Рішення

від 09.10.2020 по справі 916/2123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2123/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6);

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дідріхсона, 27» (65029, м.Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 27);

про стягнення 2500,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 21.07.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» вх. ГСОО №2193/20 до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дідріхсона, 27» , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2500,33 грн., з яких: 1741,35 грн. - пеня, 147,62 грн. - 3% річних, 169,89 грн. - інфляційні втрати та 441,47 грн. - збитки, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №7083/18-КП-23 від 16.10.2018р.

При цьому, позивачем у позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.07.2020 року від Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» надійшли письмові пояснення (вх.№ГСОО 19670/20), відповідно до яких позивач повідомляє про здійснену описку при написанні позовної заяви, а саме зазначено: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дідріхсона , в той час як вірним є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дідріхсона, 27 .

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 05.08.2020р. №197, відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 05.12.2019р. (протокол №17-06/2019) зі змінами від 19.02.2020р. (протокол №916-2/2020), у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. на лікарняному з 28.07.2020р. з метою дотримання строків визначених Господарським процесуальним кодексом України, було призначено повторний автоматичний розподіл вищевказаної позовної заяви, за результатами відповідну позовну заяву розподілено до розгляду судді Господарського суду Одеської області Невінгловської Ю.М.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2123/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також було роз`яснено право щодо звернення до суду у відповідний строк з клопотанням про призначення проведення справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду від 10.08.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 17.08.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 10.08.2020р. надіслана відповідачу на адресу, визначену у позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана останнім 17.08.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Між тим відповідач своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Із змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

При цьому, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Приймаючи до уваги, що відповідач був обізнаний про наявність судової справи щодо вирішення даного спору, між тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, 16.10.2018 року між ПАТ „НАК „Нафтогаз України» , яке в подальшому змінило назву на АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» (надалі - постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дідріхсона, 27» (надалі - споживач) укладено договір постачання природного газу №7083/18-КП-23 (надалі - договір), згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними/організаціями.

Відповідно до п. 1.3. Договору, необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього договору, споживач визначає самостійно.

В п. 2.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 р. по 17 жовтня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 1 тис. куб. метрів (одна тисяча куб. метрів).

Згідно п. 2.2 договору обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - планований обсяг) повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення.

Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 нього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному періоді, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (п. 2.3 договору).

За умовами п. 12.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 р. до 17 жовтня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно додаткових угод № 1 від 23.10.2018 р., № 2 від 31.10.2018 р., № 3 від 05.11.2018 р. до договору постачання природного газу № 7083/18-КП-23 від 16.10.2018 р. сторонами вносились зміни до останнього, у т.ч. було викладено у новій редакції п. 2.1 розділу 2 договору «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» , п.п. 3.8, 3.9 розділу 3 договору «Порядок та умови передачі природного газу» , п. 12.1 розділу 12 договору «Строк дії договору» , згідно якого продовжувався термін дії договору. Наразі згідно додаткової годи № 3 до договору було викладено у новій редакції з 01 листопада 2018 року пункти 5.2 та 5.3 розділу 5 «Ціна природного газу» ; також викладено у новій редакції підпункти 1) та 3) пункту 6.3 розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» .

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона, 27» (споживач) була укладена додаткова угоду № 4 до договору постачання природного газу № 7083/18-КП-23 від 16.10.2018 р., згідно п. 1 якої розділи 1-12 договору викладено у новій редакції .

Так, відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п.п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.

В п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) визначено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 8 тис. куб.м, у тому числі по місяцях (тис. куб.м): у листопаді 2018 року - 1; у грудні 2018 року - 1, у січні 2019 року - 2; у лютому 2019 року - 2; у березні 2019 року - 1, у квітня 2019 року - 1.

За умовами п. 2.4 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов`язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором.

Відповідно до п. 2.5 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від зазначеного в пункті 2.1 обсягу без підписання додаткової угоди.

В п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) визначено, що постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі:

- природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи;

- імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

В п. 3.8 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору (п. 3.8.1).

Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу (п. 3.8.2).

Відповідно до п. 3.9 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

- завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (ГТС) (п. 3.9.1);

- інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно:

1) фактично використаних у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу (відповідно до пункту 3.8.1. цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

2) обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункт 3.8.2 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформаціє. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (п. 3.9.2);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (п. 3.9.3).

В п. 3.10 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) визначено, що постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

В п. 3.11 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) встановлено, що споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

За положеннями п. 3.12 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) у разі неподання або несвоєчасного подання споживачем постачальнику акта приймання-передачі природного газу такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від використання природного газу за цим Договором за відповідний розрахунковий період, при цьому: 1) споживач визнає, що порушення ним пункту 3.9 цього договору сторони вважають односторонньою відмовою споживача від постачання природного газу за цим договором у відповідному розрахунковому періоді, внаслідок чого споживач має компенсувати постачальнику збитки, які розраховуються відповідно до п. 3.13 Договору; 2) споживач не має права заперечувати проти непостачання постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період у разі порушення ним пункту 3.9 цього договору та не має права застосовувати до постачальника штрафні санкції за недопоставку газу.

Згідно положень п. 3.13 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.), якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1);

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф- Vп)хЦхК, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1 цього договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

У відповідності до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) ціна за 1000 куб.м газу становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.

В п. 4.3 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) передбачено, що загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу.

Згідно п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За умовами п. 5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) сторони погодили, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

В п. 5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) передбачено, що оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;

2) в будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

В п. 5.7 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) визначено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином:

- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті- претензії.

У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

В підпункті 6 пункту 6.2. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) передбачено, що споживач зобов`язаний прийняти газ в кількості, зазначеній в п. 2.1 договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Згідно п. 7.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором.

У відповідності до п. 7.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної обліковій ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В п. 7.7 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) сторони визначили, що збитки, завдані одній із сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою стороною своїх зобов`язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) стороною в порядку та розмірі, визначених цим договором та чинним законодавством України.

В п. 9.3 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

За умовами розділу 11 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 11.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3 9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абзац пятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абзац третій підп. 2 п. 6.4 цього договору застосовуються з дня зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначену в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника» .

20 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона, 27» (споживач) була укладена додаткова угоду № 4/5 до договору постачання природного газу № 7083/18-КП-23 від 16.10.2018 р., згідно п. 1 якої викладено у новій редакції п. 2.1 розділу 2 договору «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» : «Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 10, 775 тис. куб.м, у тому числі по місяцях (тис. куб.м): у листопаді 2018 року - 1, 647; у грудні 2018 року - 2, 161, у січні 2019 року - 2, 898; у лютому 2019 року - 2, 269; у березні 2019 року - 1, 800.

Також 20 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона, 27» (споживач) була укладена додаткова угода № 5 до договору постачання природного газу № 7083/18-КП-23 від 16.10.2018 р., згідно п. 1 якої пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п.6.3, абзац третій підп.2) п. 6.4 цього договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019 року, а згідно п. 2 додаткової угоди пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п. 3.9, абзац четвертий підп. 5) п. 6.2, абзац другий підп. 2) п. 6.4 цього договору втрачають чинність з 01 березня 2019 року.

26 березня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона, 27» (споживач) була укладена додаткова угода № 6 до договору постачання природного газу № 7083/18-КП-23 від 16.10.2018 р., згідно п. 1 якої по тексту договору слова «Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , «ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» замінено словами «Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у відповідному відмінку.

Так, вищевказаний договір постачання природного газу з додатковими угодами є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як з`ясовано судом, на виконання умов договору № 7083/18-КП-23 НАК «Нафтогаз Україна» з листопада 2018 року по березень 2019 року включно було поставлено, а ОСББ «Дідріхсона, 27 » прийнято природного газу на загальну суму 81508, 09 грн. згідно актів приймання - передачі природного газу від 30.11.2018 р. на суму 12 323, 86 грн., від 31.12.2018 р. на суму 16 169, 93 грн., від 31.01.2019 р. на суму 21684, 61 грн., від 28.02.2019 р. на суму 16 978, 04 грн., від 31.03.2019 р. на суму 14 351, 65 грн. (а.с.41-45)

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений природний газ відповідно до чинного законодавства та умов договору до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 5.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, за умовами п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За ствердженнями позивача, відповідач протягом періоду поставки несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ. У зв`язку з невиконанням належним чином відповідачем грошового зобов`язання з оплати природного газу, поставленого в листопаді 2018 року - березні 2019 року, позивачем відповідно до п. 7.2 договору було нараховано пеню в загальному розмірі 1 741, 35 грн., а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми в загальному розмірі 147, 62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 169, 89 грн., які заявлені до стягнення.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 147, 62 грн. та інфляційних у розмірі 169,89 грн., окремо щодо кожного акту приймання-передачі з яких допущено прострочення платежу, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, судом враховуються, що відповідачем не висловлено жодних заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань.

У відповідності до ч.1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно ч. 2 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у відповідності до п. 7.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної обліковій ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1741,35 грн., розрахованої на підставі п. 7.2 договору, окремо щодо кожного акту приймання-передачі з яких допущено прострочення платежу, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з перевищенням договірних величин споживання природного газу у березні 2019 року АТ «НАК «Нафтогаз України» були розраховані збитки в сумі 441,47 грн., що заявлені до стягнення.

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №4/5 від 20.03.2019), постачальник передає споживачу з 01.10.2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 10, 775 тис. куб.м, у тому числі по місяцях (тис. куб.м): у листопаді 2018 року - 1, 647; у грудні 2018 року - 2, 161, у січні 2019 року - 2, 898; у лютому 2019 року - 2, 269; у березні 2019 року - 1, 800.

У п. 3.13 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) сторонами визначено, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13.1);

- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф- Vп)хЦхК, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп- замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1 цього договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Пунктом 5.7 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) визначено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином:

- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору;

- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті- претензії.

Відповідно до п. 2.5 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.11.2018 р.) допускається відхилення обсягу використання природного газу від замовленого обсягу протягом відповідного розрахункового періоду в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від зазначеного в пункті 2.1 обсягу без підписання додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р. споживачем - ОСББ «Дідріхсона, 27 » було спожито у березні 2019 року 1, 918 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 14 351,65 грн (а.с.45).

За перевищення договірних величин споживання природного газу у березні 2019 року Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було розраховано збитки в розмірі 441, 47 грн за встановленою в договорі формулою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.05.2019 року Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було направлено на адресу споживача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона, 27 » акт-претензію про сплату протягом 20 робочих днів з дати її отримання збитків в розмірі 441, 47 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.05.2019 р. та накладною Укрпошти № 0100108222098 від 20.05.2019 р. (а.с. 48-52). Однак, вказані збитки у розмірі 441, 47 грн. відповідачем не відшкодовані, відповідних доказів матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене та те, що споживачем були перевищені обсяги споживання природного газу у березні 2019 р., а саме було спожито 1, 918 тис.куб.м. природного газу, тоді як заявлений обсяг відповідно до умов п. 2.1 договору становив 1, 800 тис.куб.м, відповідно позивачем правомірно заявлено до стягнення суму збитків в розмірі 441,47 грн. згідно наданого позивачем розрахунку, який не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона, 27» (65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 27; код ЄДРПОУ 36233170) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 1 741/одна тисяча сімсот сорок одна/грн. 35 коп., 3% річних в сумі 147/сто сорок сім/грн. 62 коп., інфляційні втрати в сумі 169/сто шістдесят дев`ять/грн. 89 коп., збитки в сумі 441/чотириста сорок одна/грн. 47 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2102/дві тисячі сто дві/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 09 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська