Рішення

від 07.10.2020 по справі 260/2952/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2952/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Поп Н.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - адвокат Романюк О.П.

відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, представник - Міськова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл.Народна, буд.4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить:1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати рішення № 072350003655 від 25.06.2020 року Про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи;2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоди його роботи з 10.09.1976 по 12.12.1977рр., з 01.03.1978 по 31.10.1985 рр., з 15.03.1993 по 28.06.1999 рр., з 09.08.1999 по 30.09.2002 рр. в Радгоспі Іскра ;3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням періодів його роботи з 10.09.1976 по 12.12.1977рр., з 01.03.1978 по 31.10.1985 рр., з 15.03.1993 по 28.06.1999 рр., з 09.08.1999 по 30.09.2002 рр. в Радгоспі Іскра починаючи з часу набуття ним права на пенсію.

Позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Відповідачем було прийнято рішення № 072350003655 від 25.06.2020 року про відмову в призначенні позивачу пенсії по віку, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного 26-ти річного стажу роботи. Вказане рішення відповідачем прийнято без врахування трудового стажу за період роботи позивача у радгоспі "Іскра" з 10.09.1976 по 30.09.2002 рр., оскільки відповідні записи в трудовій книжці колгоспника потребують перевірки в частині достовірності. Позивач зазначає, що записи про прийняття та звільнення з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідальних посадових осіб та скріплені печаткою організації, а тому не викликають сумніву у їх достовірності.

25 вересня 2020 року, на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву , де зазначено, що за результатом розглянутих документів рішенням Головного управління № 072350003655 від 25.06.2020р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж роботи становить лише 6 років 7 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії. До стажу роботи не враховано періоди роботи в радгоспі Іскра , оскільки відповідні записи трудовій книжці колгоспника потребують перевірки в частині достовірності. Зазначає, що як вбачається з трудової книжки колгоспника №о/р 1374 від 13.09.1976р. ОСОБА_1 з 10.09.1976 по 12.12.1977рр., з 01.03.1978 по 31.10.1985 рр., з 15.03.1993 по 28.06.1999 рр., з 09.08.1999 по 30.09.2002 рр. працював в Радгоспі Іскра . При цьому у трудовій книжці позивача не зазначено кількість відпрацьованих трудо-днів (або людино-днів) за вказаний період та не вбачається, що позивач виконував, або не виконував річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, а отже самими записами в трудовій книжці колгоспника не можливо підтвердити періоди роботи ОСОБА_1 , а тому в даному випадку, самі лише записи в трудовій книжці не можуть слугувати належним доказом по справі. Беручи до уваги те, що записи в трудовій книжці позивача не підтверджені первинними документами та даними, що містяться "в системі персоніфікованого обліку, тому і немає жодних правових підстав зарахувати до страхового стажу відповідні періоди роботи в Радгоспі Іскра . З огляду на встановлені вище обставини Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами і підзаконними нормативно-правовими актами. Таким чином просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну вимоги в повному обсязі.Представник відповідача заперечив проти позову. Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали адміністративної та пенсійної справи, трудову книжку позивача, суд дійшов до наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

22.06.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 2500 про призначення пенсії по віку та на підтвердження свого страхового стажу надав наступні документи:

- Довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення

-Довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру

-Заяву про призначення /перерахунок пенсії

-Паспорт

-Три трудові книжки (від 05.02.1986 року, від 13.09.1976 р., НОМЕР_1 , від 16.03.1986 року

-Довідку № 241 від 22.06.2020 року Тячівського центру зайнятості

В Розписці -повідомленні спеціаліст ОСОБА_2 , який прийняв документи зазначив документи , яких недостатньо для призначення пенсії:

- довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року

-заява про спосіб виплати пенсії

-уточнююча довідка 1985-1988рр.

Строк поданні документів: 21.09.2020р.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 072350003655 від 25.06.2020р . ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.

В рішенні зазначено наступне:

-" відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто надані Вами документи для призначення пенсії за віком, а саме: заява № 2500 від 22.06.2020 р., трудові книжки, довідка про підтвердження стажу № 241 від 22.06.2020 р., дані персоніфікованого обліку, інше..... За поданими Вами документами для призначення пенсії страховий стаж роботи становить 6 років 7 місяців 21 день. До стажу роботи не враховано періоди роботи в радгоспі "Іскра", оскільки відповідні записи в трудовій книжці колгоспника потребують перевірки в частині достовірності. З метою зясування даних обставин Тячівським відділом обслуговування громадян скеровано службову записку для проведення зустрічної перевірки достовірності записів зазначеної трудової книжки. Враховуючи наведене, Вам відмовлено в призначенні пенсії за віком."

Відповідач надав суду в якості доказів, якими обгрунтовує правомірність оскаржуваного рішення інформаційний лист від 10.03 2020 року арбітражного керуючого на адресу Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Закарпатській області, в якому зазначено , що Постановою Господарського суду Закарпатської області від 01.03.2019р. у справі №907/5/19 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Радгоспу Іскра . Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2019р. у справі №907/5/19 ліквідовано Радгосп Іскра , (90514, Закарпатська область, Тячівський район, с. Угла, вул.Леніна, 91, ідентифікаційний код 05528194) як юридичну особу в звязку з банкрутством.Також вказано , що в період виконання повноважень ліквідатора у справі № 907/5/19 арбітражному керуючому не передано жодної інформації//документації щодо переліку осіб, які перебували в трудових відносинах з радгоспом "Іскра".

Також відповідач надав суду акти перевірки , а саме:

- Акт перевірки від правильності повноти нарахування, своєчасності сплати збору до Пенсійного фонду та його витрачання радгоспом "Іскра" від 30 березня 2001 року, від 15 березня 2002 року, Акт № 29 від 16 квітня 2007 року.

Відповідно до листа архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації від 15.09.2020 року №01-11/197, документи радгоспу Іскра на зберігання не поступали

Згідно даних трудової книжки колгоспника №о/р 1374 від 13.09.1976р, підтверджується, що ОСОБА_1 працював в радгоспі Іскра з 10.09.1976 по 12.12.1977рр., з 01.03.1978 по 31.10.1985 рр., з 15.03.1993 по 28.06.1999 рр., з 09.08.1999 по 30.09.2002 рр. (а.с.8).

Мотиви та норми права застосовані судом.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України , громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року. (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє:

- правильність оформлення заяви,

- відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж,

- перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів,

- перевіряє копії відповідних документів,

- фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Пунктом 1.7 Порядку встановлено :

- Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Я к встановлено судом, відповідачем прийнято рішення без дотримання вищевказаних передумов, оскільки рішення прийнято через три дні після звернення позивача , всупереч встановленому терміну подання додаткових документів .

Крім того, відповідно до п. 4.2.Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Статтею 101 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Судом також встановлено, що з приводу наданих позивачем документів перевірки з дня подання заяви позивачем до моменту винесенні рішення відовідачем не проводились.

Відповідно до статті 81 Закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. ( ст. 82 Закону ). Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Отже, відповідач позбавив можливості позивача надати документи , про які вказано у розписці-повідомленні, не провів жодної перевірки , що стосуються документів позивача.

Акти перевірки Радгоспу "Іскра", надані відопвіачем датовані 2001 им та 2003 роком, не покладені в основу прийняття рішення і складені не за анслідками перевірки уточнення поданих документів позивачем до заяви про призначення пенсії або з метою виявлення інших обставин стосовно конкретно роботи позивача.

Суд перевіряє рішення відповідача на відповідність його критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАСУ , де вони визначені наступним чином:

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України та передачасно виніс рішення, яким відмови у призначенні пенсії.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково, а саме: відповідач повторно повинен розглянути заяву позивач, від 22.06.2020 року ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки , наданої судом у чіткій відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 072350003655 від 25.06.2020 року.

3.Зобовязати Головне Управління Пенсійного фонду в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 20453063 м. Ужгород, пл. Народна,4) повторно розглянути заяву від 22.06.2020 року ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки , наданої судом.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 12 жовтня 2020 року