Під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб`єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов`язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

Суд наголошує, що визначаючи причину не зарахування стажу з підстав не перереєстрації товариства на підконтрольній українській владі території, на якому позивач працював з 05.01.1987 року по 29.08.2008 року, і при цьому частково зараховуючи деякі частини цього періоду, відповідач діяв безпідставно і абсурдно.

Крім того, як вбачається з трудової книжки позивача в період з 02.03.2009 року по 29.05.2009 року та з 21.10.2009 року по 30.04.2010 року він працював в Житлово-експлуатаційному підприємстві №1, з 01.11.2010 року по 31.03.2011 року в Торезькій спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті, з 10.05.2011 року по 20.06.2011 року у Виробничому управлінні водопровідно-каналізаційному господарстві м. Тореза КП Компанія Вода Донбасу . З Витягу ІКІС не вбачається зарахування відповідних періодів до пільгового стажу позивача. Проте рішення відповідача не містить жодних обґрунтувань стосовно підстав не зарахування даних періодів стажу.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати по пільгового стажу позивача періоди роботиз 05.01.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 12.08.2004 року по 30.06.2006 року, з 14.12.2006 року по 30.06.2007 року, з 21.08.2008 року по 29.08.2008 року у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька та розглянути питання щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 02.03.2009 року по 29.05.2009 року, з 21.10.2009 року по 30.04.2010 року в Житлово-експлуатаційному підприємстві №1, з 01.11.2010 року по 31.03.2011 року в Торезькій спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті, з 10.05.2011 року по 20.06.2011 року у Виробничому управлінні водопровідно-каналізаційному господарстві м. Тореза КП Компанія Вода Донбасу .

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсійні виплати на пільгових умовах, то ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.

Отже, після скасування судом рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 27.05.2020 року №4443 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду щодо зарахування до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ:37803258, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №81 від 03.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву №4443 від 03.06.2020 року із зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 05.01.1987 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2001 року по 28.02.2001 року, з 12.08.2004 року по 30.06.2006 року, з 14.12.2006 року по 30.06.2007 року, з 21.08.2008 року по 29.08.2008 року у ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика Донецька та розглянути питання щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 02.03.2009 року по 29.05.2009 року, з 21.10.2009 року по 30.04.2010 року в Житлово-експлуатаційному підприємстві №1, з 01.11.2010 року по 31.03.2011 року в Торезькій спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернаті, з 10.05.2011 року по 20.06.2011 року у Виробничому управлінні водопровідно-каналізаційному господарстві м. Тореза КП Компанія Вода Донбасу .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 37803258, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш