Постанова

від 06.10.2020 по справі 160/61/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/61/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №160/61/20 (головуючий 1-ї інстанції Маковська О.В.) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 23.01.2020 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Дніпровської міської ради, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр.П.Калнишевського, 63, КЗО ДНЗ №265 ДМР до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр.П.Калнишевського, 63, КЗО ДНЗ №265 ДМР до повного усунення порушень.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що при проведенні позапланової перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють небезпеку для життя та здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Петра Калнишевського, будинок 63 Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Дніпровської міської ради до повного усунення порушень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибулу, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З урахуванням статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2019 року позивачем проведено позапланову перевірку КЗО ДНЗ №265 ДМР за адресою: проспект Петра Калнишевського, будинок 63, за результатами якої 18.12.2019 року складено акт №1327 (а.с.12-20).

Висновками акту перевірки встановлено порушення, а саме:

- Наказу МВС України від 30.12.2014 року №1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні, розділ ІІ, п.5 ДСТУ Системи евакуаційні фотолюмінісцентні 7313:2013 п.1.5, п.10.7, додаток А.2 з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені для комунального закладу відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів;

- ППБУ розділ ІІ, п.5 не розроблена на доповнення до схематичного плану евакуації та не затверджена керівником Інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;

- ППБУ розділ ІІ, п.8; ДБН В.2.2-4:2018 п.9.13 територія об`єкту, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цветасигнальные и знаки безопасности ;

-ППБУ, розділ ІІ, п.22; розділ ІІІ, глава 2, п.2.31 - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- ППБУ розділ II, пункт 16 - посадова особа та інші працівники відповідальні за пожежну безпеку не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

- ППБУ, розділ III, глави 2, п. 2.3; ДБН Пожежна безпека об`єктів будівництва ( Далі - ДБН В.1.1-7-2016 п.6.2, п.6.4, 6.17, табл.3 - приміщення електрощитової не забезпечено дверний проріз протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30;

- ППБУ розділ ІІІ, глава 2, пункт 2.23; ДБН Заклади дошкільної освіти (далі ДБН В.2.2-4:2018) п.9.5 ширина проходу центрального коридору виконано меншою ніж 1.4 м.;

- ППБУ розділ ІІІ, глава 2, пункт 2.23; ДБН В.2.2.-4:2018 п.9.9; ДБН В.1.1-7:2016 п.7.2.7 не забезпечено висоту евакуаційних виходів дверей не меншою за 2м. та ширину не менше за 0.8 (1-й поверх, 2-й поверх буд.);

- ППБУ розділ ІІ, пункт 9, розділ ІІІ, глава 2, пункт 2.23; ДБН В.1.1-7:2016 пункт 7.3.3; ДБН В.2.2.-4:2018 п.9.8 на шляхах евакуації не допускається обробляння стін в стелі, покриття підлоги в сходових клітинках з горючих матеріалів та не надано сертифікати відповідності та протоколи випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на матеріали облицювання стін;

- ППБУ, розділ ІІІ, глави 1, п.1.3.; ДБН Планування та забудова територій Б.2.2.-12:2019, п.15.3.1 допускається зменшення ширини проїзду до будівлі;

- ППБУ розділ II, пункт 9, розділ III, глава 2, пункт 2.37 - допускається захаращення шляхів евакуації пластиковими дверями та вікнами, які зменшують проходи та виходи з будівлі закладу;

- ППБУ розділ III, глава 2, п.2.37; ДБН В. 1.1-7- 2016 розділ 7 п. 7.2.11 - не забезпечено пристроями для самозачинення дверей сходових кліток двері, що відділяють приміщення першого та другого поверхів будівлі дошкільного навчального закладу від сходових маршів;

- ППБУ розділу IV, глава 1, пункт 1.6. - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- ППБУ розділ IV, глава 1, п. 1.16 - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- ППБУ розділ V глави 1, п.1.1, 1.2; ДБН Система протипожежного захисту (далі - ДБН В.2.5- 56:2014) - приміщення будівлі закладу не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме : системою пожежної сигналізації;

- ППБУ розділ V глави 1, п.1.1, 1.2; ДБН В.2.5- 56:2014 Додаток Б, Табл. Б. 1, п. 4 - Приміщення будівлі закладу не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме : системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей типу СО-3;

- ППБУ розділ V, глава 3, .3 пп. 3.6, 3.7, 3.8, 3.9 - приміщення закладу не доукомплектовано первинними засобами пожежегасіння (сертифікованими в Україні вогнегасниками) згідно норм належності;

- ППБУ розділ V, глава 3, п.3.10 - всі переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

- ППБУ, розділ V, глава 3, п.3.10; Наказ МВС України №25, розділ III, пункт 3.13 - не позначено місцезнаходження вогнегасників на об`єкті вказівними знаками згідно з ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (180 6309:1987, ЮТ). Знаки розташовуються на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і за межами приміщень;

- ППБУ розділ VI, глава 1, п. 1.2 - у приміщеннях закладу паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплені до підлоги;

- КЦЗУ статті 20 пункт 2; ПКМУ №1200, пункт 8 - не визначено обсяги забезпечення, об`єкту в зоні можливого хімічного забруднення, засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, а також місця зберігання які визначаються центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами за погодженням з ДСНС;

- КЦЗУ статті 20 пункт 2; Наказ МНС 15.08.2007 року №557 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 вересня 2007 року за №1006/14273, пункти 4.3, 4.6- не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту;

- КЦЗУ стаття 20 - не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності об`єкта;

- ПКМУ №444 від 26.06.2013 року, п.15; КЦЗУ статті 20 - керівник та посадові особи діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

- п.7. п 6. наказу МНС України від 16.08.2005 року №140 Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 року №338 ; Методики ідентифікації потенційно- небезпечних об`єктів - не проведено ідентифікацію об`єкта.

Примірник акту перевірки отримано завідувачем КЗО ДНЗ №265 ДМР - Павленко М.С. без зауважень та заперечень (а.с.20).

Вказані порушення, на думку контролюючого органу створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки на момент звернення до суду, відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Частиною 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

В силу приписів частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно із п.п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Перелічені повноваження не містять такого способу реагування як зобов`язання відповідача зупитини експлуатацію об`єкту, а відтак в цій частині рішення суду першої інстанції належить змінити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на ту обставину, що до участі у справі не залучено належного відповідача - власника вказаного закладу та будівлі -Дніпровську міську раду, права свободи та інтереси якої порушені оскаржуваним рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно витягу з ЄДРПОУ Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Дніпровської Міської ради є юридичною особою (код 34498397 ), зареєстрований в податковому органі як самостійний платник податків, в тому числі і єдиного податку) (а.с.78).

Відповідачем вказані обставини не були зазначені в якості аргументів у відзиві на адміністративний позов та будь-яких клопотань з приводу заміни відповідача або залучення співвідповідача ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не заявлялось.

Далі, посилання апелянта на те, що він не згодний з актом перевірки, та позивачем не надано належних та допустимих доказів наявности з боку відповідача порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі наявність зафіксованих контролюючим органом в акті перевірки порушень не заперечується та не спростовується. Апелянтом не наведено будь-яких аргументів на спростування зазначених в акті порушень, не надано доказів на підтвердження таких аргументів та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, наведеними вище нормами Кодексу цивільного захисту України визначено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій виявляти факти недотримання вимог пожежної безпеки, складати акти за результатами здійснених заходів (перевірок тощо) та звертатися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень звертається до адміністративного суду у відповідності до вимог частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, реалізуючи свої повноваження, визначені Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI .

Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в яслях -садку дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Твердження апелянта, що зафіксовані порушення не є безумовними що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на думку колегії суддів, є цинічним та безвідповідальним, з урахуванням того, що мова йде про життя та здоров`є навіть однієї людини, яка може постраждати при вірогідній (уявній) пожежі.

Апелянтом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 18.12.2019 року №1327, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належних, допустимих та достовірних доказів усунення, викладених в акті перевірки істотних порушень, відповідачем, станом на дату прийняття рішення у справі до суду не подано.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Водночас, суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року № 812/1262/18.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Проте, як зазначалось вище повноваження позивача не містять такого способу реагування як зобов`язання відповідача зупитини експлуатацію об`єкту, що є зайвим при задоволенні вимог позову про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, шляхом заборони експлуатації (роботи) вищезазначених об`єктів.

У зв`язку з викладеним, належить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №160/61/20 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №160/61/20 змінити.

В абзаці другому резолютивної частині рішення слова шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію виключити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак