Рішення

від 09.10.2020 по справі 420/4326/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 420/4326/20

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення коштів,

встановив:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 60074,07 грн. та пеню у розмірі 612,68 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що на підприємстві протягом 2019 року не працювала жодна особа з інвалідністю. Вважає, що відповідач не створив жодного робочого місяця для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте відповідно до Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що на підприємстві протягом 2019 року не працювала жодна особа з інвалідністю. Вважає, що відповідач не створив жодного робочого місяця для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте відповідно до нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, мав створити 1 робоче місце. нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, мав створити 1 робоче місце.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийняту позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" було вжито всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, створено 1 робоче місце, тобто виконано норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі надав інформацію про наявну вакансію.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" є юридичною особою, яке відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов`язано створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно "Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів" за 2019 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача склала 27 осіб, зважаючи на що Товариство повинно було створити одне робоче місце для особи з інвалідністю.

На думку позивача, цей обов`язок не був виконаний відповідачем.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XIІ (далі - Закон №875-XIІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону №875-XII установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Приписами статті 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону № 875-XII. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, суд враховує, що нормами наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та порядку її подання" затверджена форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з вимогами названого Порядку форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Таким чином, до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми №3-ПН) на відповідний рік може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування таких осіб, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-XII. Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Спірні санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Одночасно суд враховує, що законом передбачено випадки, у яких суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним спірне правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України від 05.07.2012 №5067 "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту досліджених судом доказів встановлено, що у 2019 році, починаючи з 02.01.2019, відповідачем неодноразово подавалась звітність про попит на робочу силу за формою №3-ПН до Одеського центру зайнятості.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що у 2019 році відповідачем створено робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, що підтверджується звітністю за формою №3-ПН, у зв`язку з чим адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватись.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 зазначено, що якщо роботодавець навіть одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.08.2018 (справа № 817/650/17).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Прогрес" вжило усіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України це є підставою для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому позовні вимоги Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст. 139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 37907783) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (вул. Гагаріна, 66, с. Лопатичі, Олевського району, Житомирська область, 11034, код ЄДРПОУ 39002838) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, та пені відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.10.2020.

Суддя Н.М. Майстренко