Рішення

від 12.10.2020 по справі 320/3666/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року № 320/3666/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Нота" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство "Нота" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та незаконними дії ГУ ДПС України в Київській області щодо анулювання платником єдиного податку IV групи ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НОТА ;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області відновити статус ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НОТА як платника податку на спрощеній системі оподаткування IV групи, починаючи з 01 січня 2020 року;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області вчинити певні дії, а саме: визнати своєчасно поданими Податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік реєстраційний №№ 9026845111, 9026843833, 9026843269, 9026843099, 9026842995.

Позов обґрунтовано тим, що податковим органом за відсутності правових підстав прийнято рішення про втрату Фермерським господарством Нота статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році. На думку позивача, утворена на 01.01.2020 податкова заборгованість не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи, оскільки відповідачем не проводилась документальна перевірка та не приймалось рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що станом на 01.01.2020 за позивачем обліковується заборгованість з рентної плати в розмірі 146,45 грн., а отже, з урахуванням підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, ФГ "Нота" втратило статус платника єдиного податку 4 групи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Фермерське господарство Нота перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Київській області як сільгоспвиробник, у якого частка сільськогосподарського виробництва за попередні (звітні) періоди перевищує 75 відсотків за основним видом діяльності Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур , та з 01.01.2002 перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік за №9026845111, №9026843833, №9026843269, №9026843099, та щорічне підтвердження (розрахунок) частки сільськогосподарського товаровиробника за 2019 рік (а.с. 9-27).

Листом від 06.04.2020 за № 12254/10710-36-50-04 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що податкові декларації платника єдиного податку 4 групи від 15.02.2020 вважаються не прийнятими у зв`язку з тим, що товариство не є платником цього податку, та відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, не може бути платником єдиного податку четвертої групи (а.с. 8).

Відповідно до акту камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати від 26.02.2020 № 622/50-04/31890083, що проводилась податковим органом, останнім виявлено факти порушень податкового законодавства ФГ "Нота", зокрема, в частині несвоєчасної сплати узгодженої задекларованої суми рентної плати в розмірі 146,45 грн. за ІІІ квартал 2019 року та граничний термін сплати якого сплинув 14.12.2019 (а.с. 28).

Вважаючи дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності та відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2020 рік протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд звертає увагу на наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.

Підпунктом 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктами 48.1, 48.2, 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пунктом 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (пункт 48.5 статті 48 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 48.7 статті 47 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями статей 48 і 49 Податкового кодексу України, є вичерпним.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

При цьому, як передбачено пунктом 49.10 статті 49 Податковим кодексом України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Однак, в порушення вказаних вимог Податкового кодексу України, відповідач не прийняв податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020 рік, мотивуючи свою відмову тим, що ФГ "Нота" не є платником єдиного податку четвертої групи, тобто з підстав, що не визначені Податковим кодексом України, що свідчить про протиправність таких дій.

При цьому, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України передбачений обов`язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За приписами пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до вимог статті 298 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідно ж до 291.5-1 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Отже, наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто набуває цей статус вперше.

Тобто, Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу), але не містить норму, відповідно до якої платник, який має на початок звітного року податкову заборгованість, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

Як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли саме з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи.

Посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2020, як на підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, суд відхиляє, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Натомість, як свідчать матеріали справи та не заперечувалось відповідачем у справі, позивач є платником єдиного податку (фіксованого сільськогосподарського податку) з 2002 року.

При цьому, у ході розгляду справи судом встановлено, що жодного рішення щодо анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, відповідачем не приймалося.

Окрім того, відповідно до акту камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати від 26.02.2020 № 622/50-04/31890083, що проводилась податковим органом, останнім виявлено факти порушень податкового законодавства ФГ "Нота", зокрема, в частині несвоєчасної сплати узгодженої задекларованої суми рентної плати в розмірі 146,45 грн. за ІІІ квартал 2019 року та граничний термін сплати якого сплинув 14.12.2019.

Тобто, фактично підставою утворення податкового боргу з рентної плати в розмірі 146,45 грн. станом на 01.01.2020 у ФГ "Нота" була узгоджена сума, яку платник податків самостійно задекларував.

Наразі, сума заборгованості з рентної плати в розмірі 146,45 грн. була позивачем виявлена самостійно та усунута шляхом сплати боргу 04 березня 2020 року, про що свідчить платіжне доручення № 443 від 04.03.2020 (а.с.29).

Відповідно до пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи зобов`язані зокрема: діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 21.04.2020 (а.с. 7).

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо анулювання реєстрації Фермерського господарства "Нота" платником єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області відновити Фермерському господарству "Нота" статус платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, починаючи з 01 січня 2020 року, шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку та надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 15.02.2020 № 9026845111, 9026843833, 9026843269, 9026843099, 9026842995 датою їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Нота" (код ЄДРПОУ 31890083) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 431413770) судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.