Рішення

від 14.08.2020 по справі 607/3353/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2020 Справа №607/3353/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

представника позивача Гайдея В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мейрос до ОСОБА_1 про розірвання договору про надання послуг, стягнення авансових платежів та відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Мейрос звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання договору про надання послуг, стягнення авансових платежів та відшкодування збитків.

В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне. 31 травня 2018 року сторони уклали договір про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення. В період з 14.08.2018 року до 18.02.2020 року відповідач роботи передбачені договором не виконав, причин невиконання не пояснив, повідомлення про розірвання Договору та інша кореспонденція, надіслана йому, залишається без відповіді, за адресою вказаною в паспорті і Договорі відповідач теж відсутній тривалий час. З врахуванням наведеного позивач просить суд розірвати Договір про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення, укладений між ТзОВ Мейрос та ОСОБА_1 31.05.2018 року у зв`язку з односторонньою, необгрунтованою, умисною відмовою виконувати умови договору ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 132000,00 грн. - отриманих відповідачем коштів, 21500,00 грн. - пені згідно облікової ставки НБУ та 5824,00 грн. - 3% річних за безпідставне користування коштами.

Ухвалою судді від 25 лютого 2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Мейрос Гайдей В.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. За вказаних обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, тому згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Суд встановив, що 31 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ТзОВ Мейрос в особі ОСОБА_2 , укладено договір про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення.

Згідно Додатку до вказаного договору перед відповідачем поставлено наступні технічні завдання: розробка програми на Android; створення 3D моделі манекена з різними параметрами зміни тіла; створення моделей одягу з можливістю зміни певних частин одягу та функцією під параметри тіла манекена; створення розкрою одягу; оптимізація контенту для потреб додатку; створення дизайну додатку та пояснювальних матеріалів для роботи з додатком; завантаження, зберігання видача матеріалів (у вигляді текстур); завантаження, зберігання та видача призначеного для користувача проекту (у вигляді наборів, параметру, виду матерії); OAuth авторизація та зберігання користувачів (Facebook, Instagrametc.); реалізація системи повідомлень Firebase Cloud Messaging; система відгуків і пропозицій клієнтів; робочі місця для керівника та кравця.

Виконавець в кінці кожного етапу виконання робіт надає замовнику Акт здачі-приймання (п. 4.1 Договору про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення).

Відповідно до п.5.1 Договору, оплата замовником загальної вартості робіт, проводитися в 3 етапи: 1 етап оплати здійснюється протягом 3 днів з моменту підписання цього договору - в розмірі 30 % від загальної вартості, 2 етап оплати протягом 3 днів після завершення 1 частини роботи - в розмірі 30 % від загальної вартості робіт та 3 етап оплата протягом 3 робочих днів з моменту здачі всіх робіт - у розмірі, що залишилось 40 % від загальної вартості робіт. Термін виконання робіт 3 місяці.

Позивач надав відповідачу 54000 грн. - 1 етап оплати, що підтверджується Дублікатом чеку ПАТ Приватбанк від 05.06.2018 року.

14 серпня 2018 року складено Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення № 1 від 31 травня 2018 року про наступне: виконавець ОСОБА_1 надав за період з 31.05.2018 року по 14.08.2018 року, а замовник ТзОВ Мейрос прийняв послуги, передбачені договором на загальну суму 76895 грн.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення від 14 серпня 2018 року, замовник ТзОВ Мейрос передав, а виконавець ОСОБА_1 прийняв грошові кошти в сумі 78000 грн. за другий етап у розмірі 30 % загальної вартості робіт, передбачених договором про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення № 1 від 31 травня 2018 року. Сторони не мають одна до одної жодних претензій.

Таким чином, судом встановлено, що позивач надав грошові кошти ОСОБА_1 на загальну суму 132000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається із змісту ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В судовому засіданні було встановлено, що на даний час умови договору відповідачем не виконані, замовлені послуги позивачу не надані.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, 2) зміна умов зобов`язання, 3) сплата неустойки, 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно зі ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язанняможе забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України, правочинщодо забезпечення виконання зобов`язаннявчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Разом з тим, між сторонами не було укладено письмового договору щодо сплати неустойки (пені), тому суд вважає, що позовні вимоги у цій частині не доведені позивачем.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту даної статті випливає, що відповідальність у вигляді трьох процентів річних передбачена за прострочення грошового зобов`язання, проте, згідно умов договору відповідач зобов`язався надати послуги, тому позивачем не доведено передбачених законом підстав для стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5824,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, вважає, що порушення умов договору про надання послуг, допущені відповідачем є істотними, такими, що завдали ТзОВ Мейрос шкоди, оскільки позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував позивач, оскільки він не може користуватись частиною наданих послуг за їх призначенням. Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору стали наслідком того, що позивач оплатив послуги, яких не отримав.

За вказаних обставин суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для розірвання укладеного між сторонами 31 травня 2018 року договору про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення та стягнення з відповідача збитків в сумі 132000 гривень, якіє коштами, сплаченими ОСОБА_1 на виконання умов договору, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Крім того, згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, ст. ст. 16, 23, 526, 530, 611, 651, 653, 907 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мейрос до ОСОБА_1 про розірвання договору про надання послуг, стягнення авансових платежів та відшкодування збитків - задовольнити частково.

Розірвати договір про надання послуг з розробки індивідуального програмного забезпечення, укладений 31 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мейрос та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мейрос завдані збитки в сумі 132000 (сто тридцять дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мейрос сплачений судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі дві) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних виомг - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ТОВ Мейрос , місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Хоткевича, 44-Г\31 ЄДРПОУ 41544572.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2020 року.

Головуючий суддяК. М. Грицай