Рішення

від 02.10.2020 по справі 805/686/17-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року м. Київ № 805/686/17-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Журавель В.О.,

при секретарі судового засідання - Каштан О.В..,

за участю:

представника позивача - Дегтярьов Д.Т.,

представника відповідача - Касян А.О.,

третя особа - не прибула,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАНТ", про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

25 січня 2017 р. до Донецького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-Мост" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія") (далі - позивач) з позовною заявою до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 8 лютого 2016 р. №0000012200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 2 021 644 грн. 00 коп. за листопад 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стверджує, що поставка товару за договором купівлі продажу №АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р., за яким позивач зобов`язується передати покупцю - ТОВ ДОМАНТ будівельні та паливно-мастильні матеріали, не відбулась, а сума 100% попередньої оплати, яка надійшла на адресу позивача протягом серпня 2012 року, повернута покупцю у жовтні 2015 року, внаслідок чого позивачем здійснені відповідні коригування податкової звітності відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України. Зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки помилково виходить з необхідності підтвердження факту постачання товару первинними документами бухгалтерського обліку, не враховуючи те, що дані податкового обліку з податку на додану вартість формувалися на підставі іншої події - повернення попередньої оплати (шляхом складання та реєстрації розрахунків від 9 жовтня 2015 р. коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 р., позовні вимоги задоволено. Постановою Верховного Суду від 16 липня 2019 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року скасовано, а справу №805/686/17-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому Верховним Судом, зокрема, зазначено про необхідність дослідження певних обставин справи. Так, касаційним судом зазначено, що досліджуючи обставини виконання договору купівлі-продажу бітуму дорожнього суди попередніх інстанцій не встановили чи здійснені контрагентом позивача (покупцем) відповідні коригування податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкових накладних. Встановлення цієї обставини судами попередніх інстанцій обумовлене положенням абзацу першого пункту 192.1 статті 192 ПК України, яке визначає одночасне коригування як зобов`язання постачальником, так і кредиту отримувачем.

Вказано також, що різниця між оплатою, яку отримав та повернув позивач, складає 2 688 212 грн. 50 коп. При цьому судами попередніх інстанцій не досліджувались обставини в частині виконання сторонами господарської операції за даним договором, жодного документа щодо поставки Товариством бітуму на адресу контрагента, враховуючи особливості перевезення даного товару позивачем не надано, зокрема видаткових накладних, актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних тощо. Враховуючи, що одним з правопорушень, встановлених актом перевірки, за висновком податкового органу, є відсутність реального факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають й обставини щодо часткової поставки товару.

Верховний Суд звернув увагу, що документи позивача, які складені в один день, а саме додаткова угода від 10 серпня 2012 р. та рахунок на оплату №10/08-01 від 10 лютого 2012 р., складені відповідно від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Альтмост та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Альтком-мост , скріплені різними печатками. Крім того, попередня оплата здійснена контрагентом позивача у серпні 2012 року на рахунок Товариства, відкритий у АТ ОТП Банк , в той час як зміни щодо цього банківського рахунку внесені у договір додатковою угодою лише 28 грудня 2012 р. Ці розбіжності не досліджені судами попередніх інстанцій.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року адміністративну справу №805/686/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альтком-мост до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

16 жовтня 2019 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська дорожньо-будівельна компанія надійшло клопотання про зміну найменування позивача та про передачу справи до іншого суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська дорожньо-будівельна компанія про заміну назви позивача у справі - задоволено та визначено, що необхідно вважати правильним найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Європейська дорожньо-будівельна компанія . Цією ж ухвалою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська дорожньо-будівельна компанія про передачу справи до іншого суду, дану адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

28 листопада 2019 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2019 р. прийнято цю адміністративну справу до свого провадження. Вказаною ухвалою вирішено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Крім того, цією ж ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду: відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (з урахуванням висновків Верховного Суду); на виконання постанови Верховного Суду надати додаткові докази у зв`язку із зазначеними у постанові недоліками.

6 січня 2020 р. від Головного управління ДПС у Донецької області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що позивачем не підтверджені операції постачання товару та розрахунки згідно договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ №АЛ/Д/ШС/1-361 від 1 березня 2012 р. та не підтверджені розрахунки коригування у межах господарської діяльності платника податку та зменшення податкового зобов`язання на загальну суму ПДВ 10 108 220 грн., а саме: жовтень 2015 р. - 10 1085 220 грн., сума ПДВ - 2 021 644 грн. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 8 лютого 2016 р. №0000012200 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 2 021 644 грн. 00 коп. прийнято відповідно до вимог діючого законодавства України.

14 січня 2020 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Стверджує, що відповідач робить не зрозумілий висновок про те, що повернення коштів не підпадає під жодну обставину, передбачену п. 192.1 ст. 192 ПК України, незважаючи на те, що вказаний пункт передбачає повернення постачальником суми попередньої плати товарів/послуг як одну із підстав коригування його податкового зобов`язань. Зазначає, що відповідач визнає у своєму відзиві той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ зменшило податковий кредит у податковій декларації за жовтень 2015 року на суму 2 021 644 грн. (тобто на суму, на яку позивач зменшив податкове зобов`язання). Звертає увагу, що в межах спірних правовідносин позивач отримав попередню оплату за товар, яку в подальшому частинами повернув в повному обсязі, поставки товару не було, а як наслідок документи, які підтверджують передачу товару та його транспортування відсутні.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що зміна назви позивача з Альтмост на Альтком-Мост відбулася на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Альтмост від 7 серпня 2012 р., зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 7 серпня 2012 р. номер запису 12661050008029109, що підтверджується витягом з реєстру. В додатковій угоді від 10 серпня 2012 р. вказана стара назва позивача та поставлена печатка з його старою назвою, що є суто технічною помилкою, оскільки позивач змінив назву лише за 3 дні до дати складання цієї угоди. Зазначає, що ця помилка не впливає на зміст вказаного документа, він є чинним.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відзиві також заявлено клопотання про заміну відповідача у справі. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 р. клопотання задоволено та замінено відповідача у цій справі - Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області.

Разом із відзивом Головним управлінням ДПС у Донецькій області подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Вказаною ухвалою вирішено, що судове засідання для розгляду справи по суті буде відбуватися в режимі відеоконференції.

27 травня 2020 р. до суду від представника позивача надійшла заява про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ . Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ заяв чи клопотань до суду не подавала, правом надання пояснень чи доказів до суду не скористалася.

2 жовтня 2020 р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та адміністративний позов просив задовольнити. Представник відповідача щодо позову заперечував, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-мост" (код ЄДРПОУ 35689453), у цей час зареєстровано по вул. Декабристів, буд.4, офіс 1, м. Васильків, Київська область, 08600, як юридична особа зареєстрована 15.01.2008.

1 березня 2012 р. між позивачем (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № АЛ/Д/В/С/1-361 (далі - Договір № АЛ/Д/В/С/1-361).

Відповідно до розділу 1 п. 1.1 Договору № АЛ/Д/В/С/1-361 постачальник зобов`язаний в порядку і на умовах дійсного договору передати у власність покупцю, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити будівельні матеріали та паливо-мастильні матеріали (іменовані в подальшому як товар ) в кількості, одиниці виміру, ціна одиниці товару, асортимент товару установлені у співвідношенні з видатковими накладеними.

Згідно з розділом 2 п. 2.3 Договору № АЛ/Д/В/С/1-361 оплата вартості товару відбувається протягом 60-ти днів після передачі товару. За згодою сторін можливий інший порядок оплати, що не суперечить діючому законодавству.

10 серпня 2012 р. між позивачем (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ (далі - покупець) укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу № АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р. Вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 2.3.Договру № АЛ/Д/В/С/1-361, якою викладено її в іншій редакції: Оплата вартості товару відбувається на умовах 100% передплати. За згодою сторін можливий інший порядок оплати, що не суперечить діючому законодавству.

10 серпня 2020 р. позивачем виписано рахунок на оплату № 10/08-01 до договору № АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р., яким визначено, що товар, який постачається - бітум дорожній БНД 60/90 у кількості 1 543,55 тон у загальному розмірі 14 818 079 грн. 29 коп., у тому числі ПДВ на суму 2 469 679 грн. 88 коп.

Судом встановлено, що у серпні 2012 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ надійшла попередня оплата в загальній сумі 14 818 079 грн. 29 коп., у тому числі ПДВ у розмірі 2 469 679 грн. 88 коп.. що підтверджується виписками з банку.

У подальшому позивачем були виписані наступні податкові накладні: № 17 від 16 серпня 2012 р. на загальну суму 6 000 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ на суму 1 000 000 грн. 00 коп.; № 39 від 29 серпня 2012 р. на загальну суму 4 918 079 грн. 29 коп., у тому числі ПДВ на суму 819 679 грн. 88 коп.; № 67 від 30 серпня 2012 р. на загальну суму 3 900 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ на суму 650 000 грн. 00 коп. Вказані податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями № 1 про прийняття.

У жовтні 2015 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ позивачем був отриманий лист № 20/10-01 від 2 жовтня 2015 р. з вимогою про повернення попередньої оплати за будівельні матеріали до договору за № АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р. в сумі 12 129 866 грн. 78 коп.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв`язку з тим, що позивачем не було постановлено товар, 9 жовтня 2015 р. позивачем на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ була повернута попередня оплата в сумі 12 129 866 грн. 78 коп., що підтверджується виписками з поточних рахунків позивача, які відкриті в АТ УКРЕКСІМБАНК та ПАТ Промінвестбанк .

Через повернення попередньої оплати позивачем було складено та зареєстровано розрахунки коригування, а саме: розрахунок № 1 від 9 жовтня 2015 р. про коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30 серпня 2012 р. № 67 за договором від 1 березня 2012 р. № АЛ/Д/В/С/1-361 на загальну суму 3 250 000 грн. 00 коп. (сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 650 000 грн. 00 коп.); розрахунок №2 від 9 жовтня 2015 р. про коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29 серпня 2012 р. № 39 за договором від 1 березня 2012 р. № АЛ/Д/В/С/1-361 на загальну суму 4 098 399 грн. 41 коп. (сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 819 679 грн. 88 коп.); розрахунок № 3 від 9 жовтня 2015 р. про коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16 серпня 2012 р. № 17 за договором від 1 березня 2012 р. № АЛ/Д/В/С/1-361 на загальну суму 2 759 822 грн. 91 коп. (сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 551 964 грн. 58 коп.). Вказані розрахунки до податкових накладних були зареєстровані контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджуються квитанціями № 1 про їх прийняття.

У зв`язку з цим позивачем подано податкову декларацію за жовтень 2015 року, в якій здійснено коригування податкових зобов`язань з ПДВ на суму 2 021 644 грн. 00 коп. та відповідно зазначені коригування увійшли до суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Також, зазначена суми увійшла також в рядок від`ємного значення в декларації за листопад 2015 року.

У період з 13 січня 2016 р. по 18 січня 2016 р. Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання податкового законодавства при правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період жовтень - листопад 2015 року, за результатом якої складено акт №1/05-66-22-00/35683453 від 25.01.2016 та виявлено порушення позивачем: пп. 44.1 ст.44, абз. а) п.185.1 ст. 185, п.192.1 ст. 192, п. 201.7 ст.201 ПК України, що призвели до завищення суми від`ємного значення з ПДВ за листопад 2015 року в сумі 2 021 644 грн. 00 коп., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (рядок 24 декларації з ПДВ за листопад 2015).

Не погодившись із вказаними висновками акта перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області заперечення на акт документальної невиїзної перевірки від 25 січня 2016 р. № 1/05-66-22-00/35683453.

8 лютого 2016 р. контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012200, яким встановлено суму завищення від`ємного значення податку на додану вартість за листопад 2015 р. на суму 2 021 644 грн. 00 коп.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з вимогами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

На підставі п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції на дату отримання попередньої оплати) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної Декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог пункт 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов`язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з вимогами пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Підпунктом 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Як визначено п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції на дату отримання попередньої оплати), платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Згідно з вимогою п.201.7 ст. 201 ПК України (в редакції на дату отримання попередньої оплати) передбачено, що податкова накладна складається за кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточних рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Суд звертає увагу, що аналіз абзацу першого пункту 192.1 статті 192 ПК України свідчить про те, що при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної підлягають як суми податкових зобов`язань постачальника, так і суми податкового кредиту отримувача.

Отже предметом дослідження в такому випадку має бути податкова звітність як постачальника в частині коригування податкового зобов`язання, так і отримувача в частині коригування податкового кредиту, здійснене на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що у зв`язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик. При здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтком-мост" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ (покупець) укладено договір купівлі-продажу № АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р. (з додатковими угодами), відповідно до якого постачальник в порядку та на умовах цього договору зобов`язується передати покупцю будівельні та паливо-мастильні матеріали.

Відповідно п. 2.3 договору у редакції додаткової угоди від 10 серпня 2012 р. оплата вартості товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. За погодженням сторін можливий інший порядок оплати, який не суперечить чинному законодавству.

Згідно з рахунком на оплату №10/08-01 від 10 серпня 2012 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ був виставлений рахунок, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтком-мост" підлягає перерахуванню сума - 14 818 079 грн. 29 коп., у тому числі ПДВ - 2 469 679 грн. 88 коп. Згідно з банківською випискою 16, 29, 30 серпня 2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ надійшла попередня оплата в загальній сумі - 14 818 079 грн. 29 коп., у тому числі - ПДВ 2 469 679 грн. 88 коп.

Для формування податкового кредиту позивачем виписано податкові накладні № 17 від 16 серпня 2012 року; № 39 від 29 серпня 2012 року; № 67 від 30 серпня 2012 року, які зареєстровано у Реєстрі податкових накладних та направлено до податкового органу.

2 жовтня 2015 року позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ отримано листа № 20/10-01 від 2 жовтня 2015 р. з проханням повернути попередню передплату за будівельні матеріали за договором № АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 року в сумі 12 129 866 грн. 78 коп. Згідно з банківською випискою від 9 жовтня 2015 р. позивачем на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ повернуто попередню оплату в сумі 12 129 866 грн. 78 коп.

Судом встановлено, що фактична поставка товару за цими операціями не відбувалася. Повернення попередньої оплати, отриманої позивачем, відбулася за ініціативою його контрагента. За таких обставин документів, що підтверджують факт та особливості перевезення даного товару (бітуму) не складалося.

За наслідком повернення попередньої оплати відбулася подія, яка обумовила наступні дії: позивач склав та зареєстрував розрахунки коригування кількісних та вартісних показників № 1, № 2, № 3 від 9 жовтня 2015 р. до податкових накладних № 67, № 39, № 17 на суму ПДВ в розмірі 2 021 644 грн. У зв`язку з цим зобов`язання з податку на додану вартість та коригування податкових зобов`язань зазначені позивачем у податковій звітності за серпень 2012 року та жовтень 2015 року, які надіслані до податкового органу.

Отже, судом встановлено, що позивач від взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ мав намір отримати економічний ефект у вигляді отримання доходу, як різниці між ціною придбання та реалізації бітуму вказаному товариству.

Згідно з матеріалами справи із 2008 року позивач займається будівництвом мостів, тунелів, доріг і автострад, здійснення якого потребує певних будівельних матеріалів, у т.ч. дорожнього бітуму.

Відповідно до розділу 1 Сфера застосування ДСТУ 4044-2001 Бітуми нафтові дорожні в`язкі бітуми призначені для застосування як в`яжучий матеріал для будівництва та ремонту конструктивних шарів дорожніх і аеродромних покриттів.

Згідно з довідкою Серії АА № 550490 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 8 серпня 2012 р., позивач, окрім будівельної діяльності, займається оптовою діяльністю (код 46.90 КВЕД-2010). Позивач, працюючі у сфері будівництва, має досвід з пошуку, відбору та придбання будівельних матеріалів, у тому числі, дорожнього бітуму.

Судом бере до уваги пояснення позивача про те, що він сподівався знайти постачальників та/або виробників дорожнього бітуму на найбільш вигідних умовах як для себе, так і для Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ . Проте, не зміг цього зробити не через звичайні комерційні ризики, а через початок антитерористичної операції в м. Донецьку, де він здійснював господарську діяльність та мав налагоджені господарські зв`язки. Навесні 2014 року у м. Донецьку, де позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ здійснювали господарську діяльність, виникли обставини, які спричинили неможливість вести цю діяльність у звичному стані (захоплення адміністративних будівель, зведення незаконними військовими формуваннями блок-постів та ін.). Протягом 2014 року - жовтня 2015 року позивач був позбавлений можливості виконати умови договору через дію непереборних сил - проведення антитерористичної операції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Через істотну зміну обставин, якими позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ керувалися при здійсненні попередньої оплати, вони дійшли згоди про повернення попередньої оплати.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв`язку з цим, через відсутність вільних обігових коштів попередня оплата поверталася частинами: в листопаді 2013 року, листопаді 2014 та жовтні 2015 року.

Позивач за кожним фактом повернення попередньої оплати на підставі ст. 192 ПК України складав розрахунки коригування на зменшення податкових зобов`язань: №21 від 22 липня 2013 р., №1 від 28 листопада 2014 р., №1, №2, №3 від 9 жовтня 2015 р.

Оскаржуване рішення податкового органу винесено за результатами складення розрахунків коригування №1, №2, №3 від 9 жовтня 2015 р. Разом з тим, судом встановлено, що податковий орган не ставив під сумнів правильність дій позивача по формуванню податкових зобов`язань у серпні 2012 року, а також їх зменшенню у листопаді 2013 року та листопаді 2014 року.

Отже, судом встановлено, що господарська операція між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ є реальною, проте не була завершена передачею товару через наведені позивачем обставини.

Судом також перевірено, чи здійсненні контрагентом позивача (покупцем) відповідні коригування податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до зазначених вище податкових накладних. Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ сформовано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року, що була подана 19 листопада 2015 р., якою зменшено податковий кредит з ПДВ на суму 2 021 644 грн. 00 коп., на підставі розрахунку коригування №1 від 9 жовтня 2015 р.; розрахунку коригування №2 від 9 жовтня 2015 р.; розрахунку коригування №3 від 9 жовтня 2015 р.

Таким чином, наведені докази підтверджують, що контрагент позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ як покупець виконав приписи п. 192.1 ст. 192 ПК України і також зменшив свій податковий кредит з ПДВ на суму 2 021 644 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було надано до суду пояснення, в яких визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ 19 грудня 2015 р. подало податкову декларацію з ПДВ, в якій відображено коригування податкового кредиту з цього податку в сумі 2 021 644 грн. Отже, вказана обставина не заперечується відповідачем і ним була підтверджена.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 28 грудня 2019 р. також визнає обставину зменшення Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ податкового кредиту з ПДВ в сумі 2 021 644 грн. на підставі розрахунків коригування № 1, № 2, № 3 від 9 жовтня 2015 р., за якими позивач зменшив податкові зобов`язання на зазначену суму.

Отже, судом встановлено, що контрагентом позивача (покупцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ здійснені відповідні коригування податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до зазначених вище податкових накладних на виконання положень абзацу першого пункту 192.1 статті 192 ПК України, яке визначає одночасне коригування як зобов`язання постачальником, так і кредиту отримувачем.

Судом також досліджено різницю у розмірі 2 688 212 грн. 50 коп. між сумою отриманої попередньої оплати в серпні 2012 року та сумою повернутої попередньої оплати у жовтні 2015 р. Встановлено, що протягом серпня 2012 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ надійшла попередня оплата в загальній сумі 14 818 079 грн. 29 коп., у тому числі ПДВ у розмірі 2 469 679 грн. 88 коп.. що підтверджується виписками з банку.

Оскільки фактично поставка товару не відбулася, то позивач повернув попередню оплату частинами своєму контрагенту, у тому числі у періоді жовтень-листопад 2015 року в розмірі 12 129 866 грн. 78 коп., у тому числі ПДВ - 2 021 644 грн. На вказану суму ПДВ були виписані розрахунки коригування, показники яких відповідач поставив під сумнів.

Різниця між отриманою попередньою оплатою в серпні 2012 року (14 818 079 грн. 29 коп.., у тому числі ПДВ у розмірі 2 469 679 грн. 88 коп.) та повернутою сумою в жовтні 2015 року (12 129 866 грн. 78 коп., у тому числі ПДВ у розмірі 2 021 644 грн.), отже різниця складає 2 688 212 грн. 51 коп. (14 818 079 грн. 29 коп. - 12 129 866 грн. 78 коп. = 2 688 212 грн. 51 коп.).

Судом встановлено, що сума у розмірі 2 688 212 грн. 51 коп. була повернута раніше, з урахуванням попередньої оплати в листопаді 2013 року в розмірі 13 620 грн., не у періоді, який підлягав перевірці, а саме - у листопаді 2013 року в сумі 24950 грн. (що підтверджується платіжним дорученням № 273 від 22 листопада 2013 р.), листопаді 2014 року - 2 676 882 грн. 51 коп. (що підтверджується платіжним дорученням № 185 від 28 листопада 2014 р.).

Отже, загальна сума отриманої попередньої оплати за договором складала 14 831 699 грн. 29 коп., у т.ч.: в серпні 2012 року - 14 818 079 грн. 29 коп.; в листопаді 2013 року - 13 620 грн. у зв`язку з цим, загальна сума повернутої попередньої оплати складала 14 831 699 грн. 29 коп., у т.ч.: в листопаді 2013 року - 24 950 грн. (правильність дій позивача по зменшенню податкових зобов`язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування № 21 від 22листопада 2013 р. податковий орган не ставив під сумнів); в листопаді 2014 року - 2 676 882 грн. 51 коп. (правильність дій по зменшенню податкових зобов`язань на підставі розрахунку коригування №1 від 28 листопада 2014 р., податковий орган не ставив під сумнів); у жовтні 2015 року - 12 129 866 грн. 78 коп. (спірний період, за результатами якого виникли спірні правовідносини).

Так, позивач за кожним фактом повернення попередньої оплати на підставі ст. 192 ПК України складав розрахунки коригування на зменшення податкових зобов`язань, але податковий орган поставив під сумнів лише ті розрахунки коригування, які мають більші суми ПДВ і погодився з іншими сумами коригування, складеними за аналогічних обставин та підстав.

Суд також зазначає, що наведені обставини підтверджуються наступними доказами: платіжним дорученням №273 від 22 листопада 2013 р.; реєстром кредитових платіжних документів від 22 листопада 2013 р.; розрахунком коригування №21 від 22 листопада 2013 р.; платіжним дорученням №185 від 28 листопада 2014 р.; розрахунком коригування № 1 від 28 листопада 2014 р.; карткою рахунку № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями за 1 серпня 2012 р. по 31 жовтня 2015 р. по договору №АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р.

Суд звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 затверджена Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція №291).

Відповідно до Інструкція №291 на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має субрахунок 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов`язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" має субрахунок: 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції";

702 "Дохід від реалізації товарів";

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг";

704 "Вирахування з доходу";

705 "Перестрахування".

В картці рахунку № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями відображені господарські операції з отримання та повернення попередньої оплати (відображена кореспонденція з рахунком 311) та відсутнє відображення реалізації товару (рахунок 702).

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 затверджене Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення №88).

Відповідно до вимог п. 3.1 Положення №88 облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Таким чином, картка рахунку № 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями в хронологічному порядку надає інформацію про господарські операції, які відбулися при реалізації договору № АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р., у тому числі щодо різниці в сумі 2 688 212 грн. 50 коп.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у цих господарських операціях видаткових накладних, актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних тощо не існує, оскільки за договором №АЛ/Д/В/С/1-361 від 1 березня 2012 р. відбулося здійснення попередньої оплати та її повернення частинами (у тому числі у періоді, який був предметом перевірки) через неможливість виконати умови договору та поставити товар.

При цьому відбувався лише рух коштів, щодо якого складено належні первинні фінансові документи, які належним чином відображено у бухгалтерській та податковій звітності. Фактичного руху товару не відбувалося через наведені вище обставини, а твердження податкового органу про необхідність складення документів, які підтверджують рух товару є безпідставними.

Судом також досліджено той факт, що окремі документи позивача, які складені в один день: додаткова угода від 10 серпня 2012 та рахунок на оплату №10/08-01 від 10 лютого 2012 р., складені відповідно від Товариства з обмеженою відповідальністю Альтмост та від Товариства з обмеженою відповідальністю Альтком-мост , документи скріплені різними печатками. Крім того, попередня оплата здійснена контрагентом позивача у серпні 2012 року на рахунок позивача, відкритий у АТ ОТП Банк , в той час як зміни щодо цього банківського рахунку внесені у договір додатковою угодою лише 28 грудня 2012 р.

Судом встановлено, що назва позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю Альтмост на Товариство з обмеженою відповідальністю Альтком-мост була змінена на підставі протоколу загальних зборів від 7 серпня 2012 р., вказана обставина підтверджується наявними у справі доказами.

Суд погоджується з поясненнями позивача про те, що в додатковій угоді від 10 серпня 2012 р. допущена технічна помилка в назві позивача та проставлена печатка із старою назвою, оскільки зміна назви відбулася лише за 3 дні від дати складення цієї додаткової угоди.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Суд бере до уваги, що в постанові Верховного суду від 27 лютого 2018 р. у справі № 813/1766/17 Верховний Суд вказав, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Суд зазначає, що відповідно до вищенаведеного визначення, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 19 березня 2019 р. у справі №809/1718/15; від 23 червня 2020 р. у справі №816/4557/15.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, додаткова угода від 10 серпня 2012 р., в якій допущена технічна помилка, є правомірним договором, не є первинним документом та жодним чином не впливає на бухгалтерській та податковий облік, на обліки, які виникли у жовтні 2015 роки.

Щодо здійснення попередньої оплати на поточний рахунок, відкритий у АТ ОТП Банк , суд звертає увагу, що спір в цій справі виник через твердження податкового органу про те, що позивач неправомірно склав розрахунки коригування №1, №2, №3 від 9 жовтня 2015 р., що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ за листопад 2015 року в сумі 2 021 644 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації з податку на додану вартість за листопад 2015).

Попередня оплата за договором була зроблена в серпні 2012 року, за наслідком отримання якої позивач сформував податкові зобов`язання з ПДВ. Судом встановлено, що податковий орган не оспорює обставину отримання у серпні 2012 року попередньої оплати та правильність дій позивача по формуванню податкового зобов`язання з ПДВ у декларації з цього податку за серпень 2012 року за фактом отримання оплати на поточний банківський рахунок, який був вказаний у рахунку на оплату, а пізніше у додатковій угоді. Крім того, акт перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного рішення, складений за результатами перевірки правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період жовтень - листопад 2015 року.

Поточний рахунок у АТ ОТП Банк був вказаний позивачем у рахунку на оплату №10/08-01 від 10 серпня 2012 р. Тому Товариство з обмеженою відповідальністю ДОМАНТ здійснило попередню оплату на поточний рахунок у АТ ОТП Банк , що засвідчує його волю на настання відповідних правових наслідків. Факти здійснених перерахувань цих коштів підтверджено виписками по рахунку і сторонами не заперечуються.

Отже, суд зазначає, що здійснення попередньої оплати на певний банківський рахунок в 2012 році не має відношення податкового обліку позивача за жовтень 2015 року.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що на підтвердження права позивача на коригування сум ПДВ у листопаді 2015 року до суду надані всі необхідні документи. Отже, перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно здійснено коригування від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 2 021 644 грн. 00 коп. за листопад 2015 року.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було винесено податкове повідомлення-рішення від 8 лютого 2016 р. № 0000012200, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що податкові-повідомлення рішення були протиправними. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 16 січня 2017 р. № 211 позивачем сплачено судовий збір на суму 30 324 грн. 66 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30 324 грн. 66 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Донецькій області, від 8 лютого 2016 р. № 0000012200.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська дорожньо-будівельна компанія (код ЄДРПОУ - 35683453) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ - 43142826) судовий збір у розмірі 30 324 (тридцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 66 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська порожньо-будівельна компанія", адреса: вул. Декабристів, буд. 4, офіс. 1, м. Васильків, Київська область, 08600, код ЄДРПОУ - 35683453.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, адреса: вул. Італійська 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ - 43142826.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМАНТ", адреса: вул. Майська, буд. 66, м. Донецьк, 83058, код ЄДРПОУ - 36512219.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 жовтня 2020 р.