Ухвала

від 09.10.2020 по справі 420/10155/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10155/20

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Струмок про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Струмок про:

стягнення з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Струмок заборгованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ Державний ощадний банк України м. Одеса, МФО 325545, р/р № НОМЕР_1 у сумі 12786,50 гривень, на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Судом встановлено, що позовна заява від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, підписана представником за довіреністю №29/08 від 02.01.2020 року - Дукою Катериною Олександрівною.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що згідно з абзацом першим підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України (у редакції Закону України №1401-VIII від 02.06.2016 року Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України).

Представництво у суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (абзац третій підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 131 2 Конституції України (у редакції Закону України №1401-VIII від 02.06.2016 року Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Закон України №1401-VIII від 02.06.2016 року Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) набрав чинності 30.09.2016 року.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що представництво органів державної влади в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом - з 01 січня 2020 року у справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право на підписання позовної заяви, як представник органу державної влади, має виключно адвокат або уповноважена особа у порядку самопредставництва.

Суд зазначає, що позовна заява від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, підписана представником за довіреністю №43/08 від 02.01.2020 року - Дукою Катериною Олександрівною.

Також, до матеріалів позовної заяви було надано витяг з положення про юридичне управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Пунктом 11 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про самопредставництво у Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю №2275-VIII від 6 лютого 2018 року. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва у суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення №390-IX від 18 грудня 2019 року розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №755-IV від 15 травня 2003 року (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом №755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону №755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 року у справі №2140/1691/18, від 10.02.2020 року у справі №420/1462/19.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 року у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 року у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником та підписантом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385) з 14.04.2015 року вказано ОСОБА_1 .

Відомості про особу, що підписала позовну заяву від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 , в Єдиному державному реєстрі - відсутні.

Частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Проте, жодних доказів того, що Дука Катерина Олександрівна є адвокатом, до позовної заяви не додано.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Дука Катерина Олександрівна має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до позовної заяви не додано.

Таким чином, суду не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачеві належить надати до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву підписану Буряченко Олександром Євгеновичем або докази наявності у Дуки К.О., прав на підписання позовної заяви від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (витяг з реєстру, ордер, тощо).

Крім того, відповідно до п. 6.4. та п. 6.8 р. 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених на пільгових умовах.

У тексті позовної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає про наявність заборгованості у Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Струмок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсії з жовтня 2019 року по вересень 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що відповідно до п.8 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження факту надсилання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та отримання їх відповідачем. Причини неможливості подання таких доказів позивачем у позові також не зазначено.

Таким чином, наразі у суду відсутня можливість встановити чи подано Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовну заяву про стягнення коштів у встановлений законодавством строк.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України Про судовий збір ).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України Про судовий збір , платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік №294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

У разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області заявлено позовну вимогу майнового характеру (сума позову 12786,50 гривень) проте доказі сплати судового збору у розмірі 2102,00 гривень суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду позовної заяви підписаної ОСОБА_1 або належних доказів наявності у Дуки К.О., прав на підписання позовної заяви від імені Головного управління Пенсійного фонду України (витяг з реєстру, ордер, тощо), доказів по справі зазначених судом, доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 гривень.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Струмок (68120, Татарбунарський район, с. Струмок,вул. Перемоги 94/а, код ЄДРПОУ 03766323) про стягнення з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Струмок заборгованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ Державний ощадний банк України м. Одеса, МФО 325545, р/р № НОМЕР_1 у сумі 12786,50 гривень, на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.