ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2020 р. справа № 300/1590/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» про стягнення податкового боргу в розмірі 88 895, 39 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2020 Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 88 895, 39 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку, встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, статтями 33 Податкового кодексу України, не сплатив податкові зобов`язання з сплати: податку на додану вартість за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 178, 50 гривень та пеня в розмірі 6 902, 10 гривень; земельного податку за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 246, 05 гривень та пеня в розмірі 54 546, 37 гривень; податку на прибуток за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35, 80 гривень та пеня в розмірі 613, 79 гривень; орендної плати за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 891, 02 гривень та пеня в розмірі 15 320, 85 гривень, а також пеню, нараховану за несплату грошових зобов`язань за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 88 895, 39 гривень, який ним не погашено.
На адресу відповідача, що зазначена позивачем в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштове відправлення - ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.07.2020, з відміткою на поштовому відправленні судова повістка , яка повернулася на адресу суду, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , за закінченням терміну зберігання . Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У зв`язку із чим суд розглянув справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка» зареєстроване як юридична особа, перебуває за неосновним місцем обліку в Калуському управлінні Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, є платником податків і збрів.
Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 88 895, 39 гривень, що виник в результаті несплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 178, 50 гривень та пеня в розмірі 6 902, 10 гривень; земельного податку за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 246, 05 гривень та пеня в розмірі 54 546, 37 гривень; податку на прибуток за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35, 80 гривень та пеня в розмірі 613, 79 гривень; орендної плати за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 891, 02 гривень та пеня в розмірі 15 320, 85 гривень, а також пені, нарахованої за несплату грошових зобов`язань за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.
Суми невиконаних грошових зобов`язань з податок на додану вартість за платежем штрафні (фінансові) санкції визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за № 0071545104 від 23.10.2019 на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) за № 446/09-19-51-04/13641522. Пеня, в розмірі 6 902, 10 гривень, визначена контролюючим органом самостійно.
Суми невиконаних грошових зобов`язань з земельного податку за платежем штрафні (фінансові) санкції визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за № 0079005104 від 05.11.2019 на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) за № 513/09-19-51-04/13641522. Пеня, в розмірі 54 546, 37 гривень, визначена контролюючим органом самостійно.
Суми невиконаних грошових зобов`язань з податок на прибуток за платежем штрафні (фінансові) санкції визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за № 0063555104 від 25.09.2019 на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) за № 140/09-19-51-04/13641522. Пеня, в розмірі 613, 76 гривень, визначена контролюючим органом самостійно.
Суми невиконаних грошових зобов`язань з орендної плати за платежем штрафні (фінансові) санкції визначені позивачем податковим повідомленням-рішенням за № 0079015104 від 05.11.2019 на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) за № 513/09-19-51-04/13641522. Пеня, в розмірі 15 320, 85 гривень, визначена контролюючим органом самостійно.
Також, контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 2 160, 94 гривень на суму грошових зобов`язань за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з підпунктами 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість.
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.
Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі) (підпункт 10.2-1).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5 статті 10 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Стаття 16 Податкового кодексу України визначає обов`язки платника податків.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 Кодексу).
Відповідно до статті 288 даного Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
Таким чином, грошові зобов`язання відповідача із вказаних вище платежів відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надсилав відповідачу податкові вимоги за № 1/59 від 24.10.2001, № 2/397 від 29.11.2001, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг за ними, на момент виникнення даного боргу, не сплатив.
Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з пунктом 129.4 цієї статті даного Кодексу на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Як встановив суд, позивач на суму невиконаних відповідачем грошових зобов`язань з податку на додану вартість нарахована пеня в розмірі 6 902, 10 гривень; з земельного податку нарахован пеня в розмірі 54 546, 37 гривень; з податку на прибуток - пеня в розмірі 613, 79 гривень; з орендної плати - пеня в розмірі 15 320, 85 гривень, а також нарахована пеня в розмірі 2 160, 94 гривень за несплату грошових зобов`язань за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, суми невиконаних грошових зобов`язань: з податок на додану вартість за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 178, 50 гривень та пеня в розмірі 6 902, 10 гривень; з земельного податку за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 246, 05 гривень та пеня в розмірі 54 546, 37 гривень; з податку на прибуток за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35, 80 гривень та пеня в розмірі 613, 76 гривень; з орендної плати за платежем: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 891, 02 гривень та пеня в розмірі 15 320, 85 гривень; пеня в розмірі 2 160, 94 гривень, нарахована на суму грошових зобов`язань за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, утворюють податковий борг в розмірі 88 895, 39 гривень, який відповідачем не сплачено.
Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Згідно з пунктом 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі .
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати грошового зобов`язання з сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 79 004, 29 гривень підлягає стягненню в дохід місцевого бюджету міста Калуша, а з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 9 891, 10 гривень підлягає стягненню в дохід державного бюджету.
Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 102 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Чайка» (індекс 77304, вулиця Виговського, будинок 7, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13641522) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 9 891, 10 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто одна) гривня 10 копійок та в дохід місцевого бюджету податковий борг в розмірі 79 004 (сімдесят дев`ять тисяч чотири) гривні 29 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап`юк С.В.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2020 |
Оприлюднено | 15.10.2020 |
Номер документу | 92128143 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Остап'юк С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні