Рішення

від 09.10.2020 по справі 620/3133/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/3133/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2020 №UA102150/2020/00027;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2020 №UA102150/2020/00100.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при поданні митних декларацій позивачем представлено всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною рахунку-фактури (інвойсу) щодо товарів які імпортуються. При цьому не було встановлено жодних обставин, які б перешкоджали визначенню митної вартості за першим методом. Також зазначив в позовній заяві, що взаємовідносини між позивачем та компанією-постачальником мають постійний характер, поставки на користь позивача здійснюються на регулярній основі, а прийняті раніше митницею рішення підтверджують певну системність митного органу щодо безпідставного здійснення коригування митної вартості за відсутності на те підстав.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Протягом встановленого судом строку, відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що на момент митного формлення та прийняття рішення про коригування ммитної вартості товарів позивачем не було надано документів на підтвердження оплати за товар. Таким чином, позивачем було порушено статтю 53 Митного кодексу України в частині ненадання одного з основних документів на підтвердження митної вартості товару, що в свою чергу не дало можливості митному органу перевірити заявлену митну вартість товару.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На підставі контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 декларантом БТ-Україна подано митну декларацію №UA102150/2020/221760, до якої додано копії наступних документів: Пакувальний лист від 10.03.2020; Інвойс від 10.03.2020 №40; Коносамент від 11.03.2020 №910385919; Автотранспортна накладна від 18.05.2020 №33786; Декларація про походження товару від 10.03.2020 №40; Копія декларації країни відправлення; Прайс-лист від 10.03.2020; Контракт від 08.11.2017 №08/11/2017; Додаткова угода від 24.10.2019 №15/1 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; Додаткова угода від 12.02.2020 №19 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; Специфікація від 10.03.2020 №40.

Електронним повідомленням від 21.05.2020 витребувано від декларанта БТ-Україна банківські платіжні документи, що стосуються задекларованого товару, по попередній оплаті за товар з відміткою банку, виписку з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Разом з супровідним листом від 21.05.2020 №128 БТ-Україна митному органу було надано копії SWIFT платежу та копії платіжного доручення в іноземній валюті, що підтверджують часткову оплату товару.

Розглянувши надані декларантом БТ-Україна документи, Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2.

У якості мотивів для прийняття рішення про коригування від 21.05.2020 Митницею зазначено наступне: Наявність розбіжностей у договорі та специфікації щодо порядку оплати товару; У платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер інвойсу; Відповідно до умов договору сторони мають погодити замовлення 25-28 числа кожного місяця, в той час як специфікація складена 10.03.2020; Коносамент не містить штамп країни відправлення; У декларації країни відправлення відсутнє посилання на документ, згідно якого здійснюється поставка; Вказані у митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Також, на підставі контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 декларантом БТ-Україна подано митну декларацію №UA102030/2020/635697, до якої додано копії наступних документів: Пакувальний лист від 10.03.2020; Інвойс від 17.01.2020 №39; Коносамент від 21.01.2020 №MEDUQ0658656; Автотранспортна накладна від 21.04.2020 №33317; Декларація про походження товару від 17.01.2020 №39; Банківські платіжні документи, що стосується товари: від 07.04.2020 №20, від 16.04.2020 №21, від 27.04.2020 №22, від 08.05.2020 №23; Прайс-лист від 10.03.2020; Контракт від 08.11.2017 №08/11/2017; Додаткова угода від 24.10.2019 №15/1 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; Додаткова угода від 12.02.2020 №19 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; Додаткова угода від 17.01.2020 №39 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017; Специфікація від 17.01.2020 №39; Копія митної декларації країни відправлення від 11.03.2020; Лист постачальника від 01.06.2020, що підтверджує повну оплату товару; Бухгалтерська довідка від 04.06.2020; Супровідний лист від 03.06.2020.

Електронним повідомленням від 03.06.2020 витребувано від декларанта БТ-Україна каталоги, специфікації, прайс-листа, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини.

Листом від 04.06.2020 №04/06/2020-1 декларантом БТ-Україна повідомлено про надання Митниці повного комплекту документів, зокрема: інвойсу, специфікації, прайс-листа, лист постачальника про отримання повної оплати товару, бухгалтерської довідки від 04.06.2020, висновку експертного товарознавчого дослідження щодо підтвердження вартості товару, експертного висновку Чернігівської ТПП України, платіжних доручень, експортної декларації тощо.

04.06.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA102000/2020/000068/2. У якості обґрунтування такого рішення митний орган вказав наступні підстави: У платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер інвойсу; Грошові кошти за товар сплачені з порушенням строків, передбачених специфікацією; лист постачальника про отримання повної вартості оплати за товар не підтверджений додатковими документами; Відповідно до умов договору сторони мають погодити замовлення 25-28 числа кожного місяця, в той час як специфікація складена 17.01.2020; Вказані у митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 54 МКУ посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МКУ).

Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як передбачає частина 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 2 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як передбачає пункт 1 частини 5 статті 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон`юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон`юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.

Крім того, відповідно до статті 337 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597 Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №882/21194).

Відповідно до частини 1 статті 320 МКУ на підставі результатів застосування системи управління ризиками (далі - АСАУР) митницями (митними постами) при митному оформленні обираються форми та обсяги контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України. При цьому, згідно статті 54 МКУ митні органи здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів.

У своїй діяльності митні органи при здійсненні контрою правильності визначення митної вартості товарів у випадках спрацювання АСАУР керуються Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689, (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Методичних рекомендацій у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин 3 - 4 статті 53 МКУ здійснює запит додаткових документів.

За вищевказаними митними деклараціями автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) в напрямку контролю правильності визначення митної вартості було згенеровано форми митного контролю за кодом 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (можливе заниження митної вартості товару).

Відповідно до частини 1 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь- якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Згідно частини 2 статті 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно частини 1 статті 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МКУ). Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МКУ).

Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у статті 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статтей 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Враховуючи зазначене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості (частина 1 статті 54 МКУ) товару Автошини пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів , реалізуючи право, передбачене пунктом 1 частини 5 статті 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, відповідачем здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.

Зазначену перевірку проведено шляхом аналізу поданих до митного контролю документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари та шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Також, керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до частини 3 статті 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару

Як встановлено судом, разом з супровідним листом від 21.05.2020 №128 позивачем митному органу було надано копії SWIFT платежу та копії платіжного доручення в іноземній валюті, що підтверджують часткову оплату товару.

Втім, розглянувши надані декларантом документи, Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2.

У якості мотивів для прийняття рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 Митницею зазначено наступне: Наявність розбіжностей у договорі та специфікації щодо порядку оплати товару; У платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер інвойсу; Відповідно до умов договору сторони мають погодити замовлення 25-28 числа кожного місяця, в той час як специфікація складена 10.03.2020; Коносамент не містить штамп країни відправлення; У декларації країни відправлення відсутнє посилання на документ, згідно якого здійснюється поставка; Вказані у митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Також, електронним повідомленням від 03.06.2020 витребувано від декларанта каталоги, специфікації, прайс-листа, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару або сировини.

Листом від 04.06.2020 №04/06/2020-1 декларантом повідомлено про надання Митниці повного комплекту документів, зокрема: інвойсу, специфікації, прайс-листа, лист постачальника про отримання повної оплати товару, бухгалтерської довідки від 04.06.2020, висновку експертного товарознавчого дослідження щодо підтвердження вартості товару, експертного висновку Чернігівської ТПП України, платіжних доручень, експортної декларації тощо.

04.06.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA102000/2020/000068/2. У якості обґрунтування такого рішення митний орган вказав наступні підстави: У платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер інвойсу; Грошові кошти за товар сплачені з порушенням строків, передбачених специфікацією; лист постачальника про отримання повної вартості оплати за товар не підтверджений додатковими документами; Відповідно до умов договору сторони мають погодити замовлення 25-28 числа кожного місяця, в той час як специфікація складена 17.01.2020; Вказані у митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МКУ.

Проте, в подальшому, Митницею електронним повідомленням від 21.05.2020 витребувано від декларанта БТ-Україна банківські платіжні документи, що стосуються задекларованого товару, по попередній оплаті за товар з відміткою банку, виписку з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Тобто, Митницею витребувано документи, які в силу положень статті 53 МК України не є обов`язковими для здійснення митного оформлення товару.

Крім того, варто зазначити, що встановлення строків оплати за поставлений товар, строків підписання специфікації, призначення платежу тощо не входить до компетенції Митниці та жодним чином не впливає на митну вартість товарів. Так само на ціноутворення не впливає відсутність у платіжних дорученнях посилання на конкретний інвойс, а отже не спростовують заявлену декларантом вартість товару.

Платіжний документ не є тим документом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які свідчать про митну вартість товару. До того ж, платіжний документ містить відомості про сторін контракту та суму коштів, що відповідає вартості товару за інвойсом, а у призначенні платежу є посилання на номер зовнішньоекономічного договору (контракту).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 №814/190/16: ...діючим законодавством не встановлено обов`язкових вимог щодо оформлення оплати за кожним окремим інвойсом, тому оплата декількох інвойсів згідно з одним платіжним дорученням не є доказом відсутності цінової інформації щодо вартості товару.

Тобто, надання платіжних доручень, в яких зазначений номер контракту, є належним підтвердженням оплати товару. Станом на момент здійснення митного оформлення БТ-Україна було сплачено частину вартості товару у сумі 7 029,00 дол. США, відповідно до платіжного доручення №24.

В подальшому, вартість товару була оплачена у повному обсязі у розмірі, що відповідає домовленостям сторін. Відповідно до бухгалтерської довідки від 04.06.2020 розрахунок по інвойсу №40 здійснено в повному обсязі. Листом від 26.06.2020 №017-193-23219-2020 АБ Південний , в якому у позивача відкрито рахунок, було повідомлено, що: за контрактом №08/11/2017 від 08.11.2017, укладений з нерезидентом Ocsen Industrial Company Limited (Китай) та на підставі інвойсу №40 від 10.03.2020 на загальну суму 37 029,00 дол. США через АБ Південний були здійснені наступні перерахування іноземної валюти: 18.05.2020 в сумі 7 029,00 дол. США (платіжне доручення №24 від 18.05.2020) 27.05.2020 в сумі 8 000,00 дол. США (платіжне доручення №25 від 27.05.2020) 12.06.2020 в сумі 9 500,00 дол. США (платіжне доручення №28 від 12.06.2020) 19.06.2020 в сумі 12 500,00 дол. США (платіжне доручення №29 від 19.06.2020).

Тобто, банківською установою підтверджено повну оплату партії товару, що поставлявся за інвойсом №40 та щодо якого складено рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020.

Аналогічні відомості щодо повної оплати товару за інвойсом №40 містяться у листі постачальника - Ocsen Industrial Company Limited від 19.06.2020.

Таким чином, доводи митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення є такими, що не заслуговують на увагу, адже заявлені Митницею обґрунтування жодним чином не впливають на митну вартість товару.

У митній декларації країни відправлення, на якій наявний штамп митного органу країни відправлення, чітко та однозначно зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CFR. Аналогічна інформація щодо базису поставки міститься у всіх без виключення товаросупровідних документах, зокрема: специфікації, інвойсі тощо.

Відтак, будь-які сумніву Митниці щодо умов поставки товару є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинних нормах як українського, так і міжнародного законодавства.

Надані позивачем документи не містять жодних розбіжностей та неточностей щодо умов поставки товару, а відтак безпідставні сумніви митного органу не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості.

З аналізу заявлених Митницею підстав для прийняття оскаржуваного рішення вбачається, що останнє носить суто формальний характер та є таким, що спрямоване на штучне завищення митної вартості імпортованих товарів.

Як зазначалось вище, статтею 53 МКУ передбачений виключний перелік документів, що підлягають наданню митному органу для виконання митних формальностей, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Всі перелічені документи були надані декларантом БТ-Україна. При цьому, зауваження митниці стосуються виключно документів, які не тільки не є обов`язковими у розумінні статті53 МКУ, а й жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товару.

Порядок оплати за товар, порядок заповнення платіжних документів та розмір перерахованих коштів взагалі не становлять об`єкт контролю митної вартості, бо жодним чином не впливають на розрахунок митної вартості.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, у свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку із чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для і витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, Митницею не доведено жодними доказами впливу порушення термінів оплати згідно умов Контракту на митну вартість заявленого до митного оформлення товару

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості від 21.05.2020 є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо рішення про коригування митної вартості від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2 слід зазначити наступне.

Позивачем до митного оформлення було надано вичерпний комплект документів, передбачений статті 53 МКУ, відтак у Митниці були відсутні підстави для витребування додаткових документів. Більш того, до митного оформлення були надані документи, що підтверджують повну оплату вартості товару. Такі документи проведені банком та є достовірним підтвердженням зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Одночасно з наданням таких документів, постачальником товару було підтверджено отримання повної суми у якості оплати за товар. Так, листом від 11.05.2020 Ocsen Industrial Company Limited було повідомлено, що оплата по інвойсу №39 отримана підприємством у повному обсязі.

Посилання митного органу на відсутність підтверджень отримання постачальником оплати товару є таким, що не знаходить свого підтвердження у наявних матеріалах справи, адже до митного оформлення було надано копії відповідних платіжних доручень.

Окрім цього, листом ПБ Південний додатково підтверджено повну оплату товару за інвойсом №39, а саме відповідно до листа від 26.06.2020 №017-193-23218-2020: ...за контрактом №08/11/2017 від 08.11.2017, укладений з нерезидентом Ocsen Industrial Company Limited (Китай) та на підставі інвойсу №39 від 17.01.2020 на загальну суму 34 350,00 дол. США через АБ Південний були здійснені наступні перекази іноземної валюти: 07.04.2020 в сумі 7 500,00 дол. США (платіжне доручення №20 від 07.04.2020) 16.04.2020 в сумі 6 186,50 дол. США (платіжне доручення №21 від 16.04.2020) 27.04.2020 в сумі 8 000,00 дол. США (платіжне доручення №22 від 27.04.2020) 08.05.2020 в сумі 12 663,50 дол. США (платіжне доручення №23 від 08.05.2020) Аналогічна інформація щодо порядку розрахунків міститься у бухгалтерській довідці від 04.06.2020.

Щодо відсутності платіжних дорученнях посилання на конкретний інвойс зауважимо, що вказані обставини не впливають на ціноутворення, а отже не спростовують заявлену декларантом вартість товару.

Варто зазначити, що платіжний документ не є тим документом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які свідчать про митну вартість товару. До того ж, платіжний документ містить відомості про сторін контракту та суму коштів, що відповідає вартості товару за інвойсом, а у призначенні платежу є посилання на номер зовнішньоекономічного договору (контракту).

Тобто, надання платіжних доручень, в яких зазначений номер контракту, є належним підтвердженням оплати товару.

Порядок оплати за товар, порядок заповнення платіжних документів та розмір перерахованих коштів взагалі не становлять об`єкт контролю митної вартості, бо жодним чином не впливають на розрахунок митної вартості. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, у свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку із чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для і витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Крім того, Митницею не доведено жодними доказами впливу порушення термінів оплати згідно умов Контракту на митну вартість заявленого до митного оформлення товару.

У митній декларації країни відправлення, на якій наявний штамп митного органу країни відправлення, чітко та недвозначно зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CFR. Аналогічна інформація щодо базису поставки міститься у всіх без виключення товаросупровідних документах, зокрема: специфікації, інвойсі тощо.

Відтак, будь-які сумніви Митниці щодо умов поставки товару є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинних нормах як українського, так і міжнародного законодавства.

Додатково, вартість товару підтверджено висновком експертного товарознавчого дослідження та висновком Чернігівської ТПП, які Митницею безпідставно не було взято до уваги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислові палати мають право, зокрема проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Відтак, у Митниці відсутні будь-які правові підстави для неврахування висновку ТПП при прийнятті рішення щодо здійснення митного оформлення товару або відмови у здійсненні такого оформлення. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 №810/2593/15, відповідно до якої: Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ), однак таке своє право не реалізувала. Таким чином, у сукупності з іншими наданими документами зазначений висновок підтверджує задекларовану митну вартість.

Таким чином, до митного оформлення було надано всі документи, що підтверджують митну вартість товару, такі документи не містять будь-яких неточностей чи розбіжностей, що викливають сумніви у заявленій митній вартості товару. Більш того, фактична оплата товару була підтверджена його постачальником, відтак доводи митного органу є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Слід зазначити, що митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.

Частиною 3 статті 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Частиною 4 статті 57 МКУ передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 №825/648/17).

Тобто, митний орган зобов`язаний надати декларанту вичерпний перелік документів, щодо яких виникли сумніви, а також перелік документів, що має бути наданий для усунення таких сумнівів. Вказані вимоги Митницею не були дотримані.

Як вже було зазначено, у відповідь на повідомлення Митниці, БТ-Україна було надано вичерпний пакет документів, що витребовувався. Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості митний орган у якості його обґрунтування зазначає про неможливість ідентифікації товару по платіжним дорученням тощо, тобто зазначає про відсутність документів та нібито наявні недоліки документів, які не було озвучено під час проведення консультацій.

З наведеного вбачається, що проведена представником Митниці консультація та витребування додаткових документів мали виключно формальний характер та не були спрямовані на реальне підтвердження митної вартості товару.

На окрему увагу в контексті невідповідності оскаржуваних рішень про коригування вимогам законодавства варто звернути на дефектність змісту таких рішень та відсутності у них реквізитів, які закон визначає як обов`язкові.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості

товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, вартість товару за резервним методом була визначена ґрунтуючись на раніше поданих митних деклараціях.

В той же час, в оскаржуваних рішеннях не зазначено: умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку),докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при визначенні митної вартості товару, незазначена митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка товару, який брався за основу для коригування вартості, фактурна вартість товару, який брався за основу для коригування вартості, країна експорту товару, який брався за основу для коригування вартості, час експорту в Україну товару, який брався за основу для коригування вартості, виробник товару, який брався за основу для коригування вартості, маршрут транспортування товару, який брався за основу для коригування вартості та інші комерційні умови поставки.

Згідно пункту 2 частини другої статті 55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України (стаття 64 МКУ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Оцінка для митних цілей повинна ґрунтувати на найближчому еквіваленті дійсної вартості, якщо дійсну вартість імпортованого товару неможливо визначити за ціною такого ж чи подібного товару. Очевидно, ціна товару, імпортованого за іншими умовами поставки, ніж оцінюваний товар, може вважатися таким найближчим еквівалентом, якщо митниця доведе, що в її розпорядженні немає інформації про ціну товару, поставленого за такими ж умовами поставки, що й оцінюваний товар (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 №817/604/17).

У постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МКУ, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

В порушення зазначених норм спірні рішення не містять посилань на умови поставки встановлені договором (контрактом), обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку).

Окрім цього відповідачем в рішеннях не викладено докладної інформації та джерел, які використовувалися контролюючим органом при визначенні митної вартості товару, а саме не була зазначена митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МКУ щодо обґрунтованості прийнятого рішення. (Аналогійний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 №804/6243/14, від 21.01.2020 №815/4477/15, від 21.01.2020 №813/2719/15, від 21.01.2020 №813/5405/15).

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна , а отже і для задоволення позовних вимог.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2, від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2020 №UA102150/2020/00027 та від 04.06.2020 №UA102150/2020/00100 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 21.05.2020 №UA102000/2020/000063/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.05.2020 №UA102150/2020/00027.

Визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 04.06.2020 №UA102000/2020/000068/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2020 №UA102150/2020/00100.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна судовий збір у сумі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна (вул.Громадська, 39, м.Чернігів, Чернігівська область, 14014, код ЄДРПОУ 38341101).

Відповідач - Північна митниця Держмитслужби (проспект Перемоги, 6, м.Чернігів, Чернігівська область, 14017, код ЄДРПОУ 43332675).

Повне рішення суду складено 09.10.2020.

Суддя Л.О. Житняк