Рішення

від 02.10.2020 по справі 307/1753/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1753/20

Провадження № 2/307/1101/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах Релігійної громади Української Православної Церки Свято - Успенського собору м. Тячів Закарпатської області до Тячівської міської ради Закарпатської області, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та третьої особи про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю Свято-Успенського собору, загальною площею 643,50 м.кв., до складу якої входять: собор, позначений літерою Б площею 591,10 м.кв.; господарська будівля, позначена літерою В , площею 52,40 м. кв.; навіс, позначений літерою Г ; храм, позначений літерою Д , площею 58,00 м.кв.; дроварня, позначена літерою Е ; вбиральня, позначена літерою Є ; ворота з хвірткою, позначені на плані №1; ворота з хвірткою, позначені на плані № 2; огорожа, позначена на плані № 3; огорожа, позначена на плані № 4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно_про реєстрацію іншого речового права №184524396 від 11 жовтня 2019 року у постійному користуванні релігійної громади УПЦ Свято-Успенського собору м. Тячів Закарпатської області перебуває земельна ділянка площею 0,4391 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0230 для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, що розташована по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці площею 0,4391 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0230 для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, що розташована в АДРЕСА_1 , релігійною громадою збудовано культову споруду - Свято-Успенський собор. Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 14 грудня 2019 року територіальним виробничим підприємством Техбуд-Сервіс , до складу будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , входять: собор - літ. Б, господарська будівля - літ. В, навіс - літ. Г, храм - літ. Д, дроварня - літ. Е, вбиральня - літ. Є, ворота з хвірткою, ворота з хвірткою, огорожа, огорожа. Площа собору становить 591,10 кв.м., площа господарської будівлі - 52,40 кв.м., площа храму - 58,00 кв.м. Згідно звіту технічного обстеження будівель АДРЕСА_1 , складеного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_2 , за результатами технічного обстеження об`єкту встановлено, що фактичний технічний стан конструкцій будівель Свято-Успенського собору в складі собор - літ. Б, господарська будівля - літ. В, навіс - літ. Г, храм - літ. Д, дроварня - літ. Е, вбиральня - літ. Є, задовольняє вимогам міцності та надійності для подальшої безпечної експлуатації будівель за їх функціональним призначенням будівлі Свято-Успенського собору в складі: собор - літ. Б, господарська будівля - літ. В, навіс - літ. Г, храм - літ. Д, дроварня - літ. Е, вбиральня - літ. Є,. Висновком про вартість об`єкта оцінки від 24 червня 2020 року, складеним ТОВ Ріалті-О , встановлена ринкова вартість об`єкту нерухомого майна - АДРЕСА_1 , у сумі 310 939, 00 гривень. Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки його будівництво було вчинено релігійною громадою без отримання у встановленому порядку дозволу на право проведення будівельних робіт. Оскільки об`єкт нерухомого майна - Свято-Успенського собору збудований релігійною громадою за рахунок коштів та особистої праці членів громади - прихожан, визнання за громадою права власності на зазначене нерухоме майно не буде порушувати прав інших осіб. Цільове призначення земельної ділянки площею 0,4391 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0230, розташованого в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій повністю відповідає цільовому призначенню побудованої на ній будівлі - Свято-Успенського собору, що є культовою спорудою. Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Тячівської міської ради від 25 червня 2020 року №01/26/06 згідно наявної містобудівної документації, генерального плану м. Тячів об`єкт нерухомого майна - Свято-Успенський собор знаходиться на території житлової та громадської забудови. Об`єкт збудовано без порушення вимог містобудівної документації та не порушує права третіх осіб.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності та в заяві вказує, що позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Тячівської міської ради міський голова Ковач І.І. в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника міської ради, в заяві вказує, що позовні вимоги Тячівська міська рада визнає повністю, проти їх задоволення та визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно не заперечує.

Представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Рачкулинець М.Ю. в судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , що діє як голова парафіяльної ради в інтересах Релігійної громади Української православної церкви Свято - Успенського собору м. Тячів Закарпатської області підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні належними доказами та підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 184524396 від 11 жовтня 2019 району, релігійній громаді Свято-Успенського собору м. Тячів Закарпатської області передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,4391 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0230, для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, розташовану в АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Як стверджено технічною документацією, позивач Релігійна громада Української православної церкви Свято-Успенського собору м. Тячів являється забудовником об`єкту нерухомого майна Свято-Успенського собору, розташованого на належній їм на праві постійного користування земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-37).

Відповідно до технічного паспорту до складу будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , входять: собор - літ. Б, господарська будівля - літ. В, навіс - літ. Г, храм - літ. Д, дроварня - літ. Е, вбиральня - літ. Є, ворота з хвірткою, ворота з хвірткою, огорожа, огорожа. Площа собору становить 591,10 кв.м., площа господарської будівлі - 52,40 кв.м., площа храму - 58,00 кв.м. ( а.с.6-20) .

Згідно висновку про оцінку майна, вартість об`єкта оцінки вказаного об`єкту нерухомого майна АДРЕСА_1 становить 310 939, 00 гривень (а.с.38).

Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки його будівництво було вчинено релігійною громадою без отримання у встановленому порядку дозволу на право проведення будівельних робіт.

Судом встановлено, що об`єкт нерухомого майна - будівля Свято-Успенського собору збудована релігійною громадою за рахунок коштів та особистої праці членів громади - прихожан, не порушує прав та законних інтересів інших осіб. Цільове призначення земельної ділянки площею 0,4391 га., кадастровий номер 2124410100:07:006:0230, розташованої в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій повністю відповідає цільовому призначенню побудованої на ній будівлі Свято-Успенського собору, що є культовою спорудою.

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно частини третьої статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Виходячи із положень ч.5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Пунктом 12 цієї ж постанови роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно слід задовольнити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 18, 133, 141, 142, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 316, 317, 375, 376 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах Релігійної громади Української Православної Церки Свято - Успенського собору м. Тячів Закарпатської області до Тячівської міської ради Закарпатської області, де третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за Релігійною громадою Української Православної Церкви Свято-Успенського собору м. Тячів Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 22106986, право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю Свято-Успенського собору, загальною площею 643,50 м.кв., до складу якої входять: собор, позначений літерою Б , площею 591,10 м.кв.; господарська будівля, позначена літерою В , площею 52,40 м. кв.; навіс, позначений літерою Г ; храм, позначений літерою Д , площею 58,00 м.кв.; дроварня, позначена літерою Е ; вбиральня, позначена літерою Є ; ворота з хвірткою, позначені на плані № 1; ворота з хвірткою, позначені на плані № 2; огорожа, позначена на плані № 3; огорожа, позначена на плані № 4, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що діє як голова парафіяльної ради в інтересах Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Успенського собору м. Тячів Закарпатської області, ЄДРПОУ - 22106986, місце знаходження: м. Тячів, вул. Незалежності, 54 а , Закарпатської області.

Відповідач: Тячівська міська рада Тячівського місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 54 а , Закарпатської області, ЄДРПОУ - 04053766.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, юридична адреса: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2020 року.

Головуюча суддя: Сойма М.М.