Ухвала

від 09.10.2020 по справі 826/3344/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/3344/18

адміністративне провадження № К/9901/21340/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/3344/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВК Строй до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві 20.08.2020 року (згідно відбитку поштового штемпеля на рекомендованому поштовому відправленні) направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі № 826/3344/18 (повний текст складено 27.07.2020 року) у справі № 809/849/14, яка надійшла на адресу суду та зареєстрована 25.08.2020 року. В касаційній скарзі скаржник посилається на отримання копії повного тексту судового рішення 23.07.2020 року. Відтак касаційна скарга подана в межах встановленого строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В якості підстави касаційного оскарження скаржник зазначив п. 1, 4 ч. 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права у зв`язку з неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 826/16076/17.

Разом з цим суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими зазначені скаржником підстави, оскільки суд апеляційної інстанції застосував нрму права з врахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/5011/18. Та скаржник не зазначив, в чому неправомірність застосування судом вказаного висновку.

Текст касаційної скарги складається з опису фактичних обставин справи та цитувань положень Податкового кодексу України та не містить обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Також, по тексту касаційної скарги скаржник посилається на постанови Верховного Суду в частині дослідження судами первинних документів, поданих в підтвердження реальності господарських операцій по іншим правовідносинам, які оцінюються судами в кожній справі окремо.

Отже касаційна скарга не містить передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку з належним обґрунтуванням неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/3344/18 повернути скаржнику.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Васильєва