Рішення

від 01.10.2020 по справі 607/12531/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2020 Справа №607/12531/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Мостовської І.Б., представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,544 га, яка розташована на території Виликогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125281700:01:001:0034, в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є спадкоємцем після померлої матері ОСОБА_3 , однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із неможливістю встановлення кола спадкоємців померлої ОСОБА_3 . Зазначає, що є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, оскільки чоловік померлої ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, оскільки після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , минуло 11 років, вважає, що за такий значним проміжок часу інші потенційні спадкоємці, якщо б такі були, мали об`єктивну можливість реалізувати свої спадкові права. Таким чином, з огляду на викладене просить позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Варода П.Б. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд їх задоволити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області не з`явився, подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують, щодо їх задоволення.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 листопада 1969 року у Роській селищній Раді Волковиського району Гроденківської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Після реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 , позивач змінила прізвище із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що стверджується довідкою про укладення шлюбу №1415.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Москва, Росія, померла ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03 серпня 2009 року Дмитровським відділом РАЦС Управління РАЦС Москви.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 1,54 га, що розташована на території Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125281700:01:001:0034, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №221313 виданого 15 січня 2008 року на підставі розпорядження Тернопільської районної держадміністрації від 23 серпня 2007 року №752.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцем майна за законом після смерті ОСОБА_3 , є її дочка ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №640/02-31 від 14 вересня 2018 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. відмовлено ОСОБА_9 , який діє від імені ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із пропущенням спадкоємцем терміну для прийняття спадщини, встановленого ст. ст. 1268-1272 ЦК України. У вказаній постанові нотаріуса також зазначено, що крім ОСОБА_2 інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися, чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року у цивільній справі №607/21718/18, що набрало законної сили 22 лютого 2019 року, визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на строк чотири місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

У вказаному рішенні суду встановлено, що окрім позивача ОСОБА_2 інших спадкоємців, які б в установленому порядку прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не виявлено.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №300/02-31 від 25 червня 2020 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для відмови у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину нотаріусом у постанові визначено неможливість встановлення кола спадкоємців померлої ОСОБА_3 .

Згідно довідки Територіального управління мікрорайону Клязьма-Старабеєвр від 21 серпня 2017 року №147, померла ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, громадянин України ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, де вона проживала за вищевказаною адресою одна. Спадщина, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 складається з нерухомого майна - земельної ділянки котра розташована на території України. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_3 є її дочка позивачка ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до норм Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження , підтвердженням права власності на земельну ділянку є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У відповідності до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК).

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , у відповідності до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Власник майна як це передбачає ст. 392 ЦК України може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , уже минув значний проміжок часу, а саме 11 років, а відтак за такий термін, інші спадкоємці, якщо б такі були, мали б об`єктивну можливість реалізувати свої спадкові права. Тому, в даному випадку є порушення прав позивача ОСОБА_2 на отримання спадщини, яка залишилася після смерті її матері.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначені позивачем обставини унеможливлюють іншим способом захистити її права та інтереси, тому її право підлягає судовому захисту шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,544 га, яка розташована на території Виликогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125281700:01:001:0034, в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, ст.ст. 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, ЦК України, ст.ст. 81, 125, 126 Земельного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,544 га, яка розташована на території Виликогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125281700:01:001:0034, в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п. 15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, вул. Галицька, 47, с.Великі Гаї, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 04394875.

Головуючий суддяВ. М. Позняк